Завдання для дискусії. Другий різновид колізійвирішується на користь заковів, адже в Україні існує принцип верховенства закона в системі нормати­внихактів

Другий різновид колізійвирішується на користь заковів, адже в Україні існує принцип верховенства закона в системі нормати­внихактів. Так,у п. 4 ст. 4 Цивільногокодексу України зазна­чається «Актами цивільного законодавства єтакож постановиКабінету Міністрів України.

Юридичні колізії і способи їх розв'язання

Поняття та види юридичних колізій. У деяких випадках мо­жуть існувати ситуації, коли одні й ті ж суспільні відносини регулюються актами, що суперечать одне одному. У цьому випа­дку ми говоримо про існування так званих юридичних колізій.

474 РОЗДІЛ 5. ПРАВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

Юридичні колізії - це суперечності між правовими припи­сами відповідних актів, що виявляються у відмінностях у процесі регулювання аналогічних суспільних відносин.

Існує чотири групи юридичних колізій: 1) колізії між нор­мативними актами чи окремими правовими нормами; 2) колі­зії у правотворчості; 3) колізії у застосуванні права; 4) колізії повноважень і статусів державних органів, посадових осіб, ін­ших владних структур та утворень.

Перша група колізій виражається в такому:

1.колізії між Конституцією і всіма іншими актами (вирішу­
ються на користь Конституції);

2.колізії між законами і під закон ними актами (вирішуються
на користь законів);

4.колізії між актами того самого органа (застосовується пізні-

3.колізії між актами, прийнятими різними органами (застосо­
вується акт, що має більш високу юридичну чинність);

5.колізії між загальним і спеціальним актом.

Перший різновид колізій вирішується на користь Конститу­ції, адже згідно з ч. II ст. 8 Конституції України остання «...має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні від­повідати їй»¹.

Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить по­ложенням цього Кодексу чи іншому закону, застосовуються по­ложення цього Кодексу чи іншого закону»².

Третій різновид колізій вирішується на користь акта, що прийнятий пізніше. Саме так вирішували цю колізію ще в Ста­родавньому Римі, де римські юристи вважали, що пізніше при­йнятий закон відміняє попередній у всьому, у чому він має з ним розбіжності.

¹ Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 чер­вня 1996 року. - К.. 1997. - С. 5. ¹ Цивільний кодекс Укреши, прийнятий 16 січня 2003 року. - X., 2003. - С. 4.

Глава 22. Реалізація і тлумачення права 475

Четвертий різновид колізії можна проілюструвати на тако­му прикладі. 28 червня 1998 року Кабінет Міністрів України видав Постанову № 644 «Про затвердження порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань», де в п. 33 зазна­чалося: «Вчене звання професора присвоюють докторам наук, які працюють у вищих навчальних закладах ИІ-ІУ рівня акре­дитації і прирівняних до них закладах післядипломної освіти на посадах професора, завідуючого кафедрою, ректора (проректо­ра з навчальної та наукової роботи) і мають вчене звання доцен­та, стаж педагогічної роботи не менше п'яти років (з них не менше календарного року на одній із зазначених посад), друко­вані наукові та навчально-методичні праці, зокрема, не менше десяти праць, опублікованих після захисту докторської дисерта­ції у провідних (фахових) наукових виданнях України та інших держав, готують кандидатів наук»¹. Уточнюючи це положення, 13 листопада 1997 року Міністерство освіти та науки України видало наказ № 406 «Про порядок розгляду атестаційних справ про присвоєння вчених звань професора і доцента», у п. 6.1 за­значалося, що «вчене звання професора присвоюють докторам наук, які працюють у вищих навчальних закладах освіти ПІ-ІУ рівня акредитації і прирівняних до них закладах післядиплом­ної освіти, у наукових установах Національної академії наук, Академії медичних наук, Української академії аграрних наук, Академії педагогічних наук та Академії правових наук, науко­во-дослідних інститутах і прирівняних до них організаціях, а також у науково-виробничих об'єднаннях, міжгалузевих науко­во-технічних комплексах і міжгалузевих об'єднаннях на поса­дах завідуючого кафедрою, професора, ректора (проректора з на­вчальної та наукової роботи), завідуючого (начальника) науко­во-дослідним відділом (відділенням, сектором, лабораторією), головного наукового співробітника, провідного наукового спів­робітника або на посадах директора, заступника директора, вче­ного секретаря, які мають вчене звання доцента (старшого нау­кового співробітника), стаж педагогічної (наукової) роботи не менше п'яти років (з них не менше календарного року на одній із зазначених посад), друковані наукові та науково-методичні праці, зокрема, не менше десяти праць (у тому числі монографій), опублікованих після захисту докторської дисертації, підготува­ли не менше п'яти кандидатів наук і залучені до педагогічної

¹ Про внесення змін до Порядну присудження наукових ступенів та вчених звань. Постанова Кабінету Міністрів України № 229 віл 2001 року // Орієнтир. - 2001. - 28 березня. - С. 15.

476 РОЗДІЛ 5. ПРАВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

роботи»¹. У даному разі з'являється юридична колізія між по­становою Кабінету Міністрів України та наказом міністерства освіти і науки України стосовно кількості та самого факту під-

ня професора тим, хто «готує кандидатів наук» (тобто кількість не зазначена взагалі, так само як і ступінь готовності кандида­тів). Усупереч цьому наказ міністерства дозволяє це зробити лише

гальним правилом така колізія повинна вирішитися на користь постанови Кабінету Міністрів України.

