Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Експертиза




 

Експертизою називають розгляд чи дослідження якоїнебудь справи, якогось

питання з метою зробити правильний висновок, дати оцінку відповідному явищу.

Експертне споглядання, за визначенням, має бути точним відтворенням явища,

процесу, об'єкта з метою встановлення засад оптимізації їхнього функціонуван

ня. Експертний висновок – виготовлення експертом "факсиміле"215 об'єкта пев

ними методами і способами. Експертна діяльність є настільки важливою, що її

досліджує спеціальна наука – експертологія.

Експертна компетентність потрібна всім, хто займається інтелектуальною чи

управлінською діяльністю. Перевірка зошитів, прийняття іспитів та рішень, від

відування уроків чи шкіл тощо – це все експертні дії. Про експертизу та її стан в

освіті можна говорити в широкому та вузькому змісті слова, зокрема, про внут

рішню експертизу, здійснювану власне освітянами в усіх ланках освіти, і зовніш

ню, яку проводять незалежні експерти. Але усім формам експертизи властива

проблема ваги і значущості, дієвості і впливовості, адекватності і конструктив

ності експертних оцінок, тобто кількісних чи порядкових оцінок процесів і явищ,

які найчастіше не піддаються безпосередньому вимірюванню і можуть бути вста

новлені лише завдяки судженням спеціалістів.

Освіта в нашому вітчизняному просторі не позбавлена експертної уваги. Фор

мування національної освітньої політики здійснюється у змаганнях з альтернати

вами, ініційованими Міжнародним Фондом "Відродження", Програмою Розвит

ку Організації Об'єднаних Націй, Міжнародним центром перспективних дослід

жень, Українським центром економічних і політичних досліджень імені Олексан

дра Разумкова (УЦЕПД) та деякими іншими інституціями.

Незалежна експертиза освіти в Україні зрушила з мертвої точки у 1996 році на

серії "круглих столів" МФВ, присвячених освіті. З того часу відбулося значне

примноження експертної роботи щодо освіти. Згадаємо лише масштабний "круг

лий стіл" "Національна доктрина розвитку освіти. Чого чекати від її виконання?"

(17 травня 2002р., м. Київ), проведений УЦЕПД, ряд досліджень МЦПД. Поміт

ним явищем є здійснення у 2003 р. експертизи Проекту Державних стандартів ба

зової та повної середньої освіти, ініційоване МФВ та благодійницьким фондом

"Перше вересня".

Проте яку роль і яку точність в українській освіті має експертиза?

Згадаємо "експертизи" освітніх систем В.Сухомлинського, А.Макаренка за їх

нього життя. Згадаємо вже у наш час недосконалість підручників, які потрапили

до школи після щільної експертної роботи. В українському освітньому просторі

експертизу фактично проводять ті ж, хто й вносить на розгляд свої пропозиції. На



 

Філософські стратегії і генеративна освіта


 

 


 

 

дисертації відзиви експертів пишуться переважно дисертантами. Формальні ре

цензії на книги укладаються авторами. Внаслідок майже глобальної самоекспер

тизи освітні концепції, програми і закони нерідко відповідають не стільки потре

бам країни, скільки менталітету та арифметиці матеріальних інтересів осіб, які їх

ухвалюють, і експертів, які їх оцінюють. І як би не хотілося уникнути відчуття не

серйозності експертиз у галузі освіти, враження від експертизи як певної гри не

зникає.

Експертології варто оперти свою методологію на класичну роботу видатного

нідерландського історика і культуролога Й.Хейзінги Homo ludens ("Людина, що

грає", 1938 р.). У Хейзінги гра – екстранезалежна категорія, яка знаходиться поза

іншими категоріями, є вільною дією, необумовленою сторонніми інтересами. Гра

в певному місці та в певний час встановлює порядок, її правила безперечні,

обов'язкові і відсторонені від повсякденного життя. Опис гри в Хейзінги контрас

тує до уявлень про українську експертизу, та й Хейзінга про експертизу як гру не

говорить жодного разу216.

Це робить Ліотар у дослідженні про стан знання в найбільш розвинених сус

пільствах (1979), вказуючи на відмінність двох сучасних мовних ігор, експертної

і філософської. Обов'язок експерта – "розпорядження інформацією", тому екс

перт знає те, що він знає і що не знає, а філософ не відає цього, перший робить екс

пертні висновки, другий ставить філософські питання.

