Здійснення права на пенсію на стадії звернення за призначенням пенсії

Розділ XI

ОСНОВНІ СТАДІЇ ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВА

НА ТРУДОВУ (СТРАХОВУ) РЕНСІЮ

Здійснення права на відповідний вид трудової пенсії про­ходить по декількох стадіях — звернення за призначенням пенсії; призначення та виплата пенсії. Розглянемо їх по порядку.

Для реалізації суб'єктивного права на трудову пенсію громадянин повинен звернутися в територіальний орган Пенсійного фонду України. Сьогодні питаннями призначен­ня та виплати пенсій займаються районні управління Пен­сійного фонду України за місцем роботи або проживання громадян. Звернення за призначенням пенсії є вираження громадянином певному компетентному органу Пенсійного фонду наміру одержувати встановлену законом пенсію. Воно носить однобічний, винятково правочинний характер і не вимагає чиєїсь згоди. Порядок звернення за призначен­ням пенсії регулюється спеціальними правилами, у яких містяться певні гарантії здійснення й охорони права на пен­сійне забезпечення.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії по старості й інвалідності призначаються не­залежно від того, припинена робота до звертання за пенсією або триває. Пенсія за вислугу років призначається при за­лишенні роботи, що дає право на цю пенсію.

Працівники, які звернулися за пенсією і продовжують трудову діяльність, подають заяву про призначення пенсії власникові підприємства або уповноваженому ним органу. Інші громадяни подають заяву безпосередньо в районне управління Пенсійного фонду за місцем проживання. Звер­нення працівника за пенсією, за загальним правилом, вик­ликає обов'язок відповідного власника або уповноважено­го ним органу підготувати необхідні для призначення ь ^Лнсії документи й подати їх в районне управління Пенсійного фонду або відмовити в цьому. Звернення знаходить конк­ретне вираження в подачі відповідної письмової заяви, у якої вказуються прізвище, ім'я, по батькові заявника, його адреса й вид пенсії, що він просить призначити.

Зразок (бланк) заяви звичайно є в управлінні Пенсійно­го фонду й на підприємстві в посадової особи, якої доруче­но наказом керівника підприємства займатися питаннями підготовки необхідних документів про трудовий стаж і за­робіток. Текст заяви, складений за формою, нагадує майбут­ньому пенсіонерові його права й обов'язки: можливість одержувати одну пенсію за своїм розсудом, обов'язок спо­віщати управління Пенсійного фонду про всі обставини, що тягнуть за собою зменшення розміру пенсії або припинен­ня її виплати та ін. Складання заяви за рекомендованою формою виключає такі випадки, що коли особа, що звер­тається за пенсією, не приводить відомості, що мають зна­чення при розгляді її пенсійного питання (наприклад, дані про непрацездатних членів сім'ї, які знаходяться на її ут­риманні, на яких за певних умов нараховується надбавка).

Порядок підготовки й оформлення документів для при­значення пенсії визначений наказом Міністра праці й соці­альної політики та Пенсійного фонду України від 30.04.2002 р. № 224/30. Наказ передбачає перелік документів, необхід­них для призначення пенсії. До таких документів відно­сяться:

— заява громадянина про призначення пенсії;

— документ, що засвідчує тривалість трудового стажу (трудова книжка, довідки з місця роботи);

— довідка про заробіток за період трудової діяльності, з якого обчислюється розмір пенсії;

— довідка про персоніфікований облік страхових внесків застрахованої особи;

— копії свідоцтв про народження дітей;

— довідка про склад сім'ї й наявність утриманців та ін. Крім того, у необхідних випадках, при призначенні пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника мо­жуть бути подані й інші документи:

— виписка з акту огляду громадянина в МСЕК, що ви-силається в Управління Пенсійного фонду;

— посвідчення органу РАГСу про смерть годувальника й інші документи.

Основним документом, що підтверджує наявність трудо­вого стажу і його тривалість, є трудова книжка. У необхідних випадках стаж роботи може бути підтверджений і інши­ми документами. Оформлення документів для призначен­ня пенсії працівникові підприємства звичайно завершуєть­ся «Поданням» до пенсії або мотивованою відмовою.

