Безконфліктне спілкування. Правила безконфліктного спілкування

Основні задачі профілактичної роботи із запобігання конфліктів

Запобігання виникненню конфлікту — це комплекс заходів, спрямованих на відтягування чи недопущення його виникнення, а також на зниження деструктивного впливу наслідків конфлікту на різні сторони соціальної системи. Стратегія запобігання конфліктам включає в себе систему конкретних дій, сукупність етапів і методів управління конкретними процесами суперечливих взаємин суспільних суб’єктів [3, 13].

Розрізняють етапи часткового та повного запобігання конфліктам, а також раннього запобігання й випереджального їх розв’язання. Часткове запобігання стає можливим за умови блокування дії однієї з причин даного конфлікту, обмеження його негативного впливу на інтереси опонентів. Стратегія повного запобігання припускає нейтралізацію дії всього комплексу факторів, що детермінують конфлікт, дозволяє направити взаємодію суб’єктів у русло їх співробітництва для реалізації спільних інтересів. Випереджальне розв’язання конфліктів, як і раннє запобігання, означає не що інше, як узгодження позицій та інтересів опонентів у просторі соціальної єдності, досягнення згоди з більш важливих питань громадського життя [6].

Профілактика конфліктів — це вид управлінської діяльності, що полягає у своєчасному розпізнаванні, усуненні чи ослабленні конфліктогенних факторів і обмеженні таким чином можливості їх виникнення чи деструктивного розв’язання в майбутньому. Це така організація життєдіяльності суб’єктів соціальної взаємодії, що виключає чи зводить до мінімуму ймовірність виникнення конфліктів між ними [36, с. 331].

Профілактику конфліктів поділяють на первинну та вторинну. Первинна профілактика полягає у психологічній освіті можливих учасників конфлікту. Вторинну профілактику пов’язано з проведенням безпосередньої роботи зі зниження рівня напруженості в конфліктогенних групах. При цьому варто враховувати й аналізувати конфліктогени, тобто все те, що може викликати конфлікт (слово, дію чи бездіяльність, невербальні прояви тощо). Основними конфліктогенами є погрози, накази, неконструктивна критика, образи, прояв агресивності, егоїзм, приховування інформації, неправда та ін. У відповідь на них зазвичай застосовуються аналогічні за силою чи навіть сильніші конфліктогени. Підвищення психологічної культури та психологічної освіти сприяють запобіганню агресивності ймовірних учасників конфліктів, психологічного тиску й конфліктогенності спілкування.

Правила безконфліктного спілкування:

1.Не застосовуйте конфліктогени, оскільки вони активізують конфліктне поле суперечностей.

2.Не відповідайте конфліктогеном на конфліктоген, бо він є резервуаром конфліктів. Психологи твердять, що в такому разі збільшується сила конфліктогенів. Краще прагніть до потреби і налагодження гарних стосунків. 3.Здатність сприймати почуття іншої людини, розуміти її думки у психології називається емпатією. А тому доброю порадою для всіх буде: "Виявляйте симпатію до співрозмовника". Адже якась причина його привела до вас, то будьте мудрими. У такому разі виникає інший стан психіки з іншими роздумами. Психологи вважають, що тут спостерігається поняття, протилежне конфліктогенові — доброзичливі помисли щодо співрозмовника. Сюди належить все, що поліпшує настрій людини: похвала, комплімент, дружня усмішка, увага, цікавість до особистості, співчуття, поважливе ставлення до співрозмовника як до рівного собі тощо.

4.Спонукайте себе на доброзичливі помисли. Цього навчають психологи. Кожен із нас потребує позитивних емоцій, тому людина, яка є джерелом доброзичливих помислів, стає бажаним співрозмовником, навіть коли до неї було дещо упереджене ставлення.

Основні тактичні ходи в конфлікті Конфліктологи вивели такі правила: 1.Намагайтесь адекватно оцінити власну поведінку в конфліктній ситуації. 2.Подивіться на проблемну ситуацію очима іншої людини.

