Превентивна педагогіка сім'ї 1 страница

Превентивна діяльність не може бути високоефективною, якщо нсмас тісного контакту і баіьками Соціальні психологи твердяїь, що сім'я основна ланка формування установок дпей

Переважна більшість баїьків спочатку не кизнаюіь скосі педаї от ічної неспроможності у вихованні дпей 1 як правило, початок відвертої рошови -і батьками анатіз спшставлень бачення своєї сім'ї учнями і батьками проходить дуже напружено, емоційно і нерідко недружньо Батьки як правило намагаються \ всьому звинуватити школу, посилаючись на в іасну зайнятість

І тільки терпляче, корекіне роз'яснення причин і чинників неїагивнич відхилень \ поведінці цтей, лише аріуменіоваш токази нрорахунків у вихованні (неуважне сіавлення батьків до проблем дітей вічсутшсгь вічвертих, довірливих розмов, спільного нровечення ві'іьною часу, не приниження пдносп та ін) чають змоту вплинути на зміну їхньої негативної позиції

Наші дослідження засвідчили що більша половина баїьків зізнаються, що їм бракує педаюпчною круюзору, знань, навичок і умінь для ви чокання піей Серед п]юблем які зазначають батьки, іакі

• майже 70°о безпора іні перед негативною нове пикою дпей,

• понад 80% баїьків мало що можу іь сказати про розвиюк своїх
дітей, про їхні емоційні, психічні якості,

• понад 30°о не можуть вказати, чим цікавляться їхні діти, які
зміни відбуваюіься у їхньому розвиїку При ньому іреіина батьків
відвідую і ь школу лише зрі;ка, не спілку юіься з печаююм,

• лише 70°о батьків визнають свою повну відповідачьшсіь за
навчання і поведінку дпей, не посилаючись на школу і суспільство,

• майже чверть баїьків вважають, шо виховувати дпеи повинні і
школа, і сім'я, і суспільство, тому ві щовідальнісгь за їхню
поведінку, - зокрема правопорушення, слід розпо цчяіи порівну

• понад 5°о батьків взагалі знімають з себе відповідальність за
виховання своїх цтей

Психолого-педаюі ічна культура більшосп баїьків знаходиться па низькому рівні, в масовій свідомості відсутня усіановка

зверіашсь до спеціалістів ще до появи проолеми > поведінці дігей < мсюю консульїацп щодо п профілактики, або, в крайньому випадк\ на початковому етапі формування девіантноі поведінки Зрозуміло що в сімейному вихованні пріори іе і ним повинен буїи превентивний підхід у проіпдп впливу нсіативних явищ на дпей Важливими шляхами, як ми вже відзначали, є превентивна освна Бон.і ґруніусться на досіагньому рівні психолоіо-педаюпчних знань обинаносп і питань виховання, знанні і викорисіанні меюдів здоровою способу жиїтя У дисфункцюнальгпй сім "і через визначені рольові позиції формуються відповідні механізми (деструкіикш) соціалізації Як показують наші дослідження характер їх усгаленосіі залежиіь від сшвпадання сімейної та соціальної ситуації розвиткч Спостерігас іься тенденція, коли вибір і пристосування рольових моделей відбувається за рахунок найменших віраї Тобто, сшуацп подібносп сімейної взаємодії іа зовні ситуації міжособисгої поведінки стаю і ь рушійними силами їх адаптації Впізнавання знайомої, а відтак менш іривожної ситуації, надається установками, що набули сформованості в колі сім'ї Це у свою черіу, неіаіивним чином вплива< на можливісіь свідомо! оцінки і адекваїного вибор\ моделей поведінки в ризикових ситуаціях

