Український національний рух (друга половина ХІХ ст..): загальна характеристика та регіональні особливості

Український національний рух (кінець ХУІІІ – перша половина ХІХ ст..): загальна характеристика та регіональні особливості.

Соціально-економічне становище західноукраїнських земель у «довгому» ХІХ ст..

ПІСЛЯ СКАСУВАННЯ Кріпосного права 1861р протягом наступних 40-ка років економічний розвиток Наддніпрянської України відбувався прискореними темпами. На поч. ХХст Україна займала 2 місце за економічним потенціалом в промисловому виробництві Рос імперії. Тут сконцентрована 5-та частина рос промислових підприємств, які виробляли понад20% пром продукції. ЕК політика царизму проводилась виключно в інтересах імперії і зводилась до заохочення розвитку в Україні тільки тих галузей промисл, які не мали відповідних природн умов в Росії, або тих, що постачали сировину для Рос індустрії. При цьому сировина коштувала дешево, аготова продукція-дорого. Відповідно екон залежність України від Росії не змінювалась.

Національне відродження З кінця XVIII ст. зароджується український національний рух, спершу культурний, а з 1840-х (Кирило-Мефодіївське братство) і політичний. Почалося формування модерної української нації. Важливе значення для національного пробудження мала творчість Т. Шевченка; внаслідок репресій російського царату з 1870-х центр національного руху перемістився в Галичину. З кінця XIX ст. виникають українські політичні партії, частина з яких висуває вимогу самостійної соборної української держави. Лютнева революція 1917 року в Росії стала поштовхом до початку національної революції в Україні.

Наприкінці 50-х в Києві, Харкові, Полтаві та ін виникають напівлегальні сусп-політ організації (громади), ідеологи- Шевченко, Костомаров. Громади розгортають культ-просвітницьку роботу, пробуджують нац свідомість.Перша громада- гурток хлопоманів. Створювались друкарні, проводились читання Шевч творів. На поч..70-х Антонович, Драгоманов та ін заснували «стару громаду», де приділялась увага розвитку і поширенню наукових знань і письменства. Вперше «свідомі українці» заявили про себе в 90-му р, коли вирішили створити братство Тарасівців, головна мета якого – створення самостійної України. Створена ними «декларація молодих українців» проголошувала намір бути українською інтелігенцією. Важливу роль у формуванні нац свідомості відіграло створення у 1868р товариства «Просвіта». Офіційна влада робила все дя того, щоб придушити прояв укр. нац руху. В 63р Валуєв видав циркуляр про заборону будь-яких публікацій. Розпущено громади. Всі заборони були зведені в Емський Указ в 76р. Громади перейшли на нелегальне становище. Таким чином нац політика царського уряду у 2 пол ХІХ ст. залишалась антиукраїнською.

Дата добавления: 2015-05-22