Підстави припинення зобов'язання

Припинення зобов'язання – це припинення існування прав та обов'язків сторін, що складали зміст зобов'язання. Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Підстави припинення зобов'язання, в яких є порушення, можуть одночасно розглядатися як підстави звільнення від відповідальності.

Підстави припинення зобов'язання:

1. За фактом належного виконання – це основний спосіб припинення зобов'язання. Належним є виконання, що відповідає умовам договору, вимогам законодавства, здійснено у належний спосіб, посвідчено розпискою. У деяких випадках неможливість виконання боржником зобов'язання виникає з вини кредитора, наприклад, якщо кредитор відмовляється від прийняття виконання. Боржник має право виконати грошове зобов'язання шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса у виняткових випадках. Якщо в договорі чи в нормативно-правових актах відсутні умови і вимоги до виконання, зобов'язання повинно виконуватися відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

2. На вимогу однієї із сторін – допускається лише у випадках, встановлених договором або законом:

· при певних порушеннях його умов іншою стороною. Наприклад, сторони договору найму (оренди) вправі достроково розірвати договір;

· при зарахуванні зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Не допускається зарахування зустрічних вимог:

1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю;

2) про стягнення аліментів;

3) щодо довічного утримання (догляду);

4) у разі спливу позовної давності;

5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

· у разі заміни кредитора попереднє зобов'язання боржника припиняється та виникає перед новим кредитором, при цьому боржник має право пред'явити проти вимоги нового кредитора свою зустрічну вимогу до первісного кредитора. У разі заміни кредитора зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент одержання боржником письмового повідомлення про заміну кредитора, і строк вимоги настав до його одержання або цей строк не встановлений чи визначений моментом пред'явлення вимоги. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора, зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент пред'явлення боржникові вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, – на момент його виконання.

3. За згодою сторін:

3.1. відступне – замість виконання передаються гроші, інше майно тощо, за умовами, погодженими сторонами, тобто відбувається квазі-виконання, боржник нібито відкуповується від кредитора та зобов'язання припиняється як виконане;

3.2. новація (оновлення) – цедомовленість сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами щодо предмета і способу виконання, наприклад, новація боргу за договором купівлі-продажу у позику. Це нове зобов'язання вже не буде відповідати нормам попереднього зобов'язання, а буде регулюватися іншими правовими нормами нового зобов'язання. У новому зобов’язанні може бути змінена будь-яка умова договірного зобов’язання (щодо місця, способу, строку виконання тощо). Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом, наприклад, не можна замінити зобов'язання щодо сплати аліментів договором дарування квартири. Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором, наприклад, заставу;

3.3. прощення боргу – це звільнення кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (наприклад, при укладенні мирової угоди борг може бути прощений повністю або частково). Таке звільнення хоч й здійснюється за ініціативою кредитора, але, за загальними правилами, потрібна згода боржника, інакше кредитор зобов’язаний прийняти виконане.

4. Незалежно від волі сторін:

4.1. поєднання боржника і кредитора в одній особі. Таке можливо щодо юридичних осіб при їх злитті і приєднанні, щодо фізичних осіб – при спадкуванні майна кредитора боржником і навпаки;

4.2. припинення зобов'язання неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає. Неможливість виконання зобов'язання може бути пов'язана з економічною, фізичною, юридичною й іншими обставинами, наприклад, випадкова загибель предмета договору, що є індивідуально-визначеною річчю. Якщо одна сторона виконала повністю або частково своє зобов'язання, після чого настала неможливість виконання, вона вправі вимагати повернення майна, набутого без достатньої правової підстави (ст. 1212 ЦК). Однак кредитор, винні дії якого зумовили неможливість виконання зобов'язання, не вправі вимагати повернення виконаного. Не розглядається як неможливість виконання зобов'язання відсутність у боржника необхідних коштів (ст. 617 ЦК), економічна невигідність виконання;

4.3. припинення зобов'язання смертю фізичної особи:

- якщо виконання повинне бути здійснено особисто боржником (написання картини) чи кредитором (наприклад, виплата аліментів);

- якщо виконання іншим способом зв'язано з особистістю боржника або кредитора;

4.4. припинення зобов'язання ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю;

4.5. зміни у праві, (законодавстві) видання акту державного органу, наприклад, заборона вивозу продукції за межі певної території, заборона здійснення певного виду діяльності.

Питання для самоконтролю

1. Надайте визначення поняття виконання зобов'язання. Охарактеризуйте принципи виконання зобов'язання.

2. Надайте визначення суб'єктів та предметів виконання зобов'язання.

3. Які особливості виконання зобов'язань з множинністю осіб?

4. Як виконуються солідарні, субсидіарні та дольові зобов'язання?

5. Охарактеризуйте строк (термін), місце та спосіб виконання зобов'язання.

6. Які існують підтвердження виконання зобов'язання?

7. Надайте поняття припинення зобов'язання. Які існують підстави припинення зобов'язання?

8. Охарактеризуйте види підстав припинення зобов'язань за згодою сторін.

Дата добавления: 2014-12-25