Розвиток і виховання дітей третього року життя 3 страница

Залежно від тривалості перебування вихованця в дитячому садку встановлено 3—4-разове харчування з проміжками між прийняттям їжі тривалістю 3—4 год '.

Режим харчування докладно описано в курсі «Анатомія, фізіологія та гігієна дітей дошкільного віку».

Підготовка дітей Правильно організований процес харчування до прийняття їжі сприяє доброму засвоєнню їжі і має велике виховне значення. Попередньо діти прибира­ють іграшки на свої місця, миють руки. Прийняття їжі має відбува­тися лише в чистій, добре провітреній кімнаті. Столи розставляють ■ так, щоб малятам зручно було сідати і вставати.

Добре засвоєння їжі залежить не тільки від її смакових якостей і апетиту дитини, а й від її загального стану, настрою, від організації всього життя вихованців дитячого садка. Перед прийняттям їжі у групі необхідно створити спокійні умови, щоб малюки не були стом­лені чи збуджені, щоб у них був хороший настрій.

Режим у дитячому садку складається з таким розрахунком, щоб тривалі прогулянки, гамірні ігри закінчувалися приблизно за півго­дини до їди. Цей час використовується для спокійних ігор і занять. Особливо обережно слід ставитись до легкозбуджуваних, нервових дітей, не перевантажувати їх враженнями.

Вихователь привчає дошкільнят сідати за стіл спокійно, необхідні зауваження під час їди робить тихо, в доброзичливій формі.

Важливою для правильної організації харчування є також гарна сервіровка столу. Досвід показує, що дітям подобається, коли стіл накритий білою чистою скатертиною, тому доцільно вже в молодших групах з перших днів перебування малят у дитячому садку привчати їх їсти за столом, покритим білою скатертиною, що сприятиме вихо­ванню акуратності. Дітям старших груп доцільніше подавати їжу на індивідуальних бавовняних салфетках.

Посуд має відповідати віковим можливостям, бути зручним, при­ємним на вигляд, однаковим за формою і малюнком. Виделки пот- ■ рібні широкі, плоскі, легкі, з чотирма зубцями. Малюкам зручно користуватися десертними тарілками і ложками. Якщо на третє при­готовано компот, кисіль, то їх бажано подавати в чашках з блюдця­ми і ложечками. Каву, чай, молоко ставлять на стіл негарячими і без ложок, фрукти — на блюдцях. В групу їжу краще приносити в фаян­совому посуді з кришками.

Не варто ускладнювати сервірування столу, використовуючи міл­кі тарілки як підставки під глибокі. На столах не повинно бути нічо­го зайвого, що заважало б брати хліб, салфетки, ставити тарілки. До прийняття їжі столи накривають заздалегідь, а готувати їх допома­гають чергові діти. Обов'язки чергових залежать від їхнього віку.

Напередодні няня дізнається про меню, готує відповідний посуд і ставить його на підсобний стіл. Чергові розставляють посуд на сто­лах.

Перед прийняттям їжі діти старанно миють руки, а якщо по­трібно, то й обличчя. Першими вмиваються ті, хто їсть повільніше; вони сідають за стіл і починають їсти, не чекаючи на інших.

Значні інтервали у подаванні страв небажані, однак короткі про­міжки неминучі. Дошкільнятам, що сидять за одним столом, дозволя­ється в цей час неголосно розмовляти, обмінюватися враженнями. Під час їди на столах слід підтримувати порядок. Якщо хтось із малят ненароком проллє їжу на підлогу, треба одразу ж витерти.

Необхідно привчати вихованців до чистоти. Після їди малюки став­лять свій посуд на середину столу, а чергові прибирають його. По­дякувавши дорослим, дошкільники, в міру того як закінчують їсти, йдуть гратися; діти старших груп дожидаються товаришів по столу.