«Подання», як певна форма документа, підготовляєть­ся власником підприємства разом із профспілковим комі­тетом. Воно повинне бути підготовлене в десятиденний термін з дня надходження заяви. У «Поданні» до призна­чення пенсії відображаються всі необхідні дані про особу, що звернулася за пенсією. Правове значення «Подання» по­лягає в тому, що воно є рекомендацією про призначення пенсії, попереднім висновком про наявність права на неї.

Прийняте власником підприємства рішення не передба­чає висновку про призначення пенсії. Юридична значимість попереднього рішення власника підприємства полягає в тому, що без нього управління Пенсійного фонду не вправі розглядати питання по суті.

У тих випадках, коли адміністрація підприємства вва­жає, що працівник має право на пенсію, вона вирішує пред­ставити його до призначення пенсії. У протилежному ви­падку працівнику в письмовій формі повідомляється про причини, з яких у поданні до пенсії відмовлено. Якщо пра­цівник не згодний з рішенням адміністрації, то він може звернутися по цьому питанню безпосередньо в районне уп­равління Пенсійного фонду.

Рішення адміністрації підприємства про подання пра­цівника до призначення пенсії вноситься в «Подання». Уста­новлено дві форми «Подання»: одна — до призначення пенсії по старості й інвалідності, друга — в разі втрати годувальни­ка. У «Подання» вносяться всі відомості, які необхідні для розгляду питання про призначення пенсії. Зокрема, у ньому вказуються адреса, дата народження працівника, відомості про його трудову діяльність. Стаж підраховується окремо — по трудовій книжці й по інших документах, а потім підсу­мовується. Виділяється спеціальний стаж (що має право на одержання пенсії на пільгових умовах).

У «Поданні» до призначення пенсії в разі втрати годуваль­ника, крім даних про годувальника, приводяться відомості про членів його сім'ї (дата народження, родинне відношен­ня до померлого, стан працездатності та ін.), що визначають їх право на одержання пенсії.

Потім «Подання» з усіма документами передається пред­ставником адміністрації в районне управління Пенсійного фонду за місцем перебування підприємства. Працівник уп­равління реєструє його в спеціальному журналі.

Районне управління Пенсійного фонду, що прийняло «Подання» (у відповідних випадках заява про призначен­ня пенсії) і документи, складає у двох екземплярах розпис­ку. У ній перелічуються прийняті документи й вказується дата подання або заяви. Перший екземпляр розписки ви­дається представнику власника чи уповноваженому ним орга­ну, а другий зберігається в управлінні Пенсійного фонду ра­зом з документами, що надійшли.

Якщо які-небудь документи відсутні, у розписці вка­зується перелік цих документів і термін, протягом якого вони повинні бути представлені. При поданні додаткових документів, не пізніше трьох місяців із дня подачі заяви, днем звертання за пенсією вважається день прийому подан­ня (або заяви про призначення пенсії) із частиною необхід­них документів.

Днем звернення за пенсією вважається день прийому «Подання» або заяви з усіма необхідними документами. Причому, днем звернення за пенсією визнається не день подачі заяви за місцем роботи, а день прийому документів районним управлінням Пенсійного фонду. Точне встанов­лення дня звернення за пенсією важливо, оскільки із цього дня призначається пенсія, якщо, звичайно, особа не має права на одержання пенсії з більш раннього терміну у відпо­відності зі ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язко­ве державне пенсійне страхування». У зв'язку із цим будь-яка затримка передачі документів в управління (навіть у межах встановлених десяти днів) відсуває термін, з якого буде призначена пенсія. Зазначений день визнається днем звернення за пенсією й тоді, коли в управління Пенсійного фонду здані не всі документи (за умови, що відсутні мате­ріали надійдуть в управління у встановлений термін).

Приклад. Працівник подав заяву про призначення пенсії адміністрації підприємства 20 квітня 2006 р. Адміністрація встановила, що записами в його трудовій книжці підтверд­жено 24 роки загального трудового стажу, у той час як для призначення пенсії потрібно не менше 25 років. З'ясувало­ся також, що працівник два роки служив в армії й один рік учився в професійно-технічному училищі. Запити про висил­ку відповідних документів адміністрація зробила 25 квіт­ня. У той же день адміністрація направила в Управління Пен­сійного фонду всі підготовлені матеріали. Через 16 днів, тобто 11 травня Управління повідомило про необхідність підтвердити стаж не менше одного року. Підприємство одержало цей лист 13 травня. Запитані документи про військову службу й навчання вдалося одержати лише 5 серп­ня, і вони відразу ж були передані в Управління Пенсій­ного фонду.

