Протипоказання щодо щеплень

№ 595 від 11.08.2014}

Вакцини	Протипоказання
Усі вакцини та анатоксини	Тяжкі ускладнення від попередньої дози у вигляді анафілактичної реакції або токсичної еритеми. Алергічна реакція на будь-який компонент вакцини, анатоксину. Гостре захворювання або загострення хронічного захворювання. Вроджені комбіновані імунодефіцити, первинна гіпогаммаглобулінемія. Імуносупресивна терапія
Усі живі вакцини	Вроджені комбіновані імунодефіцити та злоякісні новоутворення, вагітність, ВІЛ-інфекція (відповідно до глави 3 розділу ІІ Календаря профілактичних щеплень в Україні, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 вересня 2011 року № 595 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 11 серпня 2014 року № 551)
БЦЖ	Маса тіла дитини менше 2500 г. Ускладнення на попереднє введення вакцини (лімфаденіт, холодний абсцес, виразка шкіри більше 10 мм у діаметрі, келоїдний рубець, БЦЖ-остит, генералізована БЦЖ-інфекція). Тубінфікування та туберкульоз в анамнезі. Дефекти системи фагоцитозу (хронічна гранульоматозна хвороба, дефіцит адгезії лейкоцитів). Генералізована БЦЖ-інфекція, БЦЖ-остит, виявлені в інших дітей у сім’ї
ОПВ	Тяжкі форми гіпогаммаглобулінемії. Членам родин, де є особи з протипоказаннями до введення ОПВ
Проти кашлюку	Судоми в анамнезі (вакцинація проводиться АДП або вакциною з ацелюлярним кашлюковим компонентом)
Жива вакцина проти кору, жива паротитна вакцина, вакцина проти краснухи або тривакцина (кір, паротит, краснуха)	Алергічні реакції на аміноглікозиди. Анафілактичні реакції на яєчний білок. Введення препаратів крові

Правила зберігання вакцин і сироваток.

1. При зберіганні вакцин, анатоксинів та алергену
туберкульозного необхідно дотримуватись таких загальних правил: зберігають при
температурі, вказаній в інструкціях про їх застосування; розчинники для вакцин необхідно зберігати при температурі
від +2 до +8 град.C з метою запобігання підвищенню температури
вакцини при її розчиненні; вакцини, які вимагають зберігання в замороженому стані,
повинні зберігатися в морозильних камерах при температурі від
-15 до -25 град.C для 1-2-го рівнів системи "холодового ланцюга 3. Загальний об'єм холодильного обладнання 1-го рівня системи
"холодового ланцюга" залежить від кількості вакцин, анатоксинів та 4. Холодильне обладнання, призначене для зберігання вакцин,
анатоксинів та алергену туберкульозного, повинно використовуватися
тільки за призначенням. 5. Для наступних рівнів "холодового ланцюга" (2-4-й рівні
системи "холодового ланцюга") загальний об'єм холодильного
обладнання повинен забезпечувати належне зберігання всієї
кількості вакцин, 6. На всіх рівнях "холодового ланцюга" повинен бути
затверджений керівником закладу план екстрених заходів на випадок
виникнення аварійних ситуацій порушення "холодового ланцюга".

20. Основи охорони праці та охорони праці в галузі

О хорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів,спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесітрудової діяльності.

Виробнича санітарія - система організаційних і технічних заходів і засобів, яківиключають або зменшують вплив на працюючих шкідливих виробничихфакторів.
Техніка безпеки - система організаційних і технічних заходів і засобів, яківиключають вплив на працюючих небезпечних виробничих факторів.
Безпека праці - це стан умов праці, при якому виключається вплив на працюючихшкідливих і небезпечних виробничих факторів.

Умови праці – сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу,які впливають на здоров’я і працездатність людини в процесі її трудовоїдіяльності.

Пожежна безпека - стан об’єкта, при якому виключається можливість пожежі абопри її виникненні забезпечуються умови для її локалізації, ліквідації, захистулюдей і матеріальних цінностей.

Роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноваженийним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, іфізична особа, яка використовує найману працю.

Працівник - особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконуєобов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Шкідливий виробничий фактор – виробничий фактор, вплив якого можепризвести до погіршення стану здоров’я, зниження працездатності працівника.

Небезпечний виробничий фактор – виробничий фактор, дія якого за певнихумов може призвести до травм або іншого раптового погіршення здоров’япрацівника.