Під час прийняття їжі вихователь стежить Формування навичок _{за тим}^ щ_О5 діти з'їдали належну їм порцію,

культурної іди

і привчає їсти культурно

Дітей молодших груп треба вчити брати потроху, їсти не поспі­шаючи, пережовуючи їжу. В перші дні можна дозволити малятам тримати ложку й виделку так, як їм це зручно. їм необхідно допо­магати доїдати порцію, оскільки в них швидко стомлюється рука. В цьому вихователю допомагає няня. Коли діти навчаться їсти без допомоги дорослих, педагог показує, як треба правильно тримати ложку та виделку: ложку тримають між трьома пальцями, їдять з бокової її частини; виделку зручніше тримати між середнім і вели­ким пальцями, притримуючи зверху вказівним, тоді вона зберігає похиле, більш стійке положення; якщо виделкою беруть гарнір, вона повернута увігнутою частиною догори і нею діють як лож­кою.

Хліб подається нарізаним тонкими шматочками (20—25 г). Ді­тей привчають брати його з хлібниці, торкаючись тільки одного шматка.

Варто привчати малюків з'їдати гущу першої справи разом з рідиною; котлети, рибу, відварені овочі, а також макарони чи вермі­шель рекомендується розділити на невеличкі частини. Огірки, помі­дори ставлять на стіл нарізаними, фрукти (апельсини, мандари­ни) — очищеними. Круті яйця бажано заздалегідь розрізати і покласти на хліб у вигляді бутербродів, а яйця, зварені некруто, подавати в чашечках.

У середній і старших групах навички культурної їди вдоскона­люються. Діти повинні вміти правильно користуватися столовими приборами, їсти самостійно, акуратно. Під час їди треба злегка нахилитися над тарілкою, жувати безшумно із закритим ротом. Користуватися носовою хустинкою слід по можливості перед прий­няттям їжі.

Старші діти їдять котлети, рибу, відварені овочі, відділяючи ребром виделки невеличкі шматочки; самі нарізують помідори, огір­ки, самостійно очищають круті яйця і фрукти. Яйця, зварені некру­то, їм краще подавати у спеціальних підставках.

За правильно організованого харчування діти

Виявлення причин їдять охоче, з задоволенням, не втрачають іспособ_и^Г_усун7н^Ин^Тяї_Х апетиту. Якщо ж їда пов'язана з неприєм­ними переживаннями (наприклад, при при­мусовому годуванні), то в малюка може виникнути огида до їжі, і замість радісного очікування сніданку чи обіду нерідко виникав захисна реакція: у дошкільнят знаходять за щокою суху грудку їжі

¹ Докладний перелік відповідних навичок наведено в «Програмі вихо-* вання в дитячому садку».

через багато годин після їди і навіть наступного дня. Негативне ставлення до їжі, виникнувши один раз, може закріпитися.

Під час їди малята іноді просять води, щоб запити їжу. Це про­хання слід задовольняти, оскільки розріджування полегшує ков­тання.

Якщо у малюків поганий апетит, передусім необхідно встано­вити причину цього, щоб знайти відповідний підхід до них. Погір­шення апетиту подеколи пов'язане із станом здоров'я. Такі діти по­требують особливої уваги дорослих. Бажано порадитися з лікарем, який в разі потреби призначить лікування. Є діти, які не вживають якої-небудь страви через несприйнятливість до неї організму. У цій ситуації необхідно, як виняток, дібрати їм відповідне меню. Іноді малюки відмовляються від невідомих їм страв, оскільки не їли їх дома. Доцільно поступово привчати їх до нових страв. Дошкільня­та, що перенесли захворювання, фізично ослаблені, можуть їсти повільно. До них слід ставитись уважно, не квапити. Нормальний темп їди відновлюється поступово із зміцненням здоров'я.

З розпещеними дітьми, яких дома умовляють їсти, вдаючись до різних засобів заохочення, треба бути неухильно вимогли­вими, їхня поведінка під час їди порівняно швидко виправля­ється.

Ніколи не можна фіксувати увагу малюків на слабкості їхнього апетиту, говорити про це при них. Не варто припрошувати, задоб­рювати і вмовляти їх їсти. Необхідно впливати на емоції дітей, ко­ристуючись заохоченням, порадою, прикладом однолітків. Добре знаючи характер і уподобання вихованців, педагог може знайти відповідний підхід до кожного: одного посадить між дітками, що ма­ють добрий апетит, іншому запропонує спробувати салат чи цибулю, вирощену в дитячому садку. ^

Важливу роль у формуванні позитивного ставлення до їди віді­грає правильно складений режим дня. Тривалість перебування на повітрі, рухливі ігри, загартувальні процедури, нормальний сон сприяють підвищенню апетиту. Має значення і гарне оформлення страв, особливо зеленню, яку можна вирощувати і взимку.

