Методика складання плану до прочитаного тексту

Формування уявлень про текст.

Сутність позакласного читання в початковій школі. Його місце у системі навчання молодших школярів читати.

Позакласне читання - невід’ємна складова курсу читання в початковій школі. Його основна мета – формувати читацьку самостійність учнів, сприяти розвитку інформаційної культури молодших школярів. Уроки позакласного читання мають свої специфічні навчально-виховні цілі, які полягають в тому, щоб:

· забезпечити систематичне ознайомлення дітей із широким колом книг, що відповідають їхньому віковому розвиткові;

· допомогти учням засвоїти загальні особливості та закономірності, за якими групуються книги й упорядковується їх різноманітність;

· навчити дітей вільно й безпомилково знаходити необхідні книжку, визначати своє коло читання.

Іншими словами можна сказати, що головне завдання уроків позакласного читання в початкових класах – це виховання активних читачів шляхом розвитку їхньої читацької самостійності.

Рівень сформованості основ читацької самостійності є:

а) знання широкого кола доступних книжок;

б) сформованість навичок користування основними прийомами роботи з книжкою;

в) інтерес до читання

Під час вивчення розділу “Текст” учні ознайомлюються в практичному плані з найголовнішими ознаками тексту: 1) тематична єдність, 2) основна думка, 3) заголовок, 4) зв’язність та основні засоби міжфразового зв’язку, 5) структура і типи текстів.

Молодші школярі мають оволодіти на доступному для них рівні за допомогою відповідного текстового матеріалу такими практичними вміннями:

– відрізняти текст від окремих речень (навіть об’єднаних спільною темою);

– визначати тему висловлювання;

– оцінювати наявний у тексті заголовок, співвідносити його з темою тексту або головною думкою;

– вибирати з-поміж даних заголовків найбільш відповідний до тексту;

– знаходити в тексті ключові слова, речення, які відображають головну думку;

– виявляти окремі засоби міжфразових зв’язків і користуватися ними у власних висловлюваннях;

– визначати і самостійно створювати структурні одиниці тексту

– розрізняти основні типи текстів – розповідь, опис та міркування, виявляти найважливіші лексичні показники кожного з названих типів.

Необхідно привчати учнів стежити за розвитком думки під час слухання або читання, помічати в тексті найважливіші слова для висловлювання думки, осмислено членувати тексти на складові частини, визначати думку тексту.

Потрібно починати вчити дітей складати план до тих творів, які легко поділяються на композиційно завершені частини.

Головне завдання полягає в тому, щоб діти могли поділити твір на частини і підібрати заголовки до цих частин.

На першому етапі, коли вчимо дітей складати план добре виправдовує себе робота з малюнками, так званий малюнковий план. Є кілька видів роботи з малюнковим планом:

1) учитель показує ілюстрації і пропонує розмістити їх в порядку такому як побудовано твір;

2) учитель показує декілька ілюстрацій і пропонує дітям прочитати ті частини твору, які відповідають за змістом поданим ілюстраціям. Тут можемо використати малюнки, які є до творів у підручниках;

3) передати у малюнках (власних) частини твору. Щоб обмежити кількість малюнків наперед встановлюємо кількість частин, підбираємо пункти плану.

Коли учні навчились складати план, добирати заголовки до малюнків, то продовжуємо цю роботу, виділяючи окремі частини так, як поділив їх автор(іде мова про ті оповідання, які складаються з деяких частин). Якщо оповідання на частини не поділене, то вчимо дітей називати вступну частину, основну і заключну.

Вимоги до плану:

1) усі його пункти повинні передавати логіку подій;

2) мають бути спрямовані на розкриття головної думки

Звертаємо увагу дітей, що у плані можуть бути і питальні і розповідні речення, що пункт плану може бути речення з підмета і присудка, а також привчаємо дітей підбирати для пунктів плану речення з текстів, або частину цих речень.

Дата добавления: 2015-05-08