21. Дотримання техніки безпеки під час роботи в інфекційному відділенні

1. Техніка безпеки в інфекційних відділеннях З цією метою мають бути передбачені:

а) окрема гардеробна (типу пропускника) з трьох приміщень - одне для зберігання домашнього одягу, друге - для спецодягу, третє - для душової. Приміщення для особистого одягу і спецодягу обладнуються шафками;

б) окремі вбиральні (або шлюзовані, оснащені вмивальником з ліктьовим краном), мають бути ніжний педальний спуск води з водонабірного бачка в каналізацію; необхідно передбачити електрорушник та самостійне зачинення зовнішніх дверей;

в) скрізь, де персонал має контакти з заразним матеріалом, повинні бути мило, щітки для миття рук, рушник та дезінфікуючі розчини для знезараження рук;

г) окремий посуд для прийому їжі, стерилізується кип’ятінням. Прийом інфекційних хворих проводиться в спеціально відведених (ізольованих) і обладнаних оглядових кабінетах (боксах). Одночасне чекання на прийом 2-х і більше хворих у одному кабінеті забороняється. Після кожного прийому здійснюється ретельна волога дезінфекція, до закінчення якої допуск в кабінет наступного хворого не допускається. При вході в оглядовий кабінет повинні бути халати і головні убори (ковпак, косинка) для персоналу та килимок, змочений дезінфікуючим розчином. 2. Техніка безпеки під час роботи в протитубер

Правила безпеки для працівників інфекційних відділень Персонал, який обслуговує інфекційних хворих, зобов’язаний без- застережно виконувати правила санітарно-гігієнічного режиму. Це стосується насамперед вимог щодо носіння спецодягу, обов’язкового миття в душі після закінчення роботи, зберігання спецодягу та ін. На- приклад, за наявності на руках порізів та подряпин необхідно надівати гумові рукавички, які після закінчення роботи підлягають знезара- женню. Про кожний схожий на інфекцію випадок захворювання у сім’ї ме- дичного працівника, що працює в інфекційній лікарні, треба негайно повідомити головного лікаря, завідувача відділення або старшу медич- ну сестру. Обслуговуючому персоналу інфекційного відділення забороня- ється: а) сідати на ліжко хворих; б) приходити у відділення без спецодягу; в) виходити у спецодязі за межі відділення або надягати верхній одяг на спецодяг, або виносити спецодяг додому з будь-якою метою; г) приходити у спецодязі в їдальню або буфет; рактика управління медичним закладом № 1/2013 www.med-info.net.ua 55 САНЕПІДРЕЖИМ д) користуватися туалетом, призначеним для хворих, посудом та ін- шими речами, що є в користуванні хворих; е) приймати їжу в палатах, коридорах і лабораторіях; ж) вживати харчові продукти та залишки харчів від хворих; з) курити в палатах, коридорах і лабораторіях. Допуск до роботи в інфекційних відділеннях До роботи в інфекційні заклади та палати або відділення інших за- кладів приймаються особи віком не молодші 18 років. Усі, кого прийма- ють на роботу, мають обов’язково пройти медогляд, яким передбачено бактеріологічні обстеження на бацилоносійство дифтерійних мікробів та мікробів групи кишкових інфекцій. Крім того, слід зібрати анамнез щодо перенесених інфекцій. Хворі на відкриту форму туберкульозу, венеричні і заразні хворо- би шкіри і слизових оболонок на роботу в інфекційні лікарні і відділення не приймаються. Усі без винятку працівники повинні проходити періодичні медогляди залежно від показань, але не рідше як двічі на рік. Для запобігання зараженню весь медичний і обслуговуючий пер- сонал, який приймають на роботу, має бути щеплений проти ряду інфек- цій, встановлених для всіх громадян, а при наявності відповідних епіде- міологічних показань — профілактичні щеплення проти особливо небез- печних інфекцій (віспа, холера, туляремія, грип, висипний тиф та ін.). Допуск до роботи без проходження інструктажу заборонено. У по- дальшому не рідше одного разу на рік проводиться повторний інструк- таж з правил особистої санітарної профілактики. Інструктаж проводить завідувач відділення.

Правила з облаштування і експлуатації інфекційних закладів (інфекційних відділень, палат) та з охорони праці цих закладів

При наданні медичної допомоги хворим на інфекційні захворювання або з підозрою на них персонал має постійний безпосередній контакт з хворими, предметами догляду, речами і заразним матеріалом, налаштовуючись на небезпеку зараження різними шляхами: через їжу, повітря, воду, руки, зовнішні покриви тіла, через членистоногих, гризунів та ін.