Вихователь систематично консультує батьків з питань дитячого харчування. На зборах їм розповідають про значення правильно­го харчування для здоров'я і фізичного розвитку малят. У куточ­ках батьків влаштовують виставки, що висвітлюють питання раціо­нального харчування, правильність складання меню, приготуван­ня їжі.

Бажано щодня ознайомлювати батьків з меню дитячого садка і вивішувати рекомендований вибір страв для вечері. Важливо пере­конати батьків у тому, що сніданок, який вони дають малюкам вдома, порушує режим харчування на цілий день, а ласощі, з'їдеш перед їдою, знижують апетит.

ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПРОГУЛЯНКИ

Перебування дітей на повітрі має велике

^ЗН™ *^ЛЯ Ф^ІЗ™°™?™^ТКУ- Прогулян-ка є першим і наиоільш доступним засобом -загартування дитячого організму. Вона посилює його витривалість і стійкість до несприятливого впливу зовнішнього середовища, особ­ливо до простудних захворювань.

На прогулянці малята граються, багато рухаються. Рухи поси­люють обмін речовин, кровообіг, газообмін, поліпшують апетит. Ді­ти вчаться долати різні перешкоди, стають більш рухливими, спритними, сміливими, витривалими. У них виробляються рухові вміння і навички, зміцнюється м'язова система, підвищується жит­тєвий тонус.

Прогулянка сприяє розумовому вихованню. Під час перебування на майданчику або на вулиці малята набувають чимало нових вра­жень і знань про навколишнє: про працю дорослих, транспорт, про правила дорожнього руху та ін. Із спостережень вони дізнаються про особливості сезонних змін у природі, помічають зв'язок між різ­ними явищами, встановлюють елементарну залежність. Спостере­ження викликають у них інтерес, ряд питапь, на які вони намагаються знайти відповідь. Все це розвиває спостережливість, розширює уявлення про навколишнє, збуджує думки і уявлення малюків.

Прогулянки дають змогу вирішувати завдання морального вихо­вання. Вихователь ознайомлює дошкільнят з рідним містом, його визначними місцями, з працею дорослих, які озеленюють його ву­лиці, будують красиві будинки, асфальтують дороги. При цьому підкреслюється колективна праця та її значення: все робиться для того, щоб нашим людям жилось зручніше, красивіше і ра­дісніше.,

Ознайомлення з навколишнім сприяє вихованню у дітей любові до рідного міста.

Малюки працюють у квітнику — саджають квіти, поливають їх, розпушують землю. У них виховується працьовитість, любов і дбай­ливе ставлення до природи. Вони вчаться помічати її красу. Ба­гатство в природі фарб, форм, звуків,. їх поєднання, повторюваність і мінливість, ритм і динаміка — все це викликає навіть у наймен­ших радісні переживання.

Таким чином, правильно організовані й продумані прогулянки допомагають здійснювати завдання всебічного розвитку дітей.

Для перебування вихованців на повітрі від-Час прогулянки водиться приблизно⁴ до 4 год на день. Влітку в режимі дня цей час значно збільшується.

Режим дня дитячого садка передбачає проведення денної про­гулянки після занять і вечірньої — після підвечірка. Часу, відведе­ного аа прогулянки, необхідно суворо дотримуватись.

Для здійснення завдань всебічного розвитку Ділянка дитячого ^ організації різноманітної діяльності дітей та її обладнання велике значення має озеленена, відповідно до педагогічних і гігієнічних вимог спла­нована і обладнана ділянка.

Бажано, щоб кожна вікова група мала окрему ділянку, відго­роджену від інших груп чагарником. На ній виділяють місце для проведення рухливих ігор і розвитку рухів малят (рівний майдан­чик), для ігор з піском, водою, будівельним матеріалом, з різними іграшками творчого спрямування.

