Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Мікроелементи




Фосфор

Магній

Кальцій

Які макро- і мікроелементи вам відомі? Які продукти містять кальцій, магній, фосфор, залізо? Роль цих елементів в організмі.

Біологічно значущі елементи – хімічні елементи, необхідні живим організмам для забезпечення нормальної життєдіяльності. Біологічно значущі елементи класифікують на макроелементи (вміст яких в живих організмах складає більше 0,01%) і мікроелементи (вміст менше 0,001%).

Макроелементи


Фізіологічна роль:

- пластичний матеріал для кісток (~ 99 % Са міститься у кістках, 1% — у крові і тканинах);

- фактор зсідання крові;

- підтримує збудливість нервової тканини та скорочення м'язів;

- нормалізує діяльність серця і м'язів;

- входить до складу ядра і мембран клітин, клітинних і тканинних рідин;

- підтримує функції клітинних мембран;

- активізує низку ферментів і гормонів;

- зменшує процеси гниття і бродіння у шлунково-кишковому тракті;

- підвищує опірність організму до негативного впливу.

Кальцій належить до елементів, які погано засвоюються.
Сполуки кальцію, які потрапляють до організму людини із їжею
майже нерозчинні у воді. Лужне середовище тонкого кишечника
сприяє утворенню сполук кальцію, що погано розчинюються, і
лише дія жовчних кислот забезпечує його всмоктування.

Ассиміляція кальцію тканинами залежить не тільки від вмісту
у продуктах, алей від його співвідношення з іншими компонентами
їжі, в першу чергу, з жирами, магнієм, фосфором, білками. На всмоктування кальцію негативно впливає надлишок
мангану; фахівці рекомендують, щоб співвідношення цих елементів
складало 1:0,5.

Для дорослих
рекомендоване співвідношення кальцію й фосфору в їжі 1:1,5.
Складність дотримання такого співвідношення обумовлена тим, що
більшість продуктів масового споживання значно багатша
фосфором, ніж кальцієм.

Добова потреба у кальції дорослої людини становить 800 мг, а
у дітей та підлітків — 1 000 мг і більш. При недостатньому
споживанні кальцію або при порушенні усмоктування його в
організмі (за умови недоліку вітаміну D) розвивається стан
кальцієвого дефіциту. Спостерігається підвищене виведення його з
кісток та зубів. У дорослих розвивається остеопороз —
демінералізація кісткової тканини, у дітей порушується формування
скелету, розвивається рахіт.

Найкращими джерелами кальцію є молоко й молочні
продукти, різні сири (100... 1 000 мг/100 г продукту), зелена цибуля,
петрушка, квасоля. Значно менше кальцію міститься в яйцях, м'ясі,
рибі, овочах, фруктах, ягодах (20...40 мг/100 г продукту).

Цей елемент є необхідним для активності ряду ключових
ферментів, що забезпечують метаболізм. Магній бере участь у
підтримці нормальної функції нервової системи й м'яза серця;
виявляє судинорозширювальну дію; стимулює відділення жовчі;
підвищує рухову активність кишечнику, що у свою чергу сприяє
виведенню шлаків з організму (у тому числі холестерину).
Засвоєнню магнію заважають наявність фітину й надлишок жирів і
кальцію в їжі.

При дефіциті магнію порушується засвоєння їжі, затримується
ріст, у стінках судин відкладається кальцій, розвивається ряд інших
патологічних явищ. У людини недолік іонів магнію, обумовлений характером харчування, украй малоймовірний. Але великі втрати
цього елементу можуть відбуватися під час діареї або внаслідок
введення в організм рідин, що не містять магній.

Щоденна потреба в магнії точно не визначена, але вважається,
що доза 200...300 мг/доб. запобігає прояву дефіциту цього
макроелементу (передбачається, що всмоктується близько 30%
магнію). Відомі випадки вродженої недостачі усмоктування магнію з кишечнику, що вказує на наявність специфічного механізму
усмоктування іонів цього металу.

Магнієм багаті здебільшого рослинні продукти. Велика
кількість його міститься у пшеничних висівках, різних крупах
(40...200 мг/100 г продукту), бобових, урюку, куразі, чорносливі. У
молочних продуктах, м'ясі, рибі, макаронних виробах, більшості
овочів і фруктів міститься не велика кількість магнію (20—
40 мг/100 г).

Фізіологічна роль

- учасник усіх процесів життєдіяльності організму;

- особливо важлива роль у діяльності головного мозку, скелетних і серцевих м'язів, потових залоз;

- забезпечує генетичну функцію (РНК, ДНК);

- бере участь в обміні білків і жирів;

- має антихолестеринну дію;

- утворює кістковий скелет у сполуках з Са і Мg

Фосфор входить до складу всіх тканин організму, особливо
м'язів і мозку.

При тривалому дефіциті фосфору в харчуванні, організм
використовує власний фосфор з кісткової тканини. Це призводить
до демінералізації кісток і порушення їх структури — розрідженню,
також знижується розумова й фізична активність, спостерігається
втрата апетиту, виникає апатія.

Добова потреба у фосфорі для дорослих становить 1200 мг.
Вона зростає під час великих фізичних або розумових навантажень
та деяких захворювань.

Велика кількість фосфору міститься в продуктах тваринного
походження, особливо в печінці, ікрі, а також у зернових і бобових.
Багатим джерелом фосфору є крупи (вівсяна, перлова), але з
рослинних продуктів сполуки фосфору засвоюються гірше, ніж з
продуктів тваринного походження.

Ферум (залізо)

Ферум — широко розповсюджений в природі елемент, раніше
його відносили до макроелементів у зв’язку із відносно високим
вмістом в організмі (4,2 г в тілі людини). Але якщо вилучити
гемоглобінове залізо, яке складає 75...80% від його загальної
кількості, то концентрація його в тканинах буде дорівнювати або
навіть меншою за концентрацію такого мікроелементу як цинк.


Фізіологічна роль:

- прискорює регенерацію крові та підвищує в ній вміст гемоглобі­ну та еритроцитів;

- запобігає анемії;

- підвищує загальну опірність організму;

- має антирадіаційну дію;

- зберігає аскорбінову кислоту від руйнування і виведення.

- бере участь у живленні та диханні тканин;

- підтримує ріст окремих органів і організму в цілому;

- підвищує опірність організму фізичним навантаженням;

- бере участь у детоксикації «кров'яних» отрут (бензол, анілін).

Дефіцит феруму в організмі може призвести до розвитку анемії.
 Багатими джерелами феруму є субпродукти, м'ясо, яйця,
квасоля, овочі, ягоди, але у формі, що легко засвоюється, ферум
міститься тільки у м'ясних продуктах, печінці, яєчному жовтку.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-08; Просмотров: 1130; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.