СОЦІОЛОГІЯ 1 страница

Главные критерии оценки труда учителя

Принцип аттестации учителей

Организация методической работы в школе строится на

В состав предметно-методического объединения входят

A) Учителя разных предметов

B) Учителя одного или нескольких предметов

C) Наиболее опытные учителя

D) Учителя и родители

E) Руководство школы

197. Индивидуальные собеседования с педагогами об учебной и воспитательной работе – это

A) Задача контроля

B) Метод контроля

C) Функция контроля

D) Вид контроля

E) Этап контроля

A) Создании условий для методического совершенствования педагогов

B) Основе календарно-тематического плана

C) В соответствии с индивидуальным планом учителя

D) Основе должностных инструкций педагогических кадров

E) Основе приказа директора школы

A) Идеализация

B) Автономность

C) Моделирование

D) Квалиметрия

E) Демократичность

A) Качество знаний учащихся по предмету, их воспитанность

B) Умение использования наглядных пособий

C) Качество знаний самого учителя

D) Умение общаться с учениками

E) Качество урока

Методичні вказівки до семінарських занять

для студентів напряму 0501 – Економіка і підприємництво

денної форми навчання

Редакційно-видавничий відділ

Луцького державного технічного університету

Луцьк 2014

УДК 316

ББК 60.5

Методичні вказівки до семінарських занять для студентів напряму 0501 – Економіка і підприємництво денної форми навчання. – Луцький державний технічний університет. – 2014. – 36 с.

Посібник містить тематику та плани семінарських занять, рекомендовану основну та додаткову літературу до кожної теми, методичні рекомендації щодо опрацювання та вивчення кожної теми семінарського заняття.

Укладач:

Піменова О.О., доцент кафедри філософії ЛДТУ

Рецензенти:

Боровицька О.М., к. філос. н., доцент кафедри філософії ЛДТУ

Відповідальний за випуск:

Ситник О.І., к. політ. н., доцент, зав. кафедри філософії ЛДТУ

Затверджено науково-методичною радою ЛДТУ, протокол № 7 від „ 27”березня 2014 р.

Затверджено науково-методичною радою навчально-науково-виробничого інституту управління та бізнесу, протокол № 6 від „21” лютого 2014 р.

Розглянуто і затверджено на засіданні кафедри філософії, протокол № 8 від „26” січня 2014 р.

Зміст

І. Передмова

ІІ. Планування семінарських занять

ІІІ. Тематичне планування курсу

ІV. Тематика, план та методичні вказівки до семінарських занять

V. Екзаменаційні питання

VІ. Список рекомендованої літератури

VІІ. Короткий словник соціологічних термінів

Передмова

Соціологія займає особливе місце в системі суспільних і гуманітарних наук. Вона формує у людей соціологічну культуру, вчить правильно сприймати та оцінювати соціальні процеси. Вивчення соціології сприяє формуванню у людей знань про соціальну дійсність, допомагає зрозуміти логіку процесів соціального розвитку.

Тому вивчення соціології поряд з іншими суспільними дисциплінами має важливе значення у формуванні всебічно розвинутої особистості.

Метою даного курсу є розкриття сутності соціології як науки, яка спонукає до осмислення процесу творення громадянського суспільства, формування загальнолюдських цінностей, ознайомлення з методологією вітчизняної та зарубіжної соціології, з соціальними рухами та соціальною структурою сучасності, володіння основними методами збору та обробки інформації, максимальне наближення можливості використання здобутих знань у майбутній професійній діяльності.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

а) сутність предмета та об’єкта соціології;

б) основні напрямки її досліджень;

в) основні методи і техніки емпіричного соціологічного дослідження.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні вміти:

а) аналітично осмислювати сучасні соціальні явища у сфері культури, засобів масової комунікації, трудових колективах, сім’ї;

б) інтерпретувати результати емпіричних досліджень;

в) бачити можливості використання знань у своїй соціалізації.

