Рейтингова оцінка діяльності банку CAMELS

Дана Рейтингова система дає можливість Національному банку України оцінювати загальний стан та стабільність банківської системи. Така оцінка ризиків дає змогу отримати інформацію для визначення пріоритетів у діяльності банківського нагляду та необхідних матеріальних і людських ресурсів для здійснення належного контролю за банківською системою.

Нагляд за діяльністю банків, що ґрунтується на оцінках ризиків діяльності банків за рейтинговою системою CAMELS, полягає у визначенні загального стану банку на підставі єдиних критеріїв, які охоплюють діяльність банку за всіма напрямами. Метою оцінки діяльності банків за рейтинговою системою є визначення банків, у яких незадовільний фінансовий стан, операції або менеджмент мають недоліки, що можуть призвести до банкрутства банку та вимагають посиленого контролю з боку служби банківського нагляду НБУ і вжиття відповідних заходів для виправлення цих недоліків у діяльності банку та стабілізації його фінансового стану.

Основою рейтингової системи CAMELS є оцінка ризиків та визначення рейтингових оцінок за такими основними компонентами:

Достатність капіталу	(C);
Якість активів	(A);
Менеджмент	(M);
Надходження	(E);
Ліквідність	(L);
Чутливість до ринкового ризику	(S).

За рейтинговою системою передбачається визначити кожному банку цифровий рейтинг за всіма шістьома компонентами, а комплексна рейтингова оцінка визначається на підставі рейтингових оцінок за кожним із цих компонентів. Кожен компонент рейтингової системи оцінюється за п’ятибальною шкалою, де оцінка “1” є найвищою оцінкою, а оцінка “5” – найнижчою, комплексна рейтингова оцінка також визначається за п’ятибальною шкалою.

Визначення комплексної рейтингової оцінки є суб’єктивним процесом, воно має бути добре обґрунтованим і спиратися на переконливі аргументи. Комплексна рейтингова оцінка не може визначатися як середнє арифметичне рейтингових оцінок за компонентами рейтингової системи; має бути цілим числом та враховувати всі основні фактори, що відображені при визначенні рейтингових оцінок за всіма компонентами.

Достатність капіталу. При аналізі капіталу необхідно впевнитись у тому, що банк має достатній капітал для збереження коштів своїх вкладників. Банк повинен мати рівень капіталу, необхідний для одержання відповідних ліцензій на проведення банківських операцій.

Рейтингова оцінка достатності капіталу визначається за рейтинговою системою на підставі таких факторів:

¾ відповідність обсягу регулятивного капіталу напрямам діяльності банку (банківські та інші операції);

¾ відповідність зростання обсягів статутного, регулятивного (в розрізі складових) капіталу зростанню активів на дату інспекційної перевірки, плани і перспективи;

¾ дотримання вимог банківського законодавства України;

¾ наявність внутрішніх процедур щодо визначення достатності капіталу банку з урахуванням усіх ризиків, притаманних його діяльності (у тому числі ризику країни);

¾ наміри і можливості акціонерів щодо нарощування статутного капіталу з метою мінімізації ризиків, притаманних діяльності банку, дивідендна політика;

¾ вплив ризиків (кредитного, валютного, зміна процентної ставки тощо), притаманних банку, на капітал банку;

¾ рівень формування резервів під активні операції;

¾ прибутковість та її вплив на регулятивний капітал банку;

¾ співвідношення обсягу негативно класифікованих активів (з урахуванням сформованих резервів під ці активні операції) до регулятивного капіталу;

¾ відповідність розмірів статутного та/або регулятивного капіталу планам розвитку мережі філій, відділень на місцевому, регіональному, міжрегіональному та міжнародному рівнях, а також відповідність їх розмірів проектам будівництва та реконструкції;

¾ доступ до ринків капіталу.

Характеристика банків з рейтинговою оцінкою відповідно до рейтингової системи за показниками капіталу наведена в таблиці 18.6.

