Правовий статус акціонерних товариств як суб’єктів підприємництва 1 страница

Правовий статус АТ регламентований ст. 80, 81 ГК, ст. 152–162 ЦК, Законами України «Про цінні папери і фондовий ринок» (ст. 4–9), «Про акціонерні товариства» тощо.

Згідно зі ст. 152 ЦК АТ – це господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Згідно із ч. 2 ст. 80 ГК АТ – господарське товариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах вартості належних їм акцій.

Згідно зі ст. 3 ЗУ АТ – це господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Ознаки АТ:

· різновид господарського товариства;

· має статус юридичної особи;

· діє на основі статуту або модельного статуту;

· притаманна організаційна єдність, що характеризує його як єдину організацію з визначеною внутрішньою будовою, наявністю відокремленого майна, що належить на праві власності товариству, а не його засновникам, здатність від свого імені виступати позивачем і відповідачем у суді тощо;

· може бути створене однією особою чи може складатися з однієї особи в разі придбання одним акціонером усіх акцій товариства;

· засновники – юридичні та фізичні особи з відповідним обсягом правосуб’єктності, а також держава в особі уповноваженого органу й територіальна громада в особі уповноваженого органу;

· не може мати єдиним учасником інше підприємницьке товариство, учасником якого є одна особа;

· не може мати у своєму складі лише акціонерів – юридичних осіб, єдиним учасником яких є та сама особа;

· створюється без обмеження строку діяльності, якщо інше не встановлено його статутом;

· вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дати його державної реєстрації в установленому законодавством порядку;

· обов’язковість майнової участі акціонерів в АТ й необов’язковість для них персональної участі в діяльності АТ;

· обов’язкова наявність статутного капіталу, вимоги до мінімального розміру й порядок формування якого визначається ЗУ (статутний капітал не менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним зарплатам (ч. 1 ст. 14 ЗУ);

· право на формування резервного капіталу не менше 15 % від розміру статутного (ч. 1 ст. 19 ЗУ);

· наявність власного майна, тобто майна, яке належить АТ на праві власності (засобів і майна, що сплачено за акції, виготовленої продукції, отриманих доходів і т.д.);

· розподіл статутного капіталу на частки рівної номінальної вартості, які іменуються акціями;

· має статус емітента цінних паперів (акцій).

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» акція – іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються АТ, включаючи право на отримання частини прибутку АТ у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна АТ в разі його ліквідації, право на управління АТ, а також немайнові права, передбачені ЦК та законом, що регулює питання створення, діяльності й припинення АТ, і законодавством про інститути спільного інвестування.

Акція має номінальну вартість, установлену в національній валюті. Мінімальна номінальна вартість акції не може бути меншою, ніж одна копійка.

Акції існують виключно в бездокументарній формі;

· розміщує тільки іменні акції;

· розміщує акції двох типів – прості й привілейовані;

· частка привілейованих акцій у статутному капіталі АТ не може перевищувати 25 %;

· передбачає відокремлення майна та майнової відповідальності товариства від майна та майнової відповідальності його акціонерів;

· відповідальність АТ за своїми зобов’язаннями тільки майном, яке належить йому на праві власності;

· акціонери не відповідають за зобов’язаннями товариств і несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, у межах вартості належних їм акцій, у разі неповної сплати акцій відповідають за зобов’язаннями товариства в межах неоплаченої частини вартості належних їм акцій (акціонерами товариства визнаються фізичні та юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства);

· не відповідає за зобов’язаннями акціонерів;

· придатність форми АТ для інших господарських організацій низової ланки економіки (банків, страхових організацій, інвестиційних фондів, фондових бірж тощо);

· корпоративний характер управління й відповідна система органів: вищий орган – загальні збори акціонерів; виконавчий – правління (директор); контрольний – ревізійна комісія; наглядовий – наглядова рада;

· участь акціонерів в управлінні, яке залежить від кількості акцій, що належать їм на праві власності;

· можливість у засновників вибору типу АТ – публічного чи приватного;

· можливість залучення значних інвесторів на правах власників привілейованих акцій;

· визначення обсягу прав акціонерів залежно від типу акцій (прості чи привілейовані), які належать їм на праві власності;