Тематичне планування курсу “Соціологія” для студентів денної форми навчання

№ п/п	Назва теми	Кількість годин
Лекції	Семінари	Самостійна робота	Всього
	Соціологія як наука. Предмет, структура та функції соціології
	Основні етапи розвитку соціологічної думки. Становлення і розвиток соціологічної думки в Україні
	Суспільство як об’єкт соціологічного пізнання
	Соціальна структура суспільства. Соціальна стратифікація та соціальна мобільність
	Соціальна взаємодія та соціальний контроль. Причини і види девіантної поведінки
	Соціологічна теорія особистості
	Соціологія культури
	Організація та програма соціологічного дослідження
	Методи збору соціологічної інформації
	Всього

Тематичне планування курсу

Тема 1. Соціологія як наука

Предмет, структура та функції соціології

Соціально – історичні та наукові передумови виникнення соціології як науки. Огюст Конт як засновник соціології.

Об’єкт і предмет соціології. Поняття соціального. Основні риси соціального. Специфіка соціологічного аналізу соціальних явищ.

Структура соціологічного знання. Макро- та мікросоціологія. Теоретична та прикладна соціологія. Загальна, спеціальні та галузеві соціологічні теорії. Емпіричні соціологічні дослідження. Фундаментальні та прикладні дослідження.

Функції соціології: теоретико-пізнавальна, практично-перетворювальна, світоглядно, ідеологічна, прогностична. Соціологія і проблема наукового управління суспільством.

Зв’язок соціології з іншими науками. Місце соціології в системі гуманітарних і суспільних наук.

Тема 2. Основні етапи розвитку соціологічної думки

Становлення і розвиток соціологічної думки в Україні

Основні етапи розвитку соціологічного знання (протосоціологічний, класичний, сучасний). Соціальні теорії XVII-XVIII ст. (теорії природного права, суспільного договору, суспільного прогресу). Позитивізм О.Конта і початок класичної соціології.

Органіцистська теорія суспільства Г.Спенсера (суспільство як саморегульована система). Індивідуалістичний підхід до пояснення суспільства у Г.Спенсера. Марксистський підхід до аналізу суспільства. Історія суспільства як процес зміни суспільно – економічних формацій. Соціологічна теорія М.Вебера. Ідея “розуміючої соціології”. Теорія соціальної дії М.Вебера.

Витоки української протосоціології. Найдавніші українські писемні джерела про суспільні події.

Соціально-політична думка в Україні у XVI-XVIII століттях. Питання соціальної рівності у творчості І.Вишенського. Філософсько-соціологічні ідеї Григорія Сковороди.

Початок української соціології. Женевський гурток українських вчених у 80-х рр. ХІХ ст. Погляди на суспільне життя С. Подолинського. Ідеї про суспільний розвиток у М. Драгоманова.

Соціологічні погляди М.Ковалевського. Ідея прогресу у соціологічних поглядах Ковалевського. Громадівсько – федеративний принцип суспільного устрою І.Франка. М.Грушевський і українська соціологія.

Тема 3. Суспільство як об’єкт соціологічного пізнання

Поняття людини і суспільства в соціології. Природне та соціальне в людині. Основні теорії походження суспільства. Сучасне розуміння суспільства. Ознаки суспільства. Соціальна сфера життєдіяльності суспільства.

Типологія суспільств. Формаційний та цивілізаційний підходи до типізації суспільств. Суспільний прогрес та його критерії. Глобальні процеси сучасного суспільного розвитку: урбанізація, інформаційна революція, економічні та політичні процеси в сучасному світі.

Тема 4. Соціальна структура суспільства

Соціальна стратифікація та соціальна мобільність

Поняття соціальної структури суспільства. Методологічні підходи до вивчення соціальної структури суспільства: інституціональний підхід (Р. Мертон), соціально-рольовий підхід, класовий підхід, стратифікаційний підхід.

Соціальна структура суспільства та її основні елементи. Соціальні спільності та соціальні групи.