Пенсія працівникові була призначена з 25 квітня 2006 р., оскільки цей день вважається днем звернення за пенсією.

Кожний, хто звертається за пенсією, повинен пред'яви­ти паспорт. Він засвідчує особистість, вік, місце проживан­ня його власника. Ніякі інші документи, що засвідчують зазначені обставини, представляти не потрібно (виключен­ня становить іноді свідоцтво про народження, по якому уточнюється дата народження).

Якщо за пенсією звертається сім'я, що втратила году­вальника, то паспорт пред'являється майбутнім одержува­чем пенсії, наприклад, матір'ю дітей, на яких призначаєть­ся пенсія. Він пред'являється також особами, що досягли 16 років, що мають право на пенсію.

Паспорт є документом, що підтверджує громадянство України. Громадяни України мають право на трудову пен­сію, а іноземні громадяни й особи без громадянства таким правом користуються тільки у випадках, спеціально перед­бачених законодавством або міжнародними угодами.

Дуже важливим документом на стадії звернення за пен­сією є довідка про заробіток. У довідку про заробіток вно­сяться відомості про нараховану й виплачену працівнику заробітну плату. Ці відомості можна взяти з особових ра­хунків, відомостей, інших фінансових документів. Зокре­ма, з довідки про персоніфікований облік страхових внесків працівника в Пенсійному фонді.

Довідка підписується керівником підприємства й голов­ним (старшим) бухгалтером, їх підписи засвідчуються пе­чаткою підприємства. Довідка додається до «Подання» або видається на руки особі, що звертається за пенсією, якщо заява про її призначення подається безпосередньо в район-. не управління Пенсійного фонду.

Якщо підприємство, у якому працювала людина, ліквідо­вано, довідка про заробіток видається його правонаступни­ком або архівом, куди здані бухгалтерські документи.

Однак слід зазначити, що по кожному виду пенсії є свій набір документів. Наприклад, для призначення пенсії в разі втрати годувальника двом і більше повнолітнім членам сім'ї заява підписується кожним із них. У заяві також вка­зується, хто із цих осіб буде одержувати призначену пенсію (за загальним правилом на всіх членів сім'ї, що мають пра­во на пенсію, встановлюється одна загальна пенсія). Хоча можливі випадки, коли пенсія поділяється нарівно між одержувачами й виплачується кожному окремо. У таких випадках у заяві повинна міститися вимога про розділ (за­ява про розділ пенсії може бути подана й після її призначен­ня). До заяви додається довідка про розмір пенсії за віком, що потрібна для визначення розміру пенсії в разі втрати го­дувальника.

Довідка про заробіток за встановленою формою видаєть­ся власником підприємства. Якщо особа, що звернулася за пенсією, у відповідний період працювала на двох або більше підприємствах, довідку про заробіток видає кожне з них.

Певний набір документів потрібен, щоб підтвердити на­явність загального й спеціального стажу роботи, інвалід­ності, вислуги років.

Трудовий стаж і вислуга років звичайно підтверджують­ся трудовою книжкою. Виписка з неї робиться власником підприємства безпосередньо в «Поданні» до призначення пенсії. В управлінні Пенсійного фонду виписка звіряється з оригіналом, після чого трудова книжка повертається пред­ставникові власника підприємства. При подачі заяви про призначення пенсії безпосередньо в Управління Пенсійно­го фонду виписку з трудової книжки роблять співробітни­ки управління.

Час роботи осіб, що займаються підприємницькою діяль­ністю, заснованої на приватній власності й винятково на їх праці (оренди або в особистому селянському (фермерсько­му) господарстві), встановлюється по довідках органів Пен­сійного фонду України про сплату страхових внесків.

Для підтвердження часу навчання представляється копія диплома; час військової служби, якщо відповідні дані внесені у військовий квиток, засвідчується випискою з нього. Усі документи засвідчуються управлінням Пенсійного фонду.