· прості акції надають їх власникам право на отримання частини прибутку АТ у вигляді дивідендів, на участь в управлінні АТ, на отримання частини майна АТ в разі його ліквідації та інші права, передбачені законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення АТ. Прості акції надають їх власникам однакові права. Прості акції не підлягають конвертації в привілейовані акції або інші цінні папери АТ (конвертація акцій – обмін одних цінних паперів на інші відповідно до визначеного коефіцієнта конвертації та інших умов);

· привілейовані акції надають їх власникам переважні стосовно власників простих акцій, права на отримання частини прибутку АТ у вигляді дивідендів та на отримання частини майна АТ в разі його ліквідації, а також надають права на участь в управлінні АТ у випадках, передбачених статутом і законом, який регулює питання створення, діяльності й припинення акціонерних товариств;

· АТ розміщує привілейовані акції різних класів (з різним обсягом прав), якщо така можливість передбачена його статутом. У такому разі умовою їх розміщення є черговість отримання дивідендів і виплат з майна ліквідованого товариства для кожного класу привілейованих акцій, розміщених акціонерним товариством, яка встановлюється статутом товариства. Залежно від умов розміщення привілейовані акції певних класів можуть бути конвертовані в прості акції або в привілейовані акції інших класів;

· не має права приймати в заставу власні цінні папери;

· вихід акціонера з АТ здійснюється шляхом відчуження акцій;

· вихід акціонера з товариства не впливає на розмір статутного капіталу АТ, оскільки акціонер не вправі вимагати виплати вартості частини майна товариства пропорційно його частці в статутному капіталі.

Процедура створення АТ регулюється Законом України «Про акціонерні товариства», Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок», Положенням «Про порядок реєстрації випуску (випусків) акцій при заснуванні акціонерних товариств»

Створення АТ – це ряд послідовних юридичних дій певних осіб (засновників) або особи (засновника), спрямованих на виникнення нової юридичної особи в організаційно-правовій формі АТ.

Згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 3 ЗУ є такі способи створення АТ:

· шляхом заснування;

· шляхом злиття, поділу, виділу чи перетворення підприємницького (підприємницьких) товариств, держаного (державних), комунального (комунальних) та інших підприємств в АТ.

Процедура створення АТ шляхом заснування регламентується розділом II «Заснування акціонерного товариства» ЗУ та ст. 153 ЦК України.

Слід зазначити, що зміна типу АТ з публічного на приватне або навпаки не є перетворенням, і окремим шляхом створення АТ вважатися не може.

Згідно зі ст. 9 ЗУ засновниками АТ визнаються:

· держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном;

· територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном;

· фізичні та/або юридичні особи, що прийняли рішення про його заснування.

Засновниками АТ можуть бути одна, дві чи більше осіб. Якщо АТ створюється кількома особами, вони укладають між собою засновницький договір, який визначає:

· порядок провадження спільної діяльності щодо створення АТ;

· кількість, тип і клас акцій, що підлягають придбанню кожним засновником;

· номінальну вартість і вартість придбання цих акцій;

· строк і форму оплати вартості акцій;

· строк дії договору (ч. 2 ст. 153 ЦК та ч. 3 ст. 9 ЗУ).

Засновницький договір не є установчим документом товариства, не регулює відносин між акціонерами під час здійснення діяльності товариства й діє до дати реєстрації Національною комісією із цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій. Він укладається в письмовій формі. Якщо товариство створюється за участю фізичних осіб, їх підписи на засновницькому договорі підлягають нотаріальному засвідченню.

У разі заснування товариства однією особою засновницький договір не укладається.

Державне регулювання ринку цінних паперів, у тому числі й регулювання деяких етапів процедури створення АТ, здійснюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно із ч. 5 ст. 9 ЗУ створення АТ здійснюється за такими етапами:

1. Прийняття зборами засновників рішення про створення АТ та про закрите (приватне) розміщення акцій. Перелік рішень, які повинні бути прийняті на зборах засновників, зафіксовано в п. 4.1 Положення «Про порядок реєстрації випуску (випусків) акцій при заснуванні акціонерних товариств»^[106].

