Фізіологічні і мотиваційні аспекти вольових дій. Структура вольових дій. Основні психологічні теорії волі

Матеріальною основою довільних рухів є діяльність гігантських пірамідних квіток розташ в корі головноготмозку,ці клітки назив клітинами Беца.При ураженні клабових частин мозку виникає афракція-це порушення довільної регуляції рухів і дій,абулія_це відсутність сполук до діяльності нездатність здійснити потрібну дію

Мотиваційні аспекти волі:Вольова дія почин із бажання_це стан актуалізованої потреби,який пов'язаний з прагненням і готовністю зробити щось конкретне.потяг_специфічний стан потреби у вигляді туги або невизначеності..,боротьба мотивів_психічний стан який характериз зіткненням кількох бажань)

Виконавчий етап вольових дій:1)намір виконати,прийняти рішення,2)планування шляхів досягнення мети,3)вольове зусилля,4)вольова дія,5)вольові якості людини

ЯКОСТІ)Позитивні(наполегливість,самостійність,адекватна самооцінка),Нейтральні(сила волі,витримка,цілеспрямован),Негативні,(впертість,низька самооцінка)

Слід зазначити, що розвиток основних вольових якостей відбувається при постійному спілкуванні людини з іншими людьми, у спільній роботі з ними. Поза суспільства, поза колективом воля людини нормально розвиватися не може.

У кожного школяра є всі можливості для розвитку і самовиховання волі. Чим раніше починається свідомий процес виховання волі, тим більших успіхів він може досягти.

44)ПОНЯТТЯ про адаптацію людини)

Познайомимося з найбільш загальним визначенням цього поняття.

Адаптація (від лат. - Пристосовують) - пристосування будови і функцій організму, його органів і клітин до умов середовища. Процеси адптаціі спрямовані на збереження гомеостазу.

Одним з перших, хто став навчати проблему функціонування живого організму як цілісної системи, був французький фізіолог К. Бернар. Він висунув гіпотезу про те, що будь-який живий організм, в тому числі і людський, існує благодоря можливості постійно зберігати сприятливі для свого існування параметри внутрішнього середовища організму, а це, у свою чергу, відбувається тому, що всі системи і протікають в організмі процеси перебувають в рівноважному стані. До тих пір, поки це рівновага зберігається, організм живе і діє. Таким чином, постійність внутрішнього середовища, на думку Бернара - це умова вільного життя. Пізніше ідея Бернара про сталість внутрішнього середовища організму була підтримана і розвинена американським фізіологом У. Кенноном, який назвав це властивість гомеостазом.

Поняття гомеостазу.

Гомеостаз - це рухоме рівноважний стан будь-якої системи, яке зберігається шляхом її протидії порушує цю рівновагу внутрішнім і зовнішнім чинникам.

Центральним моментм вчення про гомеостазі є уявлення про те. що будь-яка система прагне до збереження своєї стабільності.

Однак життєдіяльність організму забезпечується не тільки за рахунок прагнення до внутрішнього рівноваги всіх систем, але і за рахунок постійного врахування чинників, що впливають на цей організм ззовні. Справа в тому, що живий організм не може існувати поза середовищем, оскільки змушений постійно отримувати з зовнішнього середовища необхідні для життя компоненти (наприклад, кисень). Тому живий організм, прагнучи до досягнення внутрішньої рівноваги, повинен одночасно пристосовуватися до умов середовища, в якій він знаходиться. Саме це явище і визначає зміст поняття «адаптація».

Необхідно відзначити, що головною відмінністю людини в порівнянні з іншими представниками тваринного світу є те, що він не може існувати, не стикаючись не тільки з фізичної, але і з соціальним середовищем - в цьому випадку ми говоримо про соціальну адаптацію людини.

Отже, при розгляді проблеми адаптації людини виділяють фізіологічну, психічну та соціальну адаптацію, а іноді до цього додають психофізіологічну і соціально-психологічну адаптацію.

