Завдання 6. Функція попиту Qd = 40 – 7p, функція пропозиції Qs = -6 +16p

Завдання 5

Завдання 4

Завдання 3

Завдання 2

Завдання 1

Функція попиту Qd = 40 – 7p, функція пропозиції Qs = -6 +16p.

1) визначити рівноважну ціну (Ре) і рівноважний обсяг продаж (Qe);

2) як зміниться попит та пропозиція, якщо рівноважна ціна стане 4 од.?

3) яка ситуація утвориться на ринку якщо рівноважна ціна знизиться до 1 од.?

Власний капітал банку 2 млн. грн., залучений – 30 млн. грн. Відсоток, виплачуваний вкладникам (банківський) – 2%, відсоток, який стягується з одержувачів позик – 3%. Визначити банківський прибуток та норму банківського прибутку.

Акція номінальною вартістю в 200 грн. приносить прибуток 20 грн. Відомо, що позиковий відсоток дорівнює 5. Який є курс акцій? Як він зміниться, якщо дивіденд підвищиться до 25 грн., або знизиться до 10 грн.

Акціонерне товариство реалізувало 1000 шт. випущених акцій і зібрало капітал в 1 млн. грн. Дивіденди товариства в розрахунку на одну акцію складають 100 грн., а банківський відсоток – 8%. Визначте номінальну і курсову ціну акцій.

Відомо, що «бики» грають на підвищення. Іван Іванов думав, що акції корпорації «РВО», що продавалися по 50 грн. за штуку, швидко виростуть у ціні. Він дав завдання брокеру купити 200 акцій «РВО». Через два тижня ціна акції досягла 60 грн. Іван Іванов розпорядився продати акції. Який доход одержав Іван Іванов до виплати комісійних брокеру? Якби ціна акції до моменту продажу упала до 35 грн., то скільки б втратив Іван Іванов?

Акціонерне товариство випустило 100 000 звичайних акцій і 50 000 привілейованих, ціною 100 грн. кожна і з 5 % виплатою щорічно. Рада директорів оголосила про розподіл як дивіденди 500 000 грн. Підрахуйте, скільки з цієї суми одержали привілейовані і скільки прості акції.

Ключові терміни і поняття

Акція — цінний папір без установленого строку дії, що засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві і дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду.

Банк — фінансова установа, яка акумулює тимчасово вільні грошові кошти (вклади), надає їх у тимчасове користування у формі кредиту (позики), виступає посередником у взаємних платежах і розрахунках між підприємствами, установами або окремими особами, регулює грошовий обіг у країні, включаючи випуск (емісію) нових грошей.

Банківський прибуток — різниця між процентами на вкладений капітал і виплатою процентів за позиками.

Валовий дохід — здобуток ціни на кількість продукції.

Витрати обігу — витрати підприємства сфери обігу, пов'язані з реалізацією продукції.

Досконала (чиста) конкуренція — ситуація, коли жоден виробник не може впливати на ринкову ціну.

Дивіденд — дохід, який отримує власник акції за рахунок прибутку акціонерного товариства.

Інфраструктура ринку — система підприємств і організацій, які забезпечують рух товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили.

Конкуренція — економічне змагання за досягнення кращих результатів у будь-якій сфері діяльності, боротьба товаровиробників за найбільш вигідні умови господарювання, одержання максимального прибутку.

Кредит — позика в грошовій або товарній формі на умовах повернення зі сплатою процента; економічні відносини між кредитором і позичальником.

Норма банківського прибутку — відношення чистого прибутку до власних коштів банку.

Норма (рівень) процента — відношення річного прибутку, що одержується власником грошового капіталу, до суми позичкового капіталу.

Норма прибутку на капітал — щорічний чистий дохід (орендна плата мінус витрати) на вкладену одиницю капіталу.

Орендна плата — платежі за тимчасове використання капітальних благ.

Облігація — цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений строк з виплатою фіксованого процента.

Позичковий капітал — грошовий капітал, який надається в позику господарському суб'єкту на певний час, на умовах повернення, за плату у вигляді процента.

Позичковий процент — вартість послуги, яка надається кредитором позичальнику (клієнтові), у вигляді надання йому за плату певної суми грошей на обумовлений строк.

Попит — потреба в товарах (послугах), яка зумовлена платоспроможністю і виражена в грошовій формі.

Пропонування — кількість продукту, що може бути доставлена на ринок для продажу за кожної можливої ціни протягом визначеного проміжку часу.

Ринкова система — система ринків, цін та конкуренції.

Ринковий механізм — координація діяльності суб'єктів через систему цін.

Ринок — обмін, що здійснюється відповідно до законів товарного виробництва й обміну.