Таблиця 18.6

Рейтингова оцінка банку за показниками капіталу

Банк з рейтинговою оцінкою достатності капіталу “1” має такі характеристики:

- показники регулятивного капіталу, адекватності основного і регулятивного капіталу перевищують встановлені нормативні значення; - високий і стабільний рівень надходжень, що забезпечує прибуткову діяльність; - добре врегульований процес зростання капіталу, який визначено політикою банку і підтверджується фактичними даними показників діяльності банку; - керівництво банку добре розуміє операції банку і здатне визначати ризики, пов’язані з цими операціями, та їх вплив на достатність регулятивного капіталу, здатне сформувати в повному обсязі резерви під активні операції; - акціонери здатні в разі потреби нарощувати капітал, розмір дивідендів обґрунтований; - незначний рівень негативно класифікованих активів (з урахуванням сформованих резервів під ці активи).

Банк з рейтинговою оцінкою достатності капіталу “2”

має такі самі характеристики, що і банк з рейтинговою оцінкою достатності капіталу “1”. Це банк, у якого значення показників регулятивного капіталу, адекватності основного і регулятивного капіталу перевищують нормативні значення, проте, він має незначні недоліки, пов’язані з одним або кількома з перелічених факторів, а саме: - банк може мати високий і стабільний рівень надходжень і добре контролювати зростання регулятивного капіталу, разом з тим за результатами інспекційної перевірки банку потрібно доформувати резерви під активні операції (тобто обсяг негативно класифікованих активів за результатами інспекційної перевірки значно більший ніж за даними банку), що призводить до зменшення показника регулятивного капіталу (але не нижче ніж його нормативне значення); - або керівництво банку не підтримує статутний та/або регулятивний капітал на рівні, що достатній для захисту від ризиків, пов'язаних з операціями банку.

Банк з рейтинговою оцінкою достатності капіталу “3”

підставами для визначення рейтингової оцінки достатності капіталу “3” можуть бути такі характеристики діяльності банку: - недостатність надходжень, при одночасній потребі доформування резервів під активні операції за результатами інспекційної перевірки; - або неконтрольоване зростання активів, що не пов’язане зі збільшенням статутного капіталу, з одночасними недоліками в діяльності банку, які спричиняють недотримання деяких факторів, перелічених вище; - або високий рівень негативно класифікованих активів, який має тенденції до збільшення.

Банк з рейтинговою оцінкою достатності капіталу “4”

має значні проблеми, які призвели до того, що капітал неспроможний захистити банк від ризиків, пов’язаних з його операціями, має значні збитки від кредитних операцій та/або від операцій з цінними паперами, та/або валютних операцій, та/або його витрати значно перевищують доходи і мають тенденцію до зростання, банк має високий рівень негативно класифікованих активів (до 60 % регулятивного капіталу з урахуванням резервів під ці активи). Банк може дотримуватися або не дотримуватися нормативів капіталу, але за результатами інспекційної перевірки очевидно те, що його капітал недостатній для покриття ризиків за активними операціями.

Банк з рейтинговою оцінкою достатності капіталу “5”

є неплатоспроможним, а в його діяльності наявні значні порушення і недоліки, які спричиняють недотримання майже всіх факторів, перелічених вище. Збитки від операцій з цінними паперами, кредитних, валютних та інших операцій банку становлять значний обсяг, мають тенденцію до зростання та можуть призвести до втрати регулятивного капіталу або зменшення показника адекватності регулятивного капіталу до однієї третини встановленого нормативного значення; обсяг негативно класифікованих активів (з урахуванням сформованих резервів під ці активи) становить 60 і більше % регулятивного капіталу банку. Ймовірність того, що дії керівництва та/або акціонерів зможуть запобігти банкрутству банку, дуже мала.

Якість активів. При визначенні рейтингової оцінки якості активів потрібно враховувати такі фактори:

¾ співвідношення між обсягом нестандартних активів та сукупними активами;

¾ рівень активів з негативною класифікацією з урахуванням сформованих резервів під ці активи в сукупних активах;

¾ дотримання вимог банківського законодавства України;

¾ концентрацію за активними операціями щодо одного позичальника або групи пов’язаних позичальників, рівень галузевих концентрацій, концентрацій за країними тощо;

¾ обсяг операцій з інсайдерами та ставлення до них керівництва;

¾ ефективність управління кредитним портфелем і портфелем цінних паперів з точки зору стратегій, положень, процедур та систем контролю;

¾ претензійно-позовну роботу;

¾ рівень резервів на покриття можливих збитків за активними операціями, правильність їх розрахунків і повнота формування;

¾ якість, обсяги, тенденції та управління іншими активами, у тому числі кошти в інших банках, дебіторська заборгованість, вкладення в основні засоби та нематеріальні активи тощо.

