Рух і розвиток. Основні концепції розвитку

Спосіб та форма існування матерії. Як свідчить практика, оточуючий людину сві знаходиться в постійній зміні, в русі. Ми ніколи не спостерігал матеріальної системи, яка б не знаходилася хоча б в якомусь русі а була б у стані абсолютного спокою. Така б нерухома система й взаємодіяла б з оточуючими речами і явищами і не могла б виявити жодних своїх властивостей, тобто вона має бут абсолютно непоміченою. На цій підставі цілком слушним є висновок про те що рух є нєвід`ємна атрибутивна характеристика матерії, її всезагальна і необхідна властивість. Матерія не існує інакше, ніж в русі, тому рух є спосіб існування матерії. Рух — Це зміна загалом.

Оскільки матерія є абсолютною, рух як атрибут матерії також є абсолютним. Разом з тим матерія завжди існує у конкретних формах внаспідок чого рух проявляється через конкретні форми (види) матерії. Рух взагалі — це абстракція, яка в дійсності реально не існує; реальне існування мають конкретні форми руху. При виділенні різних форм руху варто пам'ятати, що конкретні форми руху безпосередньо пов'язані з ієрархією структурних

В основу виділення форм руху покладені такі основні принципи:

а) субстратний, що пов'язує певну форму руху із специфічним матеріальним носієм. Кожна форма руху має свою матеріальну основу;

2) функціональний, у відповідності з яким форма руху повинна мати свої власні закономірності, відмінні від закономірностей інших форм руху.

У сучасній науковій картині світу виділяється чимало форм руху. Серед них найпоширенішими є такі: механічний, тепловий, ектромагнітний, хімічний, гравітаційний, геологічний, біологічний, соціальний. Хоча кожна форма руху є відносно І самостійною, але всі вони пов'язані між собою, їх взаємозв'язок ' виявляється в тому, що одна форма руху при певних умовах переходить в іншу; окрім того, вищі форми руху виникають на основі нижчих і включають їх у себе в знятому виді.

Рух є способом існування, а простір і час виступають формами її існування. Простір і час постають загальними принципами організації будь-якого об'єкта дійсності. Доповнюючи один одного, простір і час функціонують як універсальні форми організації всього розмаїття нескінченого світу. Кожне матеріальне тіло має об'ємні характеристики: довжину, широту, висоту. Воно співіснує також з оточуючими його іншими І - тілами, займає своє місце в певній більш глобальній системі. Саме співіснування і місцезнаходження предмета відображаються у понятті «простір». Отже, простір — це об'єктивна форма існування матерії, яка характеризує місцезнаходження і співіснування об'єкта з іншими об'єктами.

Сутністю руху є розвиток – це здійснення послідовних необоротних якісних змін. Ознаки розвитку: структурність, поступальність, спрямованість.

Прикладом ефективного нелінійного мислення може бути картина світц, яка вибудовується сьогодні в синергетиці. Світ тут розглядається як складно зорганізований і такий, що не установлений, а установлюєтьсяСівт – це певна система, де поєднуються елементи у функціонуючу цілісність. Кожна система піддаєються ентопійному тискові з боку середовища й здатність її витримувати цей тиск є показником її внут. організації. Одна з засадових ідей синергетики полягає в тому, що саме в процесі перетворення, у формуванні нового здійснюється відповідна реакція на ентропійний тиск середовища. Внаслідок чого збільшується структурованість світу, зростає та збагачується його багатоманітність.

Розвток – це постійне самозростання буття, набуття ним дедалі нових смислових ознак.

Дата добавления: 2015-05-08