П'ятий різновид колізії вирішується таким чином: якщо акти прийняті одним органом, то застосовується спеціальний акт, а якщо різними - то загальний. Наприклад, у Конституції РФ є норма про незмінність суддів Конституційного Суду, а в спеціаль­ному законі про цей Суд статтею 9 встановлено термін їх повно­важень - 12 років. У даному випадку діє спеціальний закон.

Способи розв'язання колізій. Існує два основних способи роз­в'язання юридичних колізій - нормотворчість та прийняття колізійних норм.

Нормотворчість - це прийняття рішення органом право-творчості у разі виявлення юридичних колізій про:

25)відміну однієї з конфліктуючих норм;

26)відміну всіх суперечних норм та видання нового норматив­
но-правового припису.

Прийняття колізійних норм надає можливість:

- звільнення нормотворчих органів від пояснень та зміни юри­
дичних колізій;

щодо виду норми застосування права в разі колізій.

Неоднорідність та різноплановість юридичних колізій зумов­лює спеціалізацію із розв'язання протиріч приписів. Уособлення окремих колізійних правил надає можливість виділити такі різ­новиди колізійних норм, як темпоральні, просторові та ієрархічні.

Тємпоральні норми спеціалізуються на розв'язанні юридич­них колізій між нормами права, що з'явилися з одного й того ж питання, але в різний час. їх існування зумовлене стабільністю права та необхідністю видання правотворчим органом додаткових

фесорв і доцента. Наказ Міністерства освіти України М 406 від 13.11.97^// Офіційний вісник України. - 1998. - № 2. - От. 144.

Глава 22. Реалізація І тлумачення права 477

правових приписів, що по-різному регламентують однакові об­ставини, а також випадками, коли правотворчий орган, прийма­ючи акт, не скасовує попередній. Існує два способи заміни норма­тивно-правових актів - прямий і фактичний.

Прямий спосіб характеризується як втрата нормативним актом обов'язковості із закінченням терміну його дії чи видан­ня спеціального акту, яким визначається перелік нормативних документів, що втратили чинність.

В умовах фактичного способу акт зупиняє дію, коли він замі­нений пізніше виданим актом, що регулює аналогічні відносини, або коли відсутніми е фактичні умови, які зумовлюють дію акту.

Просторові норми забезпечують ліквідацію колізій між при­писами, що діють у різноманітних просторових межах їх існуван­ня, зумовлюються розбіжністю меж дії суспільних відносин і норм, що їх регулюють, унаслідок зміни просторових меж правового регулювання. Колізію норм у просторі слід розглядати як своєрі­дний конфлікт норм, що виникає внаслідок регулювання відносин правовими нормами, які діють на різній території. Саме просторо­ві колізійні норми є способом розв'язання цих колізій. Зазначені норми розраховані на невизначену кількість випадків, що в зако­нодавстві є досить значною. Вони регламентують просторові колі­зії як між державами, так і всередині держави.

Ієрархічні норми забезпечують усунення юридичних колізій, що виникають між нормами з різною юридичною силою. Саме вони забезпечують відносини всередині правової системи, які ха­рактеризуються певною субординацією. Причинами ієрархічних колізій є наявність права нормотворчих органів видавати різно­манітні за змістом акти з одного питання та недостатня інформо-ваність державних органів щодо наявності норми з метою попе­редження повторного прийняття аналогічного припису.

Існують і інші способи розв'язання юридичних колізій: тлу­мачення норм права, переговорний процес через погоджувальні комісії, референдум тощо. Так, у рамках тлумачення Конститу­ційний суд України може розв'язати юридичну колізію.

Щодо референдумів, то такий спосіб було реалізовано в Росії у 1993 році, коли, обираючи між нормами, що виходили від пре­зидента Б. Єльцина, та нормами, що виходили від з'їзду народ­них депутатів і Верховної Ради РРФСР, 48 мільйонів росіян 25 квітня висловили довіру саме Президенту Росії¹, тим самим усунувши юридичні колізії, що виникали між актами останньо­го та актами парламенту.

478 РОЗДІЛ 5. ПРАВОЗА АІЯЛЬНІСГЬ

Питання для самоконтролю

7.Що таке юридичні колізії?

8.Які існують групи юридичних колізій?

9.Які існують способи розв'язання юридичних колізій?

10.На чому спеціалізуються темпоральні норми?

11.Чим характеризується прямий спосіб заміни нормативно-пра­
вових актів?

12.Чим характеризується фактичний спосіб заміни нормативно-пра-

1. Що забезпечують просторові норми? 8. Що забезпечують ієрархічні норми?

10.На завдання викладача здійснити тлумачення деяких норм пра­
ва, використовуючи різні способи тлумачення.

11.Наведіть прикладі дотримання заборон, виконаная обов'язку і
використання суб'єктивного права. Після цього проаналізуйте,
як можна забезпечити вказані форми реалізації права за допо­
могою методів стимулювання, переконання і примусу.

Глава 23

Правовідносини

15.Поняття, ознаки і види правовідносин.

16.Загальна характеристика суб'єктів пр£

17.Об'єкти та зміст правовідносин.

18.Юридичні факти, презумпції і фікції.

Дата добавления: 2015-05-10