Характеристика банків з рейтинговою оцінкою відповідно до рейтингової системи за показниками якості активів наведена в таблиці 18.7.

Таблиця 18.7

Рейтингова оцінка банку за оцінкою якості активів

Банк з рейтинговою оцінкою якості активів “1” має такі характеристики:

- співвідношення між обсягами нестандартних активів та сукупних активів низьке і добре контрольоване; - рівень активів з негативною класифікацією з урахуванням сформованих резервів під ці активи в сукупних активах не викликає занепокоєння служби банківського нагляду; - концентрації за активними операціями добре контрольовані та пов’язані з мінімальним ризиком; - внутрішні положення, що регулюють проведення активних операцій, достатні та враховують усі зміни, які відбулися в банку та в нормативно-правових актах України з питань банківської діяльності; - банк дотримується нормативних вимог, установлених НБУ, щодо кредитного ризику та інвестування; - управління кредитним портфелем і цінними паперами ефективне та добре контрольоване, тобто банк користується продуманими та обґрунтованими критеріями кредитної/інвестиційної діяльності, контролює проблемні кредити/вкладення та кредити інсайдерам тощо; - керівництво забезпечує достатній рівень резервів на покриття можливих збитків за активними операціями; - ризик, що пов'язаний з іншими активами банку є прийнятним і не становить загрози збитків.

Продовження таблиці 18.7

Банк з рейтинговою оцінкою якості активів “2”

такий банк може мати одну або більше з перелічених нижче характеристик: - обсяги нестандартних активів та/або негативно класифікованих за результатами інспекційної перевірки більші ніж за даними банку, але разом з тим вони не загрожують капіталу банку та керівництво звернуло на цей факт належну увагу та має намір і змогу виправити ситуацію; - критерії надання кредитів, здійснення інших активних операцій та методи контролю з боку керівництва мають деякі недоліки; - потребують вдосконалення порядок ідентифікації осіб та процедури здійснення операцій з інсайдерами банку; - активні операції (крім кредитних та операцій з цінними паперами) малоприбуткові або пов’язані з підвищеним ризиком, але не становлять реальної загрози для ліквідності і платоспроможності банку.

Банк з рейтинговою оцінкою якості активів “3”

активи банку мають одну або кілька з таких характеристик: - співвідношення між обсягом нестандартних активів та сукупними активами має тенденцію до збільшення, рівень активів з негативною класифікацією з урахуванням сформованих резервів під ці активи до сукупних активів не контролюється належним чином; - недостатній резерв для відшкодування можливих втрат за активними операціями; - недосконалі критерії здійснення активних операцій, у тому числі кредитної діяльності, недостатні процедури здійснення контролю; - операції з інсайдерами проводяться на пільгових умовах та викликають занепокоєння служби банківського нагляду; - періодично порушуються окремі нормативи кредитного ризику та/або інвестування; - інші активи банку (крім кредитів) пов’язані з підвищеним ризиком, який може погіршити ліквідність і платоспроможність банку.

Банк з рейтинговою оцінкою якості активів “4”

активи банку мають одну або кілька з таких характеристик: - обсяг нестандартних активів за результатами інспекційної перевірки продовжує зростати, призводить до зменшення регулятивного капіталу та може призвести до неплатоспроможності, якщо не вжити негайних заходів щодо виправлення ситуації; - обсяг активів з негативною класифікацією з урахуванням сформованих резервів під ці активи наближається до граничного значення; - обсяг нестандартних кредитів значно перевищує резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями і становить загрозу капіталу; - інші активи становлять загрозу втрати капіталу і можуть призвести до неплатоспроможності банку.