1 Іревентивна педагогіка спрямована на сіворення умов позитивної соціалізації диіини шляхом втручання в нетаїивну ситуацію сімейної взаємодії за допомогою комплексної допомоги, серед якої сукупнійь педаюпчних меюдів іа ргзноманнних соціально-педатопчнич і психологічних технолопй Оскільки превентивна робота має сисіемнии харакіер впливу на ситуацію розвитку дитини, комплексна превентивна модель включає сисіем\ взаємодоповнюючої рівночасної соціально-педаюпчноі роботи з батьками, дітьми, значним оточенням дитини в школі тл за місцем проживання Превеніивна педаіопка повинна попередити сіан розвиїку дисфункцій сім і Найважливішою умовою успішної робоїи і оздоровлення умов сімейного виховання і взаємоповага і конфіденційність у стос\нках батьків і педагогік Педагоі\ при встановленні довірчих сюсунків із батьками потрібно спирашея на рекомендації психолоив, зокрема, спеціально розроблену Л Ь Філоновим методику встановлення довірливих стосунків між людьми в процесі спілкування

Відповідно до цих рекомендацій, контактна взаємодія педдгога психолоіа і батьків повинно складаїи шість сіадій На початку необхідно завойовувати довіру батьків, у період зближення варте виходиіи з тою. що батьки йдуть на контакт із тими, хю при першій зустрічі схвально відзиваю іься про їхніх дітей Іому пере^ спілкуванням із батьками педагог повинен "зняіи" із себе будь-яку упереджешсіь щодо підлітка, відшукати в ньому іакі позитиви якості, що навіть для батьків є "відкриттям" Результатом контакти на цій стадії має бути зняня напруги в спілкуванні, що до цього булг джерелом неприємних станів батьків У батьків формуєгьс; уявлення, що педагог спроможний правильно зрозумпи їхню диіин\ і батьківські почуття стосовно неї і реально допомогіи

Потім спілкування відбувається шляхом розширення іел довірливих бесід, сіворення сво(рідної о емоційно-насиченоп середовища, в якому петаюі, психодот стаюіь потрібними баїькаїу як слухачі, які розуміють, співчуваюіь і зацікавлені в знанн особливостей їхньої диіини як особисюсп та умов п виховання Іобю, у бесіді з батьками необхідно, уважно вислухавши обидв сторони, спробувати, по можливості, віамувати невдоволенн батьків та вчиїелів один одним, показати причини, що призводяіь ді загострення стосунків, консолідувати ці сюсунки на основі інтересі дитини

Якщо перші сіади взаємодії є періодом накопичення "чистих згод і позитивних емоцій в процесі обговорення проблем вихованії; то наступні статті, коли довіра досяїнуіа, присвячені виявленні неузгодженоетєй, тих об'єктивних причин, шо заважають \ спішні взаємодії сторін На даній стадії батькам повідомляємся про те, яі негативні якості й особливості поведінки підлітка найбільш викликають занепокоєння

Превеніивний характер у превентивній педагопці сім'ї полята насамперед у своєчасній допомозі для усвідомлення заірозливих ва виховання, психолою-педагопчній пагносгиш іа корекції стилі сімейною виховання і характеру взаємосюсчнків між батьками дітьми Серед таких порад

• уникати відкрию непримиренної педаїопчноі позиції і відношенню до педагопчно неспроможних батьків У іишол

випадку закрипсть бап.ків до взаємодії не дасть можливості здійснювані сисісмні превснгивні впливи,

• допомог) и баїькам проаналізуваш проблемну ситуацію, скорегуваїи свій стиль і характер стосунків і дитиною

Безперечно, допомогти батькам у запобіганні відхилень у пове пнці дітей мож\ть якісно підготовлені педагоіи, соціальні педагоги та псичолоіи Ті з них, які добре визначили індивідуальні особливої; п дітей і батьків, створили доста і ні \мови їхньою адекватною сімейною виховання, мають достатню професійну підготовленість і наснагу здійснювати паіронаж над і якими сім'ями ефективно використовувати рнні види сімейної іераїш

З превешивноі точки зору батьки маюіь знати, що існу(принаймні, чотири основні ролі дитячої поведінки щодо адаптації до умов дисфункцюнальноі сім'ї Визначають іакі "герой родини' "жертва", "невидима дитина", "клоун"

