Щоб правильно оцінити поведінку дитини та розібратися щодо труднощів у навчанні, важливо знати характерні прояви затримки психічного розвитку. Розглянемо найважливіші з них

Прояви затримки психічного розвитку у дітей

Отже, ми розглянули фактори, що зумовлюють різні форми затримки психічного розвитку дитини і пересвідчилися, що практично у переважній більшості випадків ці чинники поєдну­ються. Іноді навіть ретельне обстеження дитини не дає змоги визначити, які саме з чинників відігравали вирішальну роль у виникненні затримки психічного розвитку. Залишаючи це пи­тання для розгляду спеціалістів, хочемо зазначити, що більш важливим для дитини є визначення реального стану фізичного і психічного розвитку дитини та вчасне призначення програми лі­кувально-оздоровчих заходів і психолого-педагогічної роботи.

Розлади працездатності. Знижена працездатність, насампе­ред розумова, властива більшою чи меншою мірою всім дітям із затримкою психічного розвитку. Вона є результатом нервової ослабленості і свідчить про те, що перед нами дитина, яка пот­ребує охоронного режиму, системи лікувальних заходів, зміц­нення здоров'я. Тільки на цьому тлі можлива успішна корекція її психічного розвитку, поліпшення успішності навчання.Безпосередньою причиною зниженої працездатності є надмірна виснажуваність нервових процесів, їх інертність, неврів­новаженість. Такий стан нервової системи властивий не тільки з усією очевидністю фізично кволим дітям, а й таким, що справляють враження фізично більш-менш розвинутих, проте їхня нервова система в результаті раніше перенесених шкідли­вих впливів ослаблена.Показником зниженої працездатності є швидка стомлюва­ність під впливом фізичних, а ще більше - психічних наванта­жень. У молодшому шкільному віці у дітей зі затримкою пси­хічного розвитку втома наступає після 15-20 хвилин продуктивної праці. Прояви її неоднакові: одні діти бліднуть, стають млявими, сонливими, інші - навпаки, робляться непо­сидючими, чіпляються до товаришів, не реагують чи зухвало відповідають на зауваження. В таких випадках покарання, ок­рики та інші методи силового впливу не дають позитивних ре­зультатів, а тільки призводять до поглиблення конфлікту, бо дитина дедалі менше стає здатною володіти собою. Набагато кориснішим є переведення уваги дитини на якусь безпосеред­ньо цікаву для неї справу чи хоча б звільнення її від надмірно­го впливу навколишніх, що діє збудливо.Через втомлюваність дитини буває неможлива форсована робота над корекцією вад її розвитку, оскільки стан втоми не тільки не сприяє засвоєнню нових знань, а й блокує відтворення вже, здавалося б, добре засвоєних. Для таких дітей будуть корис­ними і менш втомливими цікаві ігри з розвивальним змістом.

Дата добавления: 2015-05-08