Які види записів застосовують у результаті опра­цювання книг (статей)?

Які є види читання?

У процесі роботи з друкованими джерелами інформації ви­користовують такі види читання:

1. Суцільне читання передбачає уважне прочитання книги або окремих її розділів без відволікань і зупинок для записів.

2. Вивчення — процес продовження попередньої роботи з книгою (суцільне читання), що передбачає:

• вимогливе ставлення до усвідомлення понять, суджень пра­вил;

• чітке розуміння основних положень, тез, встановлення взаємозв'язків між ними;

• усвідомлення цінності прикладів, пояснень та ілюстрацій;

• уміння відшукати у власному досвіді та в життєвій прак­тиці нові й додаткові приклади до тих положень, які висвітлені в конкретній книзі;

• уміння відокремлювати головне від другорядного;

• уміння критично розібратися у змісті книги, дати об'єк­тивну оцінку основних положень книги, статті.

3. Часткове читання застосовують у тих випадках, коли з певної книги (статті) необхідно опрацювати лише окремі розді­ли, питання та ін.

4. Синтетичне читання являє собою конкретне і кожен раз раціональне використання усіх видів читання.

_____________________________________________________________________Розділ 26

У процесі опрацювання друкованих джерел інформації ви­користовують такі види записів:

1. Складання плану. Це така форма запису, коли читач виді­ляє окремі частини статті чи книги, даючи їм своєрідні заголов­ки. Така робота допомагає глибше усвідомити зміст прочитано­го, встановити логічний зв'язок між його частинами.

2. Виписування цитат. Цитата (від лат. cito— приводжу, проголошую) — дослівний уривок з тексту твору або чиїсь сло­ва, що наводяться письмово чи усно для підтвердження мірку­вання.

3. Записи висновків, складання тез. Теза (від лат. thesis — положення, твердження) — будь-яке положення у суперечці, викладення якоїсь концепції теорії, основоположне тверджен­ня, принцип.

4. Складання конспекту. Конспект (від лат. conspectus— огляд) — коротке і послідовне письмове викладення основного змісту книги, статті, лекції, записане у розповідній формі.

5. Складання анотацій. Анотація (від лат. annotation— за­уваження, помітка) — коротке викладення змісту книги, статті, часто з критичною оцінкою та вказівками на можливі аспекти використання.

6. Підготовка рецензії. Рецензія (від лат. recensio — розгляд) — відзив, критична оцінка художнього або наукового твору, вис­тави, фільму.

7. Складання зведеного конспекту являє собою систему за­писів, які включають фіксування планів, виписування цитат, тез, висновків, докладне конспектування окремих розділів тощо.

8. Виписування незрозумілих слів з поясненням та тлума­ченням їх значення, прислів'їв, приказок, афоризмів, крилатих слів.

Наукова організація навчальної праці____________________________________________

Дата добавления: 2015-03-31