Приклад 15.1

Правове регулювання і правовий вплив: співвідношення понять.

Загальна характеристика правового регулювання

Системність суспільства як соціального утворення забезпечується за допомогою певної сукупності засобів, що визначаються як соці­альні норми, які регламентують певну сферу суспільних відносин. Серед засобів соціального впливу значне місце посідають нор­ми права, які встановлюють форми, методи і можливості впливу держави на суб'єктів та надають соціальному регулюванню нових, більш досконалих, ефективних якостей правового регулювання.

Правове регулювання - це упорядкування суспільних від­носин, їх юридичне закріплення, охорона і розвиток, що здій­снюється державою за допомогою права і сукупності право­вих засобів.

В. Бернхем про правове регулювання цінних паперів о США на феде­ральному рівні

Більшість статей федерального законодавства про відкриті корпорації регулюють випуск та розпродаж цінних паперів. Головною метою такого регулювання е захист інвесторів, які їх купують. Це робиться двома шляхами. По-перше, корпорація, яка випускає акції, повинна публікувати достовірну ін­формацію про себе. На відміну від інших товарів цінні папери не мають екві­валенту і можуть випускатися в необмеженій кількості. Вартість цінних паперів залежить від рентабельності або перспектив організації, яка їх випускає. Тому правдива інформація про компанію дуже важлива для ЇЇ інвесторів. По-друге, федеральні закони гарантують доступ до інформації всім акціонерам. Так, закон передбачає штраф для тих, хто використовує спеціальну інформацію про корпорацію для продажу її цінних паперів.

Джерело: Бернхем В. Вступ до права та правової системи США. — К.: Україна, 1999. - С. 493-494.

518 РОЗДІЛ 5. ПРАВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

Слід мати на увазі, що правове регулювання - це особливий різновид соціального, який:

має визначений предмет, тобто сферу відносин, що усвідом­
люються суб'єктами і мають для них і суспільства важливе
значення;

здійснюється нормативно-закріпленими способами, які хара-

вчиняти протиправних дій та активний обов'язок вчиняти правомірні дії в інтересах правомочної особи;

забезпечуються певними методами, які або координують дії
учасників суспільних відносин, характеризуючи їх рівне по­
ложення в сфері права, або визначають їх субординаційну
підпорядкованість у процесі використання прав та виконан­
ня обов'язків, підкреслюючи тим самим наявність в одного
із суб'єктів владних повноважень;

стосується діяльності визначених суб'єктів, якими можуть
бути фізичні, юридичні І посадові особи, державні організації
та держава в цілому;

визначає межі державно-владного втручання в суспільні від­
носини, має цілеспрямований характер організаційного і упо­
рядкованого плану;

здійснюється за допомогою спеціальної системи правових

Правове регулювання слід відрізняти від правового впливу.

Правовий вплив - це результативний, нормативно-організа­ційний вплив на суспільні відносини за допомогою власне правових засобів та інших правових явищ.

У даному разі під власне правовими засобами розуміють но­рми права, правовідносини, акти правозастосування, а під інши­ми правовими явищами — правосвідомість, правову культуру і принципи, правовий процес.

Правовий вплив здійснюється в різних сферах суспільного життя та знаходить відображення в інформаційних, виховних та інших ролях права. На відміну від правового регулювання він пов'язаний із тими суспільними відносинами, які не регулю­ються правом, проте на які поширюється дія права. Правовий вплив формується не тільки за допомогою власне правових засо­бів, а й залежить від тієї правової культури, яка сформувалася в даному суспільстві. Це призводить до формування в типовій ситуації певного стандарту поведінки як безпосередньої умови формування законослухняної поведінки громадян. Правовий

Глава 25. Правове регулювання 519

вплив мають не лише правові засоби впливу на суспільне життя, а й психологічні, Інформаційні, ідеологічні та ін.

Структура правового регулювання. Структура правового ре­гулювання визначає предмет правового регулювання, методи, спо­соби і типи правового регулювання (див. табл. 25.1).

Якщо вважати, що правове регулювання - це врегулювання нормами права певних суспільних відносин, то предметом пра­вового регулювання є те, що регулює право (трудове право регу­лює трудові відносини). Звичайно право регулює певну сферу суспільних відносин.

Предмет правового регулювання - це певні групи суспіль­них відносин, що входять у сферу правового регулювання.

До них належать:

відносини людей щодо обміну цінностями;

відносини щодо владного управління суспільством;

відносини щодо забезпечення правопорядку;

інші правовідносини.

Якщо предмет правового регулювання відповідає на питання, що саме регулює право, то метод правового регулювання вже за­питує інакше; як право регулює суспільні відносини.

