Аерозольні генератори

Для потреб сільськогосподарського виробництва системою машин пе­редбачено випуск однієї моделі аерозольного генератора.

Аерозольний генератор АГ-УД-2 (рис. 4.15) призначений для боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур, садів, лісосмуг, а також для оброблення складських і тваринницьких приміщень. Він приводить­ся в дію від власного двигуна, а для транспортування під час роботи вико­ристовують автомобіль або тракторний причіп.

Рис. 4.15. Схема роботи аерозольного генератора АГ-УД-2:

1 — бачок для бензину; 2 — кран; 3 — компенсатор; 4 – регулятор температури; 5 - пальник; 6 - оглядове віконце; 7 - камера згоряння; 8 - жарова труба; 9 - робоче сопло; 10 - дозувальний кран; 11 – розпилювач пестицидів; 12 - приймач з фільтром; 13 - свічка запалювання; 14 — повітронагнітач; 15 — фільтри; 16 - збагачувач суміші

Генератор складається із станини, бензинового двигуна УД-2, повітро-нагнітача 14 з двома фільтрами 15, бензинового бачка 1, компенсатора З, бензинового пальника 5 з регуляторами температури 4 і 16, камери згорян­ня 7, жарової труби 8, робочого сопла 9 з розпилювачем 11, приймача з фільтром 12, дозувального крана 10, а також змінного кутового насадка.

Двигун УД-2 призначений для приведення в дію повітронагнітача 14.

Повітронагнітач призначений для створення високошвидкісного повітряно­го потоку, що подається в камеру згоряння 7, яка має вигляд циліндричної труби, до кінців якої приварені звужені конуси і перехідники з фланцями.

Бензиновий пальник 5 з регуляторами температури 4 і 16 установле­ний на початку камери згоряння. Він призначений для дозування і роз­пилювання бензину, утворення паливної суміші, регулювання за допомо­гою регуляторів 4 і 16 подачі повітря у пальник. Пальник складається з конуса, прикріпленого фланцем до повітропроводу, корпусу з гвинтами регулювання температури.

Компенсатор 3 сприяє рівномірному подаванню бензину в пальник, пом'якшуючи гідравлічні удари,' що виникають під час транспортування генератора по оброблюваній площі.

Жарова труба шарнірне прикріплена до вихідного патрубка камери згорян­ня і призначена для зменшення температури швидкісного повітряного потоку.

Робоче сопло кріпиться до жарової труби. Воно утворене з двох конусів, складених меншими основами. У звуженій частині встановлений розпилю­вач робочої рідини, надходження якої регулюється дозувальним краном 10.

Кутовий насадок є змінним пристроєм, який установлюють замість жарової труби при механічному способі одержання аерозолів.

Робочий процес генератора при термомеханічному способі одержання аеро­золів відбувається так. Запускають двигун УД-2, при цьому кран 2 пальникаі дозувальний кран 10 мають бути закриті. Зменшують частоту обертання вала двигуна до мінімальної і поступово відкривають кран 2 бензинового пальника. Бензин через компенсатор 3 надходить у пальник 5. Одночасно швидкісний повітряний потік надходить у камеру згоряння через кільцеву щілину між дифузором пальника та горловиною камери згоряння. Частина повітряного потоку крізь отвори, величину яких можна змінювати регуля­торами 4 і 16, потрапляє в пальник і розпилює бензин. При цьому утворю­ється паливна суміш, яка на виході з пальника загоряється від запальної свічки 13. Запалювання бензину визначають за звуком або через оглядове віконце 6. Температура газів на виході з пальника становить 1000 °С.

Повітряний потік, що надходить із повітронагнітача, сприяє повному згорянню палива в камері згоряння і частково в жаровій трубі та зниженню температури газів перед випаровувальним соплом до 380... 580 °С залежно від режиму роботи генератора.

Після прогрівання камери згоряння протягом 20 с ручкою дистанцій­ного керування відкривають кран 10 подачі пестицидів. Гарячі гази, про­ходячи через звужене сопло з великою швидкістю (250... 300 м/с), за­смоктують через розпилювач рідкі пестициди. Повітряним потоком вони розпилюються на дрібні краплини, які під впливом високої температури випаровуються в дифузорі сопла. При виході з сопла парогазова суміш змішується з навколишнім повітрям, охолоджується і конденсується в туман яскраво-білого кольору, що поширюється від сопла генератора на відстань 50... 100 м залежно від метеорологічних умов.

При механічному способі утворення аерозолів до камери згоряння за­мість жарової трубки приєднують кутовий насадок із дозувальним кра­ном. У цьому разі рідина розпилюється швидкісним повітряним потоком, що надходить від повітронагнітача, при вимкненій камері згоряння. Соп­ло кутового насадка вільно обертається у фланці, і його можна встанов­лювати під потрібним кутом до горизонту.

Максимальна кількість пестицидів, що може бути перетворена в аерозолі при термомеханічному способі, становить 9 л/хв, а при механічному - 6 л/хв.

Отже, коли є задана норма витрати пестициду (?, л/га, вибрана витрата робочої рідини за хвилину ^, л/хв і визначена ширина робочого захвату В, м, можна підрахувати швидкість v, км/год пересування агрегату, при якій забезпечується обробка із заданою нормою:

де q - витрата робочої рідини за хвилину, л/хв; В - ширина робочого захвату, м; Q - задана норма витрати робочої рідини, л/га.

Польові культури і сади обробляють паралельними гонами під кутом 45° і 135° до напряму вітру в момент обробки. Польові культури рекомендується обробляти термомеханічними аерозолями при швидкості вітру до 2 м/с, а садові - не більш, як 5 м/с. Обробки слід проводити вранці та увечері, а у похмуру погоду можна і вдень.

При обробленні аерозолями закритих приміщень треба правильно ви­значити тривалість обробки. Знаючи об'єм V, м³ оброблюваного примі­щення, норму витрати пестицидів N, см³/м³ і витрату за хвилину, отруто­хімікатів д, л/хв, можна підрахувати тривалість Т, хв, оброблення закри­того приміщення за формулою:

де N - норма витрати пестицидів, см³/м³; V - об'єм оброблюваного примі­щення, м³; q - витрата пестицидів за 1 хв, л/хв.

Дата добавления: 2014-12-27