Ступінь дисонансу

Цих прикладів досить для того, щоб проілюструвати, як концептуальне визначення дисонансу може використовуватися емпірично, щоб вирішити, чи є два когнітивних елементи дисонансними чи консонансними. Звичайно, зрозуміло, що в кожній із цих ситуацій можуть існувати інші елементи знання, які можуть бути в консонантному відношенні з кожним із двох елементів у розглянутій парі. Проте, відношення між двома елементами є дисонансним, якщо, ігноруючи всі інші елементи, один з елементів пари веде до заперечення значення іншого.

Дисонанс може виникати на основі минулого досвіду. Якщо людина потрапляє під дощ і все ж таки сподівається залишитися сухою (не маючи з собою парасольки), то ці два знання будуть дисонансними по відношенню один до одного, оскільки вона знає з попереднього досвіду, що не можна залишитися сухою, стоячи під дощем. Якби можна було уявити собі людину, яка ніколи не потрапляла під дощ, то вказані знання не були б дисонансними.

Дисонанс може виникнути через культурні звичаї. Якщо людина на офіційному банкеті бере рукою ніжку курчати, знання того, що вона робить, є дисонансним відносно знання, що визначає правила формального етикету під час офіційного банкету. Дисонанс виникає з тієї простої причини, що саме ця культура визначає, що пристойно, а що ні. В іншій культурі ці два елементи можуть і не бути дисонансними.

3. Дисонанс може виникати тоді, коли одна конкретна думка входить до складу більш загальної думки. Так, якщо чоловік-демократ, але на цих президентських виборах голосує за республіканського кандидата, когнітивні елементи, які відповідають цим двом наборам думок, є дисонансними по відношенню один до одного, тому що фраза "бути демократом" містить у собі, за визначенням, необхідність підтримки кандидатів демократичної партії.

Один очевидний фактор, що визначає ступінь дисонансу, — це характеристики тих елементів, між якими виникає дисонансне відношення. Якщо два елементи є дисонансними по відношенню один до одного, то ступінь дисонансу буде прямо пропорційний важливості цих когнітивних елементів. Чим більш значимі елементи для індивіда, тим більшим буде ступінь дисонантного відношення між ними. Так, наприклад, якщо людина дає десять центів жебраку, хоч і бачить, що цей жебрак навряд чи по-справжньому має потребу в грошах, дисонанс, який виникає між цими двома елементами, досить слабкий. Жоден з цих двох когнітивних елементів не є достатньо важливим для цього індивіда. Набагато більший дисонанс виникає, наприклад, якщо студент не прагне підготуватися до дуже важливого іспиту, хоч і знає, що рівень його знань є, безсумнівно, неадекватним для успішної здачі іспиту. У цьому випадку епементи, які є дисонансними по відношенню один до одного, набагато більш важливі для цього індивіда, і, відповідно, ступінь дисонансу буде значно більшим,

Досить впевнено можна припустити, що в житті дуже рідко можна зустріти якусь систему когнітивних елементів, в якій дисонанс повністю відсутній. Майже для будь-якої дії, яку людина могла б почати, чи будь-якого почуття, яке вона могла б відчувати, майже напевно знайдеться принаймні один когнітивний елемент, який пребуває в дисонансному відношенні з цим "поведінковим" елементом.

Дата добавления: 2015-05-22