Перша < моделей "герой родини", коли житвий сценарій виявлясіься через повеїтінку диіини, яка перекладає на себе обов'язки своїх недбалих батьків, сесіер і бранв Такі дпи іраюті. роль баіьків \ своїй сім'ї Вони ніби відмовляються ви свою дитячою жиїтя, беруть на себе відповідальність за психологічним клімаї іа маіеріальиий добробм сім'ї Нерідко такі дпи відмовляюіься від своїх мрій на користь бажань близьких До кінця своїх днів вони приречеш піклуватися про своїх рідних не влашювуюіь своє особисте жипя Гакі дпи найдовше уіримуюіься від ризикоких вчинків, але якщо з якихось причин "ламаюіься". і" процес, скажімо, наркотизації проходить д\же інтенсивно

Модель "жертви" протилежна "іерою родини" Така диіина гостро відчува(неприязнь своїх близьких та оючуючих і поводиіься відповідним чином Ратин прояви девіангної поведінки виявляюіься в конфліктах, правопорушеннях, вживанні наркоіичних засобів спробах суїциду Недовірлива до іюдей, така дишна схильна ю розуміння проблем і допомоги тим, хто п погребує Тому дуже слушним (висновок В Штандер про те, що жертва часпше за інших членів сім'ї сіає на місце родинної о героя, коли останньою • якихось причин не станс

Модель поведінки дишпи в алкоюлізованій сім'ї найчастіше виражається ролпю "клоуна", яку і раї диіина Позиція '"клоуна"

передбачає поверховісіь стосунків, обмеженість відповідальності та усвідомлення гостроти проблеми Певною мірою, з таких похідних дорослі визначають свою позицію щодо самої диіини Подібна модель поведінки диіини найменше зачіпає дорослу людину, оскільки спрощує конфліктні ситуації в сім'ї і не да(можливості дорослим визначшись у стосунках щодо проблеми алкоголю Для дітей, які іраюіь подібну роль, приіаманне намаїання відтворюваїи поведінку своїх батьків

Ознакою "непомпної дитини" є відсунпсіь її участі в спілкуванні з іншими членами сім'ї Потреби такої диіини реалізуються у площині власних фантазій Вона не намаіаєіься удосконалиш сімейні стосунки, бо відмежована від іаких проблем своїм внуіришпм житіям Це не означає, що розвиюк психіки такої дитини йде без впливу сім"і Навпаки, неіативний вплив буває більш небезпечним, ніж для інших моделей пристосування Він може виявляти себе психічними розладами, наркоіизацн ю, втечами з дому, ранніми сексуальними орігнгаціями, нахилами до суїциду

Зрозуміло, що "чисіих" моделей зустрічає іься не іак багато Реальний комбінований прояв моделей Важливо, що кожна з ролей має свій період реакшвносп накопичення, характерологічною виявлення, період загосірення, конфліктного виявлення Саме це визначає динаміку розвитку сімейних стосунків у дисфункцюнальних сім'ях Гакі рольові моделі поведінки дітей характерні для насильницьких, кримінальних, аморальних сіуієй Для наочності, розілянемо моделі поведінки дитини в системі наркотизованої сім'ї Можна сказаіи, що до певною сімейного сценарію кожна диіина рано чи пізно шдгоіує свою роль Представниця психоаналітичною напряму К Хорні вважає, що рольові сценарії, які отримала дитина в період свою сімейного спілкування і батьками орі ані зову ються в сім'ях іаких дітей, коли вони стають дорослими Польський психолог В Штандер іакож вважає, що такі ролі прє>екту ються у доросле жипя Він визначає їх вимушений, а не вільно обраний харакіср

Спостереження підтверджуюіь, що реакція дігей із стійкою нервовою сисіемою виявляється більш складним комплексом сіраждань і переживань, вони сгаюіь схильними до прояву афекпв,