На ділянці необхідно встановити обладнання для розвитку ру­хів: паркани для лазіння (три-, чотири- і шестигранні), колоду для вправ з рівноваги¹, гірку, інвентар для вправляння у стрибках,, метанні. Все це повинно мати привабливий вигляд, бути міцним, добре обробленим, укріпленим і відповідати вікові та силі дітей. Крім постійного обладнання, на майданчик виносять іграшки, по­сібники згідно з наміченим планом роботи. Ігрові майданчики за­кінчуються доріжками, по яких малюки можуть кататися на вело­сипедах, дитячих автомобілях.

Крім ігрових майданчиків, на ділянці варто спорудити закри­ті альтанки для захисту від дощу і сонця.

У зимовий період на ділянці доцільно створити гірку, льодові доріжки і снігові споруди, каток (якщо є відповідні умови).

Щоб діти охоче збиралися на прогулянку,

Підготовка дітей вихователь заздалегідь продумує її зміст, ви-до прогулянки кликає в них інтерес до неї за допомогою

іграшок або розповіді про те, що вони будуть робити. Якщо про­гулянки змістовні й цікаві, малята, як правило, йдуть гуляти $ великим бажанням.

Одягання дошкільнят треба організувати так, щоб не витрача­ти багато часу і щоб їм не доводилось довго чекати одне одного. Для цього слід продумати і створити відповідні умови. Для кожної групи потрібна простора роздягальна кімната з індивідуальними шафами і достатньою кількістю банкеток і стільчиків, щоб дитині було зручно сісти, одягти рейтузи або взуття і не заважати при цьому іншим.

Вихователь зобов'язаний навчити малюків одягатись і роздяга­тись самостійно і в певній послідовності. Спочатку всі вони одя­гають рейтузи, взуття, потім хустку, пальто, шапку, шарф і ру­кавички. Повернувшись з прогулянки, роздягаються у зворотному порядку. Малятам допомагає одягатись няня, даючи, однак, їм змо­гу самим зробити те, що вони можуть. Коли у дітей виробляться навички одягання і роздягання і вони робитимуть це швидко й акуратно, вихователь допомагає їм тільки в окремих випадках (застібнути ґудзик, зав'язати шарф тощо). Бажано привчати малюків до того, щоб вони допомагали один одному, не забували подякува­ти за виявлену послугу. Щоб навички одягання і роздягання фор­мувалися швидше, батьки повинні дома надавати дітям більше-самостійності.

Коли більшість малят одягнеться, вихователь виходить з ними •ва ділянку (майданчик). За рештою дітей стежить няня, потім проводжає їх до вихователя. Виходячи на прогулянку, малюки са­мі виносять іграшки та матеріал для ігор і занять на повітрі.

Планування змісту діяльності дошкільнят на діяльної дітей прогулянці залежить від пори року, погоди, на прогулянці попередніх занять, інтересів та віку.

Провідне місце на прогулянці відводиться

іграм, переважно рухливим. У них розвиваються основні рухи, знімається розумове напруження від занять, виховуються мораль­ні якості дітей. Рухлива гра доречна на початку прогулянки, якщо заняття були пов'язані з тривалим сидінням малюків. Коли Ж вони йдуть гуляти після музичного чи фізкультурного заняття, то гру доцільно провести в середині прогулянки або за півгодини до її закінчення.

Вибір гри залежить від пори року, погоди, температури повітря. В холодні дні доцільно починати прогулянку з ігор більшої рух­ливості, пов'язаних з бігом, метанням, стрибками. Веселі й захоп­люючі ігри допомагають дітям краще переносити холодну погоду. У вологу, дощову погоду (особливо весною і восени) варто органі­зовувати малорухливі ігри, що не потребують великого простору.

Ігри з стрибками, бігом, киданням, вправи з рівноваги слід про­водити також у теплі весняні, літні та осінні дні.

Під час прогулянок бажано використовувати безсюжетні народ­ні ігри з предметами — бабки, серсо, кидання в кільце, кеглі, а в старших групах — елементи спортивних ігор: волейбол, баскетбол, городки, бадмінтон, настільний теніс, футбол, хокей. У спеку реко­мендуються ігри, пов'язані з водою.

