Не гніватись

Ці заповіді повинні виконуватись завжди представниками всіх каст. Порівняйте їх із 10 заповідями Мойсея, проте система «возмездия» - три самих небезпечних типів гріхів, які ведуть до неблагосприятливих втілень.

1. Гріхи тілесної дії: вбивства, присвоєння чужих речей, нанесення збитків всупереч правилам, прелюбодіяння. Вони ведуть до переродження в рослину.

2. Гріхи через слова: образа і брехня, наклеп і бездумне базікання. Ці гріхи ведуть до відродження птахів чи інших тварин: хитрість, підлість, скупість.

3. Гріхи у помислах: хитрість до чужої власності, роздуми про дурне (проте, що може бути не корисним для інших і забороненим). Гріхи цієї групи визначають перетворення в людину нижчої касти.

Безпосереднім наслідком Ахімси виступає розвиток аскетизму, який єдиний оберігає від усього небезпечного для майбутнього життя. Недивно, що аскетизм отримав найбільшу популярність і найбільше розповсюдження серед всіх світових релігій. Самообмеження і омертвіння плоті вважалось вищим благодіянням.

Одним із духовних шляхів, які ведуть до духовного звільнення, проходить через йогу. Психологічний аспект йоги складається із самопізнання, який отримуємо за допомогою виконання певних правил. смисл відповідних вправ заключається у поступовому поглиблені уваги і розширенню області актуального осягнення.

Досягнення бажаного стану потребує не лише нерухомість, сконцентровування погляду на одній точці і затримки дихання, але і постійного утримання в думках складів, які мають велике значення. Заборона на азартні ігри, повне утримання від сексуального життя, стремління до зникнення всяких бажань, і почуття страху – ось вимоги, які потрібно виконувати.

Культура, яка побудована на принципах індуїзму, глибоко проникнута етичними елементами. Вона вимагала співчуття, яке говорилося кожному без нав’язування своїх цілей, у тій мірі, в якій це було потрібно. Засуджувалась заздрість як саме найбільше зло. В Упанішадах сказано «Той, хто віддає, той віднайде. Ти не повинен заздрити.» Потрібно підкреслити, що «Закони Ману»- не захищали ні рабів, ні жінок. Про рабів закон згадує в порівнянні із тваринами. Окрім того, на відмінно від індуїзму, християнства, ісламу прозелітизм, т. е. перехід від окремих осіб у індуську релігію був неможливим, оскільки цьому заважало вчення про касти, як про вродженні відмінності. Багаторазово повторюється божественне походження каст.

Для послідовників індуїзму обряди і ритуали суворо регламентують не тільки все значущі етапи життя як то: зачаття, народження, перехід від одного періоду життя до іншого, одруження, виховання дітей, старість і смерть. але навіть всі буденні дії – ранкове омивання, туалет і їжа. З дня народження і до останнього подиху все повинно виконуватися за суворими правилами, оскільки існувала загроза відлучення від касти, Згідно уявленням індусів, боги живуть лише завдяки жертвоприношенням, а люди існують для здійснення цього обряду. Через жертвоприношення вони отримують багатство, потомство і життєвий успіх, силу і знання, які виходять за межі життя і проникають у потаємну сферу буття.

Ранній індуїзм відрізнявся відсутністю публічного культу, і всі ритуали здійснювалися на користь того, хто брав на себе витрати на ці ритуали. Вірність Богу проявлялася виключно у індивідуальних діях, і через це не було ніяких різниці виконувати їх у храмі чи вдома. Дійсн6о, ритуали виконувалися головним чином у сімї і таке інше. Обряди здійснювалися вдома, брахман являвся домашнім жрецем. Його зусилля були спрямовані на інтерес особи за рахунок якої про водилася ця церемонія. Саме в якості домашнього священнослужителя у вождя чи царя він набував соціального престиж і багатство. Пізніше в культі виникають масові церемонії, обряди, створюються святилища, храми, місця паломництва, але культ індуїзму зберігає достатню демократичність, так як в обрядах і ритуалах були присутні елементи народного свята, які включали ігри, танці, співи.

Обряди індуїзму можна поділити на три групи: обряди, які відносяться до теперішнього, майбутнього і минулого. До минулого були звернення поминальні жертви предків, до майбутнього – обряди, які здійснювалися задля здоров’я, отримання нащадків, а до теперішнього – ритуальні дії, що проводилися на честь народження дитини чи вступу у шлюб.

В першу чергу потрібно розглянути обряд жертвоприношення, оскільки жертва освячує та зафіксовує не лише важливі моменти життя індивіда або особи, але і оберігає на протязі усього його існування. Жертвоприношення виступає не мов посередником у відносинах людини з богами, спонукає їх допомога ти людям.