небажаних вчинків, на відміну від дії єй із слаокою нервовою сисіемою 3 цим можна погодитись у тому випадку, якщо взяти до уваїи. що діги із стійкою психікою схильні стримувати свої негативні реакції ю меж нервових зривів Діги із слабкою психікою маюіь більшу схильнійь виправдовуваїи неіаіивш вчинки баіьмв Навіть вилучені з родини, внаслідок втрати батьками прав на дитин\ там дпи нерідко зберігають добре ставлення до своїх батьків

У вина іках, коли підлаок не бажас мириіись зі способом жиігя своїх батьків, нерідко йою вимоіливісгь, безкомпромісність спричиняє розвиток конфлікту за неконструктивним шляхом Особливого ускладнення набуває конфлікт, коли дитина починає усвідом іюваги. цдо характер життя баіьків, їх виховання знизили і її можливосп У таких випадках на відторгнення цінносіеи накладаєіься почуття образи У підлпковому віці такі діти нерідко знущаються з батьків і б'ють їх 3 часом більшість з них також продовжують наслідуваїи моделі поведінки батьків Але разом з тим вони не копіюють п їхньою особчивісію стає впдзерканення поведінки V конгексп молодіжної субкульіури Хоча ма< місце корекція моделі пове цнки баіьків, їх заміна, як правило, не виходить за межі субкультури

Більшість дпей які продовжують виховуватись \ дисфункцюиальних сім'ях, схильні приховувати проблеми сім'ї Наприклад, насильство Вони наматаіоіься захистиш репуіацпо своєї сім'ї Переживання такої ситуації, у свою чергу, спричиняє розлади в психіці, виявляється через емоції та поведінку Ілка дитина стає хворобливо вразливою до цілком простих проблем оіочуючого жит ія. н мучать сірахи, сомаїичні розлади Викг)ристания алкоіолю або наркотиків криміналізація для вирішення особистих проблем стає типовою реакцією шини при зіткненні з труднощами в жили У такій ситуації девіації поведінки можуїь сіаіи засобами заорвотення потреб дитини, психолої ічної о захисту, адашацп до субкультурних норм маншуіяцн батьками та оточуючими Наслідування проблем баіьків дитиною стаг все більш типовим явищем Існуючі виияіки тільки підтверджують заіальні правила наслідування моделей поведінки дисфункцюпальних батьків

У баіькір, які мають дитину з девіантною поведінкою

виникають характеролоі ічні реакції поведінки, типові моделі реагування Найбільш заіально вони предсгавіент моделями агресії, пади,страху,безсилля,відкидання

Модель агресії виникає, як правило на першому егаш усвідомлення проблеми І иповою реакцією близьких є відчу ття агресії Під впливом емоцій вони намаї аються заборонами або фізично вплинути на поведінку штини, обмежити коло її спілкування При тому, що дитина намагається вийіи з-пп контролю батьків, вона вдає іься до заперечення своп присірасп. а іноді намаї ас іься встановити добрі стосунки в сім'ї, поновлює характер спілкування з батьками у виїїдкому тля себе руслі

Модель надії. Після першого афективного реагування на вчинки дитини, більшість баіьків починають шукати раціональних виходів із ситуації Вони починають цікавитись пробтемною літературою, зверіаюгься для отримання нової інформації до спеціалістів Втім, баіьки застосовуючи нові знання, що були отримані з книі чи бесіц, часпше вдаюіься до моралі заторе і ва Одночасно батьки намаї аються визначиш кото знайомих дитини, але роблять це занат,іо прямолінійно Вони посилюють коніро іь за дитиною, намаїаюіься проводити з нею більше часу Хоча на цьому етапі баїьки мають найбільший шанс виправити ситуацію, така можливість більш ймовірна у тому випадку, коли стосунки між батьками і диіиною на попередньому еіапі не стали відчуженими