2. Подання заяви та всіх необхідних документів на реєстрацію випуску акцій до НКЦПФР. Перелік документів, які необхідні для реєстрації випуску акцій, передбачено в п. 1 гл. 2 Положення «Про порядок реєстрації випуску акцій при заснуванні акціонерних товариств». Заява про реєстрацію випуску акцій, складається згідно з додатком 5, а розмір державного мита за реєстрацію випуску цінних паперів встановлюється Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито»^[107].

3. Реєстрація НКЦПФР випуску акцій та видача тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій. Згідно зі ст. 29 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» під час створення АТ підрозділ центрального апарату НКЦПФР або її територіальний орган, який виконує функції реєстрації вхідної кореспонденції, після надходження заяви й документів, необхідних для реєстрації випуску та проспекту емісії цінних паперів, здійснює одночасно реєстрацію випуску та проспекту емісії цінних паперів або відмовляє в реєстрації протягом:

10 робочих днів – у разі наявності зареєстрованого базового проспекту емісії та перебування цінних паперів емітента в біржовому реєстрі організатора торгівлі;

20 робочих днів – у разі наявності зареєстрованого базового проспекту емісії та відсутності цінних паперів емітента в біржовому реєстрі організатора торгівлі;

25 робочих днів – у разі відсутності зареєстрованого базового проспекту емісії.

Згідно з п. 10 гл. 1 Положення «Про порядок реєстрації випуску акцій при заснуванні акціонерних товариств» підставами для відмови в реєстрації випуску (випусків) акцій є:

а) невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

б) відсутність будь-якого з документів, визначених у гл. 2 цього Положення;

в) дії, що порушують процедуру створення АТ, встановлену розд. II ЗУ.

У разі позитивного прийняття рішення про реєстрацію випуску акцій засновнику видається тимчасове свідоцтво про реєстрацію випуску акцій (додаток 6), яке є підставою для присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера, укладання з депозитарієм договору про обслуговування емісії акцій та оформлення й депонування глобального сертифіката (у разі розміщення акцій у бездокументарній формі існування) або укладання з реєстратором договору про ведення реєстру власників іменних цінних паперів та виготовлення сертифікатів акцій (у разі розміщення акцій у документарній формі існування).

4. Присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів (код ISIN).

5. Укладення з депозитарієм цінних паперів договору про обслуговування емісії акцій або з реєстратором іменних цінних паперів договору про ведення реєстру власників іменних цінних паперів. Детально процедура укладання з депозитарієм цінних паперів договору про обслуговування емісії акцій регламентується рішенням НКЦПФР «Про затвердження Положення про депозитарну діяльність»^[108].

6. Оформлення та депонування тимчасового глобального сертифіката (у разі розміщення акцій у бездокументаній формі) або виготовлення сертифікатів цінних паперів (у разі розміщення акцій у документарній формі) (додаток 7).Порядок оформлення, депонування та обліку тимчасового глобального сертифіката регламентується рішенням НКЦПФР «Про затвердження Положення про глобальний сертифікат та тимчасовий глобальний сертифікат»^[109]. Тимчасовий глобальний сертифікат оформлюється на випуск цінних паперів після отримання емітентом тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів, виданого ДКЦПФР, та до моменту початку розміщення цінних паперів.

Емітент депонує (передає на зберігання) оформлений тимчасовий глобальний сертифікат випуску цінних паперів у депозитарії, з яким емітентом укладений договір про обслуговування емісії цінних паперів, не пізніше ніж за три робочих дні до дати початку розміщення цінних паперів.

7. Закрите (приватне) розміщення акцій серед засновників товариства. Процедура закритого (приватного) розміщення акцій детально регламентується розд. IV «Емісія цінних паперів у разі відкритого (публічного) та закритого (приватного) їх розміщення», Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» та Положенням «Про порядок реєстрації випуску акцій при заснуванні акціонерних товариств».

Згідно із ч. 2 ст. 28 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» приватне (закрите) розміщення цінних паперів – церозміщення цінних паперів шляхом їх безпосередньої пропозиції заздалегідь визначеному колу осіб, кількість яких не перевищує 100.

Згідно із ч. 4 ст. 9 ЗУ, ч. 4 ст. 28Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»та згідно з Положенням «Про порядок реєстрації випуску акцій при заснуванні акціонерних товариств» у разі заснування АТ його акції підлягають розміщенню виключно серед його засновників шляхом приватного розміщення. Публічне розміщення акцій товариства може здійснюватися після отримання свідоцтва про реєстрацію першого випуску акцій.

