Методи складання фінансових звітів pro forma

Прогноз продажу

Найважливішим документом, який визначає хід складання плану, є прогноз продажу. Він є основою фінансового планування.

Відділ маркетингу, що здійснює прогнозування продажу, аналізує дані про реалізацію продукції (sales) за 5-10 попередніх років. Програма складання прогнозу передбачає такі дії.

1) аналіз руху продажу. Щорічний приріст продажу може бути нерівномірним, і відділ, що складає цей прогноз, мусить пояснити причини такої нерівномірності. Вони можуть бути пов’язані з послабленням конкурентної позиції (у випадку падіння темпів зростання) або з розширенням ринків збуту (в разі підвищення темпів). Під час побудови прогнозу продажу на планований рік необхідно виділити із загальної суми продажу реалізацію за основними товарними групами і простежити їхню динаміку.

2) аналіз кон’юнктури основних ринків збуту, ураховуючи загальний економічний напрям розвитку, тобто фазу циклу (спад, піднесення і т. д.). Якщо значна частина продукції реалізується за межами країни, необхідно брати до уваги тенденції економічного розвитку кожної з країн, інвестиції, вкладення в НДДКР, валютний курс, стан грошового обігу, тобто весь спектр основних економічних та фінансових показників. В обов’язковому порядку враховуються національні особливості ринку.

3) вивчення можливостей реклами своїх товарів, можливостей виробничої кооперації, кредитних умов, що впливають на обсяг реалізації.

4) аналіз інформації про вартість невиконаних замовлень. Це положення особливо важливе для продукції з тривалим виробничим циклом.

5) аналіз тенденції в русі нових замовлень на продукцію корпорації.

6) полягає в розрахунку продажу, що передбачається за окремими товарними групами і в цілому по корпорації.

Особливість фінансового планування в ринковій економіці полягає в тому, що всі показники визначаються на основі прогнозу продажу, а не виробничих потужностей. Від суми передбачуваного продажу визначаються всі фінансові показники корпорації на наступний фінансовий рік: активи, капітал, зобов’язання, рух грошових потоків, зміни у власному капіталі та інші показники. На основі прогнозу продажу фінансовий відділ складає гіпотетичні (лат. pro forma – формальні або заради форми) фінансові документи: баланс комерційної діяльності, звіт про прибутки та збитки, звіт про зміни у власному капіталі, звіт про зміни фінансової позиції.

Документи pro forma необхідні не тільки для корпорації. Їх можуть також вимагати комерційні банки чи інші кредитори з метою визначення кредитної політики стосовно корпорації.

Формальний баланс корпорації складається методом визначення процентного співвідношення з продажем. Він ґрунтується на тому, що на рух активів корпорації впливають зміни в обсязі реалізації. За зменшення обсягу продажу і, навпаки, за його зростання виникає необхідність у збільшенні суми активів. Використання методу процентів передбачає диференціацію активів. Необхідно виділити активи, на які впливають зміни в обсязі про­дажу, вони називаються спонтанними, й активи незалежні від цих змін. Більша частина активів залежить від обсягу продажу, наприклад дебіторська заборгованість, товарно-матеріальні запаси. Вони прямо пов’язані зі зменшенням або збільшенням продажу. Відбуваються зміни і в зобов’язаннях. Так, збільшення кількості зайнятих призведе до зростання статті «нарахована, але не виплачена заробітна плата», зросте також сума «нарахованих податків» через збільшення податкової бази. Однак зміни таких статей зобов’язань, як заборгованість за облігаціями і поточними цінними паперами, звичайними акціями, відбуваються не автоматично.

Дата добавления: 2014-12-25