Товарна біржа — форма діяльності оптового ринку з купівлі та продажу товарів за встановленими стандартами і зразками.

Торговий капітал — капітал, який забезпечує рух продукту від виробника до споживача.

Фіктивний капітал — акції, облігації та інші цінні папери, які обертаються на фондовій біржі.

Цінні папери — грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також забезпечують інші права, що випливають із цих документів, іншим особам.

Теми для підготовки доповідей

1. Особливості становлення ринкових відносин в Україні.

2. Місце конкуренції в ринковій економіці.

3. Антимонопольне законодавство в Україні та його вплив на економічний розвиток.

4. Проблеми формування ринків праці, землі та капіталу в Україні.

5. Основні функції ринку грошей.

6. Механізм функціонування фондової біржі.

7. Істрія векселя.

8. Кредит та його роль в становленні ринкових відносин.

9. Небанківські фінансово-кредитні структури і їхня роль у формуванні конкурентних фінансових систем.

10. Основні і виробничі види цінних паперів: векселя, акції, облігації.

11. Організаційно-виробнича інфраструктура ринку.

Бібліографічний список до семінарського заняття

1.1.[§26-34, 39]; 1.2.[T.8-9]; 1.3.[гл.3-4]; 1.4.[Т.7-9]; 1.5.[р.14, 15]; 1.7.[Т.8-10]

Семінарське заняття 7

Тема 8. Підприємство як товаровиробник. Витрати виробництва, валовий дохід і прибуток

Мета заняття: поглибити, систематизувати та закріпити знання студентів з питань сутності та функцій підприємства та його капіталу, економічної природи прибутку та витрат, виробництва; аналіз теорії прибутку, норма прибутку та фактори, що на неї впливають.

План семінарського заняття

1. Підприємство у системі ринкових відносин.

2. Типи і види підприємств.

3. Капітал підприємства. Кругооборот капіталу і його стадії.

4. Витрати виробництва та їх види.

5. Доходи підприємства. Прибуток, собівартість і рентабельність.

Методичні рекомендації

При вивченні даної теми слід розглянути особливості та основні форми підприємств, що функціонують в умовах ринкової економіки, а також взаємозв’язок між різними формами господарювання підприємств і оптимальною концентрацією виробництва на різних етапах розвитку національної економіки. Доцільно проаналізувати структуру форм підприємств у різних країнах, процес і правову основу їх утворення, реорганізації і ліквідації.

Розгляд останнього питання дає можливість з’ясувати, яким чином формуються доходи підприємств і які фактори впливають на їх розмір. При цьому слід звернути увагу на те, що в умовах ринку кожне окреме підприємство має обмежений вплив на рівень ринкових цін. Тому вирішальним фактором у визначенні доходу підприємства є витрати виробництва. Вони визначають також його життєдіяльність, відіграють значну роль у формуванні пропозиції того чи іншого товару. В той же час обсяг витрат у значній мірі зумовлений технічним рівнем виробництва.

Окрім того, проблема витрат посідає центральне місце в ринковій економіці, оскільки в залежності від них визначається конкурентна пропозиція на ринку. Чітке уявлення про витрати дає можливість знайти методи, за допомогою яких можна їх скоротити чи зменшити, а тим самим добитися максимальної віддачі від ресурсів і матеріалів, устаткування і робочої сили.

Також слід врахувати, що існують різні підходи до процесу формування витрат. К.Маркс, наприклад, аналізував цей процес безпосередньо за елементами витрат у виробництві, абстрагуючись від коливання цін навколо вартості, оскільки повністю зосереджував увагу на основному джерелі створення вартості - праці. У попередніх теоріях не знаходила відображення залежність витрат від кількості виготовленої продукції. У сучасних західних теоріях, представниками яких є А.Маршалл, А.Пігу Д.Кларк та інші, особлива увага звертається на взаємозв’язок між обсягом виробництва і витратами. Для аналізу цього взаємозв’язку використовується концепція граничних витрат, яка дещо подібна з теорією граничної корисності, хоча за своєю суттю вони, звичайно, різні.

Проблемні питання

1. Чи існують відмінності між підприємством і фірмою?

2. Поясніть, як ви розумієте поняття «економічна свобода підприємств»?

3. Як ви вважаєте, чи існує взаємозв’язок між ефективністю та розмірами підприємств?

4. Чому кругооборот капіталу містить в собі єдність стадій обігу та виробництва?

5. Назвіть показники ефективності використання основного капіталу.

6. Які об’єктивні причини зумовлюють формування витрат виробництва?

7. У чому полягають особливості формування собівартості в різних галузях виробництва?

8. Перелічіть основні показники ефективності використання факторів виробництва.

Ситуаційні завдання

Дата добавления: 2015-05-22