Згідно із ч. 2 ст. 32 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» емітент повинен закінчити закрите (приватне) розміщення цінних паперів у строк, передбачений рішенням про їх закрите (приватне) розміщення, але не пізніше ніж протягом двох місяців з дня початку розміщення.

8. Оплата засновниками повної вартості акцій. Згідно зі ст. 11 ЗУ оплата вартості акцій, що розміщуються під час заснування АТ, може здійснюватися грошовими коштами, цінними паперами (крім боргових емісійних цінних паперів, емітентом яких є засновник, та векселів), майном і майновими правами, нематеріальними активами, що мають грошову оцінку.

Мета такої заборони – забезпечення реального вартісного наповнення статутного капіталу на етапі його створення.

На оплату акцій також не можуть передаватися права, нерозривно пов’язані з особистістю кредитора (право на одержання аліментів, на відшкодування шкоди, заподіяної життю або здоров’ю).

Оплата вартості акцій, що розміщуються під час заснування АТ, не може здійснюватися шляхом прийняття на себе зобов'язань з виконання для товариства робіт або надання послуг.

Безпосередньо форма оплати акцій встановлюється:

· під час створення АТ – в засновницькому договорі;

· у разі додаткового розміщення приватним способом – у протоколі рішення про приватне розміщення;

· у разі додаткового розміщення публічним способом – у проспекті емісії.

Ціна майна, що вноситься засновниками АТ в рахунок оплати акцій товариства, повинна відповідати ринковій вартості цього майна, визначеній відповідно до ст. 8 цього ЗУ.

Кожний засновник АТ повинен оплатити повну вартість придбаних акцій до дати затвердження результатів розміщення першого випуску акцій, тобто до дати проведення установчих зборів. У разі несплати (неповної оплати) вартості придбаних акцій до дати затвердження результатів розміщення першого випуску акцій АТ вважається незаснованим. До оплати 50 % статутного капіталу товариство не має права здійснювати операції, не пов’язані з його заснуванням.

До реєстрації звіту про результати розміщення акцій засновник має всі права, що засвідчуються акціями, крім права їх відчужувати та обтяжувати зобов’язаннями;

9. Затвердження установчими зборами АТ результатів закритого (приватного) розміщення акцій серед засновників товариства, затвердження статуту товариства, а також прийняття інших рішень, передбачених законом.

Установчі збори АТ – це орган колективного волевиявлення засновників, рішення якого оформляють основні організаційно-правові дії із заснування акціонерного товариства.

Згідно зі ст. 10 ЗУ установчі збори АТ мають бути проведені протягом трьох місяців з дати повної оплати акцій засновниками. Згідно з п. 15 гл. 1 Положення «Про порядок реєстрації випуску (випусків) акцій при заснуванні акціонерних товариств» установчі збори повинні затвердити результати закритого (приватного) розміщення акцій протягом 60 днів з дня завершення закритого (приватного) розміщення акцій. Кількість голосів засновника на установчих зборах АТ визначається кількістю акцій товариства, які підлягають придбанню цим засновником.

На установчих зборах АТ вирішуються такі питання:

· заснування товариства;

· затвердження оцінки майна, що вноситься засновниками в рахунок оплати акцій товариства;

· затвердження статуту товариства;

· утворення органів товариства;

· уповноваження представника (представників) на здійснення подальшої діяльності щодо утворення товариства;

· обрання членів наглядової ради, голови колегіального виконавчого органу товариства (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу товариства), членів ревізійної комісії (ревізора);

· затвердження результатів розміщення акцій;

· обрання лічильної комісії;

· вчинення інших дій, необхідних для створення товариства.

Рішення з питань, зазначених у пунктах 1–3 ч. 2 ст. 10 ЗУ, вважаються прийнятими, якщо за них проголосували всі засновники АТ. Рішення з інших питань приймаються простою більшістю голосів засновників, якщо інше не передбачено засновницьким договором.

У разі заснування АТ однією особою рішення, зазначені в ч. 2 ст. 10 ЗУ, приймаються цією особою одноосібно й оформляються рішенням про заснування товариства. Якщо єдиним засновником товариства є фізична особа, її підпис на рішенні про заснування підлягає нотаріальному засвідченню.

