Лабораторна робота № 1. Тема: Введення в фізіологію людини

Тема: Введення в фізіологію людини. Загальний огляд збуджених тканин.

Мета: Вивчення основних загальних правил при роботі в лабораторії з електронною апаратурою. Вивчення відмінностей збуджених тканин.

Питання для самопідготовки

1. Загальні правила при використанні апаратури.

1.1 Що необхідно зробити до увімкнення приладу в мережу?

1.2 Як проводити увімкнення приладу в мережу?

1.3 Що треба зробити після увімкнення приладу?

2. Загальна характеристика та класифікація збуджуваних тканих.

3. Загальна характеристика біоелектричних явищ у живому організмі.

Короткі теоретичні відомості

Крім загальних правил поведінки в лабораторії, при користуванні апаратурою необхідно у кожному разі знайомитися з правилами використання незнайомого приладу і тільки тоді приставати до роботи з ним. Це має велике значення в умовах лабораторних занять з фізіології людини, тому що при невмілому використанні приладів вони є небезпечні для життя. Основні правила заключаються в наступному:

1. До увімкнення приладу у мережу необхідно:

- Впевнитися, що напруга мережі відповідає тій напрузі, на яку розрахований прилад, або на яку пере вимкнутий у даний момент вхідний трансформатор приладу.

- Заземлити прилад, тобто з’єднати клему або гніздо «земля» з контуром заземлення або з водопровідною мережею. Ні в якому разі неможна заземляти прилад на елементи проводки газу.

- Перевірити всі дроти, які несуть мережевий струм – вони неповинні мати пошкодження на ізоляції, а повинні мати вилки. Категорично забороняється включати у розетки оголені кінцівки дротів.

- Перевірити дроти, які призначаються для збірки приладів та збірки робочої схеми – вони неповинні мати ділянки з’єднання без ізоляції.

- Перевірити на всіх приладах тумблери та перемикачі мережі – вони повинні знаходитися у положенні «увімкнуто».

2. Увімкнення приладів у мережу повинно робитися перемикачами, які розташовані на приладі, а не встановленням вилки, попередньо увімкнутого приладу, у розетку електричної мережі.

3. Після увімкнення приладу треба:

- Перевірити світові індикатори чи всі прилади отримали струм. Якщо індикатор не горить, необхідно звернутися до викладача та усунути причину.

- Електронні прилади починають стабільну роботу тільки після попереднього прогріву 15-30 хвилин. Деякі прилади потребують попереднього прогріву протягом 1 години.

- При підготовки робочої схеми установки треба: з’єднати клеми виходу «імпульсу синхронізації» на стимуляторі з клемами «зовнішній запуск».

- Впевнитися, що робоча схема зібрана правильно, можна починати проведення роботи, користуючись правилами роботи з приладами, які вказані в інструкції по експлуатації.

Збудженими називають тканини, які мають особливість генерувати потенціал дії (збуджуватись). До таких тканин відносять нервову та м’язеву тканини.

Сутність процесу збудження заключається у наступному. Всі клітини організму мають електричний заряд, який забезпечується неоднаковою концентрацією аніонів та катіонів ззовні та в середині клітини. Різна концентрація аніонів та катіонів ззовні та в середині клітини є наслідком неоднакової проникливості клітинної мембрани для різних іонів та роботи іонних насосів. При дії подразника на клітину збудливої тканини змінюється проникливість її мембрани, внаслідок чого іони швидко переміщуються згідно електрохімічному градієнту (сукупність концентраційного та електричного градієнтів) – це і є процес збудження. Його основою і є потенціал спокою.

Методика проведення роботи

1. Тестування з правил роботи при користуванні апаратурою та приладами.

2. Обговорення особливостей м’язової тканини та тестовий контроль.

1. Клітини, які утворюють скелетну м’язову тканину

а) довгі, циліндричної форми, кінці круглі та загостренні;

б) витягнуті, веретеноподібні, кінці загостренні;

в) довгі, а на кінцях розгалужуються та з’єднуються один з одним.

2. Поперечно-смугасті м’язи утворюють:

а) стінки серця;

б) стінки дихальних шляхів;

в) скелетні м’язи.

3. Робота гладких м’язів регулюється

а) соматичною нервовою системою;

б) вегетативною нервовою системою;

в) за рахунок імпульсів, які виникають у м’язі.

4. Робота поперечно-смугастих м’язів регулюється

а) соматичною нервовою системою;

б) вегетативною нервовою системою;

в) за рахунок імпульсів, які виникають у м’язі.

5. Робота серцевого м’яза регулюється

а) соматичною нервовою системою;

б) вегетативною нервовою системою;

в) за рахунок імпульсів, які виникають у м’язі.

6. Скорочення поперечно-смугастої м’язової тканини

а) підкорюється свідомості;

б) не підкорюється свідомості;

в) обидві відповіді правильні.

7. Скорочення гладкої м’язової тканини

а) підкорюється свідомості;

б) не підкорюється свідомості;

в) обидві відповіді правильні.

8. Скорочення серцевої м’язової тканини

а) підкорюється свідомості;

б) не підкорюється свідомості;

в) обидві відповіді правильні.

3. Проаналізувати особливості нервової тканини. Нарисувати нейрон, позначити його структурні елементи, дати їх функціональну характеристику.

Оформити протокол заняття та зробити висновок.

Контрольні питання

1. Яка особливість роботи з електроприладами та дослідницькою апаратурою?

2. Як правильно “заземлити” прилад та досліджуваного?

3. Як перевірити правильність зібрання приладів для підготовки робочої схеми?

4. Проаналізувати особливості роботи клітин збуджених тканин.

Дата добавления: 2015-03-31