Бюджет і бюджетна система 1 страница

57. Бюджет як економічна і правова категорія. Державний бюджет є одною із головних ланок фінансової системи. З його

допомогою уряд концентрує у своїх руках значну частину національного

доходу, перерозподіленого фінансовими методами.

Бюджет тісно пов’язаний з іншими ланками фінансової

системи, виступає координуючим центром і надає їм необхідну допомогу у

формі бюджетних дотацій, субсидій, гарантій, забезпечуючи більш-менш

нормальне функціонування інших ланок фінансової системи.

Як економічна категорія бюджет являє собою сукупність економічнихвідносин між державою, з одного боку, і юридичним та фізичними особами, зіншого боку, з приводу розподілу і перерозподілу ВВП з метою формування івикористання централізованого фонду грошових коштів, призначеного длязабезпечення виконання державою її функцій. Відповідно до функцій державивиділяються і групи видатків бюджету: |управління |(|на управління ||суспільством | | ||оборона країни |(|на оборону ||економічна |(|на економічну || | |діяльність ||соціальна |(|на соціальний захист | Права держави в розподілі ВВП засновуються на двох чинниках. По-перше,на виконанні нею зазначених суспільних функцій. Централізація частини ВВП убюджеті є платою суспільства за виконання державою її функцій. По-друге,держава може брати участь у розподілі ВВП як один із суб'єктів йогостворення, виступаючи власником засобів виробництва у державному секторі,тобто виконуючи підприємницьку діяльність. Між бюджетом і ВВП існує складна система взаємопідпорядкування. Длябюджету, як і для економіки країни, дуже важливим чинником є зростання ВВП.При цьому, за умови стабільних пропорцій його розподілу, зростають доходивсіх суб'єктів розподільних відносин, у т. ч. і держави. Головне ж полягаєу тому, що стабільне зростання ВВП створює передумови для зменшення часткидержави, оскільки її потреби на фінансове забезпечення виконаннявстановлених функцій відносно стабільні. Це поступово веде до зменшеннярівня оподаткування юридичних і фізичних осіб. Правова характеристика бюджету пов'язана із його законодавчимрегулюванням, як у сфері бюджетних взаємовідносин, так і у сфері йогоскладання і виконання як фінансового плану. Структура бюджету якфінансового плану характеризується складом і питомою вагою доходів івидатків. У цілому вона є досить стабільною, хоча щороку можуть вноситисьпевні корективи. Склад і структура видатків бюджету характеризує фінансову, економічнута соціальну політику держави. Бюджет як фінансовий план відіграє дуже важливу роль в діяльностідержави. Він визначає її можливості й пріоритети, її роль і формиреалізації закріплених за нею функцій. Це документ, що спрямовує фінансовудіяльність держави, робить її конкретною і фінансове забезпеченою.

58.Місце і значення бюджету в загальній системі фінансових відносин. Розподільна і контрольна функції бюджету.

Бюджет в усіх країнах світу є основою державних фінансів і основним фондом грошових коштів держави.

Державний бюджет України має велике суспільне, економічне, політичне та інші значення.

Суспільне значення бюджету полягає в тому, що за допомогою бюджету досягається вирішення багатьох питань соціального характеру, хоча стан цієї сфери життя суспільства на сьогоднішній день складний. Кризові явища в економіці зумовлюють напружений стан бюджету, недостатність фінансування соціальної сфери, але і в цих умовах державний бюджет залишається головним джерелом підтримання життєвого рівня населення, [1].

Політичне значення бюджету багатогранне, воно полягає в тому, що законодавчий орган затверджує обсяги доходів і видатків бюджету на плановий рік, а тим самим народні представники реалізують волю народу. Бюджет є документом, що обмежує і розподіляє фінансові ресурси, які уряд використовуватиме для надання допомоги і послуг з метою поліпшити добробут народу.

Бюджет в економічному розумінні являє собою сукупність грошових відносин між державою і юридичними та фізичними особами з приводу формування і використання централізованого фонду коштів, призначеного для забезпечення виконання державою її функцій. Основним джерелом формування бюджету є ВВП.

За формою прояву бюджет є основним фінансовим планом, в якому відображається діяльність держави та місцевих органів. У такому розумінні бюджет посідає провідне місце у діяльності держави, оскільки визначає її можливості і пріоритети, її роль і форми реалізації закріплених за державою функцій, фактично, бюджет, який являє собою баланс доходів і видатків, відображає соціально-економічну, міжнародну, управлінську, оборонну та фінансову політику.