Незатвердження установчими зборами статуту АТ вважається відмовою засновників від створення цього товариства та є підставою для повернення засновникам внесків, зроблених за рахунок оплати акцій. Повернення внесків здійснюється протягом 20 робочих днів з дати проведення установчих зборів, на яких не було прийнято рішення про затвердження статуту АТ.

10. Реєстрація АТ та його статуту в органах державної реєстрації. Така реєстрація здійснюється в загальному порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» з метою державної реєстрації АТ до органу державної реєстрації подаються такі документи:

· заповнена реєстраційна картка на проведення реєстрації АТ;

· копії рішення засновників про АТ (протокол установчих зборів);

· два примірники статуту АТ;

· документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації АТ;

У випадку, коли засновником акціонерного товариства є інша юридична особа, додатково подається інформація з документами, що підтверджують структуру власності засновників – юридичних осіб, яка дає змогу встановити фізичних осіб – власників істотної участі цих юридичних осіб.

11. Подання до НКЦПФР звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій. Згідно з п. 17 гл. 1. Положення «Про порядок реєстрації випуску акцій при заснуванні акціонерних товариств» товариство має подати до НКЦПФР для реєстрації звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій не пізніше 15 календарних днів з дня державної реєстрації його статуту в органах державної реєстрації. Перелік документів, які необхідні для реєстрації звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій, зафіксовано п. 7 гл. 2 Положення «Про порядок реєстрації випуску акцій при заснуванні акціонерних товариств». Заява про реєстрацію звіту про результати розміщення акцій складається згідно з додатком 8, а звіт про результати закритого (приватного) розміщення акцій, складається згідно з додатком 9.

12. Реєстрація НКЦПФР звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій. Згідно з п. 22. гл. 1 Положення «Про порядок реєстрації випуску акцій при заснуванні акціонерних товариств» рішення про реєстрацію або про відмову в реєстрації звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій приймається протягом 14 календарних днів після дня отримання підрозділом центрального апарату комісії або її територіального органу, який виконує функції реєстрації вхідної кореспонденції, заяви та всіх необхідних документів для реєстрації звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій.

Згідно з п. 20 гл. 1 Положення «Про порядок реєстрації випуску акцій при заснуванні акціонерних товариств» підставами для відмови в реєстрації звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій є:

· порушення вимог законодавства, пов'язане з розміщенням акцій;

· невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

· прийняття уповноваженою особою Комісії або судом рішення про зупинення розміщення цінних паперів, яке є чинним на дату реєстрації, у порядку, передбаченому законодавством;

· відсутність будь-якого з документів, визначених у гл. 2 цього Положення;

· порушення процедури створення акціонерного товариства, встановленої розділом II ЗУ.

13. Отримання свідоцтва (свідоцтв) про реєстрацію випуску (випусків) акцій та зареєстрованого звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій. Реєструють звіт про результати закритого (приватного) розміщення акцій, засвідчуючи його підписом уповноваженої на це особи уповноваженого підрозділу, проставляючи печатку та штамп "ЗАРЕЄСТРОВАНО" або напис "ЗАРЕЄСТРОВАНО".

Свідоцтво (свідоцтва) про реєстрацію випуску (випусків) акцій видається (видаються) товариству одночасно з одним примірником зареєстрованого звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій, при цьому реєстраційний номер (номери) та дата реєстрації повинні відповідати тимчасовому свідоцтву (свідоцтвам) про реєстрацію випуску (випусків) акцій (додаток 10).

14. Оформлення та депонування глобального сертифіката під час отримання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій у бездокументарній формі існування. Глобальний сертифікат (додаток 11) оформлюється емітентом після отримання свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів. Емітент депонує оформлений глобальний сертифікат випуску цінних паперів, у депозитарії з яким емітентом укладений договір про обслуговування емісії цінних паперів – протягом семи робочих днів після отримання свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів.

15. Видача засновникам АТ документів, що підтверджують право власності на акції. Згідно із ч. 4. ст. 11 ЗУ документ, що засвідчує право власності засновника акціонерного товариства на акції, видається йому після повної оплати вартості таких акцій протягом 10 робочих днів з дати отримання товариством свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій. Обіг акцій дозволяється після реєстрації комісією звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій та видачі свідоцтва про реєстрацію випуску (випусків) акцій.