Поняття соціальної стратифікації. Основа утворення страт. Історичні системи стратифікації.

Методологічні підходи до аналізу соціальної стратифікації: функціональний, конфліктний, еволюційний.

Форми стратифікації за П. Сорокіним: економічна, політична, професійна. Стратифікація сучасного українського суспільства.

Соціальна мобільність. Види мобільності. Соціальна стратифікація та соціальна мобільність як процеси, що сприяють формуванню соціальної структури суспільства.

Тема 5. Соціальна взаємодія та соціальний контроль

Причини і види девіантної поведінки

Соціальні відносини як основа соціального життя суспільства. Види соціальних відносин. Соціальні зв’язки. Типологія соціальних зв’язків. Соціальний контакт.

Поняття соціальної дії. Теорія соціальної дії. Теорія соціальної дії М.Вебера. Поняття соціальної взаємодії. Вплив соціальної взаємодії на соціальну поведінку. Теорія обміну Дж. Хоманса. Теорія символічного інтеракціонізму. Соціальні норми як регулятори соціальної взаємодії. Мораль і право як основні елементи соціальних норм. Спільне і відмінне між мораллю та првом.

Поняття соціального контролю. Основні методи соціального контролю за Т.Парсонсом. Основні компоненти соціального контролю.

Поняття девіантної поведінки. Девіантна та деліквентна поведінка. Теоретичні підходи до пояснення девіації. Біологічні, психологічні та соціальні теорії пояснення причин девіації. Види девіантної поведінки. Явище соціальної аномії. Основні шляхи запобігання девіації.

Діагностика соціальних відхилень у сучасному суспільстві та шляхи її запобігання.

Тема 6. Соціологічна теорія особистості

Поняття особи в соціології. Інтерпретація понять: „людина”, „індивід”, „індивідуальність”, „особа”. Соціальні статуси та соціальні ролі особистості. Соціальна типологія особистості. Соціологічна структура особистості. Механізми взаємодії особистості та соціальних спільностей.

Особистість як суб’єкт суспільних відносин. Діяльність як основа соціального буття людини.

Соціалізація особистості: етапи, стадії, форми. Чинники соціалізації особистості. Агенти соціалізації. Соціальний контроль. Проблеми гуманізації у формуванні особистості.

Тема 7. Соціологія культури

Об’єкт і предмет соціології культури. Соціологічний підхід до вивчення культури. Культура як форма засвоєння дійсності. Культура і соціалізація особи.

Типи культури. Види культури. Форми культури. Субкультура. Контркультура. Масова культура. Етнокультура. Етноцентризм та культурний релятивізм.

Культура суспільства. Культура і цивілізація. Елементи культури. Функції культури. Культурна спадщина. Культурні процеси в сучасному світі.

Тема 8. Організація та програма соціологічного дослідження

Поняття соціологічного дослідження та його місце в системі соціологічного знання. Види соціологічних досліджень: фундаментальні та прикладні; розвідкові, описові, аналітичні. Разові та повторні.

Основні етапи і процедури соціологічного дослідження. Програма соціологічного дослідження. Основні елементи програми та зв’язок між ними. Функції програми. Вимоги до програми. Методологічний розділ програми та його структура. Завдання методичного розділу програми. Розроблення робочого плану дослідження.

Тема 9. Методи збору соціологічної інформації

Загальна характеристика методів збору первинної соціологічної інформації. Поняття документа в соціології. Класифікація документів. Проблема вірогідності документальної інформації. Методи аналізу документів.

Загальна характеристика та особливості спостереження в соціології. Види спостереження.

Опитування як метод збору соціологічної інформації. Види опитування. Анкетне опитування. Вимоги до складання анкети. Структура анкети та види запитань анкети.

Інтерв’ю як вид опитування. Управління ходом інтерв’ю з боку інтерв’юєра.

Планування семінарських занять

Тема 1. Соціологія як наука

Предмет, структура та функції соціології

План

1.Соціологія як наука про суспільство. Предмет і об’єкт соціології.