Банк з рейтинговою оцінкою якості активів “5”

обсяг негативно класифікованих активів з урахуванням сформованих резервів під ці активи становить 60 і більше % сукупних активів та призводить до зниження показника адекватності регулятивного капіталу до 2 %. У діяльності банку є значні порушення та недоліки, пов'язані з факторами, переліченими вище. Ймовірність того, що заходи, здійснені керівництвом банку, для покращення якості активів будуть успішними, дуже мала.

Менеджмент. Для визначення рейтингової оцінки менеджменту банку потрібно враховувати такі фактори:

¾ повне розуміння керівництвом банку ризиків, пов’язаних з діяльністю банку, зі змінами в економічному середовищі та обізнаність спостережної ради зі справами банку;

¾ фінансовий стан банку, а саме достатність капіталу, якість активів, надходження, ліквідність та чутливість до ринкового ризику;

¾ підготовка та запровадження планів, достатність внутрішніх положень, процедур та систем внутрішнього контролю на всіх основних напрямах діяльності банку;

¾ наявність внутрішнього та зовнішнього аудиту, їх незалежність і достатність, реагування керівництва банку на результати аудиту;

¾ належне виконання вимог чинного законодавства України;

¾ наявність практики і тенденцій щодо кредитування інсайдерів на більш сприятливих умовах, оцінка впливу інсайдерів на діяльність банку;

¾ роль і взаємодія правління та спостережної ради банку, наявність/відсутність конфлікту інтересів;

¾ оптимальність організаційної структури, чітко розроблений механізм взаємозв’язку між підрозділами, наявність постійно діючої програми підготовки кадрів і її фактичне виконання;

¾ достатність інформаційних систем управління, оцінка внутрішньої звітності та звітності, що подається до НБУ, її достовірність та адекватність;

¾ наявність плану дій на випадок непередбачених обставин;

¾ розвиток мережі підрозділів банку (філій, відділень тощо) та якість управління ними, оптимальність проектів будівництва та реконструкції;

¾ якість та дієвість розроблених банком правил внутрішнього фінансового моніторингу і програм його здійснення;

¾ своєчасність виявлення, реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, їх аналіз та надання у визначених законодавством випадках інформації про такі фінансові операції до спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу;

¾ взаємодія та сприяння суб’єктам державного фінансового моніторингу з питань проведення аналізу фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;

¾ достатність заходів щодо запобігання розголошення (у тому числі особам, стосовно фінансових операцій яких здійснюється фінансовий моніторинг) інформації про факт передавання відомостей про фінансову операцію клієнта до спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу та зберігання інформації та документів з питань фінансового моніторингу;

¾ організація належної роботи з оцінки ризику клієнтів щодо можливості легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом;

¾ реагування на рекомендації, зауваження та вимоги НБУ, у тому числі щодо порядку класифікації активних операцій, виправлення звітності за результатами інспекційної перевірки тощо.

Характеристика банків з рейтинговою оцінкою відповідно до рейтингової системи за показниками оцінки менеджменту наведена в таблиці 18.8.

Таблиця 18.8

Рейтингова оцінка банку за оцінкою менеджменту

Банк з рейтинговою оцінкою менеджменту “1” має такі характеристики:

- керівництво банку досвідчене і компетентне; - всі основні показники фінансової діяльності банку відповідають нормативним вимогам або перевищують їх; - повне розуміння керівництвом банку ризиків, пов'язаних з діяльністю банку; - розуміння керівництвом банку економічного середовища та відповідне реагування на зміни в ньому; - наявність належного внутрішнього аудиту та належне здійснення ним своїх функцій; - виважений підхід до планування, розроблення внутрішніх положень, процедур та засобів контролю, а також активний контроль за їх виконанням; відсутність ознак кредитування інсайдерів на більш сприятливих умовах; належний рівень роботи спостережної ради щодо визначення політики банку та її тісне співробітництво з правлінням банку; - досконала організаційна структура, наявність постійно діючої програми підготовки кадрів; - відповідальне ставлення правління та спостережної ради банку до зауважень та рекомендацій Нацбанку; - відсутність зауважень щодо виконання банком вимог законодавства з питань запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, а також щодо встановлених у банку правил проведення внутрішнього фінансового моніторингу та програм його здійснення.