Небезпека зараження поширюється також на членів сімей, осіб, що проживають з ними. Саме для запобігання небезпеці зараження персоналу та зазначеного кола осіб й розроблені ці Правила.

Територія лікарні має бути огороджена. При в'їзді на територію мають бути встановлені вказівні знаки щодо проїзду до приймального відділу. При вході на територію має бути розташоване приміщення — довідкова для відвідувачів і родичів з забезпеченням централізованого приймання передач для хворих.

Частину території виділяють для транспортування інфекційних хворих, заразних матеріалів, трупів інфекційних хворих, повинна мати суцільне водонепроникне покриття з пристосуванням для промивання водою (крани, шланги) та спускання стічної води в каналізацію.

Територія має бути обладнана металічними урнами, контейнерами для збирання сміття, які встановлюють на бетонованих площадках.

Для знищення відходів і сміття на території повинні бути обладнані спеціальні сміттєспалювальні печі, які мають бути встановлені поблизу котельної з використанням її труб. Печі мають забезпечувати спалювання сміття, кремацію трупів лабораторних тварин, кип’ятіння залишків їжі (як корм для тварин). Спалювання зазначених об’єктів в топках котлів центрального опалення категорично заборонено.

Викидання незнезараженого сміття і відходів в загальні надвірні сміттєзбиральні категорично заборонено.

Приміщення.

Будівлі та окремі приміщення, входи і виходи в окремі будинки і групи приміщень (оглядові кабінети, відділи камерної дезінфекції, санітарні пропускники та ін.) повинні бути розташовані з врахуванням суворого розмежування чистих виробничих процесів від процесів, пов’язаних з прийомом і утриманням інфекційних хворих.

Приміщення інфекційних лікарень та інфекційних відділень загальних і дитячих лікарень, а також ізоляторів повинні бути обладнаними водопроводом, каналізацією, центральним опаленням, гарячим водопостачанням, і приточно-витяжною вентиляцією з підігрівом притічного повітря.

Витяжні пристрої в боксах, напівбоксах, ізоляторах для різних інфекцій повинні бути відмежовані від витяжних пристроїв інших приміщень.

Усі стічні води від інфекційних відділень перед спуском їх в загальну каналізаційну мережу повинні бути знезаражені на території лікарні (від кожного відділення окремо). При відсутності загальноміської або селищної каналізації інфекційні лікарні повинні мати на своїй території місцеві каналізаційні пристрої і очисні споруди.

Для персоналу мають бути передбачені:

а) окрема гардеробна (типу пропускника) з трьох приміщень - одне для зберігання домашнього одягу, друге - для спецодягу, третє - для душової. Приміщення для особистого одягу і спецодягу обладнуються шафками;

б) окремі вбиральні (або шлюзовані, оснащені вмивальником з ліктьовим краном), мають бути ніжний педальний спуск води з водонабірного бачка в каналізацію; необхідно передбачити електрорушник та самостійне зачинення зовнішніх дверей;

в) скрізь, де персонал має контакти з заразним матеріалом, повинні бути мило, щітки для миття рук, рушник та дезінфікуючі розчини для знезараження рук;

г) окремий посуд для прийому їжі, стерилізується кип’ятінням.

Прийом інфекційних хворих проводиться в спеціально відведених (ізольованих) і обладнаних оглядових кабінетах (боксах). Одночасне чекання на прийом 2-х і більше хворих у одному кабінеті забороняється.

Після кожного прийому здійснюється ретельна волога дезінфекція, до закінчення якої допуск в кабінет наступного хворого не допускається.

Транспортний засіб, яким був доставлений хворий, також піддається знезараженню безпосередньо на території лікарні.

При вході в оглядовий кабінет повинні бути халати і головні убори (ковпак, косинка) для персоналу та килимок, змочений дезінфікуючим розчином.

Правила виконання медичним і обслуговуючим персоналом санітарно-гігієнічного режиму і вимоги охорони праці.

Персонал, який обслуговує інфекційних хворих, зобов’язаний беззастережно виконувати цілий ряд правил санітарно-гігієнічного режиму та вимог ТБ.

Це стосується, насамперед, вимог носіння спецодягу, обов’язкового миття в душі після закінчення роботи, правил зберігання спецодягу, вимог особистої гігієни та ін. Наприклад, при наявності на руках порізів та подряпин необхідно одягати гумові рукавички, які після закінчення роботи підлягають знезараженню.

