Зразок позовної заяви про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири

Деліктне зобов'язання— це зобов'язання, в якому особа, що протиправне і винно (неправомірними рішеннями, дія­ми чи бездіяльністю) заподіяла шкоду особистим немай-новим правам фізичної чи юридичної особи або шкоду їхньо­му майну, зобов'язана її відшкодувати в повному обсязі.

Що розуміють під зобов'язаннями за завдання шкоди?

Однією з підстав виникнення зобов'язань є заподіяння шкоди іншій особі. На відміну від інших зобов'язань, які виникають із правомірних актів (наприклад договору, одно­стороннього правочину, адміністративного акта), цей вид зобов'язання виникає з неправомірних актів, яким є саме правопорушення, тобто протиправне винне заподіяння шко­ди деліктоздатною особою. Зобов'язання внаслідок заподі-яння шкоди називають деліктними (від лат. (іеіісіит — правопорушення). Воно виникає там, де заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов'язальних відносинах або шкода виникла незалежно від наявних між сторонами зобов'язальних відносин.

У цій формі виражена формула генерального делікту:

"Хто зі своєї вини заподіяв іншому шкоду, зобов'язаний її відшкодувати". Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоро­в'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Зміст деліктного зобов'язання становлять право кре­дитора та обов'язок боржника. Зокрема, обов'язком борж­ника є вчинення дій, за допомогою яких була б поновлена майнова сфера до такого рівня, в якому вона перебувала до порушення, а право кредитора — одержати таке відшко­дування.

Недоговірній відповідальності властиві риси, притаманні договірній відповідальності:

• майновий характер;

• реалізуються примусово, силами юрисдикційних органів;

• виконують виховну, попереджувальну функції.

Недоговірна відповідальність характеризується та­кими ознаками:

• настає у випадках, передбачених законом, тоді як підстави договірної відповідальності можуть бути передба­чені як у законі, так і в договорі;

• настає лише за наявності шкоди, тоді як договірна може мати місце і за її відсутності (наприклад, постачальник зобо­в'язаний сплатити неустойку за порушення строків поставки Продукції за договором і в разі відсутності збитків у покупця);

• має форму відшкодування шкоди в натурі чи повного відшкодування спричинених збитків, тоді як договірна може мати форму пені, неустойки, штрафу (наприклад, штраф за поставку неякісної продукції);

• це завжди новий обов'язок замість невиконаного (осо­ба протиправне заподіяла шкоду чужому майну), а догові­рна відповідальність становить додаткове зобов'язання, яке приєднується до невиконаного (у разі недопоставки про­дукції постачальник зобов'язаний сплатити за це штраф і допоставити продукцію);

• покладається на порушника чи на особу, яка за зако­ном несе за нього відповідальність (батьки, опікуни, медич­ний заклад) або взагалі на третю особу, в інтересах якої діяв заподіювач шкоди. До договірної відповідальності притя­гається безпосередньо порушник договору чи особа, яка відповідає за нього за договором (порушник).

Зобов'язання в результаті завдання шкоди виникають досить часто. Деліктні зобов'язання можуть виникати з різноманітних правопорушень. Наприклад, у побуті, бага­

тьом громадянам доводиться засмучуватись від мокрої стелі своєї щойно відремонтованої квартири і відмовою особи, яка завдала шкоду, відшкодувати її в повному обсязі. Для за­хисту своїх особистих, а також майнових прав, порушених неправомірними діями, особа вимушена звертатися до суду.

До Кіровського місцевого районного суду м. Дніпропетровська

Позивач:

Олійник Василь Петрович, який мешкає за адресою:

м. Дніпропетровськ, вул. Герцена, 11/10

Відповідач:

Копиця Андрій Трохимович, який мешкає за адресою:

м. Дніпропетровськ, вул. Герцена, 11/12

Третя особа:

ЖБК "Зоря-1", юридична адреса:

М.Дніпропетровськ, пр-т Пушкіна, 6

Ціна позову:

2000 (дві тисячі) грн

ПОЗОВНА ЗАЯВА

Я, Олійник Василь Петрович, є власником вказаної вище квар­тири, розташованої у будинку ЖБК "Зоря-1".

Відповідач Копиця А.Т. проживає поверхом вище. 5 травня 2004 р., близько 19-ої години моя квартира була залита водою.