Не зважаючи (інколи зважаючи) на висновки експертів і питання філософів,

правляча верства є і буде класом, який ухвалює рішення. Новим, за Ліотаром, є

те, що сучасний світ (епоха постмодерну за його термінологією) керується прави

лами гри з повною інформацією, оскільки остання, в принципі, досяжна для всіх

експертів217. В Україні ще не проглядається така епоха, достатньо згадати дослід

ження про стан відкритості (точніше закритості) інформації у державі, проведе

них Харківською правозахисною групою.

Українська проблема в тому, що сучасний стан експертизи освіти не є грою у

смислі Хейзінги. Скоріше, це "гра без правил", існування якої підтверджує тезу,

що не все людське, на жаль, є грою. Наприклад, експертні процедури вступних іс

питів до ВНЗ, ліцензування та атестації навчальних закладів і багато ще дечого не

є змаганнями інтелекту, а є відгадуванням загадок та дізнанням про "знання свя

щенних речей".

Достовірна експертиза має стати усталеним порядком нашого суспільства,

тобто грою у повному значенні цього слова. Закон України "Про наукову і науко

вотехнічну експертизу" визначає лише перші кроки до цього.

"Експерт є той, хто знає деякі найгірші помилки, які можуть бути зроблені в

його темі, і знає як уникнути їх", – зазначав В.Гейзенберг. Тому відмирають сьо



 


 

 

філософія освіти в європейському контексті


 

 

годні наукові дисципліни, які не мають потенціалу для експертизи. Гуманітарні

науки здійснюють дрейф до гуманітарної експертизи. Педагогіка стає наукою про

педагогічну експертизу. Філософія освіти здобуває статус теорії управління

знаннями.

Українські "мозкові танки" переважно переймаються експертизою економіки і

політики. Експертні висновки щодо освітньої політики, здійснені УЦЕПД і

МЦПД, є приємними винятками. Проте вони ігноруються тими колами, які ухва

люють доленосні рішення. Хто тут винен? Експерти чи ухвалювачі рішень? Найі

мовірніше, винні епізодичність та низька публічність експертних висновків.

Експертне товариство має консолідуватися і укласти "Білу книгу" української

освіти, колективний акт її пізнання і перший крок до плідних рішень.

Важливо прослідкувати висновки і пропозиції експертів щодо української ос

віти і з'ясувати, чому їх не було владою взято вчасно до уваги, або спростувати їх

ню доцільність чи раціо експертів. В інтересах влади вирощувати своїх експертів.

У грі з вичерпною інформацією найкраща результативність досягається новою

організацією даних, у чому, власне, і полягає метод інтеграції. Така нова організа

ція вдається частіше за все при з'єднанні в один ряд даних, які до того вважалися

незалежними. Цим обумовлюється взаємозалежність двох типів експертної ді

яльності в освіті – внутрішньої та зовнішньої.

Техногенна катастрофа відбувається раптово і в одну мить. Експертиза її при

чин і наслідків триває роками. У випадку з освітою значно важче. Експерти навіть

не знають, чи знаходиться українська освіта в посткатастрофічному стані, чи напе

редодні нової катастрофи. Тому експерт, як ніхто, ставить усі питання у впевне

ності, що ніхто не має права заборонити йому шукати відповіді на них.

Вважається, що парадокс недосяжності свободи вирішується грою. Людина, доб

ровільно вступаючи в гру, може розіграти своє життя, проводячи експертизу себе і

навколишнього світу з тією ж серйозністю, як і первісні люди, що викликали своїми

ритуалами дощ. Експерти в освіті, граючи за правилами, покликані формувати у

збуреному світі освіту, яка породжує свободу і помножує енергію особистості. Бо

своїм словом експерта вони кажуть: fac simile – зроби подібне. Або – не роби подібне...

***

Освітня політика в сучасній Україні так чи інакше спрямовується на розвиток

необхідної суспільству генеративної освіти, умовами становлення якої є ефектив

на експертна діяльність у галузі освіти, розвиток фундаментальних досліджень

щодо елементарних "одиниць" освітнього процесу та уточнення "матриці освіти",

у якій має знайтися місце і для вчителя, здатного до управління знаннями в нав

чальному процесі.



 

Цінності буття і цінності освіти

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 491; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.035 сек.