ТЕМА №34. Злочини у сфері охорони державної

таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації

Семінарське заняття - 2 години.

Під час вивчення теми слід засвоїти у повному обсязі поняття та загальну характеристику, а також види злочинів у сферіохорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації. Вміти характеризувати і аналізувати поняття, зміст та сутність зазначених понять, співвідносити з вимогами кримінального законодавства та практики застосування.

Питання для підготовки до семінарського заняття:

1.Поняття та система злочинів, передбачених розділом ХІV Особливої частини КК України.

2.Загальна характеристика злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації. Особливості суб’єкта цих злочинів.

3.Кримінально-правова характеристика складів злочину:

- розголошення державної таємниці;

- втрата документів, що містять державну таємницю;

- передача або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави;

4.Порушення правил міжнародних польотів;

5.Ухилення від призову на строкову військову службу;

6.Ухилення від призову за мобілізацією;

7.Ухилення від військового обліку або спеціальних зборів.

Методичні рекомендації по вивченню теми:

Розділ ХІV Особливої частини Кримінального Кодексу України передбачає злочини у сфері охорони державної таємниці недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації.

Родовим об'єктом цих злочинів є сучасність суспільних відносин, що забезпечують обороноздатність України, незалежність, територіальну цілісність та недоторканість. Важливість цього об'єкта обумовлена тим, що відповідно до ст.17 Конституції України "Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави справою Українського народу".

За критерієм безпосереднього об'єкта можна таким чином систематизувати вказані злочини, а саме:

Перша група: злочини, які посягають на відносини у сфері охорони державної таємниці або конфіденційної інформації (ст.ст.328, 329, 330 КК)

Друга група: злочини, які посягають на недоторканність державного кордону України (ст.ст.332-334 КК)

Третя група: злочини, які порушують порядок комплектування збройних сил України, що забезпечує її обороноздатність (ст.ст.335-337 КК)

Приділити увагу предмету злочинів, передбачених ст.ст.328-330 КК України, на вид складів цих злочинів (злочини з формальними складами), на момент їх закінчення.

Крім того курсанти повинні знати, що злочин, передбаченний ст.330 КК, скоюється тільки з прямим умислом та з метою ознайомити з відомостями, що становлять службову таємницю, іноземну організацію або її представника.

Слід визначити об’єкти злочинів, передбачених ст.ст.335-337 КК. Ним є встановлений порядок комплектування Збройних Сил України. Об’єктивна сторона цих злочинів виражається у бездіяльності. Склади цих злочинів – формальні. Злочини цієї групи скоюються з прямим умислом, субєкт цих злочинів – спеціальний, тому що суб’єктом злочину, передбаченого ст.335 КК, може бути тільки призовник, суб’єктом злочину, передбаченого ст.336 КК, може бути військовозобовязаний, що знаходиться в запасі, суб’єктом злочину, передбаченого ст.337 КК, може бути особа, яка зарахована в запас.

Завдання для самостійної роботи.

Курсантам треба приділити увагу предмету злочинів, передбачених ст.ст. 328-329 КК України, на вид складів цих злочинів (злочини з формальними складами), на момент їх закінчення.

Крім того курсанти повинні знати, що злочини, передбачені вказаним розділом, скоюється тільки з прямим умислом та з метою ознайомити з відомостями, що становлять службову таємницю, іноземну організацію або її представника.

Також курсантам слід розібратись в об’єкті злочинів, передбачених ст.ст. 335-337 КК. Ним є встановлений порядок комплектування Збройних Сил України. Об’єктивна сторона цих злочинів виражається у бездіяльності. Склади цих злочинів – формальні. Злочини цієї групи скоюються з прямим умислом, суб’єкт цих злочинів – спеціальний, тому що суб’єктом злочину, передбаченого ст. 335 КК, може бути тільки призовник, суб’єктом злочину, передбаченого ст. 336 КК, може бути військовозобов’язаний, що знаходиться в запасі, суб’єктом злочину, передбаченого ст. 337 КК, може бути особа, яка зарахована в запас.

