Як спрогнозувати конфлікт і яке місце у прогнозуванні конфлікту займає психодіагностика?

Що таке профілактика конфліктів і як вона пов’язана з психологічною освітою і умінням безконфліктно спілкуватися?

Попередити конфлікти можна, коли вивчають і усувають причини, які породжують конфліктні ситуації. Найчастіше ці причини зумовлюються:

· недоліками організації трудової діяльності;

· управлінськими помилками (невміння розставити людей відповідно до їхньої кваліфікації та психологічних особливостей, нечітка постановка завдання тощо);

· неблагополучним соціально-психологічним кліматом у колективі.

Сильний керівник добирає сильних підлеглих, щоб краще долати проблеми. Слабкий керівник добирає схожих на себе і здебільшого твердить: "У мене з цього приводу жодних думок. Робіть так, як вважаєте за потрібне. Може з цього щось вийде..."

Профілактика конфліктів сприяє просвітництву та популяризації конфліктологічних знань. Тому важливо вивчати психологію конфліктів, конфліктних особистостей, причини і суть конфліктогенів та психологію майбутніх керівників.

У конфліктологічній літературі вирізняють первинну і вторинну профілактику конфліктів (Н. Пов'якель, А. Тимохіна). Первинна психопрофілактика конфліктів полягає насамперед у психологічній освіті. Вторинна психопрофілактика передбачає безпосередню роботу в групах ризику, напруги, протистояння, в групах із високим потенціалом конфліктогенності та ескалації конфліктів.

Для попередження конфліктів потрібно знати різновиди типових конфліктогенів:

· погрози і накази;

· негативна й необґрунтована критика, зауваження та негативні оцінки;

· насмішки;

· зневажливий тон, неввічливе ставлення;

· приниження гідності, прізвиська;

· хвальба;

· безапеляційність і категоричність у судженнях та висловлюваннях;

· перебивання іншого, підвищення голосу тощо для самоствердження за рахунок приниження й знецінення інших;

· нав'язування порад;

· приховування важливої інформації;

· нав'язування конкурентних відносин;

· допити, що заганяють "в кут", або такі, що викликають "почуття провини";

· відмови од переговорів, обговорення складної проблеми;

· різка заміна проблеми;

· заспокоєння запереченням;

· порушення етики тощо.

Важливим засобом попередження конфліктів є насамперед врахування особливостей поведінки конфліктних особистостей, які нерідко страждають на різні комплекси; особистостей, невдоволених своїм статусом у суспільстві, в сім'ї, організації, що потребують постійного задоволення болючого самолюбства й зняття внутрішньої напруги.

Психодіагностика конфліктів потребує від конфліктолога інтегративного підходу. В основному вона спирається на відповідні принципи психології:

· принцип відображення (суть його полягає в адекватному відображенні навколишнього світу, забезпеченні ефективної регуляції діяльності індивіда);

· принцип розвитку (орієнтує на вивчення та врахування умов виникнення психічних явищ, тенденції їхніх змін та осмислення їхніх якісних характеристик);

· принцип взаємозв'язку та взаємовпливу (дає змогу побачити взаємне зумовлення цих феноменів);

· принцип єдності та свідомості діяльності (свідомість і психіка формуються в діяльності людини, діяльність одночасно регулюється свідомістю та психікою);

· особистіший принцип, який потребує від психолога, конфліктолога аналіз індивідуальних особливостей людини в конкретній життєвій ситуації.

Прогнозування конфліктів тісно пов'язане з їх діагностикою та попередженням. Без основного прогнозу можливої конфліктної ситуації не можна запобігти. Прогнозування конфлікту - передумова його появи і його попередження. Прогноз - це вказівка з певною вірогідністю місця та часу виникнення конфлікту, який базується на психологічному діагнозі всіх компонентів конфлікту.

Аби прогнозувати конфлікт, необхідно проаналізувати:

· сигнали конфлікту, які виявляються в ступені напруження та дискомфорту в колективі (групі), частоту їхньої появи, потенціали їхньої конфліктогенності та вірогідності стимуляції ними конфлікту;

· виявити проблему, які суперечності зумовили її появу, наскільки вона складна, чи є можливість її розв'язати;

· з'ясувати, чи назріла конфліктна ситуація і в якому напрямку вона може розвиватися;

· уточнити склад учасників розгортання конфлікту та їхню готовність до подальшого провокування й поглиблення конфлікту;

· виявити суть інциденту, його особливість, наскільки він спроможний бути детонатором конфлікту.

Таким чином, прогнозування конфлікту потребує аналізу і знань для осмислення структурних компонентів конфлікту, їхніх психологічних особливостей, стану кофліктогенності проблемної ситуації.

Для прогнозування та психодіагностики конфліктів важливо правильно формувати та поставити діагноз самої проблемної ситуації, яка породжує конфлікт. Подальшим кроком у прогнозуванні конфліктів є виявлення тенденцій до зміни проблемної ситуації, розвиток суперечності й, отже, проведення всебічного аналізу.

В цьому контексті важливо:

· докласти зусиль, щоб подолати конфліктну ситуацію;

· врахувати, що конфліктна ситуація, як вже зазначалося, завжди виникає до конфлікту;

· здійснити психологічний діагноз саме конфліктної ситуації, де уточнити, виявити адекватність та серйозність її потенціалу, адже саме це дає поштовх, підказує, що робити, як реагувати на різні конфліктні ситуації;

· потрібно виявити і з'ясувати першопричини, через які з'являються інші конфліктогени;

· конфліктну ситуацію бажано формулювати чітко, бо вона є ключовим моментом у прогнозуванні конфліктів.

Конфліктологи використовують певні техніки перед-конфліктного зняття конфліктної ситуації. З цією метою бажано:

· з'ясувати наявних і потенційних учасників конфліктних ситуацій проаналізувати мотиви, цілі, здібності, особливості характеру, професійну компетенцію учасників конфліктної ситуації та інцидентів;

· вивчити міжособистісні стосунки учасників конфліктної ситуації, що існували до її виникнення;

· з'ясувати причини конфліктної ситуації й тенденції їх переростання у конфлікт;

· виявити тих, хто бере і не бере участі у конфліктній ситуації, але зацікавлені в її розв'язанні;

· з'ясувати, виявити й уміло використати способи вирішення конфліктної ситуації, адекватні причинам виникнення, які також відповідали б цілям поліпшення міжособистісних стосунків і розвитку колективу.

Дата добавления: 2015-05-08