2.Структура соціологічних знань.

3.Функції соціології

4.Місце соціології в системі суспільствознавства, її зв’язок з іншими науками.

Основні поняття і категорії: соціологія, соціальне, мікросоціологія, мікросоціологія, закон соціальний, явище соціальне, соціологічне дослідження.

Теми рефератів:

1. Роль соціології в соціальному реформуванні сучасного суспільства.

2. Місце соціології у професійній підготовці молоді.

3. Соціальна інженерія.

Методичні рекомендації

Специфікою цього семінарського заняття є вступна загальна характеристика соціології як окремої науки.

Розглядаючи перше питання, необхідно розкрити зміст соціології як науки, а також слід проаналізувати соціально – історичні та наукові передумови виникнення соціології як окремої науки. Важливим є встановлення об’єкта та предмета соціального знання.

Друге питання передбачає аналіз трьохрівневої структури соціологічних знань: теоретична соціологія, спеціальні соціологічні теорії та емпіричні дослідження. Важливим тут є обґрунтування взаємозв’язку між цими рівнями. Слід також вказати на різноманітність підходів до визначення критеріїв структуроутворення і кількості рівнів соціології.

Відповідь на третє питання полягає у з’ясуванні як специфічних, так і універсальних функцій соціології: теоретико-пізнавальної, світоглядної, практико-перетворювальної, прогностичної, організаційно-технологічної, критичної, гуманістичної, функції соціального управління. Окремо слід акцентувати увагу на проблемі результативності реалізації функцій, яка залежить від суспільних закономірностей, соціальних умов, рівня організації соціологічної діяльності, зв’язків соціології з життям суспільства.

Відповідь на четверте питання безпосередньо пов’язана із з’ясуванням специфіки соціології як науки про суспільство, а також із визначенням ряду факторів, які обумовлюють особливе місце соціології в системі суспільних та гуманітарних наук. Слід зосередити увагу на зв’язку соціології з іншими науками, зокрема, з історією, соціальною психологією, соціальною психологією, соціальною філософією, соціальною статистикою, правознавством, математикою, політологією.

Література

Основна

1.Дворецька Г.В Соціологія: Навч. посіб. – 2-е вид., перероб. і допов. –К.:КНЕУ, 2002.-471с.

2.Павліченко П.П., Литвиненко Д.А. Соціологія: Навч. посіб. для студ. несоціолог. спеціальностей./Ред. В.В. Півень.- 2-е вид. – К.: Лібра, 2002.- 254с.

3.Сірий Є.В. Соціологія: Заг. теорія, історія розвитку, спеціальні та галузеві теорії/ Навч. посібн.- К.: Атіка, 2004.- 480с.

4.Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів/ За ред. В.Г. Городяненка.- К.:Видавничий центр „Академія”, 2005.- 560с.

5.Якуба О.О.Соціологія: Навч. посібник для студентів.- Харків: Константа, 1996.-191с.

Додаткова

1.Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика: Пер. з нім.- К.: Основи, 1998, -534с.

2.Дюркгейм Е. Соціологія і соціальні науки//Філософська і соціологічна думка.- К., 1992.-№5

3.Щепанский Я. Элементарные понятия социологии/Пер.с польск.- М.: Прогресс, 1969.-240с.

Тема 2. Основні етапи розвитку соціологічної думки

Становлення і розвиток соціологічної думки в Україні

План

1.Протосоціологія. Витоки соціологічного знання.

2.Соціологічна думка Західної Європи ХІХ-ХХ століття.

3.Емпірична соціологія: основні напрями і школи.

4.Становлення і розвиток соціології в Україні.

Основні поняття і категорії: протосоціологія, міф, епос, позитивізм, натуралізм, еволюціонізм, органіцизм, емпіризм „розуміюча соціологія”,

Теми рефератів:

1. Соціологічна концепція Е. Дюркгейма.

2. ”Протестантська етика і дух капіталізму” М. Вебера.

