З питання 3 (попереднього) сюди теж інформація підходить

Сучасна освічена людина повинна володіти системою знань про суспільство, в якому вона живе, методологією та методикою проведення соціологічних досліджень. Вивчення цього курсу допоможе сформувати у майбутніх фахівців соціологічне мислення та культуру.

Серед соціальних наук, які мають об'єктом свого дослідження суспільство, соціологія вирізняється складністю предмету - закономірностей функціонування, розвитку і взаємодії соціальних спільнот різного типу.

Мета вивчення соціології сформульована досить чітко одним із провідних соціологів, С. С. Фроловим (С. С. Фролов. Социология. - М., 1994) і полягає в тому, щоб студенти:

- відкрили для себе одну із перспективних наук про суспільство;

- змогли під новим кутом зору побачити знайомі усім буденні стосунки між людьми та їх об'єднаннями;

- оволоділи навичками наукового аналізу, об'єктивного наукового підходу до проблем вивчення суспільних явищ;

- отримали відповіді на питання: що таке влада, чому люди об'єднуються в групи, що таке соціальні інститути, як відбуваються зміни в суспільстві.

Отже, вивчаючи соціологію, студент повинен знати:

- передумови виникнення соціології як науки;

- об'єкт та предмет науки;

- функції та роль соціології у житті суспільства;

- основні етапи становлення соціології;

- основні категорії соціології;

- структуру соціологічного знання;

- компоненти соціальної структури суспільства;

- види соціальних спільнот та форми соціальної взаємодії;

- види, етапи соціологічного дослідження та основні методи збору соціологічної інформації.

По вивченні курсу студент повинен вміти:

- працювати з соціально-політичною та публіцистичною літературою;

- робити власні висновки та готувати доповіді, реферати з питань соціальної проблематики;

- аргументовано обстоювати свою точку зору в обговоренні соціальних проблем, прогнозувати розвиток подій;

- грамотно та критично аналізувати та використовувати статистичні дані, документи, обробляти їх, систематизувати, класифікувати, вирізняти найбільш важливе, основне;

- складати програми соціального дослідження конкретних об'єктів і обирати відповідний інструментарій їх реалізації;

- володіти навичками соціологічного аналізу інформації.

1. Системний та поліфункціональний характер соціологічної науки.

Соціологія (від лат. societas — суспільство і грецьк. А.оуо£ — слово, поняття, вчення; букв. — вчення про суспільство) — наука про суспільство або суспільствознавство. Термін був введений до наукового обігу в середині XIX ст. французьким соціологом Огюстом Контом (1798-1857).

Соціологія — це наука про суспільство, соціальні спільноти та суспільні відносини. Як суспільна наука соціологія є організованою систематизованою дисципліною, зусилля якої спрямовані на поглиблення знань про суспільство. Соціологи вивчають людей, зокрема, групи людей, прагнучи зрозуміти природу, значення і зміст взаємин між групами. Індивіди не є об'єктом вивчення соціології, якщо вони не включені в соціальний контекст; об'єкт соціології складають саме групи. Отже, соціологія виступає як наука про соціальні співтовариства, з яких складається суспільство.

Соціальне (соціальні відносини, соціальна сфера) виникає в процесі взаємодії людей з метою задоволення їх життєвих потреб: в їжі, одязі, житлі, безпеці, продовженні роду, в духовному розвитку, творчості тощо. В результаті взаємодії (багаторазового повторення тих чи інших спільних дій) виникають і утверджуються соціальні статуси і ролі, напрацьовуються цінності і норми, утворюються соціальні інститути, формується соціальна система суспільства чи соціальної спільноти. Діючи свідомо й цілеспрямовано, люди удосконалюють засоби виробництва, розширюють коло своїх потреб і способів їх задоволення. Крім того, люди мають здатність накопичувати досвід і знання та передавати їх наступним поколінням. Внаслідок цього кожне нове покоління спирається на досвід і знання усіх попередніх і стає носієм нових соціальних якостей. Соціальні якості — це такі якості, яких набувають індивід або група в результаті виховання і навчання, тобто внаслідок соціалізації. Тому, говорячи про соціальне, ми ніби то виокремлюємо його з природного, біологічного.