Таблиця 25.1. Структура правового регулювання

Елемент структури правового регулювання	[Вид
Предмет правового регулювання
Метод правового регулювання	Імперативний
	Диспозитивний
Способи правового регулювання	Заборона
	Дозвіл
	Зобов'язання
	Рекомендування
Тип правового регулювання	За гал ьнодозві льний
	Спеціально-дозвільний

Метод правового регулювання — сукупність юридичних спо­собів, прийомів впливу права на суспільні відносини, обумовлені їх характером.

Оскільки кожній галузі права притаманним є свій метод або поєднання методів правового регулювання, у теорії держави і права виділяють два методи правового регулювання - імперати­вний і диспозитивний.

520 РОЗДІЛ 5. ПРАВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

Імперативний метод - метод централізованого регулювання, що базується на відносинах субординації між учасниками суспіль­них відносин. Зазначений метод використовується в галузях пуб­лічного права (конституційне, адміністративне, кримінальне право).

Диспозитивний метод - метод децентралізованого регулю­вання, що ґрунтується на координації мети і інтересів сторін у суспільних відносинах. Зазначений метод використовується в галузях приватного права (цивільне, сімейне, трудове право).

Складовими методів правового регулювання є способи право­вого регулювання.

Способи правового регулювання - це шляхи юридичного впли­ву, що виражаються в юридичних нормах та інших елементах правової системи.

Способи правового регулювання визначаються характером припису, зафіксованого в нормі права, способом впливу на пове­дінку людей. У юриспруденції звичайно виділяють три способи правового впливу - заборона, дозвіл, зобов'язання.

Заборона - юридична необхідність утримуватись від певної поведінки. Приклади заборони викладаються в Особливій час­тині Кримінального кодексу України.

Зобов'язання - юридичне закріплена необхідність певної поведінки в тих чи інших умовах та обставинах. Наприклад, частина 1 статті 662 Цивільного кодексу України передбачає: «Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу»¹.

Дозвіл - надання суб'єкту права на здійснення певних дій. Прикладом здійснення правового регулювання за допомогою цього способу є норма, що міститься в частиш ПІ статті 27 Конституції України: «Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, жит­тя і здоров'я інших людей від протиправних посягань»².

Своєрідним факультативним способом правового регулю­вання є рекомендування, тобто своєрідна «порада» держави, що і як слід робити.

Застосування того чи іншого способу правового регулювання залежить від типу правового регулювання.

Тип правового регулювання - це особливий порядок право­вого регулювання, що виражається в певному поєднанні спосо­бів і створює умови більшого чи меншого сприяння для задово­лення інтересів суб'єктів права.

¹ Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 року. - X., 2003. - С. 207. ¹ Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 чер­вня 1996 року. - К., 1997. - С. 11.

Глава 25. Правове регулювання 521

Залежно від спрямованості та характеру правового впливу, які обумовлені домінуванням конкретного способу правового регулювання (дозвіл або заборона), виділяють два типи правово­го регулювання — загально дозвільний і спеціально-доз вільний.

Загальнодозвільний тип правового регулювання заснований на формулі «дозволено все, крім забороненого», тобто суб'єкт може здійснювати будь-які дії, що не включаються в категорію забо­ронених. Цей тип правового регулювання стимулює ініціативу та самостійність суб'єктів права у вирішенні актуальних для них питань. Так, у цивільному праві суб'єкт може укладати будь-які угоди, що не заборонені законом.

Спеціально-дозвільний тип правового регулювання виходить від зворотного: ^заборонено все, крім дозволеного». Це означає, що суб'єкт може робити лише ті дії, що прямо дозволені зако­ном. При цьому для здійснення цих дій необхідним є дозвіл компетентного державного органу. Даний тип правового регу­лювання притаманний тим галузям права, які пов'язані із дер­жавним управлінням (наприклад, адміністративне право).

Правовий режим. Різні сфери суспільних відносин потребу­ють різного поєднання способів, методів і типів правового регу­лювання. Саме для цього в юриспруденцію було введено понят­тя «правовий режим».

Правовий режим - це сукупність способів, методів і типів правового регулювання, що характеризує особливості і хара­ктер правового впливу і складається всередині кожної галу­зі права.

Для задоволення інтересів суб'єктів права правовий режим створює бажаний соціальний стан і конкретний ступінь сприят­ливості або несприятливості.

Правовим режимам притаманні такі ознаки:

Вони встановлюються в законодавстві і забезпечуються дер-

Мають за мету специфічним чином регламентувати конкре­
тні сфери суспільних відносин, виділяючи в часових і прос­
торових межах ті чи інші суб'єкти І об'єкти права.

Являють собою особливий порядок правового регулювання,
що складається з юридичних засобів і характеризується їх
певним поєднанням.

Для задоволення інтересів окремих суб'єктів створюють кон­
кретні умови більшого чи меншого сприяння.

522 РОЗДІЛ 5. ПРАВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

Правові режими надають адекватності та еластичності юри­дичній формі, дозволяючи їй більш чітко фіксувати відмінності неоднорідних соціальних зв'язків, точніше реагувати та врахо­вувати особливості різних суб'єктів і об'єктів, часові та просто­рові чинники, що входять до сфери дії права.