3. Теорії „суспільного договору” Дж. Локка та Т. Гобса.

4. Ідея державності та історичного поступу у творчості В.Липинського.

Методичні рекомендації

Відповідаючи на перше питання необхідно дати визначення поняття „протосоціологія”. Проаналізувати особливості формування соціальних ідей у цей період. Слід зосередити увагу на таких формах відображення і пояснення людського буття, як міф і епос. Доцільно зупинитись на особливостях міфологічного світогляду і трансформацію його у нову форму соціального знання – епос.

При розгляді соціологічних уявлень в епоху античності зробити акцент на діяльності логографів, та на їх значенні для історіографії. Висвітлюючи особливості соціологічних знань стародавньої Греції, основну увагу слід зосередити на вченнях Геродота, Фукідіта, Полібія, Платона, Аристотеля.

Доцільно проаналізувати соціологічні ідеї епохи Середньовіччя, зокрема А.Августина та Ф.Аквінського. Розкрити специфіку соціологічних ідей епохи Відродження. Особливу увагу слід приділити ренесансному гуманізму і його соціальній орієнтації на людину та її земні інтереси та потреби. Обґрунтувати економічні та політичні особливості епохи Нового часу та їх вплив на розвиток соціального знання.

Друге питання включає в себе проблему становлення соціології як науки, а отже, потребує висвітлення у цьому плані поглядів О.Конта, Г.Спенсера, К.Маркса. Необхідно показати подальший розвиток соціології, появу нових соціологічних напрямків (органіцизм, расовий антропологізм, соціал-дарвінізм, географічний детермінізм, структуралізм, символічний інтеракціонізм, психоаналіз).

Третє питання передбачає детальний розгляд розвитку емпіризму як напряму теорії пізнання, який визнає практичний досвід єдиним джерелом знань і вважає, що зміст знання можна подати лише як опис цього досвіду. Слід виокремити методологічну основу емпіризму – позитивістські принципи.

Доцільно проаналізувати соціальні дослідження таких вчених як А.Кетле, Ф.Тейлор, Ф.Джільберт, А.Файоль, Г.Форд, Е.Мейо, Дж.Морено, Ф.Херцберга.

Відповідь на четверте питання передбачає аналіз основних етапів у розвитку соціологічної думки в Україні. Висвітлення потребують питання становлення соціологічних уявлень у Київській Русі, їх відображення у літописній літературі, розвиток соціологічної думки козацької доби, ідеї Г. Сковороди, діяльність Кирило–Мефодіївського товариства (Костомаров, М.Гулак, Т.Шевченко, П.Куліш), значення діяльності гуртка „Громада” у соціологічних дослідженнях, погляди С. Подолинського, М.Драгоманова, Ф.Вовка, М.Зібера, М.Ковалевського, І.Франка. Звернути увагу на розвиток соціології в Україні на поч..ХХ століття, зосередившись на дослідженнях М.Грушевського, Б.Кістяківського, М.Туган-Барановського. Потребує розгляду і питання розвитку соціології в сучасній Україні та її значення для національного відродження.

Література

Основна

1.Захарченко М.В., Погорілий О.І. Історія соціології від античності до початку ХХ ст.: Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів. -К.: Либідь.1993.-336с.

2.Соціологічна думка України: Навч. посібник/ М.В.Захарченко, В.Ф.Бурлачук, М.О.Молчанов та ін. – Заповіт, 1996.-424с.

3.Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів/ За ред. В.Г. Городяненка.- К.:Видавничий центр „Академія”, 2005.- 560с.

4.Сулько В.С. Українська соціологічна думка в пошуках істини: (Зародження і становлення вітчизняної соціології в процесі нац. державотворення. Від найдавніших часів до кінця ХІХ століття): Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К., 2002. – 357с.

Додаткова

1. Арон Р. Этапы развития социологической мысли: Пер. с фр. – М., 1992.

2. Ручка А.О., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології. – К., 1995.

