Плутарх. Перикл, 19 - 21

Понтійська експедиція Перикла

ПЛУТАРХ. АРИСТИД, 24

Греки ще за гегемонії лакедемонців платили певні внески на війну. Прагнучи, щоб усім, відповідно до сил кожної держави, були призначені помірковані внески, вони випросили в афінян, щоб до них надіслали Аристида. Після цього вони дали йому на­каз оглянути розміри їхніх володінь і прибутків й, відповідно до значення і сил, визначити їм внески...

Як древні прославляли життя за Крона, так союзники афінян — внески, які платили за Аристида, прославляли, називаю­чи благополуччям Греції, й особливо стали говорити, коли трохи згодом внески були збільшені вдвоє, а потому навіть втроє. Той податок, який встановив Аристид, складав до 460 талантів. До цього Перикл додав ще третю частину. Фукідід передає, що на початок [Пелопоннеської] війни в афінян прибутки з союзників досягли 600 талантів, а після смерті Перикла демагоги, поступо­во збільшуючи їх, довели загальну суму до 1300 талантів, при­чому це було викликане не стільки тим, що війна, внаслідок своєї тривалості, викликала великі видатки і дорого коштувала, скільки тим, що вони привертали народ на свій бік організацією роздач, видачею грошей на видовища і споруджен­ням статуй і храмів.

19. Серед походів Перикла особливо популярний його похід в Херсонес, завдяки йому були врятовані елліни, що там прожи­вали. Перикл не тільки привів із собою тисячу афінських коло­ністів й посилив ними населення міст, але також звів упоперек перешийка укріплення і загороду від моря до моря, чим зробив перепону набігам фракійців, які жили у величезній кількості по­близу Херсонеса, й поклав край безперервній, важкій війні, від якої постійно страждала ця земля...

...Перикл прославився надзвичайним морським походом навко­ло Пелопоннесу...

20. Прибувши в Понт з великою ескадрою, блискуче спо-рядженою, він зробив для еллінських міст все, в чому вони мали потребу, і поставився до них дружелюбно; а навколишнім варварським народам, їх царям і князькам він показав велику могутність, безстрашність, сміливість афінян, які пливуть, куди хочуть, і все море підвладне їм. Жителям Синопи Перикл залишив тридцять кораблів під командою Ламаха і загін воїнів для боротьби з тираном Тимесилеєм. Після вигнання останнього і його прихильників він провів у народних зборах постанову про те, щоб у Синопу було відправлено шістсот афінян, які цього забажали; вони повинні були жити разом з корінними мешканцями Синопи, розділивши з ними будинки і землю, яку до того займали тирани. В іншому випадку Перикл не поступився перед намаганням співгромадян і не дав себе схилити, коли вони, горді своєю мо­гутністю і такими успіхами, хотіли розпочати новий похід до Єгипту і підняти повстання в приморських областях володінь перського царя...

21. Однак Перикл стримував таке прагнення співвітчизників до походів в чужі країни і прагнув відбити в них охоту втручатися не в свої справи. Він спрямовував сили держави головним чином на охорону і зміцнення наявних володінь, вважаючи вже достатньо важливою справою зупинити ріст могутності Спарти. Тому він взагалі ставився до неї недоброзичливо.

Дата добавления: 2015-05-22