У результаті залиття квартири мені завдана матеріальна шкода:

1) зіпсований паркет підлоги на площі 10 кв. м;

2) квартира потребує поновлювального ремонту;

3) на 25 % втратили товарний вигляд килимові покриття.

Згідно з актом комісії ЖБК залиття сталося з вини мешканців квартири № 12, власником якої є Копиця А.Т., в результаті за­лиття заподіяна шкода моїй квартирі та моєму майну.

Відповідач Копиця А.Т. не бажає відшкодовувати завдану шкоду.

Згідно зі складеним кошторисом, вартість робіт з ремонту квартири становить 1500 гривень.

Відповідно до висновку товарознавчої експертизи вартість відновлення товарного вигляду килимового покриття становить 300 гривень; проведення самої експертизи коштує 200 гривень.

Таким чином, матеріальна шкода, що повинна бути відшкодо­вана, становить 2000 гривень.

На підставі ст. 1166, 1192 Цивільного кодексу України

ПРОШУ:

— Стягнути з Копиці Андрія Трохимовича завдану мені мате­ріальну шкоду в сумі 2000 грн.

— Покласти на відповідача витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

Додаток:

1. Акт комісії ЖБК.

2. Кошторис проведення поновлювального ремонту та заміни паркету.

3. Висновок товарознавчої експертизи.

4. Квитанція прихідного касового ордеру про вартість товаро­знавчої експертизи.

5. Копія позовної заяви.

6. Викопіювання плану квартири.

7. Квитанція про сплату державного мита.

1 липня 2004 р. Підпис (Олійник В.П.)

Які є види зобов'язань за завдання шкоди?

Той, хто завдав шкоду, звільняється від її відшкоду­вання, якщо доведе, що шкоду завдано не з його вини. Не

підлягає відшкодуванню шкода, завдана особою при здій­сненні нею права на самозахист, у тому числі у стані необ­хідної оборони, якщо при цьому не були перевищені її межі. Якщо при здійсненні права на самозахист особа завдала шкоду іншій особі, ця шкода має бути відшкодована осо­бою, яка вчинила протиправну поведінку.

Шкода, завдана у стані крайньої необхідності (тобто для усунення небезпеки, що загрожує інтересам чи правам фізичної або юридичної особи, якщо цю небезпеку за цих обставин не можна було усунути іншими засобами), має бути відшкодована особою, яка її завдала. Враховуючи обстави­ни, за яких було завдано шкоду, суд може покласти обов'я­зок її відшкодування на третю особу, або зобов'язати від­шкодувати шкоду частково як того, хто її завдав, так і тре­тю особу, або звільнити від відшкодування шкоди повністю чи частково як третю особу, так і того, хто її завдав.

Як зазначалося вище, зобов'язання, які виникають за завдання шкоди, — найбільш поширений вид недоговірних зобов'язань.

Умови виникнення зобов'язання за завдання шкоди такі:

1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи, яка завдала шкоду; 3) причинний зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, за якого протиправність є причиною, а шкода — наслідком; 4) вина особи, яка завдала шкоду.

Залежно від підстав виникнення зобов'язань за завдан­ня шкоди можна виділити окремі види, які мають відповідні особливості. До зобов'язань за заподіяння шкоди Цивіль­ний кодекс України відносить:

• відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи;

• відшкодування шкоди, завданою особою у разі здій­снення нею права на самозахист, а також завданої у стані крайньої необхідності;

• відшкодування шкоди, завданої прийняттям закону про припинення права власності на певне майно;

• відшкодування юридичною особою шкоди, завданої її працівником чи іншою особою;

• відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або міс­цевого самоврядування;

• відшкодування шкоди, завданої посадовою або служ­бовою особою органу державної влади Автономної Респуб­ліки Крим або місцевого самоврядування;

• відшкодування шкоди, завданої органом державної вла­ди, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування у сфері нормотворчої діяльності;

• відшкодування шкоди, завданої незаконними рішен­нями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду;

• відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від злочину;

• відшкодування шкоди, завданої малолітньою, непов­нолітньою особою та неповнолітньою особою після набуття нею повної цивільної дієздатності;

• відшкодування шкоди, завданої недієздатною фізич­ною особою;

• відшкодування шкоди, завданої особою, цивільна діє­здатність якої обмежена;

• відшкодування шкоди батьками, позбавленими бать­ківських прав;

• відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керу­вати ними;

• відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки;

• відшкодування ядерної шкоди;

• відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Дата добавления: 2015-05-10