За матеріальним змістом бюджет становить централізований фонд коштів держави. Обсяг бюджету - це річна сума коштів, що проходять через цей фонд. Проте бюджет є чимось набагато більшим, ніж просто сума кількісних показників. Це один з важливих інструментів, доступних урядові, для регулювання економічної діяльності і стабілізації доходів громадян.

Таким чином, ми прийшли до того, що призначення бюджету в державі виявляється через систему економічних відносин, зокрема між державою і підприємницькими структурами у процесі мобілізації доходів, нагромаджень і фінансування з бюджету; між державою і населенням у процесі розподілу і перерозподілу валового національного продукту; між ланками бюджетної системи при бюджетному регулюванні.

Дослідження та аналіз структури зазначених відносин дає можливість зрозуміти економічний зміст бюджету, його правове значення, глибше виявити його роль у розподільчих процесах і економіці держави в цілому. Він уособлює й пояснює фінансово-бюджетну політику уряду й те, як ця політика впливає на напрям і темпи зростання основних показників економіки, включаючи рівні цін, зайнятість і процентні ставки.

Сутність бюджету реалізується через його функції — з яких досить чітко можливо виділити дві — розподільчу і контрольну.

Через розподільчу функцію держава контролює в своїх руках всі джерела бюджетних надходжень, щоб потім використати їх з найбільшою ймовірною ефективністю. Жодна з інших ланок фі­нансів не здійснює такого багатопрофільного перерозподілу як по вертикалі, так і по горизонталі економіки. Це перерозподіл між міністерствами, відомствами, напрямками між блоками галузей, територіальний розподіл.

Сфера дії розподільчої функції досить значна. Це пояснюєть­ся тим, що в бюджетні відносини вступають практично всі чле­ни суспільства. Основою бюджетного розподілу є чистий доход, який утворюється в суспільстві. Суть контрольної функції поля­гає в тому, що суспільство в особі специфічних державних або недержавних структур контролює і вирівнює бюджетний розпо­діл. Основа контрольної функції — рух бюджетних ресурсів як в частині збору, так і розподілу бюджетних ресурсів.

Сутність контрольної функції полягає в тому, що суспільство в особі специфічних державних або недержавних структур контролює і вирівнює бюджетний розподіл. Виконання контрольної функції сприяє оптимальному рухові бюджетних ресурсів як в частині їх збирання, так і розподілення

59. Бюджетний механізм фінансового регулювання і посилення його конструктивного впливу на реалізацію стратегії економічного і соціального розвитку України. Бюджет як централізований грошовий фонд перебуває у по­стійному русі: практично щоденно до нього надходять кошти і проводиться фінансування видатків. У зв’язку з цим необхідна чітко налагоджена система управління бюджетом, яка реалізується через бюджетний механізм, що створює держава.

Бюджетний механізм — це сукупність конкретних форм бюджетних відносин, методів мобілізації і витрачання бюджетних коштів. Через бюджетний механізм держава регулює економіку, стимулює виробничі та соціальні процеси.

До бюджетних методів регулювання економічних і соціальних процесів відносять:

1) податки, які впливають на розвиток виробництва товарів, попит на них та їх пропонування;

2) бюджетне фінансування загальнодержавних програм, що забезпечують розширення виробництва й удосконалення його структури, розвиток соціальної сфери, соціальний захист громадян;

3) фінансова підтримка окремих галузей і підприємств для вирівнювання економічних умов їх функціонування або прискореного розвитку (через субвенції, пільгові, безпроцентні кредити та ін.);

4) створення за рахунок бюджетних коштів спеціальних фондів, резервів для попередження диспропорцій у розвитку економіки.

Бюджетний механізм є активним інструментом реалізації бюджетної політики. Тому перехід на ринкові відносини, зміни, які відбуваються в пріоритетах бюджетної політики, потребують радикальних змін і в бюджетному механізмі.

60. Бюджетна система: поняття і принципи побудови.

Бюджетна система – сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного й адміністративно-територіального устроїв та врегульована нормами права.