Модель страху. На третьому етапі у батьків виникає відчуття страху Йою витоки базуються на нездійсненноси очікуваних успіхів після інформаційної обробки дитини Настаг період усвідомлення відірваності дитини від впливу сім'ї, наявності в неї особливою житія, до якою і\ не допусіяіь Батьки звертаються до міліції, намаї аюіься використати силу адміністративних оріанів та громадських оріашзащи для впливу на поведінку дитини Нерідко вчиняють перевірку речей, зачиняють дітей вдома Як правило, в такій ситуації, діти намаї аюіься радикально позбутись опіки батьків Нерідко вчиняють скандали, залишають домівку

Модель безсилля. На цьому егаш у батьків виникає почуття безсилля Відчуття провини не дає можливості відверто поспілкуватись з дитиною Батьки потрапляють у по тон реакцій

психологічного захисту раціоналізації, проекції Як правило, у батьків виникає відчуття провини Вграіа контролю над дигиною може з'єднати розрізнені стосунки між подружжям, переорієнтувати сімейні ролі Пошук батьками емоційної підтримки ззовні відбувається із втягуванням у своєрідні стос>нки з власною дитиною і сторонніми З'являється висока терпимість до п поведінки Ьатьки посилено опікують дитину Ведуть пошук спеціалістів, причому діапазон іаких пошуків може сягаги від наркологів до екстрасенсів Батьки, особливо матері, шукають своїх дпей у наркопритонах, інших небешечних місцях Але вмовити дитину повернутися додому вдається не кожному

Модель заперечення. Існує модель поведінки батьків, яка полягає у запереченні проблем своєї родини Вона виникає у батьків при усвідомлені ізольованості проблем їхньої сім'ї від оточуючих Це повна вграіа довіри до можливості вирішити проблеми В таких сім'ях батьки підпадають під страх спричинити своїм дітям страждання Найбільш характерна така поведінка для батьків, де діти вживаю і ь наркотики Вони пройшли всі попередні стадії іа бачили свою дитину в стані абстиненції. "Ломка" (жаргонна назва абстиненції) виникає у нарко залежної дитини в період відсутності наркотику під час непереборної жаги йото вжиш Щоб попередити страждання дитин­не провокувати її вдаватись до кримінальних дій для отримання грошей на паркоїики, батьки або починають самі давані і роїш на їх придбання, або ладні самоіужки діставати наркотики для своїх дітей Підсилюєіься відчуття провини перед дитиною Сприймання оточуючих набуває новою сенсу в залежності від того, які ролі визначаються батьками для тих, хто перебуває в наркопроолемі їхньої дитини Сім'я, яка опинилась під тиском девіантної поведінки дитини, перебудовується на нові засади сімейних ролей Такий розподіл накладається на попередній і може міняти рольову структуру сім'ї в діаметрально протилежному плані Наприклад, в сім "і, де провідну роль відігравав батько, а мати іа інші члени сім і перебували під впливом його авторитету, в ситуації адикт ивної о тиску лідерські якосії виявляють матері або інші члени родини

Модель спів залежності. На цьому етапі сім'я перебудовується за сценарієм взаємовпливу міжособистісних стосунків Новий спосіб

функціонування сім'ї визначаться як ешвзалежнення За визначенням польського психолоіа Ь Вороновича, співзалежнення це певна форма прис(осування до ненормальної системи людських стосунків, яка робить неможливим існування цієї системи і, водночас, не залишає шансів на н шип Характерною ознакою людини є впевненійь у своїй здатності значно впливати на шш\ людину Співзалежнеш батьки вияьляюгь свою негативну роль у юму, що позбавляюіь дитину нрийняіи особисту відповідальнтсть за свої вчинки Вважає і ься, що іакі багьки є несвідомими помічниками розширення девіашй поведінки Гакі протиріччя поглиблюють ситуацію постійною напруження за рахунок втдчуття провини зниженої самооцінки Акіуалізація на минулому, постійне іравмування свост психіки не дозволяють їм визначити хиби своєї поведінки V іепернппьоиу. опанувати відч\тіям раціонального опгимізм\ В іншому виііадк\, згасання віри може остаточно позбавити б\дь-яюі надії на зміну сиіуацп