Корисні ігри, за допомогою яких розширюються знання й уявлен­ня дітей про навколишнє. Вихователь дає малюкам кубики, лото, підтримує ігри в «сім'ю», «космонавтів», «пароплав», «лікарню» та ін. Він допомагає розвинути сюжет гри, дібрати або створити не­обхідний для неї матеріал.

Крім рухливих ігор і окремих вправ в основних рухах, на про­гулянці влаштовують й спортивні розваги. Влітку — це їзда на велосипеді, плавання (якщо поблизу є басейн чи водоймище), взим­ку — катання на санках, ковзанах, ковзання на ногах по льодяних доріжках, ходіння на лижах.

Під час прогулянки необхідно приділяти увагу й трудовій діяль­ності дітей. Зміст і форма її організації залежать від погоди та по­ри року. Так, восени дошкільнята збирають насіння квітів, урожай на городі, взимку можуть згрібати сніг, робити з нього різні спо­руди. Необхідно прагнути зробити дитячу працю радісною, що до­помагає малюкам оволодіти корисними навичками та вміннями.

Трудові завдання мають бути посильними для дітей і водночас вимагати від них певних зусиль. Вихователь стежить, щоб малята виконували свою роботу добре, доводили розпочату справу до кінця.

Значне місце на прогулянках відводиться спостереженням (заз­далегідь запланованим) за природними явищами і громадським життям. їх проводять з усією групою, 'з підгрупами, а також з окреми­ми дітьми. Одних вихователь залучає до спостережень, щоб розви­нути увагу, в інших викликає інтерес до природи або суспільних явищ тощо.

Навколишнє життя і природа дають змогу організувати'цікаві й різноманітні спостереження. Наприклад, цікаво звернути увагу на хмари, їх форму, колір, порівняти з відомими дітям образами. Вар­то провести спостереження за працею дорослих, які працюють по­близу від дитячого садка, скажімо, за будівельниками.

Під час прогулянки вихователь стежить за тим, щоб усі діти були зайняті, не нудьгували, щоб ніхто не замерз або не перегрів­ся. Малят, які багато бігають, він залучає до участі в більш спо­кійних іграх.

Приблизно за півгодини до закінчення прогулянки вихователь організовує спокійні ігри. Потім малюки збирають іграшки, обладнання. Перед входом у приміщення вони витирають ноги. Роздягаються тихо, без шуму, акуратно складають речі в ша­фи. Одягають тапочки, приводять костюм і зачіску в порядок і йдуть у кімнату своєї групи.

Вихователь організовує спостереження дітей

Цільові прогулянки за суспільним життям та явищами природи та їх значення і за межами ділянки. З цією метою організо-

вуються цільові прогулянки.

У молодшій групі цільові прогулянки проводяться один раз на тиждень на невелику віддаль по вулиці, де знаходиться дитячий садок. Із старшими дошкільниками такі прогулянки відбуваються 2 рази на тиждень і на більш далекі відстані.

" Малятам~молодшої групи вихователь показує будинки, тран­спорт, пішоходів, середнім — будинки громадського призначення (школу, Будинок культури, театр та ін.). Для старших влаштовують цільові прогулянки на інші вулиці, в найближчий парк чи ліс. Діти ознайомлюються з основними нормами поведінки в громад-.ських місцях і правилами дорожнього руху.

На цільових прогулянках вихованці збагачуються багатьма без­посередніми враженнями від навколишнього, розширюється їхній кругозір, поглиблюються знання і уявлення, розвиваються спосте­режливість і допитливість. Рухи на повітрі позитивно впливають на фізичний розвиток. Тривале ходіння під час прогулянки ви­магає від дітей певної зосередженості,' організованості та витрива­лості.

Під час прогулянок вихователь проводить індивідуальну роботу з дітьми: для одних організовує гру з м'ячем, кидання в ціль, для інших — зіскакування з пеньків, переступання через повалені де­рева, збігання з пагорбів.

