Завдання 8

Завдання 7

Завдання 6

Завдання 5

Завдання 4

Завдання 3

Завдання 2

Завдання 1

Вартість основних виробничих фондів – 100 тис. грн., чисельність працюючих – 600 чол., обсяг реалізованої продукції – 1200 тис. грн. Визначите рівень продуктивності праці, фондовіддачі і фондоозброєності праці.

Виробничий цикл триває 6 місяців. Для його забезпечення фінансується: $30 на закупівлю сировини і матеріалів, $10 на паливо й енергію. Заробітна плата видається щомісяця по $2. Визначите величину оборотного капіталу і число його оборотів протягом року.

Авансований капітал — $460, у тому числі: вартість сировини — $70, палива й енергії — $50, зарплата — $100. Вартість машин і устаткування в 3 рази більше вартості виробничих будинків і споруджень, а середня тривалість їхнього функціонування відповідає 18 рокам у першому випадку і 30 рокам — у другому. Розрахуйте суму амортизаційних відрахувань, що нагромадиться через 7 років.

При сукупній собівартості 30 тис. грн., і ринковій ціні одиниці товару А 10 грн. обсяг продажу становив 4 тис. одиниць. Розрахуйте загальну масу прибутку.

В приватному підприємстві в місяць виробляється 1000 одиниць продукції, на які переноситься 250 грн. постійного капіталу. Місячна вартість робочої сили – 250 грн. Норма доданої вартості складає 300%. Визначте вартість одиниці продукції.

Власний капітал однієї корпорації склав 450 млрд. дол., прибуток – 135 млрд. дол. Визначте норму прибутку. Які фактори впливають на норму прибутку?

Вартість реалізованої продукції – 1500 тис. грн., сукупні витрати – 900 тис. грн., норма оподаткування прибутку – 30%, орендні платежі – 40 тис. грн., сплата відсотків за кредит – 60 тис. грн. Визначте величину чистого прибутку.

Постійні витрати підприємства за рік склали 300 тис. грн. Перемінні витрати на одиницю продукції – 20 грн., обсяги виробництва за рік – 20 тис. шт. Отриманий прибуток становив – 200 тис. грн. Визначте рентабельність виробництва продукції.

Ключові терміни та поняття

Амортизація основного капіталу — заміщення в грошовій формі зношених засобів праці поступовим перенесенням вартості на продукт (послуги), що виробляються.

Асоціація — об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності (вони не повинні втручатися у виробничу або комерційну діяльність будь-кого з учасників).

Бухгалтерський прибуток — різниця між загальним виторгом (доходом) підприємства і бухгалтерськими витратами (собівартістю).

Валові витрати — сума постійних і змінних витрат на кожному конкретному рівні виробництва.

Граничні витрати виробництва — додаткові витрати на виробництво однієї додаткової одиниці обсягу продукції.

Економічний прибуток — різниця між загальним виторгом (валовим доходом) і економічними витратами.

Економічні витрати — виплати, які підприємство повинне зробити, або ті доходи, які підприємство повинно забезпечити постачальнику ресурсів для того, щоб відволікти ці ресурси від використання в альтернативних виробництвах.

Закон спадної віддачі — продукт кожної додаткової одиниці фактора виробництва зменшується, якщо інші фактори залишаються сталими.

Змінні витрати — витрати, величина яких у короткостроковому періоді змінюється залежно від зміни обсягу продукції.

Капітал підприємства — засоби виробництва, інше майно та цінності, які обслуговують процес виробництва, а також просте і розширене відтворення підприємства.

Консорціум — об'єднання промислового та банківського капіталу на певний час для досягнення єдиної мети.

Корпорація — об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових або комерційних інтересів.

Кругообіг капіталу — безперервний рух капіталу, у процесі якого він послідовно проходить три стадії, набуває на кожній з них певної функціональної форми і повертається до своєї висхідної форми — грошової.

Моральний знос основного капіталу — передчасна втрата основними фондами їх вартості або зменшення її.

Норма прибутку — відношення прибутку в грошовому вираженні до всього авансованого капіталу, виражене у відсотках.

Оборот капіталу — кругообіг капіталу, узятий не як окремий акт, а як процес, що безперервно повторюється.

Основний капітал — частина продуктивного капіталу, яка цілком і багаторазово бере участь у виробництві товару, переносить свою вартість на новий продукт частинами (у міру зношування).

Партнерство (товариство) — форма організації підприємства, що жується на об'єднанні (пайовому, частковому) майна різних власників.

Підприємство — первинна ланка суспільного поділу праці і водно час основна ланка народногосподарського комплексу, яка є товаровиробником і забезпечує процес відтворення на основі самостійності та самоокупності.