3.Уникайте суджень щодо дій та висловлювань іншої людини. 4.Контролюйте свої емоції.

5.Запрошуйте іншу людину до обговорення спірних питань навіть тоді, коли ви можете взяти ініціативу на себе.

6.Враховуйте можливість фальсифікації інформації під час її передачі тощо. Для зниження конфліктності в спілкуванні доцільно видавати інформацію зворотного зв'язку у вигляді об'єктивних, конструктивних і доброзичливих повідомлень для членів колективу. Отже, працюймо повсякчас, осягаючи суть і функціональну роль ділового спілкування. Для профілактики конфліктів, а також у періоди проблемних ситуацій в організаціях важливо навчитися мистецтву так званих тактичних ходів.

Твої інструменти впливу, важливі для безконфліктного спілкування та конструктивного вирішення конфліктів:

Емпатія

Доброзичливість

Автентичність

Конкретність

Ініціативність

Безпосередність.

Відкритість

Прийняття почуттів (відсутність страху при безпосередньому зіткненні зі своїми почуттями або почуттями інших людей, але при цьому відсутність прагнення нав'язати оточуючим свої почуття).

Відсутність страху перед конфронтацією, якщо це необхідно в разі несходства думок. Але не з метою налякати, а з надією на встановлення щирих і чесних відносин

Готовність до самопізнання, в тому числі використовуючи інформацію, що надходить від інших людей, про себе

64. Конфліктогени, їх види, зміст, роль у розв’язуванні конфліктів

Конфліктогенами називаються слова, дії (або бездіяльність), що можуть призвести до конфлікту. Більшість конфліктогенів можна віднести до одного з 4 типів:

1) прагнення до переваги

2) поява агресивності

3) прояв егоїзму

4) збіг обставин.

Уся безліч конфліктогенів може бути розділена на два види:

§ ситуаційні конфліктогени;

§ особистісні конфліктогени.

Такі ситуаційні конфліктогени, як, наприклад, економічна криза, сильний неврожай і нестача продуктів харчування, масові порушення прав і свобод громадян можуть стати причиною макроконфліктів як у масштабі країни (революція, громадянська війна та ін..)

Характер конфліктогену	Форма прояву конфліктогену
Пряме негативне ставлення	Наказ, загроза, зауваження, критика, звинувачення, насмішка, глузування, сарказм
Поблажливе ставлення	Принизлива розрада, принизлива похвала, докори, жартування
Хвастощі	Захоплена розповідь про свої реальні і сумнівні успіхи
Менторські відносини	Категоричні оцінювання, думки, вислови, нав’язування своїх порад, своєї точки зору, нагадування про неприємне; моралі й повчання
Нечесність і нещирість	Приховування інформації; обман або спроба обману; маніпуляції свідомістю людини
Порушення етики	Спричинені випадково незручності без вибачення; ігнорування партнера зі спілкування (не привітався, не запросив сісти, не проявив уваги, продовжує займатися сторонніми справами тощо); перебивання співбесідника; перекладання відповідальності на іншу людину
Регресивна поведінка	Наївні питання; посилання на інших при отриманні справедливого зауваження; сперечання

Основні правила роботи з Конфліктогенами:

Ø Конфліктогени потрібно знати «в обличчя».

Ø Потреби людини є визначальними в спілкуванні, тому слід вміти їх розуміти.

Ø Не слід забувати, що якщо конфліктогени вчасно виявити, набагато легше обмежити їх вплив. У спілкуванні потрібно діяти за принципом «якщо не я, то хто ж?» Подібна поведінка сприятиме обмеженню впливу руйнівних конфліктогенів

Ø При розмові намагайтеся висловлюватися ясно і інформативно.

Ø У колективі намагайтеся створювати навколо атмосферу психологічного комфорту і спільності людей.

Дата добавления: 2015-05-08