М-5.2.2. Класи точності засобів вимірів

М.5.2.1. Критерії якості вимірів

На підставі сформульованих вище видів похибок визначаються основні критерії якості вимірів, які виконуються за допомогою будь-яких вимірювальних приладів.

Вiдтворенiсть - якість вимірів, що віддзеркалює близькість друг до друга результатів вимірів, які виконуються в різноманітних умовах (в різний час, в різноманітних місцях, різними методми і засобами). Ця якість розуміє об'єктивність результатів, таким чином їх незалежність від спостерігача і конкретних умов.

Правильність - якість вимірів, що віддзеркалює близькість до нуля систематичних похибок в їх результатах.

Сходимiсть - якість вимірів, що віддзеркалює близькість друг до друга результатів вимірів, що виконуються в однакових умовах. Це забезпечується нормуванням метрологiчних характеристик засобів вимірів і перевiрками ЗВ. Сходимiсть вимірів вказує на малу величину випадкових похибок.

Точність вимірів - якість вимірів, що віддзеркалює близькість їх результатів до істинного значення величини, що вимірюється. Точність є величиною, чисельно рівною оберненому модулю відносної похибки 1/d _х. Такий спосіб визначення точності в виді чисельного значення застосовують рідко. Це поняття вживають тільки для загальної характеристики вимірів при невеликому числі градацiй (низька точність, більш висока точність і т.п.). Кількісну оцінку точності виміру звичайно виконують шляхом зазначення похибок результату вимірів. Висока точність вимірів відповідає малим похибкам всіх видів, як систематичних, так і випадкових. Точність вимірів забезпечується методиками вимірів, вибором відповідних ЗВ, обробкою даних для винятку різноманітного роду похибок.

На підставі означених критеріїв дається якісна оцінка результату вимірів, методики вимірів, моделі об'єкту, що вимірюється і т.д. Аналогічно критеріям якості вимірів, до засобів вимірів подаються вимоги правильності, збіжності, точності.

Точність засобу вимірів - якість ЗВ, що віддзеркалює близькість нулю його похибок. Похибка ЗВ, а отже і його точність, визначається набором притаманних ЗВ нормованих метрологiчних характеристик. Звичайно метрологічні характеристики всіх типів враховують тільки для ЗВ, призначених для вимірів дуже високої точності. В звичайному житті і на виробництві така точність, як правило не потрібна. Тому для ЗВ, що використовуються в повсякденній практиці, прийнят поділ на класи точності.

Клас точності - узагальнена характеристика всіх засобів виміру даного типу, що визначається межами основних (для нормальних умов застосування) і додаткових (для робочих умов) похибок, а також іншими властивостями засобів вимірів, що впливають на точність. В залежності від класу точності в стандартах на окремі види ЗВ встановлюються значення нормованих метрологiчних характеристик, які в своїй сукупності і визначають приналежність приладу до даного класу точності. Однак деякі метрологічні характеристики, вимоги до яких доцільно встановлювати єдиними для ЗВ даного типу всіх класів точності, нормують незалежно від класу точності.

Позначки класів точності завдають на циферблати і корпуси ЗВ. При цьому в нормативно-технічній документації на ЗВ, що містить позначку класу точності, повинно бути заслання на стандарт або технічні умови, в яких встановлений клас точності цього типу засобів вимірів і приводяться значення метрологiчних характеристик, відповідних до нього.

Позначки класу точності можуть бути наступних видів:

Умовні – які мають форму великих літер латинського алфавіту або римських цифр (I, II, III і т.д.) з доданням умовних знаків. Сенс таких позначок розкривається в нормативно-технічній літературі.

Арабськими цифрами, які показують відносну наведену похибку вимірювального приладу

,

Де D x - абсолютна гранична похибка вимірів;

N_í - нормуюче значення, що може змінюватись в залежності від виду позначки:

0.5 - N_í рівно верхній межі вимірів;

2.5; 3.5 - N_í рівно довжині шкали;

3.0; 2.0 - N_í рівно безпосередньо значенню, що вимірюється.

Клас точності засобів вимірів характеризує їх властивості в відношенні точності, але не є безпосереднім показником точності вимірів, що виконуються за допомогою цих засобів. Це зумовлено тим, що точність вимірів окрім приладів залежить від кількості спостережень, виду вимірів (пряме або побічне) і інших чинників.

М-5.3. ПРАВИЛА ВИКОНАННЯ ВИМІРІВ

Всі виміри, здійснювані на виробництві, повинні вироблятися в відповідності з методиками виконання вимірів, що заздалегідь розробляються в залежності від об'єкту вимірів, типу величини, що вимірюється, умов вимірів, а також від мети вимірів: отримання конкретного чисельного значення величини, що вимірюється, або перевірка граничних розмірів при виконанні контролю. Одним з основних питань при розробці робочих методик вимірів є питання вибору засобу вимірів, кількості спостережень в вимірі і правил проведення вимірів.

М-5.3.1. Методика виконання вимірів

Методика виконання вимірів (МВВ) - це нормативно-технічний документ, в якому встановлена сукупність операцій і правил, виконання яких гарантує отримання необхідного результату вимірів з необхідною точністю. МВВ може бути робочою і типовою. Робоча МВВ, яка застосовується безпосередньо, встановлює конкретні правила, якими повинен керуватися оператор, який підготовлює і виконує виміри. В типовій методиці містяться вхідні вимоги, якими повинні керуватися розробники робочих МВВ і що потребують подальшої конкретизації.

В склад робочої МВВ входять наступні розділи:

- «Призначення і галузь застосування». Тут приводять чітке визначення вимірюваної величини, діапазон вимірів, незміняємі властивості об'єкту, що обмежують галузь застосування даної МВВ.

- «Метод вимірів, засоби вимірів». В цьому розділі вказують опис фізичних явищ, призначених в основу вимірів, повний перелік ЗВ і їх метрологічні характеристики.

- «Вимоги до кваліфікації операторів». В цьому розділі вказують вимоги до професії, утворення і досвіду роботи осіб, що допускаються до виконання вимірів.

- «Умови вимірів». Тут приводять перелік величин, що впливають на результати і похибку виміру, і які характеризують навколишню середу, постачальні мережі і об'єкт вимірів.

- «Підготовка і виконання вимірів», який включає опис підготовчих робіт, порядок дій операторів при вимірі, форму запису результатів проміжних вимірів.

- «Обчислення результатів вимірів і показників точності вимірів». Тут приводяться: алгоритм їх обчислення за результатами проміжних вимірів, розрахункові формули, правила округлення, межі похибок вимірів, які допускаються, або правила їх розрахунку.

- «Оформлення результатів вимірів» - викладає вимоги до форми подання результатів вимірів і показників точності.

Найбільш широко методики виконання вимірів, які використовуються, закріплені у виді стандартів (або методичних вказівок) різної категорії (державні, відомчі, конкретних підприємств). Ці стандарти розповсюджуються на:

- технологічні процеси;

- методи іспитів і контролю якості продукції;

- методи і засоби перевiрки вимірювальних приладів;

- програми метрологічної атестації засобів вимірів.

Дата добавления: 2015-04-30