Багатодітні матері, що мають право на одержання пенсії за віком на пільгових умовах, представляють довідку жит­лово-комунальної служби або сільської ради про те, що вони народили п'ять або більше дітей і виховали їх до шести­річного віку. До заяви матері інваліда з дитинства додають­ся необхідні медичні документи (виписка з акту огляду в МСЕК або медичний висновок лікувальної установи). Це пов'язане з тим, що на дітей-інвалідів з дитинства випла­чується соціальна допомога. Тому відповідні матеріали збе­рігаються в органах Пенсійного фонду.

При призначенні пенсії інвалідам до заяви додається виписка з акту огляду в МСЕК, що одержує із цієї комісії районне управління Пенсійного фонду при переході з пенсії др інвалідності на пенсію по старості така виписка знахо­диться в пенсійній справі по інвалідності).

Процедурні правила на стадії звернення за пенсією пе­редбачають обов'язок і відповідальність усіх підприємств, організацій і архівних установ підготовляти й видавати необхідні для призначення пенсії документи на вимогу як органів Пенсійного фонду, що призначають пенсії, так і окремих громадян.

11.2. Здійснення права на пенсію на стадії призначення пенсії

Правозастосовча практика свідчить, що призначення пенсії — це основна стадія реалізації громадянами свого суб'єктивного права на пенсію. На цій стадії представляєть­ся реальна можливість здійснення права на пенсію, пород­жуючи надалі конкретні матеріальні пенсійні правовідно­сини[248]. На цій же стадії властиво давати оцінку представле­них документів і визначати розмір пенсії.

Процедурні правила передбачають, що призначення пенсії здійснюється спеціальними компетентними органа­ми. Усі пенсії, передбачені Законом України «Про загаль­нообов'язкове державне пенсійне страхування», а також пенсії особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, пенсії за вислугу років окремим категоріям працівників призначаються районними управліннями Пенсійного фонду. Пенсії військовослужбовцям офіцерсь­кого складу й іншим кадровим військовим, співробітникам міліції, органів безпеки призначаються за місцем держав­ної служби відповідними управліннями Пенсійного фонду. Це питання вирішено Кабінетом міністрів України.

Районне управління Пенсійного фонду є одним із суб'єктів процедурних відносин. Воно має певні права й обов'язки, здійснення яких породжує юридичні наслідки.

Виносячи рішення про призначення пенсії або про відмо­ву в ній, управління Пенсійного фонду здійснює правозастосовчу діяльність. Його акти застосування норм права мо­жуть виступати у двох видах: як акти управлінського ха­рактеру і як акти правоохоронного характеру. Управління Пенсійного фонду, ухвалюючи рішення щодо призначення пенсії, робить акт індивідуального значення правоуправлінського характеру, за допомогою якого реалізується суб'­єктивне право на пенсію. Тому необхідно обов'язково до­тримуватись процедури ухвалення рішення про призначен­ня пенсії.

Будь-який акт органів державної влади повинен бути прийнятий у певному, встановленому законом, порядку. Порядок прийняття актів спрямований на підвищення їх ефективності, дотримання законності, а отже, на забезпе­чення прав громадян у тій або іншій сфері суспільних відно­син.

Рішення органу управління Пенсійного фонду про призна­чення громадянину пенсії оформляється і процедурним доку­ментом п— протоколом, що підписується начальником управ­ління й членами комісії, що брали участь у призначенні пенсії, і засвідчується печаткою.

Управління Пенсійного фонду має право:

— ухвалювати рішення щодо призначенні пенсії і її пере­рахування;

— здійснювати перехід однієї пенсії на іншу;

— виносити рішення про припинення виплати пенсії при незаконному її призначенні;

— виносити рішення про утримання з пенсії сум, зайво виплачених пенсіонерові внаслідок зловживання з його боку;

— вирішувати інші питання, віднесені до його компе­тенції.

Звернення громадянина за пенсією, за загальним пра­вилом, викликає обов'язок відповідного органу Пенсійного фонду розглянути питання про призначення пенсії або відмовити в цьому, і в той же час не порушити встановле­ної законодавством процедури й термінів призначення пенсії.