Статутні документи АТ. Згідно зі ст. 154 ЦК, ст. 82 ГК та ст. 13 ЗУ єдиним установчим документом для АТ є його статут.

Статут АТ – це локальний нормативно-правовий акт, що затверджується загальними зборами товариства й визначає його правовий статус.

Вимоги до змісту статуту АТ поділяються на:

· загальні (стосуються всіх видів господарських товариств);

· спеціальні (відбивають специфіку саме акціонерного товариства).

Загальні вимоги передбачені ст. 57 ГК та ст. 88 ЦК.

Відповідно до цих нормативних актів у статуті АТ повинна бути інформація про:

· вид товариства;

· предмет і цілі його діяльності;

· склад засновників та учасників;

· найменування та місцезнаходження;

· розмір та порядок утворення статутного капіталу;

· порядок розподілу прибутків та збитків;

· склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, щодо яких необхідна кваліфікована більшість голосів;

· порядок внесення змін до установчих документів;

· порядок ліквідації та реорганізації товариства.

Специфіка вимог до змісту статуту АТ полягає в тому, що, крім загальних відомостей, він повинен містити також відомості, передбачені в ч. 2 ст. 13 ЗУ, а саме:

· повне та скорочене найменування товариства українською мовою;

· тип товариства;

· розмір статутного капіталу;

· розмір резервного капіталу в разі його формування;

· номінальну вартість і загальну кількість акцій, кількість кожного типу розміщених товариством акцій, у тому числі кількість кожного класу привілейованих акцій у разі розміщення привілейованих акцій, а також наслідки невиконання зобов’язань з викупу акцій;

· умови та порядок конвертації привілейованих акцій певного класу в прості акції товариства чи в привілейовані акції іншого класу;

· права акціонерів – власників привілейованих акцій кожного класу в разі розміщення привілейованих акцій;

· наявність переважного права акціонерів приватного товариства на придбання акцій цього товариства, які пропонуються їх власником до продажу третій особі, та порядок його реалізації або відсутність такого права;

· порядок повідомлення акціонерів про виплату дивідендів;

· порядок скликання та проведення загальних зборів;

· компетенцію загальних зборів;

· спосіб повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів та про зміни в порядку денному загальних зборів;

· склад органів товариства та їх компетенцію, порядок утворення, обрання й відкликання їх членів та прийняття ними рішень, а також порядок зміни складу органів товариства та їх компетенції;

· порядок внесення змін до статуту;

· порядок припинення товариства.

Статут АТ може містити й інші положення, що не суперечать законодавству. На наш погляд, доречно включати до статуту АТ відомості про:

● розмір дивідендів за привілейованими акціями;

● строк і порядок виплати дивідендів;

● права всіх акціонерів, а не лише власників привілейованих акцій тощо.

У свою чергу, чинне законодавство передбачає ряд заборон щодо включення певних відомостей до статуту АТ, а саме:

· не може бути передбачено додаткових прав чи переваг засновникам АТ;

· не може бути встановлене обмеження щодо кількості акцій, що можуть належати одному акціонеру;

· не можуть встановлюватися обмеження на оплату цінних паперів грошовими коштами;

· забороняється передавати повноваження з вирішення питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів, іншим органам товариства тощо.

Внесення змін до статуту товариства належить до виключної компетенції загальних зборів, причому рішення із цього питання приймається кваліфікованою більшістю (три чверті голосів акціонерів від їх загальної кількості).

Майно АТ. Майно АТ закріплюється в статутному, власному, резервному та інших капіталах, не заборонених чинним законодавством.

Згідно зі ст. 155 ЦК статутний капітал АТ утворюється з вартості вкладів акціонерів, внесених внаслідок придбання ними акцій. В АТ частки, на які поділений статутний капітал, виражені акціями, сукупна номінальна вартість яких і утворює розмір статутного капіталу.

Відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо формування статутних капіталів господарських товариств»^[110], забороняється формувати статутний капітал АТ за рахунок бюджетних коштів, коштів, одержаних у кредит і під заставу. Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів. Він не може бути меншим від розміру, встановленого законом.

Дата добавления: 2015-05-10