При цьому своєрідність правових режимів спостерігається як всередині кожної галузі права, так і у всій правовій системі в цілому. Правовий режим може охоплювати всі методи, способи і типи, але в різному їх поєднанні ари домінуючій ролі одних і допоміжній - інших.

Існує велика кількість різновидів правових режимів. Так, залежно від предмету правового регулювання вони можуть бути конституційними, адміністративними, земельними тощо. За змі­стом - валютними, митними тощо. Залежно від суб'єктів, сто­совно яких правовий режим встановлюється, вони можуть бути режимом біженців, вимушених переселенців, осіб без громадян­ства тощо.

Щодо питання про класифікацію правових режимів, то існує, принаймні, п'ять підстав.

Так, за юридичною природою режими можуть бути матеріа­льними і процесуальними. Залежно від функцій права - режи­ми особливого регулювання і режими особливої охорони. За формою вираження - законні і договірні. Зо рівнем норматив­них актів - загальнонаціональні, регіональні, муніципальні і локальні. За сферою використання - загальнодержавні та між­державні.

Прикладами правових режимів є режими територіальних вод, надзвичайного стану, найбільшого сприяння, протекціошзму тощо.

Режим територіальних вод - це особливий режим, що за­кріплює суверенне право держави на морські води, що знахо­дяться біля сухопутних кордонів держави та внутрішні води держави.

Режим територіальних вод закріплюється в Міжнародній конвенції 1958 року про територіальне море та про прилеглу зону, а також у національному законодавстві. Максимальні те­риторіальні води розташовані на відстані 12 кілометрів від су­хопутних кордонів держави.

Режим надзвичайного стану - це особливий режим діяль­ності органів державної влади і управління, установ і організа­цій, який дозволяє встановлення спеціальним законом обмежень праз і свобод громадян, правоздатності юридичних осіб, а також покладення на них додаткових обов'язків.

Глава 25. Правове регулювання 523

Режим надзвичайного стану, як правило, запроваджується при спробі захоплення державної влади шляхом насильства, у випадках масових порушень правопорядку, що становлять за­грозу життю і здоров'ю громадян, виникнення внутрішніх зброй­них конфліктів, у разі стихійного лиха, аварій і техногенних катастроф, епідемій тощо.

Режим найбільшого сприяння — це особливий режим у між­народних (як правило, економічних і торговельних) відносинах, згідно з яким кожна з держав, що домовляється, зобов'язується надати іншій стороні, її фізичним та юридичним особам такі ж права та пільги, які вона надає будь-якій третій державі.

Як правило, режим найбільшого сприяння стосується мит­них пільг, податків та інших зборів, переліку дозволених для експорту та імпорту товарів тощо.

Протекціонізм - це особливий режим, що має на меті захи­стити національний внутрішній ринок від іноземної конкурен­ції шляхом введення високого мита на товари, що ввозяться в країну, обмеження або повної заборони ввезення певних товарів, а також інших заходів.

Протекціонізм забезпечує зміцнення національного товаро­виробника. Режим протекціонізму полягає у створенні штуч­них бар'єрів на шляху іноземних виробників певної продукції, щоб зміцнити національних.

Режим найбільшого сприяння, навпаки, полягає в штучному заохоченні іноземних виробників певної продукції, щоб насити­ти нею національний ринок.

Наприклад, в Україні сьогодні мало гарних комп'ютерів наці­онального виробництва, хоча певні зразки є. Режим протекціоні­зму полягає в тому, щоб поставити митні, податкові та інші бар'є­ри на шляху іноземних комп'ютерів. Режим же найбільшого сприяння полягає у знятті чи суттєвому зменшенні зазначених бар'єрів. Перше зміцнить виробника національних комп'ютерів, адже йому не доведеться конкурувати з гарною іноземною проду­кцією, і національні комп'ютери будуть купляти, що зумовило пожвавлення торгівлі в цій сфері і її краще фінансування. Друге ж дозволить швидко «наповнити» ринок комп'ютерами.

Питання для самоконтролю

Що таке правове регулювання?

Що таке правовий вплив?

Що таке предмет правового регулювання?

Що таке метод правового регулювання?

524 РОЗДІЛ 5. ПРАВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

Що таке імперативний метод правового регулювання?

Що таке диспозитивний метод правового регулювання?

Що таке способи правового регулювання?

Що таке заборона?

Що таке зобов'язання?

Що таке дозвіл?

Що таке тип правового регулювання?

На якій формулі заснований загальнодозвільний тип правового
регулювання?

На якій формулі засновано спеціально-до з вільний тип правово­
го регулювання?

Що таке правовий режим?

Що таке режим територіальних вод?

Що таке режим надзвичайного стану?

Що таке режим найбільшого сприяння?

Що таке протекціонізм?

Дата добавления: 2015-05-10