Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Розвиток української культури в першій половині 17 ст




Освіта. На поч. XVII ст. братські правосл. школи Львова, Києва, Луцька взяли на себе роль нац..-культ. просвітницьких закладів. 1а братська школа - відкрита у Львові в 1585 р. У 1615 р. - братська школа у Києві. Викладання предметів у школах велося рідною мовою, могли вчитись всі бажаючі, незал. від походж. або соц. стан.

У 1631 р. архімандрит Києво-Печерської Лаври Петро Могила заснував при лаврі школу вищого типу, яку через рік було об’єднано з Київською братською школою і названо Києво-Могилянською колегією (з 1701 р. – Київська академія). Ця школа, зберігаючи національні традиції, прийняла програму і методи зх.-европ у-тетів. Викладання велося латин. мовою. Курс навчання - 12 р. В академії було 8 класів, а к-сть предметів перевищувала 30. Осн. навчання склад. «7 вільних наук», які поділялися на «тривіум» (граматика, риторика, діалектика) і «квадріум» (арифметика, геометрія, астрономія, музика). Усі вищі науки в К-М академ., як і скрізь у Зх Європі, виклад. лат. Проте дбали тут і про належне знання укр.мови. Нею писалися літ. твори і наук. трактати, вірші, літописи тощо. КМа довгий час була єдиним вищим всестановим навч.закладом Укр.і всього православного світу.

Книгодрукування. Важливим осередком нац. культ. на Наддніпр. на поч. XVII ст. стала Києво-Печер. лавра, її архімандрит Є. Плетенецький заснував друкарню і видав у 1616-1624 рр. кілька значних творів, до яких написав передмови. Гол. друкарем у Лаврі був Памбо Беринда, який вніс значний вклад у роз-к науки і мистецт. Він підготував 1й друк. укр. словник. Став одним із зачинателів шкільної драми.

Література. Наприкін. XVI – 1й пол.. XVII ст. -розвиток полемічної літ., спрямованої проти полонізації укр. нар., насадження католицизму та унії. Одним з найвідоміших письм.-полемістів - ректор Острозької школи Герасим Смотрицький - трактат «Ключ царства небесного» (1587 р.), у якому лунало звернення до укр. та білорус. народів стати на захист нац. традицій. Значне місце в укр. полем. літ. кін. XVI ст. - Стефану Зизанію, Мелетію Смотрицькому. Вершина - творчість Івана Вишенського. У своїх посланнях з Афону в Україну («Послание до всех обще в Лядской земли живущих», «Обличение диавола-миродержца» та ін.) він різко виступав проти пол.- катол. реакції.

У 1621 р. митрополит Іов Борецький - трактат «Протестація», суть: укр. та білорус. народи мають право на свою церкву та віру; не можна насильно насаджувати унію, переслідувати та пригнічувати православних у РП. - велике значення для визвольного руху укр. народу.

Архітектура і живопис кін. XIV-1й пол.. XVII ст.: традиції мист. попер. епохи. + нові елементи. Виникають замки цілком побудовані з каменю або цегли, підсилені мурованими вежами, бійницями для обстрілу підступів до стін. Подібне оборонно-замкове буд-во було зумовлене боротьбою з Ордою. В образотворче мист. активно проник. нар. мотиви. До кращих зразків тогочасного малярства відносяться сюжети композиції «Різдва-Христового» й «Успіння Богородиці», стінопису Кирилівської церкви в Києві (XIV ст.) та ін. Найхарактерн. особливістю малярства - розпис іконостасів. Митці малювали переважно на липових дошках, дбаючи про виразність картин, їх простоту та ідейний зміст. Центрами живопису були Києво-Печерська лавра, а також міста Львів, Перемишль та інші. Плідно працювали в Україні художники-графіки. Які майстерно оформляли книги графічними мініатюрами.

Розвиток нар. творчості укр. відбув. на основі давньорус. фольклор. традицій. Нар. мовою творилися прислів’я приказки, казки тощо. Незваж. на переслідуванні з боку церкви, зберіг. нар.обряди: колядування, щедрування, свято Купала та ін.

 

28. Розвиток науки і освіти в другій пол. 16 ст. Острозька академія, Братські школи

Одним із істотних чинників українського релігійного і національно-культурного відродження другої половини 16 ст. стали братства і засновані ними школи та друкарні.

Перші надійні документи про легально оформлені православні братства датуються серединою XVI ст. Серед цих документів — статут 1538 р. братства кушнірів у Вільні, статути 1542 р. братства Благовіщенської парафії на передмісті Львова і 1544 р. братства церкви при парафії Миколая на львівському Підзамчі.

Одним з основних завдань братства вважали піднесення рівня освіти, заснування шкіл. Львівська братська школа стала другою в Україні православною школою вищого, ніж початковий, рівня. Випередила її лише Острозька школа, серед учнів та вчителів якої були й міщани, в тому числі й вихідці зі Львова.

Острозька школа була створена князем Острозьким у 1578 р. Першим її ректором був Герасим Смотрицький. В ній викладалась церковнослов’янська, грецька та латинська мова, «сім вільних наук» - риторика, граматика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика. Острозька школа передбачала початкову і середню освіту з елементами вищої, тому її називали і колегією, і академією. Це «словяно-греко-латинська» школа була першим вищим навчальним закладом в Україні та на православних землях. Острозька академія мала великий вплив на розвиток педагогічної думки та організацію національної школи в Україні. Тут викладачами були – Д. Наливайко, Х. Філаллет, І.Лятос, К.Лукаріс. Серед її вихованців – П. Сагайдачний, М. Смотрицький. Після смерті князя Острозького школа занепала і в 1640 р. припинила своє існування.

Близько 1615 — 1616 рр. одночасно засновані Київська братська школа і саме Київське Богоявленське братство. Засноване 1617 р. Луцьке братство незабаром також створило школу вищого типу, а 1620 р. спорудило для неї мурований будинок.

Крім шкіл вищого типу (таких як Київська, Львівська, Луцька, можливо, ще й Вінницька та деякі інші), впродовж XVII — XVIII ст. по всій Україні стали з’являтися початкові школи, що утримувались самим населенням: на Наддніпрянщині — громадою, на західноукраїнських землях — братствами. Піднесення освіти в Україні наприкінці XVI — у першій половині XVII ст. було наслідком цілеспрямованої, підпорядкованої завданням релігійно-національного відродження діяльності насамперед мирян (князь Острозький, братства) і лише на дальшому етапі ієрархії (Петро Могила та його коло).

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-08; Просмотров: 1446; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.