Про кожний підозрілий на інфекцію випадок захворювання на квартирі медичного працівника, що працює в інфекційній лікарні, в сім’ї треба негайно повідомити головному лікареві, зав. відділенням або старшій медичній сестрі.

Обслуговуючому персоналу забороняється: а) сідати на ліжко хворих, б) з’являтися у відділенні без спецодягу, в) виходити у спецодязі за межі відділення або надягати верхній одяг на спецодяг, або виносити спецодяг додому з будь-якою метою, г) з’являтися у спецодязі в столовій або буфеті, д) користуватися туалетом, призначеним для хворих, посудом та іншими речами, що є в користуванні хворих, е) приймати їжу в палатах, коридорах і лабораторіях, ж) вживати харчові продукти та залишки харчів від хворих, з) палити в палатах, коридорах і лабораторіях.

22. Дотримання правил роботи з інфекційним матеріалом

Правила безпеки для працівників лабораторій

Правила передбачають вжиття заходів, спрямованих на уникнення небезпеки, пов’язаної з особливостями роботи в лабораторіях:

• можливості зараження персоналу при дослідженні матеріалів, які містять збудники інфекційних і паразитарних хвороб;

• можливості отруєнь, алергізації, опіків та інших уражень, пов’язаних із застосуванням отруйних і вогненебезпечних речовин, сильних кислот, лугів тощо;

• шкідливості, що виникає при роботі з апаратами, обладнанням і скляним посудом.

Заходи у разі аварії в мікробіологічній (бактеріологічній) лабораторії У разі аварії під час роботи з інфекційним матеріалом (бій посуду, розбризкування зі шприца або піпетки, розбризкування при зараженні або розтині тварин, а також у випадках, що ведуть до забруднення одя гу або окремих ділянок тіла працівників)

присутній при цьому персонал зобов’язаний негайно повідомити завідувача лабораторії та

провести знезараження приміщення, обладнання і предметів, які могли бути ін- фіковані.

Усі заходи щодо знезараження при аварії виконують з допомогою інструментів (пінцети, корнцанги та ін.).

Профілактика ВІЛ-інфекції/СНІДу

Кожен медичний працівник під час виконання професійних обов’язків може мати ризик контакту з ВІЛ-інфікованими хворими. Тому є обов’язковим дотримання усіма медичними працівниками правил техніки безпеки під час роботи з інфікованим матеріалом та його знезараження, застосування засобів захисту персоналу під час контакту з ВІЛ-інфікованими пацієнтами.

Контакти, пов’язані з ризиком інфікування ВІЛ на робочому місці, — це:

• ушкодження шкіри інструментом, що міг бути інфікований (на- приклад, укол голкою чи поріз гострим інструментом);

• контакт слизових оболонок або ушкоджених шкірних покривів із тканинами, кров’ю й іншими біологічними рідинами інфікованого;

• тривалий (кілька хвилин і більше) або великий за площею контакт неушкодженої шкіри з тканинами, кров’ю й іншими біологічними рідинами інфікованого.

До групи високого професійного ризику інфікування ВІЛ належать медичні працівники, які безпосередньо надають медичну допомогу ВІЛ-інфікованим під час виконання інвазивних маніпуляцій, та праців- ники діагностичних лабораторій, які здійснюють дослідження крові, біологічних рідин та іншого біоматеріалу, що містять ВІЛ. Заходи інфекцій- ної безпеки під час роботи з ВІЛ-інфікованим матеріалом можна розділити на універсальні й індивідуальні.

Універсальні заходи інфекційної безпеки

Необхідно вживати універсальних запобіжних заходів під час контакту на робочому місці з кров’ю та іншими біологічними рідинами, зокрема, зі спермою, вагінальними виділеннями, будь-якою рідиною з видимою домішкою крові, культурами або середовищами, що містять ВІЛ.

Універсальні запобіжні заходи не стосуються: калових мас, виді- лень з носа, мокротиння, поту, слізної рідини, сечі, блювоти, слини (за винятком стоматологічних маніпуляцій, під час яких до слини часто до- мішується кров).