Банк з рейтинговою оцінкою менеджменту “2”

банк має такі самі характеристики, що і банк з рейтинговою оцінкою менеджменту “1”, однак, має деякі недоліки, що можуть бути виправлені досить легко без втручання служби банківського нагляду.

Банк з рейтинговою оцінкою менеджменту “3”

негативну практику кредитування інсайдерів на більш сприятливих умовах; проведення операцій з порушенням вимог банківського законодавства України, внутрішньобанківських положень, незадовільне управління ризиками та планування діяльності банку, неналежне виконання банком правил проведення внутрішнього фінансового моніторингу та програм його здійснення, а також неадекватне реагування на негативні тенденції в економіці та/або незадовільні фінансові результати діяльності та невиконання вимог служби банківського нагляду.

Банк з рейтинговою оцінкою менеджменту “4”

встановлюється в разі виявлення значних зловживань у практиці кредитування інсайдерів, інвестиційній діяльності, недотримання облікової та процентної політики, ігнорування вимог Нацбанку, у тому числі з питань запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, якщо дії або бездіяльність керівництва завдали такої шкоди фінансовому стану банку, що він опинився під загрозою неплатоспроможності та/або призвели до звинувачення банку в сприянні легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

Банк з рейтинговою оцінкою менеджменту “5”

має абсолютно неефективне та некомпетентне керівництво і більшість негативних характеристик та фінансові результати діяльності банку є незадовільними.

Надходження. Для визначення рейтингової оцінки надходжень банку слід враховувати такі фактори:

¾ оцінку тенденцій та рівень прибутковості;

¾ якість, структуру і достатність надходжень (здатність покривати витрати, збитки, забезпечувати стабільне зростання рівня регулятивного капіталу, повноту формування резервів під активні операції та виплату дивідендів акціонерам у достатньому розмірі);

¾ обсяг і тенденції змін різних компонентів доходів/витрат, прибутковості активів і витрат за зобов’язаннями (тенденції);

¾ залежність від непередбачених доходів та схильність до непередбачених витрат, від ризикових видів діяльності або нетрадиційних джерел доходу;

¾ якість бюджетного та фінансового планування, а також якість контролю за виконанням цих планів;

¾ коригування статей доходів/витрат, результату діяльності за результатами інспекційної перевірки;

¾ ефективність системи ціноутворення;

¾ вплив можливих санкцій за судовими процесами тощо.

Характеристика банків з рейтинговою оцінкою відповідно до рейтингової системи за показниками оцінки надходжень наведена в таблиці 18.9.

Для полегшення процесу визначення рейтингової оцінки надходжень доцільно використовувати рентабельність активів. Однак зазначені вище фактори вважаються більш вагомими, ніж порівняння середніх значень рентабельності активів за відповідною групою банків із значеннями рентабельності активів для конкретного банку, який належить до цієї групи. Наприклад, значення рентабельності активів банку може бути високим, але джерелом надходжень при цьому є здійснення операції, яка не належить до сфери традиційних банківських послуг, і пов’язана з підвищеним ризиком. Крім того, і за наявності високого значення рентабельності активів розмір прибутку до оподаткування може бути недостатнім для забезпечення темпу зростання регулятивного капіталу відповідно до темпу зростання активів.

Таблиця 18.9

Рейтингова оцінка банку за оцінкою надходжень

Банк з рейтинговою оцінкою надходжень “1” має такі характеристики:

- доходи банку є достатніми для виконання вимог щодо створення резервів під активні операції і забезпечення покриття витрат, для зростання регулятивного капіталу та виплати дивідендів акціонерам у достатньому розмірі; - ефективні бюджетне та фінансове планування, контроль доходів та витрат за цими планами; наявність позитивних тенденцій основних компонентів доходів та витрат; - мінімальна залежність від непередбачених та нетрадиційних джерел доходів.