На прогулянках здійснюється робота й з розвитку мови дитини: розучування потішок або невеликого віршика, закріплення важ­кого для вимовляння зв"уку та ін. Вихователь' може пригадати з дітьми слова і мелодію пісні, яку розучували на музичному за­нятті.

У цілодобових дошкільних закладах проводиться й вечірня про­гулянка. Дорога, по якій вона відбувається, має бути добре освітле­ною. Основне місце під час цієї прогулянки відводиться самостій­ним іграм дітей.

ОРГАНІЗАЦІЯ ДИТЯЧОГО СНУ

Сон, відновлюючи працездатність організму, має велике значення для збереження здоров'я. Особливо важливий нормальний сон для маленьких дітей. Дошкільник багато грається, рухається, швидко стомлюється. Для відновлення працездатності нервових клітин і витраченої енергії, а також для росту і розвитку потрібний правиль­но організований, достатньо -тривалий сон.

Необхідно з перших днів перебування в дитя-Підготовка дітей чому садку виробити у малят позитивне став­лення до сну. Спокійний стан, необхідний малюку перед засинанням, створюється вихователем уже в кінці прогулянки, підтримується під час обіду і підготовки до сну. Коли діти засинають, не можна допускати шуму, голосної музики і роз­мов; приміщення не повинно бути яскраво освітлене. Проте немає потреби в повній тиші, оскільки малята можуть звикнути до такої обстановки і будуть чутливі до найменшого шереху.

Укладання дітей спати завжди в той самий час виробляє в них звичку до швидкого засинання. Спати малюк повинен у добре про­вітреному приміщенні, куди безперервно надходить свіже повітря.

Вихователь передусім допомагає підготува-Методика тися до сну слабким малятам, які особливо організації сну потребують денного відпочинку. Малюки лягають у ліжко на правий чи лівий бік (як їм зручно). Однак це слід дозволяти їм лягати на живіт, згинатися, підтягувати коліна, тому що неправильне положення утруднює кровообіг, дихання і негативно впливає на формування постави. Вихователь стежить за тим, щоб руки у дітей були поверх ковдри. Протягом усього періоду сну він перебуває у спальні і спостерігає за вихованцями. Інколи одному треба поправити ковдру, іншого одягти, третьому виправити позу тощо. Малюки, які засинають пізніше, можуть за відсутності дорос­лих розбудити інших.

Після денного сну дітей піднімають поступово. Тих, хто засинає повільно (слабких або ослаблених хворобою), піднімають останніми, даючи їм змогу поспати довше, проте не затримують у ліжку більше встановленого часу. Вихователь стежить, щоб діти одягалися в пев­ному порядку, щоб усі були зачесані.

Проте одягання має бути коротким: у старших — не більш як 15 хв, у малюків — 20—25 хв. Старші дошкільнята самі заправляють або прибирають свої постелі.

Підготовка дітей до сну і час піднімання використовуються для виховання в них культурно-гігієнічних навичок і розвитку само­стійності.

У дитячому садку з нічними групами або цілодобовому вихователь організовує підготовку малят до нічного сну. Повернувшись з про­гулянки, діти вмиваються, вечеряють, займаються спокійними іграми, розглядають книги. Педагог може розказати вихованцям що-небудь за їхнім проханням.

Укладаючи дітей спати, вихователь виявляє особливу чуйність до них: підійде до кожного, турботливо вкриє, бо в цей час малюки часто згадують дім, рідних. Потім він передає чергування нічній няні.

На другий день, довідавшись про те, як діти спали, і побажавши їм доброго ранку, педагог починає піднімати їх. Потім слід про­вести ранкову гімнастику, вмивання, після чого малята починають одягатися.

Для встановлення послідовності в роботі дитячого садка і сім'ї вихователь розповідає батькам про правильну організацію сну в до­машніх умовах. Важливо пояснити, що для міцного, спокійного і здорового сну дитині необхідні: індивідуальне ліжко, свіже повітря і єдиний час укладання у постіль. Перед сном з нею бажано погуля­ти. Необхідно переконати батьків у тому, що ввечері шкідливо пе­регодовувати малюків, напувати їх міцним чаєм, кавою чи какао; не можна розповідати страшні казки, гратися в шумні рухливі ігри, перевантажувати телевізійними передачами. Не слід на ніч давати багато рідини.