Усі медичні заклади і всі особи, що піддаються ризику інфікування на робочому місці, повинні дотримуватися цих правил. Щоб запобігти інфікуванню збудниками інфекцій, слід:

• уникати випадкових травм інфікованими голками або іншими го- стрими інструментами;

• не припускати контакту слизової оболонки ротової порожнини, очей чи носа, ушкоджених ділянок шкіри (порізи, подряпини, дерматит, вугрі) з інфікованою кров’ю та іншими біологічними рідинами;

• не торкатися забрудненої інфікованим матеріалом поверхні, ді- лянки ушкодженої шкіри чи слизових оболонок очей, носа або рота. Під час виконання професійних обов’язків необхідно дотри- муватися техніки безпеки, зокрема використовувати на робочому місці різні засоби захисту та захисні пристосування;

• використовувати пристосування, за допомогою яких можна ізолю- вати предмети, що є джерелом інфекцій, які передаються з кров’ю (наприклад, міцні герметичні контейнери для гострих інструментів, які розташовують поруч з місцем їх використання і вчасно заміню- ють, щоб запобігти їх переповненню), чи виключити зіткнення з ними під час маніпуляцій (наприклад, використовувати безпечні голки і безголкові системи для внутрішньовенних інфузій);

• удосконалювати правила техніки безпеки для медичних працівни- ків (наприклад, заборонити надягати ковпачки на використані гол- ки, згинати чи ламати їх тощо);

• застосовувати індивідуальні засоби захисту, в тому числі рукавич- ки, непромокальні халати, засоби захисту обличчя й очей (захисні екрани, окуляри).

Технічні засоби захисту та дотримання інфекційної безпеки

За допомогою технічних засобів захисту (наприклад, контейнерів для утилізації гострих інструментів) ізолюють предмети, що становлять небезпеку як джерела інфекції, чи виключають зіткнення з інфікованими інструментами в процесі лікувально-діагностичних маніпуляцій. Вони належать до першої лінії захисту від інфікування на робочому місці.

Обов’язки медичного персоналу щодо інфекційної безпеки стосовно інфекцій, які передаються з кров’ю Усі використані одноразові матеріали слід складати у вологонепро- никні контейнери, що закриваються. Необхідно звести до мінімуму кон- такт із забрудненою білизною, вміщуючи її в марковані мішки або кон- тейнери. Вологу білизну варто перевозити в непромокальних мішках або контейнерах. Крім того, не можна: • їсти, курити, накладати макіяж, знімати (надягати) контактні лінзи на робочому місці, де ймовірний контакт з інфікованою кров’ю або іншими біологічними рідинами;

• зберігати їжу і напої в холодильниках або інших місцях, де зберіга- ються зразки крові й інших потенційно інфікованих біологічних рідин;

• насмоктувати у піпетки кров та інші потенційно інфіковані біологіч- ні рідини ротом;

• піднімати руками осколки скла, що можуть бути забруднені біоло- гічними рідинами;

• надягати ковпачки на використані голки, згинати чи ламати, пере- міщати використані голки й інші використані колючі чи різальні ін- струменти, якщо можна цього не робити чи це не обумовлено необхідністю проведення медичної маніпуляції;

• вручну відкривати чи спорожняти, мити багаторазові контейнери для колючих і різальних інструментів.

Індивідуальні засоби захисту

Рукавички. Дуже важливо, щоб медичний працівник завжди надягав рукавички (включаючи рукавички з особливих матеріалів, якщо у ме- дичного працівника алергія на матеріал, з якого зроблені звичайні ме- дичні рукавички) перед контактом із кров’ю й іншими потенційно небезпечними біологічними рідинами або забрудненими ними поверхнями.

Халати, захисний одяг для персоналу лабораторій. В умовах небезпеки інфікування на робочому місці необхідно на повсякденний одяг надягати медичний. Н

Захисні екрани, що прикривають обличчя до підборіддя, чи маски в поєднанні із захисними окулярами для очей з бічними щитками слід надягати у всіх випадках, коли існує небезпека появи бризок крові й інших потенційно небезпечних біологічних рідин під час маніпуляцій.

23. Черевний тиф. Паратиф А і В. Етіологія черевного тифу. Епідеміологія. Основні положення патогенезу. Патологічні зміни у тонкій кишці. Клінічна картина. Основні клінічні прояви початкового періоду хвороби. Типи температурної кривої. Симптоматика з боку окремих органів і систем. Лабораторна діагностика. Ускладнення: кишкова кровотеча і перфорація виразки кишки. Невідкладна допомога фельдшера в цих випадках. Рецидиви і загострення черевного тифу. Режим, дієта. Особливості догляду за хворими. Принципи лікування. Профілактика. Умови виписування.

