Економічні наслідки провадження протекціоністської політики

Використаємо простий аналіз попиту та пропозиції для дослідження економічних наслідків введення захисних тарифів на який-небудь товар Х. Розглянемо три стадії моделі (рис.I):

1) до початку торгівлі, коли товар продукуєтьсята споживається лише усередині країни;

2) за умови вільної торгівлі, коли імпорт товару з-за кордону нічим не обмежується;

3) після введення імпортного тарифу.

До початку торгівлі. Країна продукує та споживає товар Х, у виробництві якого вона не володіє порівняльними перевагами, у точці С. Лінії D_d та S_d на рис.1 показують внутрішній попит та пропозицію товару. За умови відсутності торгівлі внутрішня ціна та обсяги виробництва товару Х відповідно становитимуть O_pd та OQ₃.

За умови вільної торгівлі. Країна відкрита для світової торгівлі, і тому інші країни світу, які мають порівняльні переваги у виробництві товару Х та домінуючі позиції на світовому ринку, починають продавати свої товари Х у цій країні за світовою ціною O_pw, нижчою, ніж її внутрішня ціна.

Рис.1. Економічні наслідки введення протекціоністських (імпортних) мит.

Оскільки світовий ринок може поставити у дану країну необмежену кількість товару Х за ціною O_pw, крива пропозиції буде мати вигляд горизонтальної прямої S_d+w, яка покаже обсяг товару, доступний покупцям даної країни як із внутрішніх, так і із зовнішніх джерел. Попит дорівнює пропозиції в умовах вільної торгівлі у точці А, причому внутрішнє споживання становитиме OQ₅, внутрішнє виробництво OQ₁, а різниця між цими двома величинами, Q₁Q₅, показує обсяг імпорту. Отже, в результаті імпорту внутрішня ціна товару впала з рівня OP_d до рівня OP_w, а місцеві виробники продають на Q₃Q₁ товару менше, ніж до торгівлі.

Після введення тарифу. Уряд з метою захисту національних виробників, які втрачають прибутки через наплив дешевих товарів з-за кордону, вводить імпортний тариф на кожну одиницю товару Х, у розмірі P_wP_w+t. Цей крок призведе до зросту внутрішньої ціни з OP_w до OP_w+t і буде мати цілий ряд наслідків. Крива сукупної пропозиції пересувається догори на величину введеного тарифу (t) на рівень S_d+w+t. При новому рівні пропозиції внутрішній попит дорівнює сукупній (внутрішній та зовнішній) пропозиції у точці В, у якій під захистом імпортного тарифу внутрішнє виробництво збільшується на Q₁Q₂, а внутрішнє споживання зменшується на Q₅Q₄. Імпорт скорочується з Q₁Q₅ до Q₂Q₄. Т.ч., в результаті введення тарифу відбулося скорочення внутрішнього виробництва товару Х, що, у свою чергу, призвело до скорочення імпорту.

До введення імпортних тарифів споживчий надлишок, тобто виграш придбання товарів за ціною P_w, дорівнював площі трикутника ADP_w, тобто споживачі могли споживати товар у будь-яких кількостях, обмежених кривою сукупної внутрішньої та зовнішньої пропозиції та кривою внутрішнього попиту. Внаслідок того, що крива пропозиції S_d+w після оподаткування імпорту тарифом пересунулась догори на величину тарифу t, надлишок споживання обмежується лише трикутником BDP_w+t. Скорочення споживчого надлишку дорівнює заштрихованій ділянці (a + b + c + d). Це те, що втрачають покупці внаслідок скорочення споживчого надлишку, або чисті загальні втрати споживача від введення імпортного тарифу.

Ці втрати частково компенсуються за рахунок виграшу, який отримують від введення мита держава та вітчизняні виробники товару Х. Держава акумулює у державному бюджеті додаткові доходи завдяки оподаткуванню імпорту митом. Цей дохід розраховується як добуток розміру імпорту країни після введення тарифу та розміру мита, і графічно зображується прямокутником с на рис.1. Ці доходи від мита, за суттю, є перерозподілом доходу від споживача на користь держави і не впливають на економічний добробут держави: держава виграє те, що втрачає споживач. Відбувається переміщення доходів із приватного сектора у державний.

Вітчизняні виробники товару Х, на яких мито не поширюється, реалізують свою продукцію за вищою ціною OP_w+t. Оскільки ця ціна вище світової ціни OP_w, вітчизняні виробники піднімаються догори по кривій пропозиції S_d, збільшивши вітчизняне виробництво з OQ₁ до OQ₂. Вітчизняні виробники скористаються як більш високою ціною, так і більшим обсягом продаж. Таким чином, вони отримують додатковий дохід, який розраховується як різниця між додатковим прибутком, який одержують виробники внаслідок введення імпортного тарифу, та додатковими витратами на виробництво додаткової кількості товару та графічно зображується трапецією a на рис. 1.

Втрати споживчого надлишку, які дорівнюють сумі площ трикутників (b+d), нічим не компенсуються і є чистими втратами держави. Площа трикутника b показує додаткові витрати виробництва продукції X в обсягу (Q₂ - Q₁). Зі зростанням захисту внутрішнього ринку за допомогою тарифів, усе більша кількість ресурсів, не призначених спеціально для виробництва товару Х, використовується для його виробництва. Це призводить до більш високих витрат виробництва порівняно з тими, які б мала країна, купуючи товар Х за світовою ціною OP_w у іноземного виробника. Рисунок 1 показує, що затрати на збільшення внутрішнього виробництва товару Х з OQ₁ до OQ₂ зростають вздовж кривої S_d з OP_w до OP_w+t за одиницю. Проте, таке ж збільшення пропозиції можна досягти за рахунок поставки з-за кордону додаткової (Q₂ - Q₁) кількості товару вздовж кривої S_d+w за ціною OP_w за одиницю. Таким чином, втрати економіки зображені трикутником b на рис.1. Площа трикутника d показує чисті втрати споживчого надлишку, звязані зі скороченням споживання з OQ₅ до OQ₄, оскільки вища ціна OP_w+t примусить покупців просуватись догори по кривій попиту D_d. Вітчизняні споживачі постраждають через введення мита: вони платитимуть на P_wP_w+t більше за кожну одиницю товару Х.

Крім того, постраждають іноземні виробники товару Х, незважаючи на те, що продажна ціна на товар Х стала вище на величину P_wP_w+t. Ця різниця у ціні йде до державного бюджету імпортуючої країни, а не іноземним виробникам. Світова ціна після встановлення мита і, отже, поштучний дохід іноземних виробників залишаються на рівні OP_w, а обсяг їх експорту скорочується з Q₁Q₅ до Q₂Q₄.

У цілому введення імпортного мита викликає дві групи економічних ефектів:

1. Перерозподільчі ефекти - ефект доходів та ефект переділу.

2. Ефекти втрати - ефект захисту та ефект споживання.

Ефект доходів (revenue effect ) - це обсяг збільшення доходів державного бюджету внаслідок обкладання імпорту митом.

Ефект переділу (redistribution effect) - це перерозподіл доходіввід споживачів до виробників продукції, конкуруючої з імпортом.

Ефект захисту (protective effect) - це економічні втрати країни внаслідок необхідності внутрішнього виробництва під захистом тарифу додаткової кількості товару при більш високих тарифах.

Ефект споживання (consumption effect) - виникає внаслідок того, що скорочується споживання товару через зростання його ціни на внутрішньому ринку.

Дата добавления: 2015-05-22