Для мо іслеті поведінки батьків притаманна ііід\кінвність від аі рееп, надії, сіраху безсилля до заперечення

Дитина, яка підранься тиску визначених мочелей поведінки батьків, ошіняс іься в емоційній ізоляті, ссіаточно вірачаг зв'язки зі свосю сімЧто, активную поведінку і вреппі реші, продовжує все більше заглиблюватись у десірукіивну субку пьтуру

Кожна із зазначених моделей поведінки батьків неіагивпа за своєю сутшсію, оскільки механістично спрямована на реалізацію своїх психолої ічних захистів і не залишає місця для крошткоі робоїи з емощйно-мошваційними чинниками, шо тиснуть на баїьків і визначаюіь їхні прорахунки Гака поведінка батьків полює їх від пошуку причин десірчкшвноі поведінки дитини іа шляхів раціонального вирішення проблеми Прямим чином це залежить від

• типу провокуючою поведінку дишни стилю виховання.

• соціальних уявлень про стиль реаі \ вапня на проблему,

• виду десірукіивної поведінки,

• індивідуальних особливостей дигини,

• особливостей протікання соціалізації дишни

Дії баіьмв, дпи яких піддались наркотизації, спрямовані на

змнп поведінки дггей Як правило, суго індивідуальне звертання до соціальних сл\жб, консультацій, іелефону довіри юпоможе на певний час Самоспйно вирішити проблему майже неможливо Для баїьків необхідно маги установку на сисіемнісіь проблеми сім і. в коло якої включені всі и члени Для гюзиіивною результап нсобхі іш іакі головні умови, яких повинні доIримVнатись батьки

• визнати наявнісіь проблеми своп особистої поведінки,

• розуміти проблеми своп диіини, не принижувати п гідність,

• бу їй готовими до копіткої і виснажливої роботи.

• дотримуватись рекомендацій спеиіаліспв,

• визнати свою відповіла дьність \ забезпеченні прав і свободи
сг.гл\ дпей \ виборі стилю житія

Дослідженнями доведено, що вільна від тиску диіипа мас більше шансів переоріснгу ваіи свою поведінку, ніж яка перебува» шд іиском примусу.\ле піпова батьківська псичолоия не дас самостійно визначитись по відношенню до проблеми Якщо педаюі не може юпомої ти вирішиш родинні проблеми, іо йоіо завдання направши баїьків ю аіешадісіа соціальною педаюі а, психолога психоіерапевіа Чим раніше ^аіьки -терпіться до спеціаліста, іим бпьше шансів на припинення вживання парко пічних засобів і загальне оздоровлення сімейних стосунків

Шкільний психолої, соціальний педаюг мають здійснювані превентивну робог\, залучаючи до співпраці якомоіа більшу кпьмсть спеціа'ііснв, то складають оточення взагмодп з сім'гю дшини Це класний керівник, вчителі, сшвробпники 'іержавних і недержавних оріаниацій з компеїеніними повноваженнями превентивної робо їй Форми і меготи роботи мають підбиратись з урахуванням псичосоціапьних особливостей об'єктів превентивної роботи і стан\ складності проблеми Погднання не директивних і директивних меіодш корекції і реабілітації сімейного стану виховання, замша негативних сімейних ролей на гюзишвну віагмодію маюіь ґрушувашсь на принципах соціального пар і перства і дотриманні міжнаро цшх стандартів з прав людини Тільки в іакому системному, взаємодоповнюючому впливі позитивні зміни у щнампц негативної поведінки набувають системного характер)

