Право інтелектуальної власності: поняття, об‘єкти та суб‘єкти

Захист права власності в Україні.

Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню та має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач знав, власник має право вимагати майно якщо:

1. було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2. було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3. вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оскаржується або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Власник земельної ділянки, житлового будинку, інших будівель має право на компенсацію у зв'язку із зниженням цінності цих об'єктів у результаті діяльності, що призвела до зниження рівня екологічної, шумової захищеності території, погіршення природних властивостей землі.

Право інтелектуальної власності – це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений ЦК та іншим законом (ст. 418 ЦК). Воно є недоторканим і ніхто не може бути позбавленим цього права чи обмеженим в його здійсненні, крім встановлених законом випадків.

До об’єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать:

· літературні та художні твори

· комп’ютерні програми

· компіляції даних (бази даних)

· виконання

· фонограми, відеограми, програми організацій мовлення

· наукові відкриття

· винаходи, корисні моделі, промислові зразки

· компонування (топографії) інтегральних мікросхем

· раціоналізаторські пропозиції

· сорти рослин, породи тварин

· комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення

· комерційні таємниці

До об’єктів права інтелектуальної власності не відносять: ідеї, процеси, методи діяльності, математичні концепції, документи, закони, державні символи.

Суб’єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об’єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та майнові права інтелектуальної власності відповідно до ЦК.

Дата добавления: 2015-05-10