Розвиток алгоритмічного мислення молодших школярів на уроках інформатики

Одним із завдань початкового курсу «Сходинки до інформатики» є розвиток алгоритмічного мислення учнів, що передбачає формування у них уявлень про алгоритм та його властивості, можливі форми подання алгоритмів, основні алгоритмічні структури.

Алгоритмічне мислення – система мислительних дій та прийомів, що спрямовані на розв’язування теоретичних і практичних задач, результатом яких є алгоритми як специфічні продукти людської діяльності.

Алгоритмічне мислення поряд з логічним мисленням визначає інтелектуальну міць людини, його творчий потенціал. Навички планування, звичка до точного і повного опису своїх дій допомагають школярам розробляти алгоритми розв'язання задач найрізноманітнішого походження.

Алгоритмічне мислення є необхідною частиною наукового погляду на світ. У той же час воно включає і деякі загальні розумові навички, корисні і в більш широкому контексті, наприклад, розбиття задачі на підзадачі.

Основні компоненти алгоритмічного мислення: структурний аналіз завдання, розбиття великого завдання на менші, доведення невирішеного завдання до вирішених, планування можливих ситуацій і реакцій на них, розуміння й використання формальних способів запису рішення. Вони носять універсальний характер і мають застосування практично у всіх сферах людської діяльності.

Змістова основа для виконання вправ, які спрямовані на розвиток алгоритмічного мислення – побутові алгоритми (життєві та казкові ситуації). До них додаються різноманітні навчальні ситуації, що мають алгоритмічну природу (правила складання візерунків, проведення прямих ліній під лінійку, виконання обчислювальних ланцюжків, розв’язування математичних задач по діях тощо)

Процес формування алгоритмічного мислення молодших школярів відбувається у такій методичній послідовності:

1) ознайомленій учнів з алгоритмами певної структури,

2) введення елементів навчальної алгоритмічної мови,

3) реалізація системи вправ на виконання: відшукування помилок, відтворення, заміну, конструювання, перехід від однієї до іншої форми подання алгоритмів різної структури.

В результаті учень повинен набути такої алгоритмічної компетентності: складає алгоритми дій із повсякденного життя з використанням матеріалу навчальних предметів, аналізує текст задачі; складає, записує і виконує найпростіші алгоритми для виконавців у визначеному середовищі, розрізняє основні алгоритмічні структури.

Навчання школяра основам алгоритмічного мислення базується на понятті виконавця. Виконавця можна уявляти собі роботом, забезпеченим набором кнопок. Кожна кнопка відповідає одній дії, яке робот здатний зробити.

Робот діє в певному середовищі. Щоб описати виконавця, потрібно задати середовище, в якому він діє, і дії, які він робить при натисканні кожної з кнопок.

Існує багато різних програм, що сприяють розвитку у дітей алгоритмічного мислення. При проведенні регулярних розвиваючих занять, систематично організованих цікавих завдань створюються сприятливі умови для формування таких цінних якостей як алгоритмічне мислення, самостійність, що виявляється в активному й ініціативному пошуку вирішення завдань, в глибокому і всебічному аналізі їх умов, в критичному обговоренні та обгрунтуванні шляхів вирішення, в попередньому плануванні і програванні різних варіантів здійснення рішення.

У будь-якому уроці інформатики неодмінно повинні бути присутніми комп'ютерні та некомп'ютерні фрагменти, які б сприяли розвитку алгоритмічного мислення. Завдання в початковому курсі інформатики представлені у вигляді сюжетів. Кожна з них, взагалі кажучи, може бути вирішена без комп'ютера, хоча практично до всіх тем, які об'єднують завдання, є необхідне програмне забезпечення.

Запропоновані завдання повинні розвивати у дітей здатність аналізувати, узагальнювати, робити висновки, доводити свою думку. Варто пропонувати завдання, вирішення яких не є однозначними.

Приклади алгоритмічних завдань:

· виконати роль виконавця: дано алгоритм, його формально потрібно виконати;

· визначити виконавця й систему команд для даного виду роботи;

· у рамках даної системи команд побудувати алгоритм;

· скласти алгоритм за картинками;

· визначити необхідний набір вихідних даних для рішення завдання;

· визначити пропущену команду в запропонованому алгоритмі;

· одне з найулюбленіших завдань на виконання алгоритмів – диктанти по клітинках (в результаті виходять фігури).

Дата добавления: 2015-05-08