Банк з рейтинговою оцінкою надходжень “2”

має достатні доходи для виконання вимог щодо створення резервів під активні операції, забезпечення зростання рівня регулятивного капіталу та виплати дивідендів. Але такий банк має недоліки, пов’язані з одним або кількома факторами, наведеними вище, а саме: спостерігається ряд негативних тенденцій, пов’язаних з збільшенням частки непередбачених джерел доходів для зростання свого прибутку, нестабільним рівнем доходів або керівництву потрібно покращити процес бюджетного та фінансового планування і посилити контроль за стабільністю надходжень.

Банк з рейтинговою оцінкою надходжень “3”

стан надходжень має тенденції до погіршення, наприклад: основним джерелом доходів такого банку можуть бути не процентні, а комісійні доходи (простежується тенденція щодо зростання комісійних доходів та нестабільності отримання загальних доходів протягом року); відсоткові ставки і комісійні винагороди за активними операціями встановлюються на рівні, що є нижчим від собівартості банківських послуг у цьому банку.

Банк з рейтинговою оцінкою надходжень “4”

має дуже великі проблеми з надходженнями. Банк може мати прибуток, однак, недостатній для підтримки на потрібному рівні резервів під активні операції та забезпечення зростання рівня регулятивного капіталу відповідно до нормативних вимог, також значна питома вага витрат може бути, наприклад, за обслуговування субординованого боргу. Без негайних виправних заходів витрати банку можуть зрости настільки, що це загрожуватиме його платоспроможності.

Банк з рейтинговою оцінкою надходжень “5”

має збитки, що становлять пряму загрозу його платоспроможності, при значному недоформуванні резервів під активні операції відсутні реальні джерела їх збільшення, фактичний обсяг доходів у такого банку не здатен покривати небанківські операційні витрати (на утримання персоналу, основних засобів та нематеріальних активів тощо).

Ліквідність. Для визначення рейтингової оцінки ліквідності банку враховуються такі фактори:

¾ компетентність керівництва і фахівців відповідних підрозділів банку з питань визначення ліквідності банку, ефективності стратегії управління фінансовими потоками і політики забезпечення ліквідності, з питань контролю та моніторингу ліквідної позиції банку;

¾ оперативність, вчасність та адекватність рішень щодо управління активами і пасивами;

¾ тенденції, обсяг і джерела ліквідних активів (у тому числі високоліквідних), що можуть бути використані для виконання поточних зобов’язань банку;

¾ стабільність залучених коштів, відповідність строків і сум повернення залучених та розміщених коштів;

¾ залежність від дорогих, нестабільних джерел фінансування (міжбанківські кошти тощо) для забезпечення потреб у ліквідності;

¾ можливість банку диверсифікувати джерела фінансування балансових і позабалансових статей;

¾ процеси планування, у тому числі наявність планів фінансування в надзвичайних ситуаціях та на випадок непередбачених проблем з ліквідністю, контролю та моніторингу;

¾ виконання вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо ліквідності банку, аналіз причин невиконання, тенденцій;

¾ інформаційні системи управління ліквідністю.

Характеристика банків з рейтинговою оцінкою відповідно до рейтингової системи за показниками оцінки ліквідності наведена в таблиці 18.10.

Таблиця 18.10

Рейтингова оцінка банку за оцінкою ліквідності

Банк з рейтинговою оцінкою ліквідності “1” має такі характеристики:

- керівництво добре розуміє баланс банку, знає свою клієнтуру та економічну ситуацію; - обсяг ліквідних активів достатній для задоволення щоденного попиту на кредити та непередбачені зміни в ньому, а також для виконання зобов’язань банку в разі як очікуваних, так і непередбачених змін в обсязі депозитів (вкладів); - мінімальне залучення міжбанківських кредитів для забезпечення потреб у ліквідності; - запроваджений обґрунтований та детальний процес планування, контролю і моніторингу ліквідності; - працівники банку мають достатню кваліфікацію і досвід для підтримки певних пропорцій між строками отримання коштів у погашення, наприклад, строки повернення кредитів співпадають з відповідними строками погашення платежами платежів по депозитах з відповідними строками погашення, що підтверджується даними балансу; - депозитна база банку адекватно диверсифікована як щодо строків погашення, так і щодо діапазону контрагентів, тобто він має коротко-, середньо- і довгострокові депозити від фізичних осіб, приватних підприємців, підприємств, банків тощо; - виконуються вимоги щодо ліквідності банку.