Постійні витрати — витрати, величина яких у короткостроковому періоді не залежить від зміни обсягу продукції.

Середні витрати — витрати на одиницю випуску продукції, які дорівнюють валовим витратам, поділеним на вироблену кількість товару.

Фізичний знос основного капіталу — матеріальний знос машин інструментів, будинків і споруд, інших засобів праці за час їхнього функціонування в процесі виробництва або невикористання.

Теми для підготовки доповідей

1. Витрати виробництва в короткостроковому і довгостроковому періодах.

2. Альтернативні теорії прибутку.

3. Ефективність використання факторів виробництва.

4. Переваги і недоліки організаційно-правових форм підприємництва.

Бібліографічний список до семінарського заняття

1.1.[§27]; 1.3.[гл.4]; 1.4.[Т.9]; 1.7.[Т.9]

Семінарське заняття 8

Тема 9. Домогосподарство в системі економічних відносин

Мета заняття: поглибити, систематизувати та закріпити знання студентів з питань, які характеризують місце та роль домогосподарств в системі економічних взаємовідносин.

План семінарського заняття

1. Домогосподарство як суб’єкт ринкових відносин.

2. Доходи домогосподарства та їх джерела.

3. Підприємництво і його форми. Підприємницький дохід.

Методичні рекомендації

В сучасних розвинених країнах світу які розвиваються в змішаній економічній системі одним з важливих економічних секторів виступають домашні господарства. На сучасному етапі економічного розвитку України з утвердженням товарно-грошових відносин і плюралізму форм власності роль домашніх господарств в економічному розвитку зростає. Згідно з рекомендаціями ООН домогосподарство визначається як група осіб, поєднаних метою забезпечення всім необхідним для життя, тобто поєднаних спільним веденням господарства.

Місце домогосподарства в економічній системі визначається його функціями. Перш за все, в будь-якій економіці, домашні господарства є постачальниками ресурсів, в першу чергу, це робоча сила людини, її особиста праця. Застосовуючи майно що є в особистому розпорядженні домогосподарства з метою виробництва товарів або послуг, домовласник ставить на службу інтересам суспільства економічний ресурс – капітал.

Крім праці та капіталу домогосподарства можуть постачати і грошові ресурси державі через заощадження, купівлю акцій і облігацій.

Щоб домогосподарства виконували свої функції, вони повинні отримувати доходи із певних джерел. Головне джерело доходів – це доходи від ресурсів, які домогосподарства поставлять суспільному виробництву або ж доходи від факторів виробництва.

Джерелом доходів домогосподарств являються трансфертні платежі держави: пенсії, стипендії, субсидії, дотації, допомоги. Одним із джерел є надходження від особистого підсобного господарства. Джерелом доходів являється підприємницька діяльність домогосподарства.

Доходи домогосподарства розподіляються на споживання і заощадження. Споживання - це придбання товарів особистого користування, продуктів харчування, одягу, меблів, предметів культури і побуту та побутові послуги.

Витрати домогосподарства на споживання пов’язані з попитом та, з такими явищами, як ефект доходу і ефект заміни. Ефект доходу означає вплив зміни ціни на реальний дохід споживачів. Ефект заміни полягає втому, що коли ціна на товар зростає, то споживачі замінюють цей товар іншим, аби отримати бажане за нижчу ціну.

Заощадження – це та частина доходу домогосподарства яка не сплачується у вигляді податку та не витрачається на купівлю товарів особистого споживання.

Підприємець та його підприємницькі здібності в ринковій економіці являються важливішим фактором виробництва. Підприємництво – це самостійна ініціативна господарська діяльність спрямована на отримання прибутку яка здійснюється на власний ризик та під свою особисту майнову відповідальність. Види підприємницької діяльності: виробнича, комерційне, посередницьке, фінансове, страхове підприємництво.

Проблемні питання

1. Визначте економічні функції домогосподарства.

2. Яка роль домогосподарства в економічній системі держави?

3. Назвіть основне джерело сукупного доходу домогосподарства в Україні.

4. Обґрунтуйте складові споживання домогосподарства.

5. Які чинники спонукають домогосподарство здійснювати заощадження?

6. Поясніть ефект доходу та ефект заміни для споживача.

Ключові терміни і поняття

Домогосподарство — особа або група осіб, що об'єдналися з метою забезпечення всім необхідним для життя, тобто спільного ведення господарства.

Заощадження — частина доходу домогосподарства, що не сплачується у вигляді податку та не витрачається на купівлю товарів особистого споживання.

Сім'я — сукупність осіб, що живуть разом, пов'язаних родинністю та спільним бюджетом.