Крім того, при розв’язанні задач курсанти повинні пам’ятати, що об’єктом посягань злочинів першої групи (ст.ст. 328-330 КК) є цінність держави у виді таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економки науки і техніки зовнішніх відносин державної безпеки та охорони правопорядку. Предметом цих злочинів може бути лише інформація, яка віднесена до державної таємниці (визначена ст. 8 Закону України “Про державну таємницю ” в ред. від 21 серпня 1999р).

Також курсанти повинні знати, що особа, яка здійснює, організацію незаконного, переправлення осіб через державний кордон України, усвідомлює, що і керує діями інших осіб, спрямованими на незаконне перетинання державного кордону, усвідомлює суспільну небезпечність діянь кожної з них, передбачає суспільно небезпечні наслідки цих дій і бажає їх настання.

Перед розв’язанням задач курсантам пропонується скласти схему системи злочинів, які вивчаються та прокоментувати її.

Література до теми.

1. Кримінальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 5 серпн. 2012 року: (офіц. текст). – К.: ПАЛИВОДА А.В., 2012. – 216 с. – (Кодекси України)

2. Кримінальний кодекс України [Електронний ресурс]: закон України від 05.04.2001 р. № 5460-IV (5460-17) із змін., внес. згідно із Законами України та Рішеннями Конституційного Суду: за станом на 01.09.2013 р. № 10-рп/2012 (v010p710-12). – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.- Назва з екрана.

3. Кримінальне право України: Особлива частина [ Текст ]: підручник / [Ю. В. Баулін, В. І. Борісов, В. І. Тютюгін та ін.]; [за ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація]. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010 – 608 с.

4. Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. Т.2: Особлива частина [Текст] / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, В.І. Тютюгин та ін. – 5-те вид., допов. – Х.: Право, 2013. – С. 689-702.

5. Плужнік О.І. Кримінальне право України. Особлива частина. (Конспект лекцій): навч. посібник. – Одеса: ОДУВС, 2013. – С. 2239-262.

6. Макаренко В. Правове регулювання захисту конфіденційної інформаці, що є власністю держави: становлення, розвиток, проблемні питання / В. Макаренко // Право України. – 2006. - №1. – С.132-135.

7. Мірошник Ю. Державна таємниця як складова забезпечення національної безпеки України / Ю. Мірошник // Право України. – 2004. - №9. – С.32-34.

8. Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (2002-2012).- [Електронний ресурс].-Режим доступу до постанов: http://www.scourt.gov.ua

Семінарське заняття №14

ТЕМА № 35. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян

Семінарське заняття - 2 години.

Під час вивчення теми слід засвоїти у повному обсязі поняття та загальну характеристику, а також види злочинівпроти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян. Вміти характеризувати і аналізувати поняття, зміст та сутність зазначених понять, співвідносити з вимогами кримінального законодавства та практики застосування.

Питання для підготовки до семінарського заняття:

1.Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян.

2.Кримінально-правова характеристика опору представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, члену громадького формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві, уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

3.Наруга над державними символами.

4.Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, працівника державної виконавчої служби.

5.Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу.

6.Умисне знищеня або пошкодження майна працівника правоохоронного органу.

7.Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського пордку і державного кордону або військовослужбовця.

8.Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи.

Методичні рекомендації по вивченню теми:

Розділ XV Особливої частини Кримінального кодексу України передбачає злочини проти авторитету державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян. Ці злочини істотно порушують суспільні відносини, які забезпечують нормальне функціонування органів влади місцевого самоврядування, об єднань громадян та їх представників, послаблюють їх авторитет, заподіюють шкоду життю, здоров'ю, гідності або власності громадян.

Родовим об'єктом цих злочинів є певна група суспільних відносин, що виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян і фізичними особами, у зв'язку із здійсненням адміністративно-розпорядчих функцій з метою захисту прав, законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Більшість цих злочинів сформовані законодавцем як злочини з формальним складом. Для визнання їх закінченими досить вчинення особою дії або акту бездіяльності незалежно від настання наслідків.

Всі злочини цієї групи вчиняються лише умисно.