У державних утвореннях будь-якого типу обов'язковим елементом є бюджетна система. За формою бюджетні системи мало чим різняться одна від одної. Як правило, бюджетні системи є двох типів. В унітарних державах — дворівнева система, яка включає державний та місцеві бюджети. У державах із федеративним устроєм бюджетні системи включають три й навіть чотири рівні — федеральний бюджет, бюджети членів федерації та місцеві бюджети, а також бюджети земель. Бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування. Бюджетами місцевого самоврядування є бюджети територіальних громад сіл, селищ міст та їх об’єднань.

Кожна ланка бюджетної системи є самостійною. Затвердження кожного бюджету здійснюється відповідною Радою народних депутатів, виконання здійснюють виконавчі органи відповідного рівня. Самостійність бюджетів забезпечується наявністю закріплених джерел доходів та правом визначати напрями їх використання.

Але реальну самостійність місцеві бюджети отримують лише тоді, коли закріплених за ними доходів буде достатньо для фінансування заходів, пов’язаних з місцевим самоврядуванням.

Бюджети вищих ланок об’єднують з нижчими з метою проведення аналізу та визначення основ регулювання економічного та соціального розвитку України.

Такі бюджети отримали назву зведених бюджетів: державний бюджет об’єднується з бюджетами областей, бюджетом Криму та бюджетами міст Києва і Севастополя.

61. Критерії розмежування доходів і видатків між ланками бюджетної системи.

Зведений бюджет області включає обласний бюджет, бюджети міст обласного підпорядкування, бюджети районів; бюджет Києва, Севастополя та всіх міст, що мають районний розподіл, об’єднує міський бюджет та районі бюджети. Критерії розмежування видів видатків між бюджетами будується на основі принципу субсидіарності, з урахуванням повноти надання бюджетних послуг та їх наближення безпосередньо до споживача.

Відповідно до критеріїв видатки поділяються на такі групи:

· До першої групи видатків, що здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст, та їх об’єднань, належать видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, що забезпечують необхідне першочергове надання соцпослуг, гарантованих державою, і розташовані найближче до споживачів;

· До другої групи, що здійснюються з бюджетів міст республіканського АРК та міст обласного значення, а також районних бюджетів, належать видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, що забезпечують надання основних соціальних послуг, гарантованих для всіх громадян України;

· До третьої групи видатків, що здійснюються з бюджету АРК та обласних бюджетів, належать видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, що забезпечують гарантовані державою соціальні послуги для окремих категорій громадян, або фінансування програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України.

Розмежування доходів і видатків між окремими бюджетами починається з розподілу видатків. Оскільки бюджет є фінансовою базою держави, то в основі розмежування видатків лежить визначення меж функцій між окремими рівнями державної влади й управління. Розподіл видатків може грунтуватися на двох принципах: відомчій підпорядкованості і територіальному розташуванні об’єктів фінансування.

Принцип відомчої підпорядкованост і означає, що суб’єкт бюджетного фінансування отримує кошти з того бюджету, який відповідає рівню органу управління цим суб’єктом (наприклад НУ ім. Т.Г.Шевченка фінансується з ДБ)

Принцип територіального розташування означає, що фінансування здійснюється з бюджету тієї адміністративної одиниці, на території якої знаходиться суб’єкт господарювання. На даний час основним є принцип відомчої підпорядкованості.

У процесі розмежування доходів вирішуються такі завдання:

- забезпечення збалансованості кожного бюджету;

- забезпечення рівномірності надходження коштів до бюджету протягом бюджетного року;

- забезпечення необхідними коштами покриття усіх видатків окремих ланок бюджетної системи, згідно з програмами економічного та соціального розвитку.

Розподіл доходів є похідним від розподілу видатків і має в своїй основі такі принципи:

· Забезпечення надійної фінансової бази для фінансування закріплених видатків;

· Встановлення залежності між зусиллями органів влади й управління та формування доходів відповідних бюджетів;

· Встановлення заінтересованості місцевих органів влади у пошуку і мобілізації фінансових ресурсів і недопущення адміністративного вилучення доходів для бюджетів вищого рівня.

Розподіл доходів грунтується на встановленні загальнодержавних податків і платежів та місцевих податків і зборів.

