Поняття про увагу, її види форми та властивості

Увага - форма психічної діяльності людини, що виявляється в її спрямованості й зосередженості на певних об'єктах з одночасним абстрагуванням від інших.

Увага є такою психічною функцією, яка характеризує вибіркове ставлення до навколишнього світу, коли з великої кількості подразників свідомість вирізняє один або кількаФізіологічний механізм уваги полягає в концентрації збудження у певній ділянці кори головного мозку. Саме в цій ділянці кори виникає зона оптимального збудження, а в інших має місце гальмування

Психологічний механізм уваги слід шукати у складних взаємозв'язках людини з навколишнім середовищем, у здатності інтелекту до вибірковості відображення.

Увага є необхідною передумовою діяльності людини, запорукою успішного пізнання, навчання, праці, поведінки.

Розрізняють мимовільну і довільну увагу.

В основі мимовільної уваги лежить орієнтувальний рефлекс організму, що зумовлюється змінами в навколишньому середовищі, специфічними рисами об'єкта відображення, а також внутрішніми станами суб'єкта.

Довільна увага зумовлена метою діяльності, тими завданнями, що їх ставить перед собою людина. Вона є наслідком свідомих зусиль людини, вияву її інтелекту і волі.

Існує ще один вид - післядовільна увага. Увага, яка спершу підтримувалася вольовими зусиллями, тобто була довільною, переходить у післядовільну. Вона характеризується тривалою зосередженістю, з нею обгрунтовано пов'язують найбільш інтенсивну і плідну розумову і творчу працю, високу продуктивність усіх видів праці.

Залежно від характеру дії людини її увага буває зовнішньою і внутрішньою.

Зовнішня увага виявляється у зовнішніх діях людини, вона спрямована на теоретичне і практичне оволодіння навколишнім середо-вищем.

Внутрішня увага виявляється в наших внутрішніх діях, наприклад, розв'язання задач «про себе», самоспостереженні тощо.

Грані між увагою мимовільною і довільною, а також між зовнішньою і внутрішньою є рухливими, вони мають відносний характер.

Характерними рисами уваги є:

• вибірковість;

• розподіленість;

• здатність до концентрації;

• здатність до зосередженості, стійкості, обсягу;

• здатність до переключення (див. рис. 35).

Ці та інші параметри уваги залежать від типу нервової системи, вони вдосконалюються в перебігу конкретних видів діяльності: гри-у дітей; навчання - в учнів; праці - у дорослихУвага детермінована об'єктивними факторами, в яких перебуває людина, а також суб'єктивним станом її організму; істотно залежить від інтересів і потреб особистості, волі, характеру.

39) Психологічні теорії уваги.Розвиток уваги.

1))))) Теорії, установки та концепції: Одну з найбільш відомих психологічних теорій уваги запропонував Т. Рибо. Він вважав, що увага, незалежно від того, чи є воно ослабленим або посиленим, завжди пов'язане з емоціями і викликається ним,2) Теорія установки Д.М. Узнадзе: Установка, на думку Д. Н. Узнадзе, безпосередньо пов'язана з увагою. Внутрішньо вона і висловлює собою стан уваги людини. Цим пояснюється, зокрема, те, чому в умовах імпульсивного поведінки, пов'язаної з відсутністю уваги, у людини, тим не менш, можуть виникати цілком певні психічні стану, почуття, думки, образи,3))) Концепція П.Я. Гальперіна,: Увага є одним з моментів орієнтовно-дослідницької діяльності. Воно представляє собою психологічну дію, спрямовану на зміст образу, думки, іншого феномену, який є в даний момент часу у психіці людини.

За своєю функцією увага являє собою контроль цього змісту. У кожному дії людини є орієнтовна, виконавча і контрольна частини. Ця остання і представляється увагою як таким.

В відміну від інших дій, які виробляють певний продукт, діяльність контролю, або увагу, не має окремого, особливого результаТА,4) Увага як результат емоції. Ця теорія ґрунтується на твердженні про залежність уваги від емоційного забарвлення уявлення. Досить добре відомий вислів Дж.Міля „Мати приємне або тяжке відчуття або ідею і бути до нього уважним - це одне й те саме",5) Увага як результат аперцепції. Згідно з цією теорією увага є результатом життєвого досвіду індивіда,6) Увага як особлива активна здатність духу. Прихильники даної теорії вважають увагу первинною і активною здатністю, походження якої не можна ПОЯСНИТИ,7) Теорія нервового пригнічення. Прихильники цієї теорії намагаються пояснити переважання одного уявлення над іншим тим, що один фізіологічний нервовий процес затримує або пригнічує інші фізіологічні процеси, результатом чого є особлива концентрація свідомості,8) Увага як результат обмеженості обсягу свідомості. І. Герберт і У.Пмільтон, не пояснюючи „обсяг свідомості", вважають, що більш інтенсивні уявлення в змозі витіснити або пригнітити менш інтенсивні.

РОЗВИТОК УВАГИ: Увага, як і більшість психічних процесів, має певні етапи розвитку. Нижчі етапи представлені мимовільною увагою, а вищі -довільною. Безпосередня увага - це також нижча форма її розвитку, порівняно з опосередкованою.На думку Л.С,ВИГОТСЬКОГО історія уваги дитини є історією розвитку організованості її поведінки, і ключ до генетичного розуміння уваги слід шукати не всередині, а поза особистістю дитини.

За даними спостережень і експериментальних досліджень, послідовність розвитку дитячої уваги виглядає так.

Перші тижні — місяці життя. Дитина спочатку реагує тільки на зовнішні подразники, причому тільки у випадку їх різкої зміни (несподівані голосні звуки, перехід із темряви до яскравого світла тощо). Починаючи з третього місяця, дитина все більше цікавиться об'єктами, які пов'язані з її життям,2) Кінець першого року життя. Виникає орієнтувально-досліднинька діяльність як засіб майбутнього розвитку довільної уваги,3) Початок другого року життя. З'являються зачатки довільної уваги, що пов'язано з процесами виховання дитини,4) Другий — третій рік життя. Велике значення для розвитку довільної уваги має гра. У ході гри дитина вчиться координувати свої дії відповідно до завдань гри та її правил,5) П'ять — шість років. Основною особливістю цього етапу є нестійкість довільної уваги. Дитина легко відволікається на сторонні подразники, увага є досить емоційною—дитина все ще погано володіє своїми почуттями,6) Шкільний вік. Подальший розвиток і вдосконалення довільної уваги відбувається за рахунок дисциплінованості, що сприяє формуванню контролю за власною поведінкою. У початкових класах у дитини переважає мимовільна увага і вона ще не може повністю контролювати своєї поведінк, У старших класах довільна увага досягає досить високого рівня розвитку. Старшокласник може досить довго зосереджуватися на певних видах діяльності, контролювати свою поведінку

Дата добавления: 2015-05-22