Теми рефератів. Тема 4. Особливості філософії Нового часу

Тестові завдання

Тема 4. Особливості філософії Нового часу

1. Загальна характеристика Нового часу.

2. Філософія Ф.Бекона і Т.Гоббса.

3. Філософія Р.Декарта, Б.Спінози та Лейбніца.

4. Філософія Локка, Берклі, Юма.

Тема для обговорення на семінарі:

«Філософія Нового часу: гносеологізація людської сутності»

1. Особливості філософської парадигми Нового часу.

2. Протистояння раціоналізму та емпіризму.

3. Три версії вчення про субстанцію: монізм, дуалізм, плюралізм.

4. Критика філософії Дж. Локка Д. Берклі та Д. Юмом..

5. Старше покоління французських просвітників.

6. Французький матеріалізм ХVIII ст.

Завдання для самостійної роботи студентів

1. Як вирішується проблема методу пізнання в філософії Френсіса Бекона і Рене Декарта?

2. В чому суть світогляду філософів ХVІІ – ХVІІІ ст.ст., які стояли на позиціях пантеїзму, деїзму, атеїзму, матеріалізму?

3. В чому суть гносеологічних концепцій – сенсуалізму і раціоналізму?

4. Заповнити таблицю

Поняття	Основний зміст
Деїзм
Пантеїзм
Емпіризм
Раціоналізм
Сенсуалізм
Агностицизм

5. Окресліть характерні риси і сутність пантеїзму Б. Спінози.

6. В чому суть природного становища людини.

7. Визначте ключові моменти французької філософії ХVІІІ ст..

1. Що стало причиною виникнення філософії Нового часу? (підкреслити вірні відповіді): поширення християнства; поширення гуманізму; на місце природної людини стає природа взагалі; людська діяльність принципово творча і є одним з центральних антропологізму; полі ментальність філософії; сприятливі умови для існування філософського матеріалізму.

2. Визначте філософа Нового часу, що запропонував моністичний погляд на субстанцію:

А) Ф. Бекон;

Б) Т. Гоббс;

В) Б. Спіноза;

Г) Д. Юм;

Д) Р. Декарт.

3. Визначте філософа Нового часу, який стверджував, що людина народжується ні злою і ні доброю. Вона може стати тією, чи іншою. Все залежить від людського середовище у яке вона потрапляє:

А) Ж.-Ж. Руссо;

Б) Г.Лейбніц;

В) Б. Спіноза;

Г) Дж. Локк;

Д) Т. Гоббс.

4. Кому з мислителів доби Просвітництв належить ідея: «Якби бога не було, його слід було б вигадати:

А) Г. Лессінг;

Б) Й. Гердер;

В) Ф.Шіллер;

Г) Вольтер;

Д) Монтеск”є.

5. Який з філософів Нового часу виступив з рішучою критикою проти ідеї, де людина розглядалась як складний механізм:

А) П. Гассенді;

Б) Ж. Ламетрі;

В) К. А. Гельвецій;

Г) Є. Кондільяк;

Д) Б. Паскаль

1. Наукова революція ХVІ – ХVІІ ст.: проблеми і набутки.

2. Концепція нової науки Ф. Бекона.

3. Емпіризм: сутність та проблеми.

4. Принцип універсального принципу Р. Декарта і сучасна наука.

5. Матеріалістична фізіологія і проблема людини у філософській системі Р. Декарта.

6. Вчення про субстанцію у філософії Б. Спінози.

7. Сутність монадології Г. Лейбніца.

Навчальна основна література:

1. Герасимчук А. А., Тимошенко З. І. Філософія: Курс лекцій: Навч. посіб. – К.: Вид-во Укр.-фін. Ін-ту менеджм. і бізнесу, 1998. – С. 38 - 54.

2. Філософія: Навчальний посібник / І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко, І. В. Бойченко, В. П. Розумний та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. – Вікар, 1997. – С. 64 - 71.

3. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник / Бичко І. В., Табачковський В. Г., Горак Г. І. та ін. – 2-е вид. – К.: Либідь, 1994. – С. 102 - 127.

4. Філософія: посібник для студентів вищих навчальних закладів. / Причепій Є. М., Черній А. М., Гвоздецький В. Д. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. – С. 88 - 118. (Альма-матер)

5. Мир философии: Книга для чтения. В 2-х ч. Ч. 1. Исходные философ. проблемы, понятия и принципы. – М.: Политиздат, 1991. – С. 130 - 181.

6. ЧЕРНІЙ А. М., ТИМОШЕНКО З. І., Філософія: Твої кроки до Мудрості: Авториз. Конспект-практикум. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2001. – С. 67 - 77.

7. Скомаровський В. О. Історія Європейської філософії: Нова доба. Частина 2.: Навчальний посібник (додаткова література для самостійної роботи студентів). – Умань: Видавець «Сочинський», 2011. – С. 3 – 79; 104 - 145

Система та оцінювання знань студента

Даний змістовий модуль може бути оцінений за шкалою від 0 до 3 балів. Робота на семінарі – максимум 2 бали (усне обговорення поставлених проблем) та самостійна робота за темою – 1 бал (усне опитування або контрольна робота).

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 5

НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ
Цілі навчання
Студент повинен знати:	Студент повинен вміти:
за яких умов виникла німецька класична філософія;	аналізувати явища пов’язані з джерелами класичної німецької ідеалістичної діалектики;
принципову відмінність німецької кл. філософії від філософі Нового Часу.	показати розвиток ідей пов’язаних з діалектикою німецької класичної філософії;
основні положення гуманістичної філософії молодого Маркса.	пояснити відмініть між матеріалізмом Фейєрбаха і молодого Маркса.

Методичні поради по вивченню змістового модуля

Тема модуля включає проблеми важливі для розуміння становлення і розвитку німецької класичної філософії. Під німецькою класичною філософією розуміють культуру Німеччини кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст., що підняла на недосяжний рівень теоретичний спосіб філософствування. Які ж загальні риси німецької класичної філософії можна виокремити, на які варто звернути увагу:

1. Вона вирішує одну загальну проблему – проблему граничних пізнавальних можливостей людини, що в процесі вирішення стає проблемою тотожності мислення і буття.

2. Був знайдений і проведений єдиний принцип рішення цієї проблеми – принцип діяльності – активності суб’єкта пізнання, що створював у навколишній реальності свій об’єкт.

3. Суб’єкт розглядається (за традицією, що походить ще від Декарта) як носій активності, об’єкт – як та частина реальності, на яку спрямовано свою увагу суб’єкт.

4. Принцип активності і пізнавальної самостійності суб’єкта витікає з ідеї саморозвитку як результату такого розв’язання суперечностей всередині суб’єкта чи об’єкта, що призводить до нової активності.

Суперечність розглядається не тільки як логічний, а й як гносеологічний і онтологічний феномени. Це означає, що суперечність є не помилкою в розміркуванні, а загальним джерелом розвитку буття, а також умовою пізнання цього буття. Вищого розвитку таке розуміння досягає в системі Гегеля. Для нього суперечність – це збіг логічного, онтологічного і гносеологічного начал – збіг логіки, діалектики і теорії пізнання.

5.Абсолют у вченнях мислителів німецької класичної філософії розуміється як розгортання якогось логічного процесу у світі, що можна побачити за зовнішньою, емпіричною реальністю. Таким чином, у німецькій філософській класиці в цілому відбуваються деперсоналізація і пантеїзація Бога – тут знову можна побачити продовження традиції філософії Нового Часу.

Дата добавления: 2015-05-22