Загальнодержавні податки та обов’язкові платежі поділяються на: Закріплені доходи - доходи, які повністю або на основі фіксованого відсотку на постійній чи довгостроковій основі у встановленому Законом порядку, надходять до відповідного бюджету. Регульовані – доходи, які з метою збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів надходять до них у формі відрахувань податків або платежів за нормативами, затвердженими у визначеному Законом порядку. На даний час в Україні переважають закріплені доходи. Бюджетне регулювання має досить обмежений характер.

У процесі виконання бюджетів основними є зовнішні бюджетні потоки - вхідні і вихідні. Разом з тим існують і взаємовідносини між окремими ланками бюджетної системи - внутрішніми бюджетними потоками, які відображають перерозподіл доходів і видатків між бюджетами.

1. 62. Бюджетний устрій України. Згідно з Бюджетним кодексом України бюджетний устрій -це визначена правовими нормами організація і принципи побудови бюджетної системи, її структура, взаємозв'язок між окремими ланками бюджетної системи. Бюджетний устрій України визначається з урахуванням державного устрою і адміністративно-територіального поділу. Оскільки Україна є унітарною державою, бюджетна система країни є дворівневою.
Зміст бюджетного устрою в державі:
— організація бюджетної системи;
— принципи її побудови;
— повноваження законодавчих і виконавчих органів державної влади, органів місцевого самоврядування і їх виконавчих органів.Бюджетна система є складовою частиною бюджетного устрою.
Бюджетна система - це врегульована нормами права сукупність усіх видів бюджетів.
Згідно зі ст. 5 Бюджетного кодексу України бюджетна система України складається із державного бюджету і місцевих бюджетів.
Місцевими бюджетами визнаються бюджет АР Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах і бюджети місцевого самоврядування. Бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюджети територіальних общин сіл, селищ, міст та їх об'єднань.
Стаття 6 Бюджетного кодексу України виділяє зведений бюджет, який є сукупністю показників бюджетів, що використовуються для аналізу і прогнозування економічного та соціального розвитку держави.
Зведений бюджет України включає показники Державного бюджету України, зведеного бюджету Автономної Республіки Крим, зведених бюджетів областей і міст Києва та Севастополя. Зведений бюджет Автономної Республіки Крим включає показники бюджету Автономної Республіки Крим, зведених бюджетів її районів і бюджетів міст республіканського значення. Зведений бюджет області включає показники обласного бюджету, зведених бюджетів районів і бюджетів міст обласного значення цієї області. Зведений бюджет району включає показники районного бюджету, бюджетів міст районного значення, селищних і сільських бюджетів цього району. Зведений бюджет міста з районним поділом включає показники міського бюджету і бюджетів районів.
Принципи бюджетного устрою (бюджетної системи) в Україні (ст. 7 Бюджетного кодексу України):
— принцип єдності бюджетної системи України;
— принцип збалансованості;
— принцип самостійності;
— принцип повноти;
— принцип обґрунтованості;

63 Бюджетний процес. Поняття бюджетного процесу і його складові етапи.

Згідно з Бюджетним кодексом України бюджетний процес -це регламентована нормами права діяльність, пов'язана зі складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів.
Риси норм бюджетного процесу:
— визначення складу учасників тієї чи іншої діяльності;
—перелік видів необхідних дій та їх обов'язкова послідовність;
— передбачення організаційної форми кожної дії;
— визначення обов'язкового порядку прийняття рішень.
Недодержання процесуальних вимог створює значні перешкоди для проведення фінансової політики держави. Завдання бюджетного процесу:
— максимальне виявлення всіх матеріальних і фінансових резервів з метою створення збалансованого ринку;
— визначення доходів бюджету;
— узгодження бюджету із загальною фінансовою політикою;
— здійснення бюджетного регулювання з метою збалансування всіх бюджетів;
— скорочення та ліквідація бюджетного дефіциту за рахунок економічно виправданих джерел;
— посилення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб. Основні принципи бюджетного процесу:
— розподіл повноважень між органами влади;
— реальність включення показників доходів і видатків;
— гласність;
— наочність - використання засобів максимальної інформативності;
— порівняльність - систематизація показників для зіставлення;
— повнота;
— застосування балансового методу.
Стадії бюджетного процесу - це порядок заходів, які охоплюють розробку, виконання і оцінку ефективності використаних грошових коштів. Стадії взаємопов'язані за змістом та взаємообумовлені, їх послідовність встановлена законодавчими актами, визначена логікою та історичною природою самого процесу. Всі стадії бюджетного процесу засновуються на правових засадах, які повинні гарантувати чітке планування, дотримування бюджетної дисципліни і постійний контроль за виконанням усіх видів бюджетів. Згідно з статтею 98 Конституції України контроль за використанням коштів Державного бюджету України від імені Верховної Ради здійснює Рахункова палата.