Більше того, існують певні фізіологічні і психічні механізми, що забезпечують процес адаптації на цих трьох рівнях.1) Фізіологічна адаптація - сукупність фізіологічних реакцій, що лежить в основі пристосування організму до зміни навколишніх умов і спрямована до збереження відносної постійності його внутрішнього середовища – гомеостазу,2) Психічна адаптація людини може бути представлена як результат діяльності цілісної самокерованої системи, активність якої забезпечується не просто сукупністю окремих компонентів (підсистем), а їх взаємодією і «сприянням», породжують нові інтегративні якості, не притаманні окремим утворюючим підсистемам,3) Соціальна адаптація (від лат.-Пристосовуватися і - суспільний) розуміється двояко.

По-перше як постійний процес активного пристосування індивіда до умов соціального середовища;

По-друге, як результат цього процесу.

Виділені нами три рівня адаптації взаємопов'язані між собою найбезпосереднішим чином, роблять один на одного безпосередній вплив і визначають інтегральну характеристику загального рівня функціонування всіх систем організму. Ця інтегральна характеристика являє собою вельми динамічне утворення, яке прийнято називати функціональним станом організму.

45)Загальне уявлення про функціональний стан організму)

Функціональний стан організму-характеристика рівня функціонування систем організму в певний період часу,що відображає особливості організму та процес адаптації

))))))) ОСНОВНІ СТАНИ ОРГАНІЗМУ Т ПСИХІКИ:1)Релаксація-стан заспокоєння.розслаблення і відновлення(є довільна і мимовільна),2)Сон_періодично виникаючий функціональний станякий характериз нерухомістю і сприйняття зовнішнього світу,3)Оптимальний робочий стан_стан в якому людина діє найбільш ефективно та почувається комфортно,4)Втома_тимчасове зниження працездатності.під впливом тривалої дії навантаження,стомленя може бути на фізіологічному,психічному,поведінковому рівні.ГОСТРЕ І ХРОНІЧНЕ,5)Стресс_стан підвищеної напруженості що виникає в умовах загрози,коли нормальна адаптована реакція недостатня.

46)Поняття і характеристика людської діяльності)

Діяльність_це активна взаємодія людини з середовищем,в якій він досягає свідомо поставленої мети,що виникла в результаті появи у нього певної потреби.Кожна конкретна діяльність має свою індивідуальну структуру,уточнюючу загальну структуру,притаманну будь якій діяльності.У останню входять:загальна мета діяльності,її мотиви,окремі дії,результати діяльності.

1)Мотиви діяльності_сукупність зовн і внутр. Умов що викликають активність суб’єкта визнач діяльність,2)Мета діяльності_усвідомлений образ передбаченого результат,

3)ПРЕДМЕТ діяльності_те з чим діяльність пов’язана безпосередньо,4)структура діяльн(дія.опереція.індивідуальний миль діяльності),5)засоби здійснення діяльн(речі,прилади,люди).Є 4 ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ:спілкування,гра,навчання,праця

ДІЯ-це відносно закінчений елемент діяльності в процесі якої досягається конкретна усвідомлена мета.Структура дії:мета,мотив,спосіб,результат.Дії бувають:сенсорні,моторні,вольові,розумов,рефлекторні,інстинктивні,імпульсивні

Рухи служать для вираження дій,за допомогою яких здійснюється поведінка,тому властивості рухів можуть бути зрозумілі,лише виходячи з цих дій

Навик людини виникає як дія що свідомо автоматизується.Він функціонує як автоматизований прийом виконання дії.Його роль полягає у звільненні свідомості від контролю над виконанням прийомів дії і перемикання його на цілі умови дії)

47)Діяльність.Задачі і мотиви діяльності)))

Діяльність_це активна взаємодія людини з середовищем,в якій він досягає свідомо поставленої мети,що виникла в результаті появи у нього певної потреби.

Всяка діяльність - праця, навчання, гра - спрямована на певні цілі або завдання: наприклад, виробити встановлену норму, підвищити денну вироблення до трьох або чотирьох норм, навчитися читати по-англійськи легкі книги без словника, здати всі іспити на п'ятірки, своїй команді завоювати першість у спортивних змаганнях і т. д.