Споживання домогосподарства — придбання товарів особистого користування та витрати на соціально-культурні та побутові послуги.

Сукупний дохід домогосподарства — вся сума доходів, які воно отримує в грошовій чи натуральній формі з будь-яких джерел.

Теми для підготовки доповідей

1. Домогосподарство як об’єкт економічної та соціальної політики.

2. Диференціація доходів та їx мінімальні стандарти.

Бібліографічний список до семінарського заняття

1.1.[§48-55, 75]; 1.2.[T.5-6, 11-14]; 1.3.[гл.2, 9]; 1.4.[Т.5, 11]; 1.5.[р.20-21]; 1.7.[Т.11-12]

Семінарське заняття 9

Тема 10. Підприємництво. Галузеві особливості функціонування капіталу. Форми прибутку: торгівельний, процент, рента

Мета заняття: поглибити, систематизувати та закріпити знання студентів з питань сутності та значення підприємництва, особливості функціонування капіталу в різних сферах економіки.

План семінарського заняття

1. Підприємництво: його форми та функції. Підприємницький дохід.

2. Аграрні відносини. Земельна рента та її форми.

3. Сучасні форми земельної власності та господарювання в Україні.

4. Рентні відносини. Ціна землі.

Методичні рекомендації

Згідно з теорією факторів виробництва, як нам уже відомо, основними є: земля, капітал, праця і підприємницькі здібності. Сучасна передова промислова технологія заснована на застосуванні значної маси капіталу: складне машинне устаткування, крупні фабрики і заводи, великі запаси продукції, напівфабрикатів, сировини тощо. Цей капітал може постійно діяти, якщо він безперервно відтворює матеріальні умови виробництва нової вартості. Отже капітал існує лише в продуктивному використанні, а саме тоді, коли його власники отримують доходи від використання своєї власності. Тому вивчення проблем первісного нагромадження капіталу, перетворення грошей у капітал, джерела накопичення, закономірностей розвитку трудових відносин є не просто необхідним, а першочерговим завданням для всіх хто готується до трудової діяльності.

Вивчення теорії заробітної плати дає можливість зрозуміти механізм встановлення загального рівня заробітної плати, зокрема її мінімального рівня. Необхідно з’ясувати суть, види, форми і системи заробітної плати, а також проаналізувати особливості використання і відмінності погодинної і відрядної заробітної плати.

Провідною галуззю національної економіки є сільське господарство, в якому виробничі процеси мають свої особливості. Розвиток цієї галузі пов’язаний із розв’язанням продовольчої проблеми, що в свою чергу вимагає налагодження тісних економічних зв’язків сільського господарства з іншими сферами економіки. Ці та інші аспекти зумовлюють необхідність вивчення даної теми.

Аналізуючи сільськогосподарське виробництво, необхідно врахувати, що економічний процес відтворення незалежно від його суспільного характеру завжди переплітається з природними процесом. Тому раціональне управління у цій галузі вимагає знань і вмілого використання не лише економічних законів, а й законів природи.

Слід звернути увагу також на суттєві особливості механізму функціонування капіталу в аграрній сфері, дати порівняльну характеристику з іншими капіталами виробничої сфери. Ці особливості полягають по-перше, у чітко вираженій сезонності виробництва, по-друге, основним фактором виробництва є земля, по-третє, через обмеженість землі як виробничого фактора одним з елементів витрат може бути земельна рента.

При аналізі суті земельної ренти необхідно з’ясувати, які умови зумовлюють утворення диференціальної ренти І та ІІ, абсолютної і монопольної ренти, звернути увагу на відмінність ренти і орендної плати, фактори, які визначають попит на землю і її ціну.

Важливо також розглянути основні тенденції та перспективи розвитку різних форм господарювання в сільському господарстві в умовах формування ринкової економіки України.

Проблемні питання

1. Які умови необхідні для зростання капіталу?

2. Розкрийте роль змінного і постійного капіталу у виробництві додаткової вартості.

3 Що являє собою капітал як матеріальний, вартісний і соціально-економічний чинник?

4. Назвіть відмінність між марксистським і неокласичним підходами до встановлення джерела зростання капіталу.

5. Які фактори впливають на розмір капіталу і співвідношення його частин?

6. У чому полягає різниця в поділі капіталу на постійний та змінний, основний та оборотний?

7. Проаналізуйте особливості організації заробітної плати в державному та приватному секторах економіки.

8. Які історичні стадії у своєму розвитку пройшла земельна рента?

9. Визначте взаємодію природних і економічних процесів у сільському господарстві.

10. Які форми господарювання в сільському господарстві отримали широке розповсюдження, в сучасних умовах?

Ситуаційні завдання

Дата добавления: 2015-05-22