Предмет, методи, принципи і функції історії України 2 страница

У післявоєнні роки продовжувалася політика “радянізації” Західної України. Основні її напрями:

– запровадження тоталітарного режиму;

– індустріалізація, насильницька форсована колективізація;

– утвердження комуністичної ідеології;

– заходи в галузі освіти, охорони здоров’я тощо.

Варто назвати позитивні й негативні наслідки відновлення радянської влади на західноукраїнських землях.

Повоєнні роки в Західній Україні супроводжувалися спротивом ОУН–УПА сталінському режимові. Найдієвішою формою в боротьбі з ОУН УПА органи НКВС і НКВД визнавали депортацію населення. Загальні результати боротьби у західних областях оприлюднені на засіданні президії ЦК КПРС 26 травня 1953 р. Від 1944 р. до 1952 р. репресовано у різній формі майже 0,5 млн осіб: 134 тис. заарештовано, 153 тис. вбито, 203 тис. вислано за межі України.

Українське підпілля вчинило 14,5 тис. диверсій і терористичних актів, внаслідок чого загинуло не менше 30 тис. осіб компартійних, військових і мирних жителів.

Страшною трагедією для українського народу став голод 1946–1947 рр.

Проаналізуйте його причини, масштаби та наслідки.

2.Хрущовська “відлига” і часткова лібералізація

суспільно-політичного життя в країні

Смерть Сталіна 1953 р. породила в суспільстві надії на зміну режиму. Слово “відлига” точно відображає суспільні процеси, яківідбувалися в СРСР,отже і в Україні. Чому такі процеси названі “відлигою”? Як ви це розумієте?

Бажано розглянути боротьбу за владу серед оточення Й.Сталіна. Період від березня 1953 р. до кінця 1955 р. можна назвати першим етапом десталінізації. Відмінено масові репресії, але зберігалися табори, тюрми, колонії. Факти реабілітації були поодинокими. В’язнів ГУЛАГу звільняли завдяки амністії або умовно-достроково, не реабілітувавши. Реформаторською діяльністю М. Хрущов зумів частково послабити тоталітарний режим.

Особливе значення мав ХХ з’їзд КПРС На ньому з доповіддю про викриття злочинів сталінських часів виступив М. Хрущов. У доповіді, а також у Постанові ЦК КПРС від 30 червня 1956 р. “Про подолання культу особи Сталіна та його наслідків” викривались чисельні репресії, але все пояснювалось лише виявом особистих недоліків Сталіна, наголошувалось на тому, що культ особи - чужий соціалістичному способу життя. Відповідаючи на питання, доцільно проаналізувати позицію М.Хрущова в цій ситуації. Чому не існувало ґрунтовної критики причин виникнення культу особи?

Після з’їзду лібералізація суспільно-політичного життя здійснювалася глибше. Які заходи вживалися для демократизації радянського суспільства? У відповіді потрібно охарактеризувати заходи, влади у роки “відлиги”, розглянувши як одну з першочергових складових спробу розширення прав республік, що виявилось у:

– висуненні на керівні посади в республіці українців;

– розширенні функцій і підвищення відповідальності КПУ;

– активізації діяльності України на міжнародній арені (1955 р. Україна брала участь у роботі 29 міжнародних організацій);

– зростанні питомої ваги продукції республіканської промисловості в загальносоюзному промисловому комплексі.

Під час відповіді варто на фактичному матеріалі проілюструвати ці зміни.

Проаналізувавши основні напрями реформування економіки та сільського господарства, необхідно показати особливе значення реформ, у соціальній сфері:

1. Пенсійна реформа 1956 р. підвищила пенсії за віком понад 2 рази, з інвалідності в 1,5 разу. Почали виплачувати пенсії колгоспникам.

2. Зросли асигнування на охорону здоров’я, освіту, скасовано плату за навчання в старших класах середніх шкіл, середніх спеціальних і ВЗО.

3. Збільшилися капіталовкладення в житлове будівництво, яке зводилося високими темпами. За 1950–1960 рр. кількість збудованих квартир у містах збільшилась в 17 раз, в селах – в 14 разів.