Терміни призначення пенсій встановлені Законом, і вони повинні виконуватися. Так, пенсія за віком призначається з наступного дня за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

У випадку, якщо при відстрочці часу призначення пенсії за віком не проводиться підвищення розміру пенсії за непов­ний рік страхового стажу, пенсія призначається з дня, що наступає за останнім днем повного року відстрочки часу виходу на пенсію, що врахований у страховому стажі, а у випадку його відсутності — наступного дня за днем досяг­нення пенсійного віку;

— пенсія по інвалідності призначається з дня встанов­лення інвалідності, якщо звернення за пенсією було не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;

— пенсія у зв'язку із втратою годувальника призначаєть- ~ ся з наступного дня за днем смерті годувальника, якщо звер­нення про призначення такого виду пенсії надійшло протя­гом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до законодавства.

Перехід з одного виду пенсії на іншій проводиться з дня подачі заяви з усіма необхідними документами.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії роз­глядає територіальний орган Пенсійного фонду, і не пізніше 10 днів з дня їх надходження ухвалює рішення щодо при­значення (перерахунку) або про відмову в призначенні (пе­рерахунку) пенсії.

Повідомлення про відмову в призначенні пенсії, причи­нах такого рішення й порядку його оскарження повинно направлятися власникові підприємства або громадянину, Що звернувся за пенсією не пізніше п'яти днів після прий­няття відповідного рішення.

Рішення органу Пенсійного фонду про відмову в призна­ченні пенсії може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку. Заключним етапом даної стаді/реалі­зації суб'єктивного права на пенсію є визначення їі розмі­ру, обчислення пенсії. Під обчисленням пенсії розуміється порядок чи спосіб визначення її розміру. Трудові пенсії обчис­люються із середньомісячного заробітку. Якщо за якимись причинами пенсія не може бути обчислена із заробітку (на­приклад, відсутній заробіток), то вона встановлюється в по­рядку, встановленому законодавством.

Визначення розміру заробітку й обчислення пенсії регу­люються Законом України «Про загальнообов'язкове дер­жавне пенсійне страхування». Перш ніж визначити розмір пенсії, необхідно знати середньомісячний заробіток, з яко­го нараховується пенсія.

Середньомісячний заробіток для визначення розміру пенсії обчислюється за час роботи, що передує призначен­ню пенсії, за спеціальною методикою, розробленою Пенсій­ним фондом і Міністерством праці та соціальної політики України. Під середнім заробітком прийнято вважати середній сформований розмір заробітної плати працівни­ка, що відображає регулярні, систематичні виплати і є типовим, нормальним, характерним для даного праців­ника.

Розмір пенсії, обчисленої по нормах нового Закону, за­лежить від:

— тривалості страхового стажу;

— величини заробітку, з якого сплачені страхові внески;

— коефіцієнта страхового стажу й заробітку;

— часу виходу на пенсію (вчасно або з більш пізнього строку).

Відповідно до нового Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» стимулюється більш пізній вихід на пенсію.

Передбачено підвищення розміру пенсії залежно від кількості років, відстрочених при виході на пенсію за віком.

Заробітна плата для призначення пенсії визначається по відповідній формулі, зафіксованій у Законі. Пенсія (за стаж до 1 січня 2004 року) встановлюється по нормах і правилах, які передбачені Законом України «Про пенсійне забезпечен­ня» від 5 листопада 1991 р. У цьому випадку середній заробіток для обчислення розміру пенсії визначається за спеці­альною методикою, розробленою Міністерством праці та со­ціальної політики України, а також Пенсійним фондом.

При цьому перша частина розміру пенсії за віком, обчис­лена по чинному законодавству, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, встановлених Законом для відповідних категорій пенсіонерів, і не може бути нижче, ніж розмір трудової пенсії за віком з обліком цільової гро­шової надбавки до рівня прожиткового мінімуму.

Пенсія за страховий стаж після 1 січня 2004 р. обчислюєть­ся по новій формулі, що встановлена Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Складовою частиною формули обчислення пенсії є ко­ефіцієнт страхового стажу, що визначається таким чином:

„ _ СмхВс 100% х 12

См — сума місяців страхового стажу;

Вс — визначена Законом величина оцінки одного року Страхового стажу (у відсотках); 1% — для учасників со­лідарної системи; 0,8 — для учасників двох систем — со­лідарної й накопичувальної.

Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності новим Законом не може перевищувати 0,75, а для осіб, які працювали на виробництвах зі шкідли­вими умовами праці — 0,85.

Законодавством встановлені певні періоди, за які береть­ся заробітна плата для обчислення розміру пенсії. Для об­числення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до І липня 2000 року, незалежно від перерви, і за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року.

У випадку, якщо страховий стаж становить менший пе­ріод, чим зазначено, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

Заробіток працівника, що виходить на пенсію, коре­гується. Для цього використовується: фактична заробітна плата застрахованої особи за визначений період; середня за­робітна плата в Україні (щомісячна, середньомісячна за рік, що передує року виходу на пенсію); коефіцієнт заробітку за­страхованої особи.

У заробітну плату (дохід) для обчислення пенсії включа­ються наступні виплати:

— суми виплат (доходу), одержуваних застрахованою осо­бою після 01.01.2004 року, з яких були фактично обчислені й сплачені страхові внески в Пенсійний фонд у межах вста­новленого законодавцем максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої виплачуються страхові внески;

— суми виплат (доходу), одержуваних застрахованою особою до 01.01.2004 року, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяли раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;

— суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи, зі здійсненої застрахованою особою доплати. Заробіток для обчислення пенсії визначається по такій формулі:

Зп = Зс х (Ск: К)

Зп — заробітна плата (дохід) застрахованої особи для вирахування пенсії, у гривнях;

Зс — середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що пере­дує року звернення за призначенням пенсії;

Ск — сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кож­ний місяць (Кз_х + Кз₂ + Кз₃ +... + Кзп);

К — кількість місяців страхового стажу, за які розрахо­ваний коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

З 01.01.2004 року для обчислення пенсії враховується заробітна плата в розмірі, що не перевищує 7 середніх заро­бітних плат в Україні за минулий рік, але не менше макси­мальної величини заробітку, з якого сплачуються страхові внески в соціальні фонди (2 660 грн).

Для обчислення розміру пенсії по раніше діючому законо­давству, й до введення максимального обмеження заробітку, з якого сплачуються страхові внески — 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день одержання виплат.

За новим Законом при призначенні пенсії надається пра­во не враховувати для вирахування заробітку період трива­лістю до 5 років (60 місяців) підряд за бажанням застрахо­ваної особи, якщо відзначений період становить не більше 10 відсотків тривалості страхового стажу.

Слід зазначити ще одну важливу деталь про заробітну плату. Середньорічна заробітна плата в Україні до січня 1992 року вважається місячною.

Показники середньомісячної заробітної плати, застосо­вувані при призначенні й перерахунку пенсій, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 р.№ 1783[249].

Пенсія призначається по встановлених Законом нормах у відсотках до середнього заробітку, що працівник одержу­вав перед зверненням за пенсією. Мінімальний розмір пенсії за віком при наявності в чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. А це, як відомо, з 1 січня 2007 року складає 380 грн на місяць.

При наявності страхового стажу меншої тривалості, чим зазначено вище, пенсія за віком призначається в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.

Максимальний розмір пенсії за віком, обчислений по нормах нового Закону, не обмежується. Чим більше стаж і заробіток, тим вище розмір пенсії. Величина оцінки одно­го року страхового стажу в солідарній системі дорівнює од­ному відсотку.

Впровадження нового механізму обчислення пенсій, пе­рехід до страхової пенсійної системи дозволить підсилити залежність розміру пенсії від страхового стажу й заробітку, відмовитися від зрівняльного підходу при призначенні пенсії.