Стадіями бюджетного процесу визнаються:

1) складання проектів бюджетів;

2) розгляд та прийняття закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети;

3) виконання бюджету, в тому числі у разі необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України, рішення про місцеві бюджети;

4) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюються фінансовий контроль і аудит та оцінка ефективності використання бюджетних коштів.

На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюється фінансовий контроль і аудит, а також оцінка ефективності використання бюджетних коштів.
Бюджетний цикл охоплює діяльність органів державної влади починаючи з першої і до останньої стадії бюджетного процесу, триває більше двох років.(Існує і інша класифікація стадій бюджетного процесу, проте я керувалася Бюджетним кодексом України.)

Отже, бюджетний процес є формою здійснення матеріальних бюджетних прав, що надані учасникам бюджетного процес

64 Організаційні засади бюджетного планування.

1. Кабінет Міністрів України розробляє проект закону про Державний бюджет України.

2. Міністр фінансів України відповідає за складання проекту закону про Державний бюджет України, визначає основні організаційно-методичні засади бюджетного планування, які використовуються для підготовки бюджетних запитів і розроблення пропозицій проекту Державного бюджету України.

3. Міністр фінансів України на підставі основних макропоказників економічного і соціального розвитку України на наступний бюджетний період та аналізу виконання бюджету у поточному бюджетному періоді визначає загальний рівень доходів та видатків бюджету і дає оцінку обсягу фінансування бюджету для складання пропозицій проекту Державного бюджету України.

65. Порядок складання, розгляду і затвердження проектів державного і місцевих бюджетів.

Складання проекту бюджету є найважливішою і найскладнішою частиною

бюджетного планування. Вихідним документом складання проекту бюджету

слугує постанова Верховної Ради України про Основні напрями бюджетної

політики на наступний бюджетний рік (Бюджетна резолюція). Бюджетна

резолюція у загальному вигляді окреслює пріоритети бюджетної політики

держави на наступний рік і є орієнтиром для Уряду під час розроблення

проекту Державного бюджету України, а для Верховної Ради України при

розгляді бюджету і законів, що впливають на доходи і видатки Державного

бюджету. Вона, як правило, містить граничний розмір дефіциту (профіциту)

Державного бюджету України у відсотках до прогнозного річного обсягу

валового внутрішнього продукту, граничного обсягу державного боргу та

його структури, питомої ваги обсягу міжбюджетних трансфертів і

коефіцієнта вирівнювання для місцевих бюджетів та капітальних вкладень.

До складу Бюджетної резолюції входять перелік змін до законодавства,

прийняття яких є необхідним для реалізації бюджетної політики держави,

захищені статті бюджету та ін.

Порядок складання та розгляду бюджету визначається Бюджетним кодексом

України. Згідно з ним Кабінет Міністрів України щорічно своєю постановою

встановлює порядок і строки виконання робіт зі складання і розгляду

бюджету кожним учасником процесу.

Міністерство фінансів України здійснює організаційну, методичну роботу

зі складання проекту бюджету.

Безпосередня робота зі складання проекту Державного бюджету на плановий

рік розпочинається після затвердження Плану заходів Міністерства

фінансів України щодо забезпечення складання проекту Державного бюджету

України на плановий рік.

Він передбачає три послідовні етапи їх виконання, тривалість яких

щорічно уточнюється. Перший етап включає визначення основних напрямів

бюджетної політики та підготовку попередніх показників проекту бюджету

на плановий рік.

Другий етап включає підготовку пропозицій до проекту Державного бюджету

на наступний рік для схвалення Кабінетом Міністрів України.

Третій етап полягає в підготовці проекту Державного бюджету на наступний

рік для подання до Верховної Ради України.