Відновлення функціональної спроможності сім і складна

1%

психологічна проблема Вторінення в систему усталених сімейних цінностей, ломка звичних стереотипів конфліктна ситуація Від майстерності спеціалістів залежиіь характер про і ікання цьою корскщйною періоду і наслідки для подальшою сімейною жипя Психологічна оцінка Л Голстою, що нещасливі сім'ї нещасливі по-сво(м\. мають спутувати відправною точкою для усвідом пеішя не пльки необхідносп вппрацювання індивідуачьноі моделі педагогічною віьшву та батьків, але й склащоеті у визначенні відправних точок віоргнення \ закриіу соціальну систему, якою залишаться сім'я Усвідом.ііення і визнання баїьками необхідності дотюмоі и складна стична і психолої ічна проблема оскільки погребус від баїьків вишання свост безпора іносп вирішиш проблему самоспйно Ьаіьки схильні перекладати свої педаюіічш невдачі па дитину. шкот\, соціальне становище в країні

За період існування соціалістичних поілядів на роль сім'ї ч процесі соціаднацп чи інші відбу іаа> віраіа особистої відповідальносн баїьків за виховання своїх піей і, водночас, перевищення вчителями оцінки свого ііедаюіічпою рівня і ролі в становленні жиптиіх професійних, моральних оріппирів ціеіі Саме юму перші кроки взаємодії вчителя, психоюга, соціальною педаї оі а з баїьками мато і ь носиш компромісний харакіер. виявляти безоцшочне сіавлення до характеру сімейною виховання І ільки при відповідній освіїньо-нсихочоіічшй роботі з батьками по усвідом іенню і иибини, наслідків проблеми, доцільності спеціальною педагоіічною віручання в кризу сім'ї можливий вхід до сфери сім'ї При цьому психолої ічна іоговнісіь педаюіа (класного керівника), сощалиюіо педаюі а (психолої а) маг спрямову вашеь не лише на досяіпення довіри з бок\ членів сім'ї іа інших суб'(кнв превентивної роботи, аде й попереджувати деструктивні прояви V нове пнці учасників превентивною процесу

З урахуванням наданого, пеіатончна мо т,ель нревеншвноі робош з дисфункційною сім'єю груніуггься па таких етапах

Аналіз сім"і обюворения проблеми з баїьками і дитиною залучення до співпраці інших с\бЧктів визначення моделей превентивного відливу проведення педагопчноі робош оцінка результатів кореї ування методів соціальний патронаж за сім'єю

включення ч ієнів сім'ї в соціальну ро6от\ для інших

Серед форм роботи поширеною г превешивна бесіда коисульїашя з такими баїьк&ми. як важливий еіап вплив} усвідомлення особисті відповідальноси батьків за характер

ПОВеДІНКИ ДИТИНИ

Меіа профілактичної бесіди зміниш усіановки щодо характеру вирішення проблеми, зробиш баіьків акшвними співучасниками позитивного впливу на дишлу

Як би не поводили себе батьки при першій зустрічі з педаюпчним працівником, неминуче виникають зміни в їхній психолоїн Вони починаній, усвідомлювати

• актуальність сигуаші,

• юсгроіу проблеми дитини,

• можливі наслідки,

• необхідність знахо іження шляхів виправлення ситуації,

• свою роль V цьом\ процесі,

• позитивну перспективу особистої і сімейної жиі ігдіяльносп в
разі прикладання з\силь

Виправити ситуацію можна за умови по зшивної о настрою баіьків на конику і цілеспрямовану робоїу Позитивні зміни можливі при перебудові внутрішньою свпу баіьків При цьому усвідомлення ві іповідальносп за долю епосі дитини може бути стійкою у баіьків тільки за умови прояву поваги з боку спеціаліста. емпатичномч ставленні до дитини В практиці роботи помічено, що найзане дбанпш. аіресикш баїьки апнююіь ево^ сіавлення до диіини лише в тому випадку, коли відчувають щирісіь і поваїу \ сіавленш до них

Пі в якому разі не можна різко звинувачувані батьків іа недбале виховання дитини Після того, як ми досяглії позиіивного настрою у взагмодп, баїьки сіаюіь бпьш відверіимн Вони починаю) ь апмлізуваїи свої прорахунки у вихованні дпеи і неодмінно переходять до аналізу своїх неіагивних якосієй і вчинків Літе це вже не (тими негативними подразниками, що розгортаюіь механізми психопоіічного захиеіу Навпаки, у бажанні зробити добро для своп 'іитини виникаг психолої ічне оздоровлення,

