Тема № 26. Злочини проти власності

Семінарське заняття - 2 години.

Під час вивчення теми слід засвоїти у повному обсязі поняття та загальну характеристику злочинів проти власності, а також кримінально-правову характеристику окремих виді злочинів проти власності. Вміти характеризувати і аналізувати поняття, зміст та сутність зазначених понять, співвідносити з вимогами кримінального законодавства та практики застосування.

Питання для підготовки до семінарського заняття:

1. Поняття та система злочинів проти власності. Значення цього питання у правозастосовній діяльності ОВС.

2. Корисливі злочини, пов’язані з незаконним обертанням чужого майна на користь винного або інших осіб.

3. Корисливі злочини проти власності, не пов’язані з обертанням чужого майна на свою користь або користь інших осіб.

4. Некорисливі злочини проти власності.

Завдання для самостійної роботи.

Курсанти повинні засвоїти відмінність безпосереднього об'єкту крадіжки та предмета крадіжки, а також уяснити, які речі та предмети матеріального світу можуть бути предметом крадіжки. Вивчаючи об'єктивну сторону крадіжки, слід звернути уваги на форми протиправного (незаконного) звертання винним чужого майна на свою користь. Курсант повинен вивчити специфічні ознаки кожної з форм викрадання, а також вміти відмежовувати одну форму від іншої.

Курсантам слід також звернути увагу на поняття виду викрадення майна і розуміти значення відмежування форми та виду викрадення майна для кваліфікації злочинів проти власності.

Курсанти повинні пам'ятати, що всі викрадання, крім розбою та вимагання, відносяться до злочинів з матеріальним складом, тому обов'язковою ознакою їх об'єктивної сторони є наслідок, який висловлюється у спричинені матеріальної шкоди. Велике значення для правильного розуміння сутності всіх форм викрадань має суб'єктивна сторона злочину. Викрадання відносяться до корисливих злочинів та можуть бути скоєні тільки з прямим умислом. Якщо відсутня корислива ціль - не буде складу злочину (викрадання).

Слід також мати на увазі, що вік суб'єкту злочину є різним у залежності від форми викрадання. (ст. 22 КК).

При вивчені розбою курсанти повинні напам’ять вивчити поняття нападу та розібратись у його сутності, звернути увагу відсічний склад цього злочину, на момент його закінчення.

Крім того, курсантам необхідно розібратись та уяснити зміст понять: “насильство, яке є небезпечним для життя та здоров’я особи, а також погрози ним”, “насильство, яке є безпечним для життя та здоров’я особи, а також погроза ним”. Для вияснення цих понять треба звернутись до визначення поняття “короткочасний розлад здоров’я”. Визначення вказаних понять дає можливість відмежувати грабіж від розбою. Також треба звернути увагу на кваліфікуючі ознаки цих злочинів, знати кваліфікацію дій винного у скоєнні розбою з спричиненням смерті потерпілому, відрізняти його від умисного вбивства з корисливих мотивів.

Теми рефератів:

«Кримінально-правова охорона всіх форм власності в України».

«Значення родового поняття викрадення у правозастосовній діяльності правоохоронних органів».

Література до теми.

1. Кримінальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 5 серпн. 2012 року: (офіц. текст). – К.: ПАЛИВОДА А.В., 2012. – 216 с. – (Кодекси України)

2. Кримінальний кодекс України [Електронний ресурс]: закон України від 05.04.2001 р. № 5460-IV (5460-17) із змін., внес. згідно із Законами України та Рішеннями Конституційного Суду: за станом на 01.09.2013 р. № 10-рп/2012 (v010p710-12). – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.- Назва з екрана.

3. Кримінальне право України: Особлива частина [ Текст ]: підручник / [Ю. В. Баулін, В. І. Борісов, В. І. Тютюгін та ін.]; [за ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація]. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010 – 608 с.

4. Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. Т.2: Особлива частина [Текст] / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, В.І. Тютюгин та ін. – 5-те вид., допов. – Х.: Право, 2013. – С. 201-234.

5. Плужнік О.І. Кримінальне право України. Особлива частина. (Конспект лекцій): навч. посібник. – Одеса: ОДУВС, 2013. – С. 109-127

6. «Про судову практику у справах про злочини проти власності»: Постанова Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.2009р. / Постанови пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах. – 2-ге видання. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. – С.143-156.

7.Анісімов Г. М. Обман і зловживання довірою як способи вчинення шахрайства (ст.190): поняття і співвідношення / Г. М. Анісімов // Проблеми законності. – Вип. 67. – Харків: Нац. Юрид. Акад.. України, 2004 – С.96-105.

8. Антонюк А. Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою: форми вчинення / А. Антонюк // Вісник Львівського ун-ту. – Львів: ЛДУ, 2005. – С. 314-322. – (Сер. юрид.; Вип. 41).

9. Дьоменко С.В. Деякі проблеми відмежування вимагання від суміжних складів злочинів та кваліфікація за сукупністю / С.В. Дьоменко // Бюл. Мін-ва юстиції України. -2003. - №10. – С.30-39.

10. Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (2002-2012).- [Електронний ресурс].-Режим доступу до постанов: http://www.scourt.gov.ua

Семінарське заняття № 6

Дата добавления: 2015-05-10