ОРГАНІЗАЦІЯ, ЗМІСТ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ДНЯ В ДИТЯЧОМУ САДКУ

У другій половині дня в ході піднімання, умивання, підвечірка, підготовки і проведення прогулянки продовжується виховання куль­турно-гігієнічних навичок, самостійності дітей, формування в них вольових і моральних якостей особистості. Режим другої половини дня відводить досить часу для ігор, а в старших групах — і для за­лучення вихованців до праці. У вечірні години в дитячому садку проводиться робота з батьками: бесіди, індивідуальні та групові консультації, збори, семінари і практикуми.

Основним видом діяльності дошкільнят у другій половині дня є гра. Діти грають інди­відуально, невеликими групами і усією гру­пою. В цей час влаштовують різні види ігор: з будівельним матеріалом, дидактичні ігри-драматизації, які особ­ливо полюбляють старші малюки. Це складний вид ігор, тож са­мим дітям організувати їх складно — потрібна значна допомога ви­хователя і словом, і ділом. Необхідно виділити час також для ігор-забав і хороводів.

У вечірні години можна застосовувати й рухливі ігри, які про­водяться як на майданчику під час прогулянки, так і в приміщен­ні групи.

Основні види

діяльності дітей

і керівництво ними

Відводиться час і для трудової діяльності. Один раз на тиждень в усіх вікових групах проводиться прибирання групової кімнати. Діти миють іграшки, будівельний матеріал, перуть лялькову бі­лизну, прибирають у шафах. Молодші тільки допомагають вихо­вателю, старші виконують роботу самостійно під його керівнице твом.

Крім господарчо-побутових справ, у старшій і підготовчій гру­пах вихователь організовує ручну працю дітей. Вони разом з ним виготовляють різні іграшки-саморобки для ігор на майданчику: вер­тушки, човники, плетені сумки та ін. Вихователю варто також на­лагодити ремонт книжок, посібників. У молодшій групі він виконує цю роботу сам, залучаючи малят до посильної допомоги: подати па­пір, потримати книгу. У старшій і підготовчій групах вихованці під його керівництвом майструють самі. Проводяться ігри «Палітурна майстерня» або «Майстерня іграшок».

У вечірні години педагог учить дітей підготовчої групи вишива­ти, пришивати ґудзики та ін. Він показує їм роботу з ножицями, ножем, пилкою, молотком, шилом, вимагає обов'язкового виконан­ня правил користування інструментами і здійснює постійний конт­роль.

В усіх групах вихователю варто давати малятам трудові дору­чення.

У дошкільних закладах 2—3 рази на місяць проводяться вечори дозвілля і розваг. Великим^спїхом у Іцтейкорйстується ляльковий театр. У підготовчій групі малюків бажано навчити водити ляльки і допомогти створити свою невелику постановку, яку вони можуть показати молодшим. Дошкільники із захопленням беруть участь у постановках такого лялькового театру.

У години дозвілля малятам показують діафільми, тіньовий або настільний театр, організовують прослухування улюблених пісень, музичних творів. Старші можуть організовувати концерт для мо­лодших. На ньому вони читають вірші, танцюють, виконують улюб­лені пісні. У вечірні години вихователь розповідає дітям казки, чи­тає байки, оповідання, згадує народні потішки, жарти, примовки. Все це бажано супроводити показом фігурок персонажів на флане-леграфі. Великі за обсягом твори для дітей'(наприклад, книги «Що я бачив» Б. Житкова, «Пригоди Незнайки і його друзів» М. Носо­ва) вихователь читає частинами протягом кількох днів.

Читання у вечірні години проводиться не кожного дня, а чергу­ється з іншими видами діяльності, скажімо, слуханням музики, роз­гляданням ілюстрацій. У цей час вихователь проводить й індивіду­альну роботу з дітьми з розвитку рухів, малювання, вирізування, конструювання, виправлення дефектів мовлення. Він може також повторити з малюками улюблені вірші, пісні та ін.

Дата добавления: 2015-03-29