3. Черниш Н.Й. З історії розвитку соціології в Україні // Современное общество.-1993.-№1.

Тема 3. Суспільство як об’єкт соціологічного пізнання

План

1.Ознаки суспільства. Основні умови розвитку і функціонування суспільства.

2.Історичні типи суспільства: традиційне, індустріальне, постіндустріальне. Формаційний та цивілізаційний підходи до вивчення суспільного життя.

3. Теорії виникнення суспільства.

4.Суспільний прогрес: критерії та тенденції.

Основні поняття і категорії: суспільство, соціальна система, просте суспільство, складне суспільство, модернізація, суспільство відкрите та закрите, традиційне, індустріальне, постіндустріальне.

Теми рефератів

1. Громадянське суспільство та шляхи його формування.

2.Модернізація: сутність, ознаки, види та форми прояву.

3.Проблема співвідношення суспільства і держави та шляхи її розв’язання.

Методичні рекомендації

Висвітлення першого питання передбачає, перш за все, з’ясування змісту, відображеного у категорії „суспільство”, а також розгляд суспільства як цілісного організму, який розвивається як система, елементи якої перебувають у взаємодії один з одним. Відзначити основні етапи становлення суспільства, вказати на компоненти суспільства та категорії соціальності. Показати еволюцію поняття соціальності, розмежувати поняття суспільного та соціального.

Відповідь на друге питання полягає в аналізі особливостей таких типів суспільства як традиційне, індустріальне та постіндустріальне. Даний аналіз повинен базуватися на ступені розвитку засобів виробництва та знань. Показати еволюцію соціальних норм і цінностей та ставлення до них у традиційному, індустріальному та постіндустріальному суспільствах. З’ясувати природу і характер індустріального суспільства (О.Конт, Г.Спенсер, К.Маркс, М.Вебер, Є.Дюркгейм, Р.Арон, Р.Дарендорф, У.Ростоу). Показати загальні тенденції розвитку постіндустріального суспільства, специфіку його соціальної структури. Висвітлити теорії постіндустріального суспільства (Д.Белл), показати структурні зміни, які в ньому відбуваються. Особливу увагу приділити проблемам постіндустріального суспільства, пов’язаних з науково – технічною революцією.

Розгляд третього питання передбачає аналіз основних соціологічних концепцій виникнення суспільства. Зокрема, необхідно зупинитись на основних ідеях інструментальної концепції, кратичної, гендерної, семантичної. А також коротко зупинитись на проблемі типологізації суспільств.

Для висвітлення четвертого питання слід дати визначення суспільного прогресу, встановити його джерела, вказати на його відносний характер, показати зв’язок прогресивних та регресивних тенденцій у суспільному житті. Зосередити увагу на сучасних теоріях, які заперечують прогресивний суспільний розвиток (П. Сорокін), вказати на суперечності розвитку сучасного суспільства.

Література

Основна

1.Дворецька Г.В Соціологія: Навч. посіб. – 2-е вид., перероб. і допов. –К.:КНЕУ, 2002.-471с.

2.Павліченко П.П., Литвиненко Д.А. Соціологія: Навч. посіб. для студ. несоціолог. спеціальностей./Ред. В.В. Півень.- 2-е вид. – К.: Лібра, 2002.- 254с.

3.Сірий Є.В. Соціологія: Заг. теорія, історія розвитку, спеціальні та галузеві теорії/ Навч. посібн.- К.: Атіка, 2004.- 480с.

4.Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів/ За ред. В.Г. Городяненка.- К.:Видавничий центр „Академія”, 2005.- 560с.

5.Якуба О.О.Соціологія: Навч. посібник для студентів.- Харків: Константа, 1996.-191с.

Додаткова

1.Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика: Пер. з нім.- К.: Основи, 1998, -534с.

2.Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество/Пер. с англ. – М.: Политиздат, 1992. – 544с.

Тема 4. Соціальна структура суспільства

Соціальна стратифікація та соціальна мобільність

План

1.Соціальна структура суспільства: основні види та елементи.