Об'єктом соціологічної науки (в широкому розумінні) є все суспільство в його цілісності і системності. Об'єктом дослідження соціології може бути все суспільство як системне ціле, а також окремі його елементи. Наприклад, великі і малі соціальні спільноти, особистість, організації і заклади, процеси і явища, різні сфери життєдіяльності людей.

Предметом дослідження соціології може бути певний аспект (сторона) реального об'єкта. Предметом соціології (в широкому розумінні) є соціальна сфера (соціальне життя) суспільства. Соціологія вивчає, перш за все, соціальну сферу життєдіяльності людей: соціальну структуру, соціальні інститути і відносини, соціальні якості особистості, соціальну поведінку, суспільну свідомість тощо.

Особливості соціології полягають у тому, що вона: по-перше, вивчає суспільство як цілісність, як цілісний соціальний організм, що функціонує та розвивається; по-друге, з точки зору соціологів, цілісність суспільства не носить споглядального характеру, вона розкривається як конкретна реальність за допомогою теоретичних та емпіричних методів; по-третє, соціологія вивчає суспільство крізь призму людської діяльності. Особистість в соціології розглядається як суб'єкт и продукт суспільних відносин, як представник певних соціальних груп.

В ході розвитку соціологічного знання ця наука нерідко вдавалася до різних метафор, щоб охарактеризувати свій предмет (і організм, і поле і таке інше). Домінуючий спосіб пізнання соціального життя у наш час, на думку Петера Штомпки, визначають дві метафори: міжособистісний простір і соціальне життя. Перша підкреслює, що соціологія звертає увагу не тільки і не стільки на окремих людей, але і на все те, що скоюється між ними, і виходить з того факту, що ми завжди живемо в оточенні інших людей. Інша метафора відповідей акцентує те положення, що цей простір між людьми не залишається нерухомим, статичним, але безперервно міняється "живе", завдяки діям, що чиняться людьми. Через це соціологія стає як наука про людей, що діють в полі взаємин одного з іншим (у "міжособистісному просторі") і додають цьому полю динаміку постійного функціонування і формування (тобто підтримують "соціальне життя"). Це наука про людей, які перетворюють повторні, такі, що фіксуються їхньою свідомістю, іноді ненавмисні результати і наслідки своїх дій, в ті структурні і культурні рамки, в яких відбуваються подальші дії наступних поколінь.

1. Комплекс необхідних знань фахівця за спеціальністю “соціологія”

Майбутні соціологи повинні отримувати необхідні знання в галузі соціології та інших наук про суспільство. Особлива увага в навчанні звертається на вивчення сучасної методології наукових досліджень із максимальним використанням їх евристичних можливостей. Ґрунтовне освоєння, в тому числі із широким застосуванням практичної підготовки, методик збору емпіричної інформації, її опрацювання із використанням сучасних спеціалізованих програмних продуктів, методів аналізу та презентації отриманих результатів, визначення сфер їх прикладного застосування дозволяє сформувати висококваліфікованого соціолога-практика. Фахівці здатні простежити динаміку громадських настроїв, інтересів, потреб, соціальних і особистісних пріоритетів населення; встановити специфіку і тенденції розвитку громадської думки представників регіону, або специфічної групи населення у порівнянні з позицією населення України в цілому; визначити реальний стан соціального самопочуття громадян, рівень їхньої готовності до участі в суспільно-політичному житті регіону і країни; встановити рівень суспільного задоволення або конфліктності певних соціальних груп, а відтак й прогнозувати перспективи перебігу суспільних процесів. Характерною ознакою програми професійної підготовки зі спеціальності «Соціологія» є спрямованість на вирішення прикладних завдань соціальної сфери, в тому числі управління соціальними процесами, а також ґрунтовна підготовка в області формування громадської думки методами PR.

Ключові результати навчання:

1. Знання з предметної області

2. Ґрунтовні знання з гуманітарних та соціально-економічних дисциплін, галузевих та спеціальних соціологічних теорій, викладання яких зорієнтоване на можливість практичного застосування отриманих теоретичних знань. Базові уявлення про:

· сучасну методологію наукових досліджень в галузі соціології

· методи емпіричної соціології

· соціальні технології, зокрема методики та прийоми проведення PR-кампаній.

Дата добавления: 2015-05-08