Залежно від безпосереднього об’єкта вказані злочини можуть бути розділені на такі групи:

1.Злочини у сфері використання державних символів (ст.ст. 338,339 КК)

2.Злочини, пов'язані із перешкоджанням діяльності організації та об'єднань громадян (ст.ст.340,341 КК)

3.Злочини проти представників влади, працівників правоохоронних органів, членів громадських формувань (ст.ст.342-353 КК)

4.Злочини у сфері використання документів і засобів отримання інформації (ст.ст.357-360 КК)

5.Інші злочини проти авторитету держави і діяльності об’єднань громадян (ст.ст.354-356 КК)

Курсанти повинні звернути увагу на об'єкт вищевказаних злочинів та вміти відмежовувати ці злочини від інших злочинів (злочинів проти життя та здоров’я особи, злочинів проти власності).

Також курсантам треба вивчити, що під виконанням службових обов’язків представником влади або працівником правоохоронного органу розуміються дії по охороні громадського порядку, навколишнього природного середовища. Під виконанням обов’язків щодо охорони громадського порядку розуміється несення постової чи патрульної служби підтримання порядку під час демонстрації, мітингів, при ліквідації наслідків аварії, стихійного лиха, дій по затриманню правопорушника.

Завдання для самостійної роботи.

Курсанти повинні звернути увагу на об'єкт вищевказаних злочинів та вміти відмежовувати ці злочини від інших злочинів (злочинів проти життя та здоров’я особи, злочинів проти власності). Крім того, треба законспектувати постанови Пленуму Верховного Суду України, які рекомендовані у переліку літератури по даній темі та розібратись в їх положеннях.

Також курсантам треба вивчити, що під виконанням службових обов’язків представником влади або працівником правоохоронного органу розуміються дії по охороні громадського порядку, навколишнього природного середовища.

Під виконанням обов’язків щодо охорони громадського порядку розуміється несення постової чи патрульної служби підтримання порядку під час демонстрації, мітингів, при ліквідації наслідків аварії, стихійного лиха, дій по затриманню правопорушника.

Теми рефератів:

«Кримінально-правова характеристика погрози або насильства щодо працівника правоохоронного органу (ст. 345 КК України) та відмежування цього злочину від втручання в діяльність працівника правоохоронного органу (ст. 343 КК України)».

«Кримінальна відповідальність за злочинні посягання на охоронців громадського порядку».

«Насильство у злочинах проти правоохоронної діяльності».

Література до теми.

1. Кримінальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 5 серпн. 2012 року: (офіц. текст). – К.: ПАЛИВОДА А.В., 2012. – 216 с. – (Кодекси України)

2. Кримінальний кодекс України [Електронний ресурс]: закон України від 05.04.2001 р. № 5460-IV (5460-17) із змін., внес. згідно із Законами України та Рішеннями Конституційного Суду: за станом на 01.09.2013 р. № 10-рп/2012 (v010p710-12). – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.- Назва з екрана.

3. Кримінальне право України: Особлива частина [ Текст ]: підручник / [Ю. В. Баулін, В. І. Борісов, В. І. Тютюгін та ін.]; [за ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація]. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010 – 608 с.

4. Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. Т.2: Особлива частина [Текст] / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, В.І. Тютюгин та ін. – 5-те вид., допов. – Х.: Право, 2013. – С. 704-765.

5. Плужнік О.І. Кримінальне право України. Особлива частина. (Конспект лекцій): навч. посібник. – Одеса: ОДУВС, 2013. – С. 262-281.

6. Антонов С. Проблемні питання кримінально-правової охорони службової особи, її близьких родичів та громадянина, який виконує громадський обов’язок / С. Антонов // Право України. – 2006. - №2. – С.120-125.

7. Давидович І., Кривобок Ю. Окремі питання кваліфікації посягань на працівників правоохоронних органів у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків / І. Давидович, Ю. Кривобок // Прокуратура. Людина. Держава. - -2005. - №9. – С.59-69.

8. Залялова І. Суспільно-небезпечні наслідки втручання в діяльність працівника правоохоронного органу / І. Залялова // Адвокат. – 2006. - №10. – С. 24-26.

9. Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (2002-2012).- [Електронний ресурс]. - Режим доступу до постанов: http://www.scourt.gov.ua

Семінарське заняття №15

ТЕМА № 36. Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку

Семінарське заняття - 2 години.

Під час вивчення теми слід засвоїти у повному обсязі поняття та загальну характеристику, а також види злочиніву сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку. Вміти характеризувати і аналізувати поняття, зміст та сутність зазначених понять, співвідносити з вимогами кримінального законодавства та практики застосування.

Питання для підготовки до семінарського заняття:

1. Поняття та загальна характеристика злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів).

2. Особливості предмету вищевказаних злочинів.

3. Незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів).

4. Викрадення, привласнення, вимагання комп’ютерної інформації або заволодіння нею шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем.

5. Порушення правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних систем.

Методичні рекомендації по вивченню теми:

У ХVI розділі КК України встановлена відповідальність за злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж. До них відносяться:

3.3 незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж (ст. 361 КК).

3.4 викрадення, привласнення, вимагання комп’ютерної інформації або заволодіння нею шляхом шахрайства чи зловживанням службовим становищем (ст. 362 КК).

3.5 порушення правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних машин (ст. 363 КК).

3.6 створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних або технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут (ст. 361-1 КК).

3.7 несанкціонований збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яке зберігається в ЕОМ (комп’ютерах) (ст.. 361-2 КК).

Родовим об’єктом цих злочинів є суспільні відносини у сфері безпеки комп’ютерної інформації і нормального функціонування електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж.

Предмет злочину: 1) електронно-обчислювальних машин - комп’ютерів; 2) автоматизовані комп’ютерні системи; 3) комп’ютерні мережі; 4) носії комп’ютерні інформації; 5) комп’ютерна інформація.

Як правило, вищевказані злочини скоюються з умисною виною, а при порушенні правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних систем (ст. 363 КК) можлива і необережність.

Суб’єкт злочину – будь-яка особа, яка досягла 16-ти років до споєння злочину, а у деяких випадках суб’єкт спеціальний – службова особа (ст. 362 КК), особа, відповідальна за експлуатацію ЕОМ (ст. 363 КК).

Завдання для самостійної роботи.

Курсантам треба засвоїти систему злочиніву сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку. З метою закріплення цього питання курсантам пропонується скласти схему, яка відображає систему вказаних злочинів, розібратись в її сутності, прокоментувати її, дати характеристику злочинам кожної групи в цілому, акцентувати при цьому увагу на безпосередній об’єкт цих злочинів (систематизуються ці злочини за безпосереднім об’єктом).

Література до теми.

1. Кримінальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 5 серпн. 2012 року: (офіц. текст). – К.: ПАЛИВОДА А.В., 2012. – 216 с. – (Кодекси України)

2. Кримінальний кодекс України [Електронний ресурс]: закон України від 05.04.2001 р. № 5460-IV (5460-17) із змін., внес. згідно із Законами України та Рішеннями Конституційного Суду: за станом на 01.09.2013 р. № 10-рп/2012 (v010p710-12). – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.- Назва з екрана.

3. Кримінальне право України: Особлива частина [ Текст ]: підручник / [Ю. В. Баулін, В. І. Борісов, В. І. Тютюгін та ін.]; [за ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація]. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010 – 608 с.

4. Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. Т.2: Особлива частина [Текст] / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, В.І. Тютюгин та ін. – 5-те вид., допов. – Х.: Право, 2013. – С. 767-779.

5. Плужнік О.І. Кримінальне право України. Особлива частина. (Конспект лекцій): навч. посібник. – Одеса: ОДУВС, 2013. – С. 281-294.

6. Азаров Д.С. Злочини у сфері комп’ютерної інформації / Д.С. Азаров: Монографія. – К.: Атіка, 2007. – 304 с.

7. Карчевський М.В. Кримінальна відповідальність за незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин, систем та комп’ютерних мереж / М.В. Карчевський: Монографія. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2002. – 144 с.

8. Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (2002-2012).- [Електронний ресурс].-Режим доступу до постанов: http://www.scourt.gov.ua

Семінарське заняття №16

Дата добавления: 2015-05-10