Банк з рейтинговою оцінкою ліквідності “2”

- банк задовольняє свої потреби в ліквідності, але працівникам банку або керівництву бракує досвіду, або процес планування та контролю ліквідності недостатньо ефективний; - або банк мав тимчасові проблеми з ліквідністю і працівники банку або керівництво виправили цю ситуацію, однак, не вжили необхідних заходів для запобігання повторенню таких проблем; - або керівництво не усвідомлює, що в банку виникли негативні тенденції (зменшення рівня ліквідних, у тому числі високоліквідних активів, або зростаюча нестабільність ресурсної бази, або простежується періодична залежність від міжбанківських кредитів тощо) або не приділяє їм належної уваги.

Банк з рейтинговою оцінкою ліквідності “3”

в банку часто виникають проблеми з ліквідністю, а також простежується регулярна залежність від міжбанківських кредитів, крім того, в банку обмежені можливості щодо активних операцій – швидкого їх продажу, а щодо пасивних операцій – швидкого залучення нових джерел фінансування.

Продовження таблиці 18.10

Банк з рейтинговою оцінкою ліквідності “4”

Банк має значні проблеми з ліквідністю, що вимагає негайних та рішучих дій служби банківського нагляду. Керівництву банку потрібно вжити заходів щодо зміцнення стану ліквідності для забезпечення виконання своїх грошових, короткострокових зобов'язань, збалансованості строків і сум активів та зобов'язань банку.

Банк з рейтинговою оцінкою ліквідності “5”

Банк має проблеми, потребує фінансової допомоги із зовнішніх джерел (шляхом додаткових внесків акціонерів або залучення нових акціонерів з метою формування дешевої ресурсної бази) для задоволення потреб у ліквідності. Така негайна фінансова допомога потрібна для того, щоб запобігти банкрутству банку через нездатність задовольнити вимоги кредиторів і вкладників.

Чутливість до ринкового ризику. Рейтингова оцінка чутливості банку до ринкового ризику з урахуванням таких факторів:

¾ чутливість надходжень банку або економічної вартості його капіталу до несприятливих змін процентних ставок за залученими і розміщеними коштами, валютних курсів, коливань цін на цінні папери тощо;

¾ розуміння керівництвом банку ринкових ризиків, його здатність визначати їх, вимірювати, здійснювати моніторинг за ними та їх контролювати, враховуючи розмір банку, складність його операцій та притаманні цим операціям ризики;

¾ характер, складність та обсяги операцій, пов'язаних із ринковим ризиком, на який наражається банк;

¾ наявність, адекватність положень і процедур, інформаційних систем управління щодо управління ринковим ризиком;

¾ наявність і ефективність лімітів (числових обмежень) ринкового ризику;

¾ виконання вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо обмеження ринкового ризику;

¾ ефективність внутрішнього контролю, що забезпечує надійність функціонування процесу управління ринковим ризиком, у тому числі визначає підзвітність і розмежування повноважень;

¾ достатність функцій внутрішнього аудиту, що забезпечують періодичні перевірки дотримання вимог внутрішніх лімітів і положень щодо: управління ринковим ризиком, а також вимог Національного банку щодо його обмеження; достовірності та структури систем вимірювання ринкового ризику (у тому числі методів вимірювання); підтвердження припущень (вихідних даних).

Характеристика банків з рейтинговою оцінкою відповідно до рейтингової системи за показниками оцінки чутливості до ринкового ризику в таблиці 18.11.

Таблиця 18.11

Рейтингова оцінка банку за оцінкою чутливості до ринкового ризику

Банк з рейтинговою оцінкою чутливості до ринкового ризику “1” має такі характеристики:

- низька або помірна чутливість надходжень банку або економічної вартості його капіталу до несприятливих змін процентних ставок за залученими і розміщеними коштами, валютних курсів, коливань цін на цінні папери тощо; - внутрішньобанківські положення та процедури належним чином відображають порядок управління ринковим ризиком; - наявність достатньої системи вимірювання всіх ринкових ризиків, використовуються загальноприйняті фінансові поняття та методики вимірювання ризику, а також відображені у внутрішніх документах банку припущення та параметри, покладені в основу цих методик; - ефективне використання лімітів ринкового ризику, що встановлюються для його контролю і обмеження, а також відповідають розміру активів банку, складності його операцій та достатності капіталу; - наявність належних інформаційних систем управління, орієнтованих на відповідних працівників банку, які забезпечують отримання керівництвом узагальненої інформації, а керівниками середньої ланки – детальних звітів щодо оцінки ризиків та дохідності операцій; - ефективна система внутрішнього контролю, що забезпечує надійне функціонування процесу управління ринковим ризиком, у тому числі визначає підзвітність та чітке розмежування повноважень; - внутрішній аудит з достатньою періодичністю здійснює перевірки дотримання вимог внутрішніх лімітів щодо: обмеження ринкового ризику і положень щодо управління ринковим ризиком, а також вимог НБУ щодо його обмеження; підтвердження припущень, структури та достовірності систем вимірювання ринкового ризику; виконуються вимоги нормативно-правових актів НБУ щодо обмеження ринкового ризику.

Банк з рейтинговою оцінкою ліквідності “2”

чутливість до ринкового ризику банку низька, проте, керівництво банку не встановило відповідні ліміти щодо його обмеження або є випадки перевищення встановлених лімітів (обмежень), а керівництво досить повільно знижує ризики до відповідних рівнів.

Банк з рейтинговою оцінкою ліквідності “3”

Банк має неприйнятний рівень ринкового ризику, керівництво демонструє відсутність досвіду або знань і розуміння щодо визначення, вимірювання, здійснення моніторингу і контролю ринкових ризиків. Примітивний підхід керівництва до управління ринковим ризиком призводить до частого перевищення лімітів та до отримання збитків за окремими операціями.

Банк з рейтинговою оцінкою ліквідності “4”

Банк значні недоліки, пов'язані з більшістю факторів, наведених вище, здійснює діяльність з високим рівнем ринкового ризику, при цьому система управління ним – недостатня.

Банк з рейтинговою оцінкою ліквідності “5”

Банк наражається на такий рівень ринкового ризику, який загрожує його платоспроможності.

Банки наражаються на ринковий ризик унаслідок прийняття ними “неторговельних позицій” (їх чутливість до змін процентних ставок, валютних курсів), а також унаслідок їх торговельної діяльності (операції купівлі, продажу фінансових інструментів). Незалежно від джерела або характеру ринкового ризику керівництво банку має належним чином усвідомлювати, який вплив має ринковий ризик на поточний та майбутній стан банку, здійснювати управління ним в усіх основних напрямах діяльності банку, зокрема в залученні коштів, кредитуванні, інвестиційних, валютних та позабалансових операціях тощо.

Банки з незначним ринковим ризиком, але недостатньою системою управління ним можуть отримати нижчу рейтингову оцінку за цим компонентом, ніж банки з помірним рівнем ринкового ризику, які за результатами інспекційної перевірки продемонстрували, що ринкові ризики контролюються і контролюватимуться в майбутньому.

Банки, що отримали комплексну рейтингову оцінку “1” або “2”, є надійними за всіма показниками, здатними протистояти більшості економічних спадів (крім надзвичайних), вважаються стабільними і такими, що мають кваліфіковане керівництво.

Банки, що отримали комплексну рейтингову оцінку “3”, мають суттєві недоліки і якщо ці недоліки не будуть виправлені за обґрунтовано визначений для цього час, то вони призведуть до значних проблем, пов'язаних з платоспроможністю та ліквідністю. У такій ситуації служба банківського нагляду має надати чіткі вказівки керівництву банку щодо подолання існуючих проблем.

Банки, які отримали комплексну рейтингову оцінку “4” або “5”, мають серйозні проблеми, що вимагають ретельного нагляду і спеціальних оздоровчих заходів. Такі комплексні рейтингові оцінки вказують на те, що загальна платоспроможність банку під загрозою, потрібні негайні конкретні дії служби банківського нагляду.

До банків, що отримали комплексні рейтингові оцінки “3” або “4”, або “5”, застосовуються відповідні заходи впливу згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку.

Дата добавления: 2014-12-25