відбувається самовідтворення житі свої сили, наспати

У цей період необхідно переконати батьків, що вони добровільно, без примусу прийшли за допомоюю, що це їхній вибір Водночас, слід звернуш увагу батьків на такі умови, що стимулюють

ПОЗИТИВНІ ЗМІНИ

• зробиш відповідальним свій стиль житія, зміниш уявлення
про долю їхніх дітей,

• бажати змін у сюсунках між самими батьками і дітьми з
конфліктних на доброзичливі,

• надати приклад своїм дням у бажанні покину ш шкідливі
звички,

• проявиш ініціативу в реалізації проірами здорового способу
жиі гя у своїй родині

Необхідно знайти приклади з житія, які б закріпили вір> баіьків у можливість позитивних змін Значною довірою при цьому користуюіься приклади, які спещапсі наводить з особисті о жиігя або жит ія своїх родичів

Превентивна бесіда складає іься з таких блоків

перший переконання батьків у наявності проблеми,

другий - переконання в можливості здійснити позишвні зрушення в жити сво< і диіини через зміни в особистому жити батьків,

третій переконання батьків у самосийному виборі, безперечній підтримці з боку спеціаліста,

четаертии підбір форм і методів впливу і а визначення послідовності в коригуванні стосунків,

п 'ятии - вибір днів консультацій із спеціалістом

У процесі спілкування з баїьками необхідно

• не принижувати їх хизч ванним рівнем своїх знань,

• підкреслювати уважне, доброзичливе сіавлення до них,

• стримуватись від надмірних емоційних зауважень і проявів.

• вміти знімаш психолопчне напруження дотепним жарюм.
вміти втримувати паузи,

• демонструвати серйозне ставлення до проблем,

• сіримувашеь від моралізаторства і засудження поведінки дітей

і батьків

• не зачіпати самолюбеіва баїьків.

• збери аги гає мницю звертання та анонімність,

• вести бесід) на рівні досіупному для сприйняття батьками рівні

Бесіди; батьками неповнолітніх елю, вести на довірливій зацікавленій нон, не вдаючись до каїеюричних оцінювань та осуд\ прорахупків \ особистому жиіп й вихованні дитини Головне вміння визвані у самих баїьків бажання вирішуваїи проблем\ дитини в коніексті оздоровлення стосунків у сім'ї Краще весні бесіди і батьками певним чином готовими до діалогу Ця тоіовнісп, формується через доброзичливе, емпатичне що не відмінні педагогічну вимогливість, ставлення до батьків

Бесіду з батьками бажано починані >, нейтральних тем але таких іцо загалом хвилюють баїьків проблеми сушеного життя здоров'я, відпочинку!ощо При цьом\ зацікавленість повинна Гп пі щирою, невимушеною Важливо сіежиіи «і своїми рухами, жестами Після тою, як соціальний педагог відч\с довіру з боку баїьків можна переходити до конкретної бесіди Спочатку бажано мочниіи свої спостереження за харакіером розвитку особистих рис і якостей підлітка Бажано з'яс\ваги. якг ролі дсмопсірує гигина в сім'ї іа поза нею, як поводіпь себе \ конфліктних ситуаціях в сім'ї, які дру іг п оточую і ь, як вона з ними спілкується Неоохідно визначній харакіер типу виховання динній, пні реагування батьків на проблему тощо

Польський психолог С Малібу р ді у своїх працях наводить досить слулні поради, як батькам допомогти своїм дітям не вживати алкоюль іа парко піки Наведемо їх з деякими доповненнями При цьому доцільно виділиш іаю дві і рипі профілакіичні і реабілітаційні поради

Профілактичні поради:

1 Розмовляй з дитиною про соціальні проблеми

2 Навчись уважно сл\хати пропозиції дитини щодо зміни своп
особистої поведінки

Дата добавления: 2014-12-27