Поступово жертви в індуїзмі ставали безкровними. Ця трансформація була тісно пов’язана з ученням про перевтілення, яке гостро поставило питання про вживання у їжу м’яса тварин. Якщо чоловік був у минулому житті чи буде у майбутньому твариною, тобто будь яка тварина може потенційно вважатися людиною, то вбивати тварину – кощунство.. На цій основі не вбивають навіть мишей, хоча вони поїдають більшу частину зерна. Тому принесення в жертву тварин характерне для раннього індуїзму. Поступово воно зійшла нанівець і виникла ритуальна заборона вбивати корів, які і до цього часу вважаються священними тваринами. Сьогодні богам пропонують сому – священний напій, жертовний сік життя і смерті. До його складу входять рослини використовується цей напій для жертовного обряду (помазання).

Важливу роль у культі відіграє вогонь як посередник між людьми і жителями неба, тому вогонь домашнього затишку урочисто запалюється біля будівлі. Це був священний вогонь, що охоронявся родиною і переходив від покоління до покоління., від цього вогню запалюється вогонь жертвоприношень, в яких спалювалися жертви, які приносилися богам. Зазвичай перед світанком голова сім’ї стояв перед олтарем, на якому горів вогонь, що був запалений трінням сухого дерева. Коли сходило сонце він говорив молитву. в цей час мати і сини лили у вогонь сому. Культ богинь перед світанком означав пожертву індивідуальної душі - душі всесвітні із молитвами і поклонінням.

Так здійснювалася молитва Агні, і полум’я, яке піднімалося вгору, приносило молитву до Бога. Навіть весільний обряд завершувався тим, що наречені обходили священний вогонь.

Індуїсти (голови сімей) здійснювали п’ять щоденних жертвоприношень: принесення дарів тваринам (годівля птахів), людям – гостинність, предкам і богам, і нарешті – вивчення Вед. Останнє могло замінити жертвоприношення, оскільки вважалося, що той, хто вивчає Веди, вже тим самим приносить жертву богам.

За виконання цього обов’язку прощалося багато гріхів, і людина нагороджувалася наближенням до вічного життя шляхом злиття з Брахмою.

В ритуалах були регламентовані і між кастові відносини. Вони проявлялися у певних ситуаціях, наприклад, у відмовлянні від загальної трапези, для того, щоб не було зневаги, яка передається насамперед через їжу, котру було виготовлено на воді.

Подібна наруга лякає членів усіх каст, оскільки через їжу питво можна вплинути на свою долю. Якщо зневаження людини вже сталося, то з ціллю його зняти проводилося ритуальне омивання і купання в священних ріках, наприклад. в Гангі чи в басейнах храмів.

Рух по життєвому шляху відмічався рядом вікових обрядів: обрання імені, перший вихід новонародженого, перше годування рисом…

Шлюб вважався обов’язковим оскільки був актом релігійним. По уявленням індуїстів, в зачатті людини приймає участь мати, батько і гандхара як духовна субстанція існування когось, хто вже страждав у цьому світі. При цьому душа останнього переходить у тіло когось іншого оскільки істоти отримують дущі попередніх живих істот, а доля цих душ залежить від зусиль нащадків.

Індуїст не мав права залишатися неодруженим, оскільки шлюб був потрібен йому для народження сина, на якому висітиме обов’язок принесення поминальних жертв. Якщо ж у чоловіка не було сина і нікому було приносити поминальні жертви, він міг зробити свою дочку (за згодою її чоловіка) путрікою (так-би мовити жінкою), тоді й син від чоловіка вважався сином батька і міг приносити поминальні жертви.

До основних положень індуїзму можна віднести:

1. Індуїзм сформував фундаментальне уявлення про створення світу.

- по-перше, введена циклічність існування світу, тобто кругообіг більш є глобальним, ніж кругообіг народжуваності.

- по-друге, введений закон світового порядку – Ріта.

- по-третє, затверджується, що Всесвіт складається із двох елементів: Акази (матерії) і Прани (енергії), які в процесі встановлення і розрухи світу переходять одна в іншу.

2. Індуїзм визнавав єдність всього сущого, яка допускає і припускає ідею перевтілення, який є сформований і записаний у законі карми.

3. Індуїзм стверджував взаємозв’язок безсмертного духовного початку в людині з божественною сутністю.

4. Визнавав декілька шляхів самовдосконалення і руху у напрям мокши, що стало базою терплячості індуїзму до інших вірувань.

В індуїзмі укорінилася ідея перевтілення як всезагальна віра. Її детермінізм створив відповідальність за тим, що зробила особа, для покращення свого існування в майбутньому.

Також в індуїзмі була присутня ідея віротерпимості по відношенню до інших вірувань. Її витоки - в “ Гітє ”, де описані різні групи, які ведуть до звільнення: шлях знання, шлях дій, шлях релігійної любові і шлях досягнення знань про дійсність.

Серед обрядів виділимо два. По-перше, жертвоприношення, оскільки жертви виступають як посередники у відносинах віруючих із Богами, підштовхуючи їх робити добро, тобто допомагати людям.

Прогрес демократії перш за все торкнувся ідеї кастового поділу суспільства. Такі ідеї індуїзму як закони Ріти, Карми, Реінкарнації, як послідовних земних існувань і безсмертя душі, яка перевтілюється у людину, що пізніше включається в ряд інших релігій.

Дата добавления: 2015-05-22