2.Теорія соціальної стратифікації. Історичні типи соціальної стратифікації.

3.Соціальна нерівність як основа соціальної стратифікації.

4.Поняття соціальної мобільності. Механізми соціальної мобільності.

Основні поняття і категорії: соціальна структура суспільства, соціальна група, соціальна мобільність, соціальна стратифікація, рабство, касти, стани, класи, маргіналізація.

Теми рефератів

1.Концепція М.Вебера про сутність, джерела і тенденції розвитку соціальної нерівності.

2.П.Сорокін про форми соціальної стратифікації.

3.Проблеми формування середнього класу в Україні.

Методичні рекомендації

Відповідаючи на перше питання необхідно дати визначення поняття „соціальна структура суспільства”, а також охарактеризувати основні елементи соціальної структури суспільства. Слід виділити особливі характеристики спільноти, групи, інституту; дати класифікацію соціальних груп; визначити функції соціальних інститутів.

У відповіді на друге питання необхідно розкрити сутність теорії соціальної стратифікації, зокрема, Т.Парсонса, Р.Мертона, К.Девіса. Охарактеризувати історичні типи стратифікації (рабство, касти, стани, класи), акцентувати увагу на проблемі закритого та відкритого типу соціальної стратифікації.

У третьому питанні необхідно розглянути проблему нерівності у суспільстві та її причини. Акцентувати увагу на теорії П.Сорокіна, де він стверджує, що нерівність – це не тільки характеристика суспільства, а й важливе джерело його розвитку. Слід детально розглянути основні шляхи стабілізації суспільства.

Четверте питання передбачає розкриття сутності процесу соціальної мобільності. Слід показати відмінності між горизонтальною та вертикальною мобільністю, а також вказати на канали вертикальної мобільності, розкрити причини її інтенсивності. Зробити аналіз можливих механізмів мобільності в сучасному українському суспільстві.

Література

Основна

1.Гидденс Э. Стратификация и классовая структура// Социол. исследования. – 1992. -№9. – с.112-124.

2.Дворецька Г.В Соціологія: Навч. посіб. – 2-е вид., перероб. і допов. –К.:КНЕУ, 2002.-471с.

3.Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів/ За ред. В.Г. Городяненка.- К.:Видавничий центр „Академія”, 2005.- 560с.

4.Якуба О.О. Соціологія: Навч. посібник для студентів.- Харків: Константа, 1996.-191с.

Додаткова

1.Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество/Пер. с англ. – М.: Политиздат, 1992. – 544с.

2.Соціологія: короткий енциклопедичний словник / Уклад.: В.І. Волович, В.І. Тарасенко, М.В. Захарченко та ін.; Під заг. ред. Воловича. – К.: Укр.. Центр духовн. культури, 1998.- 736с.

3.Социология: Энциклопедия/ Сост. А.А. Грицанов, В.Л. Абушенко, Г.М. Эвелькин, Г.Н. Соколова, О.В. Терещенко.- Мн.: Книжный Дом, 2003.- 1312с. – (Мир энциклопедий)

Тема 5. Соціальна взаємодія та соціальний контроль

Причини і види девіантної поведінки

План

1.Поняття соціальної взаємодії та соціального контролю. Соціальний контроль: формальний та неформальний.

2. Девіантна поведінка. Специфіка соціологічного дослідження девіації. Причини і різновиди девіацій.

3.Підходи до вивчення причин девіантної поведінки: біологічний, психологічний, культурологічний, соціологічний.

4.Конформізм і нонкорфізм як риси особистості.

Основні поняття і категорії: соціальна взаємодія, соціальний контроль, девіантна поведінка, конформізм, соціальний контакт, соціальний конфлікт, соціальні норми, соціальні приписи, санкція.

Теми рефератів

1.Концепція відхилень Е.Дюркгейма.

2.Види і типи соціальних конфліктів.

Дата добавления: 2015-03-29