Причиною постановки тих чи інших цілей, як ми вже зазначали (див. стор 182), є певні мотиви. Проте в ході діяльності взаємовідношення мотивів і цілей або завдань може змінюватися: саме виконання завдання може ставати мотивом діяльності. Певні мотиви спонукали десятикласника поставити перед собою завдання закінчити школу з медаллю. Надалі ж прагнення виконати це завдання стає спонукальною силою, мотивом його діяльності. Так буває завжди, коли людина дійсно прагне виконати поставлені перед ним завдання, дійсно живе своєю діяльністю, а не є байдужим і байдужим виконавцем її.

У всякій діяльності людина керується не однієї якої-небудь завданням, а цілою системою підлеглих один одному завдань. Ставлення людини до діяльності, а отже, і те, як він виконує її, в сильній мірі визначається тим, наскільки далеко він бачить перспективу стоять перед ним завдань. Якщо мотиви діяльності людини визначаються не тільки найближчі, але й більш віддаленими, великими, принциповими завданнями, ми говоримо про далекої мотивації діяльності; стосовно ж людини, який спонукається до діяльності тільки найближчими завданнями, не включеними в систему широких принципових завдань, ми говоримо про короткої мотивації. Остання створює відношення до діяльності, яке характеризується відсутністю перспективи, вузькістю горизонту і недостатньою принциповістю.

Тільки далека мотивація дає людині бажання і сили боротися з труднощами і долати їх, тому що вона змушує бачити в окремому ланці діяльності необхідний етап для досягнення кінцевої мети, етап, який потрібно подолати у що б то не стало, так як інакше досягнення цієї мети неможливо. Якщо людина не бачить перспективи далі найближчого етапу, в ім'я чого він буде долати пов'язані з цим етапом труднощі?

Дальність мотивації впливає і на ставлення людини до успіху, до перемог і досягнень. Для людини короткої мотивації успіх у вирішенні окремого завдання переживається як кінцевий успіх, як закінчення справи і тому демобілізує його, викликаючи почуття заспокоєності. При далекої мотивації успіх у вирішенні однієї задачі переживається лише як підйом на один щабель, за яким відразу ж відкривається перспектива наступних ступенів; почуття успіху тому мобілізує людини, переходячи в прагнення до нових досягнень, заради яких потрібно працювати і боротися.

ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ: Спробуємо узагальнити і виділити основні види діяльності, властиві всім людям:. Це - спілкування, гра, навчання і праця. їх варто розглядати як основні види діяльності.1)Спілкування_вид діяльності спрямований на обмін інформацією між людьми,

2)Гра_вид діяльності результатом якого є відпочинок та емоційна розрядка,3)Навчання_вид діяльності метою якого є придбання людиною знань,умінь3)Праця_діяльність людини яка спрямована на зміну і перетворення дійсності для задоволення потреб,створення матеріальних і духовних цінностей.

У процесі розвитку діяльності відбуваються її внутрішні перетворення. По-перше, діяльність збагачується новим предметним змістом. її об'єктом і, відповідно, засобом задоволення пов'язаних з нею потреб стають нові предмети матеріальної і духовної культури. По-друге, у діяльності з'являються нові засоби реалізації, що прискорюють її перебіг і удосконалюють результати. Так, наприклад, опанування нової мови розширює можливості для запису і відтворення інформації; знання вищої математики покращує здатність до кількісних розрахунків. По-третє, у процесі розвитку діяльності відбувається автоматизація окремих операцій та інших компонентів діяльності, вони перетворюються на вміння і навички. По-четверте, у результаті розвитку діяльності з неї можуть виділятися, виособлюватися і далі самостійно розвиватися нові види діяльності. Цей механізм розвитку діяльності, описаний О.М. Леонтьєвим, одержав назву зсуву мотиву на мету.

Дата добавления: 2015-05-22