66.Виконання бюджетів за доходами і видатками

Наступним кроком після складання і затвердження Державного бюджету є виконання бюджету та контроль за його перебігом.
Під виконанням бюджетів слід розуміти забезпечення своєчасного і повного надходження запланованих доходів у цілому і за кожним джерелом,
а також своєчасного, повного і безперервного фінансування передбачених бюджетами заходів. Виконання бюджету має за мету забезпечити поступлення доходів і фінансування видатків в межах затверджених бюджетів.
Виконання бюджетів за доходами передбачає здійснення таких функцій органами державного казначейства: встановлення порядку відкриття та безпосередньо відкриття рахунків в управліннях Держав­ного казначейства України для зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів; ведення бухгалтерського обліку доходів бюджету відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 28 листопада 2000 р. у розрізі кодів бюджетної класифікації доходів і типів операцій; здійснення розподілу платежів до Державного бюдже­ту відповідно до нормативів відрахувань, затверджених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, та перерахування за належністю розподілених коштів; здійснення розподілу в розмірах, визначених законодавством, інших платежів, що зараховуються до Дер­жавного бюджету, та перерахування за належністю розподілених коштів; готування розрахункових документів і проведення повернення надмірно або помилково сплачених платежів до бюджету, тощо.
Платники податків сплачують платежі до бюджету через установи банків, у яких вони обслуговуються. Банк платника перераховує гро­шові кошти через Систему електронних платежів НБУ на рахунки, відкриті в обласному управлінні Державного казначейства України в розрізі районів та кодів бюджетної класифікації доходів.
Таким чином, усі доходи Державного бюджету зараховуються без­посередньо на єдиний казначейський рахунок, що забезпечує облік бюджетних коштів та посилює контроль за їх рухом, дає змогу обра­ховувати фактичну наявність коштів у бюджетах. Наприклад, податки, збори та інші доходи місцевого бюджету зараховуються безпосередньо на рахунок відповідного бюджету, відкритий у територіальному орга­ні Державного казначейства.
Виконання бюджетів за видатками передбачає здійснення цілої низки заходів, оскільки воно завжди обмежене фактичною наявністю коштів у бюджеті. Це здійснюється відповідно до Порядку обслугову­вання державного бюджету за видатками, який затверджено наказом Державного казначейства України від 25 травня 2004 р. № 89.
Бюджетний кодекс у ст. 51 встановлює такі стадії виконання Дер­жавного бюджету за видатками:

1. встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі затвердженого бюджетного розпису;

2. затвердження кошторисів розпорядникам бюджетних коштів;

3. взяття бюджетних зобов'язань;

4. отримання товарів, робіт та послуг;

5. здійснення платежів;

6. використання товарів, робіт та послуг на виконання бюджетних програм.

Бюджетні розписи є підставою для здійснення асигнувань з бюдже­тів. Бюджетне асигнування — це повноваження, надане розпорядни­ку бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету. Воно має бути також обов'язково затверджене та є підставою для затвердження кошторисів.
Кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення ви­датків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджет­ний період відповідно до бюджетних призначень.

67.Секвестр бюджету. -пропорційне скорочення видатків з усіх статей бюджету (крім захищених) протягом часу, що залишається до закінчення поточного бюджетного року. Якщо в процесі виконання бюдже­ту має місце перевищення граничного рівня дефіциту або значне скорочення надходжень дохідних джерел бюджету, то вводиться механізм секвестру видатків. Секвестр бюджету полагає в пропорційному зниженні бюджетних видатків (на 5, 10,15 і т. д. відсотків) щомісячно за всіма статтями бюджету протягом того періоду, який залишився до кінця фінансового року. Секвестру не підлягають захищені статті, склад яких в Україні визначає Верховна Рада.

68.Захищені статті видатків бюджету. Захищеними статтями видатків бюджету визнаються статті видатків Державного бюджету України, обсяг яких не може змінюватися при проведенні скорочення затверджених бюджетних призначень.

2. Перелік захищених статей видатків Державного бюджету України визначається законом про Державний бюджет України. Захищеними статтями видатків бюджету визнаються статті видатків Державного бюджету України, обсяг яких не може змінюватися у разі скорочення затверджених бюджетних призначень. До захищених статей видатків загального фонду бюджету за економічною структурою, як правило, відносять: 1) оплату праці працівників бюджетних установ; 2) нарахування на заробітну плату; 3) придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів; 4) забезпечення продуктами харчування; 5) виплату відсотків за державним боргом; 6) трансферти населенню; 6) трансферти місцевим бюджетам.

Дата добавления: 2015-04-24