Види підприємницьких правовідносин

Різноманітність підприємницьких відносин зумовлює необхідність їх класифікації. Розглянемо доктринальну класифікацію, що здійснюється за такими ознаками.

Ι. За критерієм характеру правовідносин розрізняють згідно із ст. 3 ГК:

1 .Господарсько-виробничі відносини – це відносини, що складаються за безпосереднього здійснення підприємницької діяльності з виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, звичайно набувають форму підприємницьких зобов'язань (підприємницьких договорів). Зміст підприємницьких зобов'язань визначається не тільки угодою їх учасників, а й іншими актами, на основі яких вони укладаються (наприклад, за надання державних замовлень). Майновий елемент у відносинах цього різновиду проявляється в передачі або в русі певного майна. Найчастіше такі майнові відносини супроводжуються й організаційними відносинами.

Сам термін «господарсько-виробничі відносини» вказує на максимальну наближеність цих відносин до виробничої діяльності суб’єктів підприємницької діяльності.

2. Організаційно-виробничі відносини виникають, як правило, у сфері підприємницького управління. Підстави їх виникнення досить різноманітні – це, наприклад, акти державних органів, зокрема владні приписи виробничо-господарським суб'єктам від антимонопольного органу, органу ціноутворення, органу стандартизації та ін., договори між центральними органами державної влади, органами місцевого самоврядування та підприємствами (об'єднаннями підприємств), договори про утворення об'єднань, фінансово-промислових груп або холдингів підприємств, статутні документи складних виробничо-підприємницьких структур, у яких створюються субординаційні підприємницькі ланки.

3. Внутрішньогосподарські відносини – це той різновид підприємницьких відносин, які виникають безпосередньо у внутрішній виробничій сфері підприємств та інших підприємницьких організацій, їх суб'єктами стають саме внутрішні підрозділи підприємств (цехи, виробництва тощо). Вони вступають у відносини між собою, а також із господарюючим суб'єктом у цілому, до складу якого входять. Права та обов'язки учасників внутрішньо-підприємницьких відносин, як правило, визначаються локальними нормативними актами суб’єктів підприємницької діяльності. Не виключається також можливість укладення внутрішньопідприємницьких договорів.

II. За галузями господарювання і сферами управління розрізняють:

1. Правовідносини в галузі промисловості;

2. Правовідносини в агропромисловому комплексі;

3. Правовідносини в галузі транспорту;

4. Правовідносини в галузі будівництва тощо.

III. За взаємним становищем сторін правовідносини поділяються на:

1. Горизонтальні, учасники яких рівноправні;

2. Вертикальні, у яких одним з учасників виступає орган управління, у тому числі власник майна чи уповноважений ним орган.

Дата добавления: 2015-05-10