Аристотель. Політика, ІІ, 1252 а – 1254 б

Теоретичне обґрунтування рабства

ТЕКСТИ ДЖЕРЕЛ

Так само з метою взаємного самозбереження необхідно об’єднатися попарно істоті, через свою природу володаря, і істоті через свою природу підвладній. Перша завдяки своїм інтелектуальним властивостям здатна до передбачення, і тому вона вже за своєю природою істота пануюча і володарююча: інша, оскільки вона здатна лише своїми фізичними силами виконувати отримані вказівки, за своєю природою істота підвладна і рабська. З цієї точки зору і паном, і рабом в їхньому взаємному об’єднанні керують спільні інтереси..

1253 а. У всіх ремеслах... бувають потрібні відповідні для них іструменти... і з цих інструментів одні є живими, інші – неживими... раб є певними чином живою частиною власності.

1254 а. …Хтоза природою не належить сам собі, а іншому і при цьому все-таки людина, той за своєю природою раб. Людина належить іншому в тому випадку, якщо вона, залишаючись людиною, стає власністю... Уже безпосередньо з моменту свого народження деякі істоти... призначені до покори, інші - до влади... Ті люди, які так сильно відрізняються від інших, як душа відрізняється від тіла, а людина від тварини... ті люди за своєю природою раби...

1254 б.... Природа влаштувала так, що і фізична організація вільних людей відрізняється від фізичної організації рабів: в останніх тіло міцніше, придатне для виконання необхідної фізичної праці, вільні ж люди тримаються прямо і не здатні до виконання такого роду робіт: зате вони придатні для політичного життя... одні люди за своєю природою вільні, інші раби, і цим останнім бути рабами і корисно, і справедливо.

ПЛАТОН. ЗАКОНИ, VI, 5, 757а; VI, 19, 777а – 778а

Адже раби ніколи не стануть друзями владик, так само як люди негідні не стануть друзями людей порядних... Володіти рабами важко. Це багаторазово було доведено фактом частих повстань мессенців. Скільки стається бід у тих державах, які володіють великою кількістю рабів, які розмовляють однією і тією ж мовою... Щоб раби легше підкорялися, вони не повинні бути між собою співвітчизниками, а, навпаки, якомога відрізнятися мовою.

Потрібно рабів виховувати належними чином... не дозволяти собі жодного нахабства щодо рабів... Зрештою, законно карати рабів і не розпещувати їх, як вільних людей, напучуваннями. Майже кожне звертання до раба повинно бути наказом. Жодним чином і ніколи не потрібно жартувати з рабами, ні з жінками, ні з чоловіками. Багато-хто дуже нерозсудливо люблять розпещувати рабів; цим вони лише роблять більш важким підневільне життя їх, до речі, і самі собі ускладнюють управління ними.

Дата добавления: 2015-05-22