Розвиток національно-визвольної війни у 1648 – 1652 рр. Утворення козацької держави

Причини, рушійні сили і характер визвольної війни. Основні концепції періодизації.

Причини:

Здійснення польською шляхтою щодо українського народу політики соціального, національного та релігійного гноблення, курс польського уряду на ліквідацію козацтва як стану («Ординація Запорізького реєстрового козацтва», схвалена польським сеймом 1638 р.);

Стрімкий розвиток національної самосвідомості українців, усвідомлення ними власної етнічної ідентичності;

Формування на основі козацтва нової української політичної еліти (старшини), яка визначала національні інтереси і сформувала цілі українського руху.

Рушійні сили:

Козацтво – керівна і провідна сила, ядро української армії;

Селянство – виступало, насамперед, проти кріпацтва, вимагало особисту свободу і право володіння землею;

Міщани – у західних областях відігравало провідну роль, виступало, насамперед проти національного і регіонального гноблення;

Частина української шляхти – формування української еліти, політичної програми;

Православне духовенство(особливо низи).

Національний склад:

Абсолютну більшість становили православні українці.

Форми боротьби:

Непослух, відмова від виконання обов’язків;

Основна форма – насильницькі, збройні форми боротьби, інколи з проявами жорстокості до неукраїнського мирного населення, а також католиків та уніатів, як відповідь на подібні дії з боку поляків, татар, турків, а пізніше росіян.

Характер національно-визвольної війни:

Національний;

Релігійний;

Соціальний.

Цілі боротьби:

Ліквідація польського і будь-якого іншого панування;

Звільнення від національно-релігійного гноблення;

Ліквідація магнатського землеволодіння, фільварково-панщинної системи з кріпацтвом;

Утворення незалежної української держави.

Періодизація національно-визвольної війни:

В історичній літературі існує кілька концепцій.

Радянська історіографія (довідники – радянські підручники) встановлювала основні періоди війни в межах 1648 – 1654 рр. (від початку до Переяславської угоди з Росією).

У сучасній науковій літературі (довідник у Вікіпедії) – 1648 – 1657 рр. (закінчення пов’язують зі смертю Б. Хмельницького).

В українській сучасній історичній літературі переважає думка про завершення визвольної війни у 1676 р. з падінням гетьмана П. Дорошенка. Проте тут також існують різні підходи щодо внутрішньої періодизації української революції. Скористаємося розгорнутою моделлю з посібника «Історія України» під редакцією В.В.Світличної (с.83)

Безпосереднім приводом до початку війни стала особиста кривда, завдана Б. Хмельницькому дрібним польським шляхтичем Д. Чаплинським, який у 1646 р. зруйнував родинний хутір Хмельницького Суботів (під Чигирином), до смерті забив малолітнього сина і захопив майбутню дружину. Б. Хмельницький після невдалих спроб вирішити справи через польський суд, зібрав ватагу козаків, зруйнував польську залогу на о. Базавлук і подався на Січ, де його у 1648 р. було обрано гетьманом. Намагаючись придушити повстання, уряд Польщі кинув проти козаків численні війська. Б. Хмельницький, заручившись підтримкою кримського хана, рушив полякам назустріч. У квітні-травні 1648 р. під Жовтими Водами, у травні 1648 р. під Корсунем і у вересні 1648 р. під Пилявцями українські козацькі війська розгромили польське багатотисячне військо. Після битви під Пилявцями визвольна боротьба вийшла за межі повстання і перетворилась на національно-визвольну революцію(війну). На бік козаків стали масово переходити реєстрове козацтво, селяни, жителі міст, духовенство та дрібна шляхта.

Відео: Серія 80-83; Атлас 8 кл. с. 12-13.

Річ Посполита стояла на межі воєнної така строфи. Проте Б. Хмельницький зупинив війська після взяття м. Львів біля фортеці Замостя та 21 листопада 1648 р. уклав перемир’я з новобраним королем Яном Казимиром і відвів війська від західних кордонів з Польщею.

Причини:

На той час гетьман ще не думав про відокремлення України від Польщі, його метою була автономія і в цьому він покладався на Яна Казимира, сина короля і свого друга Володислава;

Значні втрати серед війська козацького, а також голод та хвороби, що почали допікати повстанцям;

Насувалась зима і закінчувався термін угоди з союзниками татарами.

У грудні 1648 р. Б. Хмельницький на чолі війська урочисто в’їхав до Києва. З тих часів Зіновія Хмельницького стали називати Богом даного (Богданом).

У лютому 1649 р. під час переговорів з поляками Б. Хмельницький висунув ідею утворення суверенної української держави, але поляки погодились на перемир’я з кордонами по р. Горинь.

На українських землях у сфері впливу Б. Хмельницького опинилися Київське, Чернігівське, Брацлавське воєводства, східні р-ни Волинського і Подільського воєводства. Тут продовжився процес державотворення: Козацька республіка, в якій верховна влада належала загальнокозацькій Раді (Генеральна Рада), гетьман – керівник держави, обирався радою разом із старшиною (генеральні обозний, суддя, писар, підскарбій, осавул, хорунжий, бунчуковий, довбуш); територія республіки ділилася на полки, а полки на сотні, містами й селами управляли отамани; столиця – Чигирин. На території республіки діяли Литовські статути, Магдебурзьке право та укази (універсали) гетьмана.

У травні 1649 р. Польща відновила бойові дії. Козацькі збройні сили на чолі з Богданом Хмельницьким розгромили поляків під Збаражем(липень) і Зборовим(серпень), лише зрада татар спасла від полону Яна Казимира. У результаті 18 серпня 1649 р. між сторонами було укладено Зборівський договір, Україна під назвою Війська Запорізького получила автономію в межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств з чисельністю війська 40 тисяч. Шляхта поверталася до своїх маєтків, відновлювалися повинності селян і міщан.

У лютому 1651 р. поляки відновили воєнні дії. У липні 1651 р. під Берестечком українське військо через зраду татар, які захопили в полон Хмельницького, зазнало найтяжчу за усю війну поразку. Було втрачено Київ. 28 вересня 1651 р. в Білій Церкві було укладено нову польсько-українську угоду: територія республіки у формі автономії обмежувалася Київським воєводством з військом у 20 тис. осіб, гетьман підпорядковувався польському Королю без права закордонних зносин! Польський сейм не затвердив угоди, а підтримав ідею репресій проти українців. Саме тоді починаються масові переселення людей на Схід у межі Московської держави – теперішня Сумщина і Харківщина – Слобідська Україна.

Навесні 1652 р. Б. Хмельницький відновив воєнні дії проти Польщі. У травні 1652 р. козаки розгромили 20-тис. військо поляків біля гори Батіг на Поділлі. Перемога викликала всеукраїнське повстання населення, в результаті якого у червні 1652 р. відновлюється влада гетьмансько-старшинської адміністрації.

Повторення вивченого:

Визначити причини національно-визвольної війни 1648-1678 рр.

Назвіть важливі події національно-визвольної війни у 1648-1652рр.

Охарактеризуйте устрій держави Б. Хмельницького.

Література:

Світлична В.В. Історія України. с. 80-89.

Бойко О.Д. Історія України. с. 144-156.

Відео: Серії 79-89.

Дата добавления: 2015-05-22