II. 1. Господарство на українських землях у 2-й половині XVIII ст.. Атлас: 8кл. с. 26-27

Тема 7: Соціально-економічний та політичний розвиток України в другій половині XVII – XVIII ст..

План заняття №17:

1. Господарство на українських землях у 2-й половині XVIII ст..

2. Культура та церква в українських землях у 2-й половині XVII – XVIII ст..

I. Повторення вивченого. Актуальність матеріалів.

Господарство розвивалось головним чином у землеволодіннях козацької старшини та панства – на Лівобережжі та магнатів і шляхти – на Правобережній Україні. Значна територія перебувала до 1775 р. у власності Запорізької Січі. Особливість господарства визначалася скоріше ландшафтом і кліматом, ніж приналежністю до якогось політичного утворення: Речі Посполитої, Росії, Австрії чи Туреччини.

На Лівобережній Україні поряд з дрібними козацькими й селянськими господарствами розвивалися крупне козацько-старшинське й поміщицьке:

· Сіяли озиме жито, льон, коноплю, тютюн;

· Існувало городництво і садівництво;

· Розводилася велика рогата худоба, конярство, вівчарство, свинарство;

· Будувалися мануфактури: полотняні, селітроварні, залізоливарні, зброярські та метизні, солеварні, поташні (К₂СО₃): калієва сіль для скла і мила.

· Найважливішими центрами торгівлі були Крим, Чернігів, Харків, Суми, Гадяч, Ромни, Новоград-Сіверський та інші.

На Правобережній Україні переважала кріпосна фільварково-панщинська система господарювання. Там сіяли жито, овес, тютюн, хміль, льон, розвивалося тваринництво. Серед мануфактурного виробництва найбільш поширеними були: залізоливарні, зброярські та метизні, солеварні, склоробні (Житомирщина) і фаянсові (Межигір'я та Глиняна), шкіряні.

На землях Запоріжжя, що перебували у громадській власності козаків – господарювання велося переважно у зимівниках – багатогалузевих хутірських господарствах, головним чином це було тваринництво та промисли (бджолярство, рибальство, мисливство), траплялося рільництво, садівництво і городництво.

На Закарпатті поміщицьке землеволодіння існувало поряд з селянськими наділами, які селяни могли викупити у пана – власника відповідно Маніфесту 1766 р. його видав Австрійський цісар. У господарствах сіяли пшеницю, жито, ячмінь, поширене було садівництво і господарство і у тваринництві переважало розведення великої рогатої худоби та вівчарство. Серед промислів найбільш розвинутими було кушнірство, залізоливарництво і ткацтво.

Густота населення: найменшою вона була к землях Запорізької Січі та Закарпатті, за ними Полісся, Волинь і Слобідська Україна (від 10 до 20 осіб на 1 кв. км.); більшою на Лівобережній Україні (Гетьманщині: від 20 до 30); найбільшою на Поділлі, Львівщині та Прикарпатті (від 50 до 70).

Дата добавления: 2015-05-22