Територіальні органи Пенсійного фонду України прове­ли велику роботу по перерахунку пенсій за період чинності нового Закону України «Про загальнообов'язкове держав­не пенсійне страхування». Перераховано пенсії майже 12,5 млн чол. Право на підвищення пенсій за новим Зако­ном придбали 3,5 млн пенсіонерів (їм збільшені виплати пенсій у сумі від 20 грн і більше), 8,6 мільйонів пенсіонерів одержали підвищення трудових пенсій на 4,2 % відповід­но до постанови Кабінету Міністрів України від 20 листопа­да 2003р.[250]

А як виглядає ця статистика в окремих регіонах країни? Наприклад, за даними Головного управління Пенсійного фон­ду України в Дніпропетровській області пенсії в нових розмі­рах з 1 січня 2004 р. перераховані 957,3 тисячі із 1 млн 47 тис. пенсіонерів області. Так, 645,2 тисяч пенсіонерів одержали підвищення пенсій до 10 грн; 136,9 тис. — до 50 грн; 79,8 тис. пенсіонерів пенсії збільшені від 50 до 100 грн; 92,2 тис. отримау-вачів мають сьогодні пенсію на 100—500 грн більше чим ран­іше. У 2,5 тисячі пенсіонерів досить істотне збільшення пенсій, на суму більше 500 грн. на місяць.

Суттєво збільшені розміри пенсійних виплат у До­нецькій області. У цій області з 5 млн населення 1,4 млн або ЗО відсотків, становлять пенсіонери[251].

В Одеській області з 630 тис. пенсіонерів підвищені пенсії за новим Законом 166 тис. чол., тобто 27 % (по Ук­раїні 28,8 % пенсіонерів підвищені пенсії від 20 гривень до тисячі й більше) (на 1 січня 2004 року).

Середній розмір пенсій в Одеській області на 1 липня 2006року складав 422,76 гри, пенсія по інвалідності — 403,20 грн. Із 612,2 тис. пенсіонерів на 1 липня 2006 року в розмірі нижче прожиткового мінімуму получали пенсії 92,9тис.чол. (15,2 %>, їх пенсія складала303,03 грн., в розмірі прожит­кового мінімуму — 7,8 тис. чол. (1,3 %) і в розмірі вище прожиткового — 511,5 тис. чол: (83,5 %)[252].

В Україні за останні два роки (2005—2006) пенсійної реформи було багато перерахунків пенсій (більше 20 разів). Перерахунки будуть проведені і у наступному році тричі відповідно до зростання розміру прожиткового мінімуму (з 1 січня 2007 року — 380 грн, з 1 квітня — 387 грн, з 1 жовт­ня — 395 грн)[253].

Слід визначити, що внаслідок перерахунку пенсій, згід­но із внесеними змінами до статі 28 Закону України «Про за-галііяоббов'язкове державне пенсійне страхування», знач­но збільшився середній розмір пенсій. Середній розмір пенсій по Україні станом на 1 січня 2007 року 478 грн, або збільшився на 8,6 % у порівнянні з січнем 2006 року[254].

Із загального числа пенсіонерів станом на 1 липня 2006 ро­ку (13,3 млн чол.) в розмірі нижче прожиткового мінімуму одержують пенсії 1,7 млн чол. (12,9 %), в розмірі прожит­кового мінімуму — 99,1 тис. чол. (0,8 %) і в розмірі вище Прожиткового — 11,4 млн чол. (86,3 %) [255].

Але сьогодні є в Україні люди, які отримують більш ви­сокі пенсії. За даними Пенсійного фонду України понад три Відсотки людей отримують пенсії понад тисячу гривень, 738 осіб мають пенсії понад 10 тисяч гривень в місяць[256].

У бюджеті на 2007 рік передбачено обмеження розміру пенсій на рівні 12 мінімальних пенсій за віком (4560 грн). Крім цього, була пропозиція обмежити розміри пенсії усім працюючим пенсіонерам двома прожитковими мінімумами. Айв поки залишилось все як було.

Передбачається виплата доплат до пенсій особам зі стату­сом «діти війни». Розмір її встановлено на рівні 50 відсотків від розміру учасників війни. Проте отримають її не всі, але лише ті особи, які є інвалідами. -У країні забезпечено реалізацію Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають право на пенсію, та інвалідам», яким передбачено переведення з першого січня 2005 року соціальних пенсій і надбавок до пенсій на догляд у державну Допомогу. Зазначеним Законом вста­новлено адресний підхід до питання надання державної соціальної допомоги, а саме: допомога надається тим особам, які її потребують.

Наведемо декілька її прикладів перерахунку пенсій на першому етапі пенсійної реформи в 2004 році.

Дата добавления: 2015-05-10