Черевний тиф TYPHUS ABDOMIMALIS), – гостре інфекційне захворювання, типовий антропоноз із ентеральним механізмом зараження, що викликається черевнотифозними паличками і характеризується переважним ураженням лімфатичного апарату тонкої кишки, високою гарячкою, вираженою інтоксикацією і бактеріємією, розеольозною висипкою, гепатоспленомегалією, нерідко – хвилеподібним перебігом і тривалим бактеріовиділенням

Особливості збудника: Salmonella typhi-
Джерело інфекції: хворі та бактеріоносії
Механізм зараження: фекально-оральний
Шлях зараження: харчовий, водний, контактний
Вікові категорії, що вражаються найчастіше: індекс контагіозності 40 %, частіше хворіють дорослі.

Мають місце мех..переносники – мухи, мурашки, таргани
ПАТОГЕНЕЗ – уражається слизоваобологка нижнього відділу кишечника та сліпа кишка.
Черевнотифозна паличка - рот – ШКТ – ураж.слиз.обол. нижнього відділу тонкої кишки та сліпа кишка – дрібні, малі лімфатичні вузлики, які носять назву пеєрові бляшки та салітарні фолікули – лімфатичні капіляри – збуднк попадає в кров, де викликає бактеріємію та токсиємію – потім паличка повертається в кишечник.
КЛІНІЧНИЙ ПЕРЕБІГ: (виразки на тонкій кишці)
Періоди захворювання:
1. Інкубаційний період (3-30 діб).
2. Період наростання симптомів (5-7 діб).
3. Період розпалу (7-14 доба).
4. Період згасання (14-21 доба
5. Період реконвалесценції (після 21-28 доби).
Захв.прогресує поступово – слабкість, в’ялість, різко виражена інтоксикація. Статус тифозус(запаморочення, висока Тт, слухові/зорові галюцинації)
- У хворого можуть бути рідкий стул та закрепи
- Рожевий розеольозний висип
1) з'являється на 7-10-й день хвороби; 2) розеольозна; 3) спостерігається у половини хворих; 4) розташована переважно на животі і бокових поверхнях тулуба; 5) розеол мало – 5-15; 6) підсипає; 7) інколи зберігається довше від гарячки.
- ЗБ. Підпаховіта пахові вузли,
- В зіві може бути ангіна
- Гепатолієнальний синдром
- Брадикардія, рідкий пульс
- Екстрасистолія – випадіння пульсу

- ч"орний крест "
тифозний” язик: обкладений брудно-сірим нальотом, чистий по периферії із відбитками зубів по краях;
- зміни у гемограмі: лейкопенія, нейтропенія зі зсувом вліво до промієлоцитів, анеозинофілія, лімфоцитоз, збільшення ШОЕ;
- розвиток рецидивів та ускладнень: кишкова кровотеча, перфорація (ранні ускладнення на 3-4 тиждень хв.) інфекційно-токсичний шок.
Лабораторна діагностика
1) Лаб.діагностика при вступі в стаціонар
• Кров з вени на гемо культуру з засівом на жовчний бульйон
• На 5-6 день кров з вени на серологію
• Визначається копроуринокультура с засівом на жив.середов
• ЗАК (сечі), БХ,
2) Аналізи при виписці:
• До виписки готують на 21 день нормальної Тт
• 2 аналізи кала(2 засіва з інтервалом через 2 дні)
• Дуоденальне зондування із засівом жовчі

ЛІКУВАННЯ:
Хворі госпіталізуються в бокс.

1) Етіотропне лікування. Антибіотикик широкого спектру дії (левоміцетин, офлоксацин) Якккщо статус тифозус ампіцилін в/м, сульфаніламідні (бісептол )

2) Деінтоксикаційна терапія – (за типом регідратації)

3) Їжа – молочно-рослинна (каші, творог, парові котлети, стіл 1,1а, сухарики.

4) Після виписки над хворим ведуть патронаж.

ПАРАТИФ А

Сальмонела партифі – нерухома, факультативна, анаеробна пальчика

- трапляєтмя рідше ніж черевний тиф, середньої тяжкості.

- симптоми: Тт ремітую чого характеру, озноб, пітливість..ПОЧАТКОВИЙ ПЕРІОД: гіперемія обличчя, висипка на губах, нежить, кашель

- метод дослідження – бактеріологічний

ПАРАТИФ Б

Сальмонела шотмурелі

Джерело: хвора людина

Механізм – фекально-оральний

Шлях передачі: харчовий

Протікає значно легше, спочатку схожа на гастроентерит – гепатолієнальний синдром(брадикардія)

Дата добавления: 2015-04-23