Гетьман у вигнанні - П.Орлик. Конституція П. Орлика 1711 року

Політичне життя в Україні в другій половині XVII століття. Спроби об'єднання українських земель. П. Дорошенко.

17 ст. – один з найстрашніших періодів в історії України: боротьба між багато чисельними гетьманами, втручання Московії, Польщі Туреччини у внутрішні справи України мали своїм наслідком спустошення її території, зменшення кількості населення. Патріотизм і державний підхід гетьмана П. Дорошенка у цей період не в змозі були змінити загальну ситуацію на краще. У 1665 р. гетьманом Правобережжя став сподвижник Б. Хмельницького Петро Дорошенко (гетьманував з 1665 – 1676 рр.) він розпочав боротьбу проти поляків у союзі з татарами і турками. На короткий час у 1668 р. гетьману П. Дорошенку вдалося об’єднати Правобережну та Лівобережну Україну в єдину державу. Але це тривало лише один рік. У 1669 р. за рішенням козацької ради Дорошенко уклав союз із Туреччиною. На Правобережжі була проголошена незалежна козацька держава під протекторатом Туреччини. Гетьман Дорошенко за допомогою Туреччини розгромив Польщу. У 1672 р. було укладено Бучацький мир, за яким Польща відмовилася від Правобережної України. Але довгожданий мир на українські землі так і не прийшов. Турки та татари грабували Україну. Авторитет гетьмана падав. До Лівобережжя починають переселятися селяни та козаки. У цій ситуації Дорошенко вирішує прийняти підданство Росії для об’єднання всіх українських земель. Ця політика не мала успіху. У 1672 на Лівобережжі гетьманом став І. Самойлович. У 1676 р. московські війська вторглися на Правобережну Україну. П. Дорошенко зрікся булави на користь І. Самойловича. Так завершилася політична кар’єра гетьмана П. Дорошенка.

Після смерті І.Мазепи навесні 1710 р. козацьке військо у вигнанні обирає гетьманом генерального писаря П.Орлика. новообраний гетьман уклав зі старшиною і представниками запорожців угоду, яка дістала назву «Пакти і конституції прав і вольностей Війська Запорізького». Цей документ містив 16 статей і проголошував незалежність України від Росії та Речі Посполитої. Пилип Орлик мав намір побудувати державу на демократичних засадах. На перше місце висувалось питання взаємовідносин гетьмана з народом, категорично засуджувалася практика самовладного правління попередніх гетьманів.

Найвищим органом влади в державі мав стати своєрідний козацький парламент – загальна рада, до складу якої мали входити старшина, представники Січі і всіх полків. Передбачалося, що засідання цієї ради відбуватимуться тричі на рік – Різдво, Великдень та свято Покрови. Це давало б можливість контролювати діяльність гетьмана. Конституція вимагала унезалежнення православної церкви.

Значно обмежувалась влада гетьмана. У документі простежується узгодження з передовими політичними теоріями тогочасної Європи, зокрема у розмежуванні гілок влади. Підвищувалась роль Генерального суду, відновлювалися права і вольності Запорізької Січі. Пилип Орлик планував скасування обтяжливих податків.

Дата добавления: 2015-05-22