4. Тривалість робочого дня скоротилась до 7–6 год.

У відповіді важливо зауважити, що 1954 р. завершено формування нинішньої території України. Оскільки територія Криму історично, економічно й територіально більше тяжіла до України, Верховна Рада СРСР прийняла рішення про передання території півострова до складу УРСР. Ця подію приурочили до відзначення так званого 300-річчя Переяславської ради та возз’єднання братніх українських і російських народів. Святкування супроводжувались політичними заходами, зокрема прийняттям спеціальних тез ЦК КПРС. Студентові необхідно показати справжню причину передання Криму до складу УРСР і спростувати думку, що це – подарунок М.Хрущова українцям до 300-річного ювілею Переяславської угоди.

Осудження культу особи дало поштовх духовному пробудженню в СРСР, а в Україні це відбулось раніше.

На зміну в суспільстві одразу відреагували поети та письменники:

В.Симоненко, М.Руденко, Л.Костенко, І. Драч, В.Стус, М.Вінграновський, літературні критики І. Дзюба, Є.Сверстюк, І. Світличний, В. Чорновіл, історик В. Мороз, кінематографісти С.Параджанов, Л.Осика, Ю.Ільєнко. З’явилась плеяда молодих, енергійних представників інтелігенції, котрі розбивали стереотипи, їх назвуть “шістдесятниками”.

В своєму розвитку вони пройшли стадії від “етнографічної”, культурно-просвітницької до стадії “політичного протистояння режиму”.

Важливо показати роль інтелігенції в духовному відродженні суспільства, розповісти про розвиток науки, культури, мистецтва, навести конкретні факти досягнень у всіх галузях України.

Доцільно акцентувати на тому, що національно-культурні процеси переходили встановлені партією межі лібералізації, тому почали переслідуватись. У 1962-1963 рр. “відлига” в національно-культурній сфері припинилася.

Розповідаючи про наслідки хрущовських реформ, визначте їхні здобутки та причини невдач.

Зазначаючи позитивні зміни в радянському суспільстві у роки “відлиги”, необхідно наголосити: всі заходи здійснювалися під суворим контролем центру. Необхідно також зауважити непослідовність, виокремивши наступне такі питання:

– більшість керівників країни причетні до репресій і поділяли

відповідальність за них;

– соціалістична держава з планово-директивною економічною

однопартійною системою не могла функціонувати на демократичних засадах;

– політика десталінізації спричинила активну протидію супротивників

нового курсу;

– в умовах “холодної війни” СРСР не підтримали провідні

капіталістичні країни;

– М.Хрущов – ініціатор десталінізації був людиною суперечливою та непослідовною.

У підсумку варто наголосити: реформи М.Хрущова лише дещо сприяли модернізації радянського суспільства, але не торкалися ні політичного режиму, ні командної, суворо централізованої державно-планової економіки. Керівництво держави не мало бажання та здатності до кардинальних змін у суспільстві, яких вимагав час.

3. Криза радянського суспільства й український дисидентський рух

Розповідаючи про усунення від керівництва партією та державою М.Хрущова і прихід до влади Л.Брєжнєва, необхідно зазначити: водночас розпочалася поступова зміна політичного курсу країни від лібералізації до консрватизму. Нове керівництво СРСР, зрозумівши, що повернення до сталінської моделі управління державою неможливе, обрало курс, який забезпечував певний розвиток країни зі збереженням існуючої системи. Тому 1964-1985 рр. назвали періодом “застою”. Студентові рекомендуємо показати власне бачення причин згортання всіх господарських і адміністративно-партійних реформ М.Хрущова.

Відтак необхідно зосередитися на реформах середини 60-х років у промисловості, будівництві, сільському господарстві. Висвітлюючи цю проблему, важливо зауважити: реформа в сільському господарстві передбачала:

– підвищення закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію;

– встановлення твердих закупівельних цін на продукцію сільського господарства і 50% надбавки до закупівельної ціни за понадпланову продукцію;

– перерозподіл національного доходу на користь сільського господарства;

– систему заходів сприяння розвитку соціальної сфери села.

Однак істотних змін в аграрному секторі не відбулося. Існуюча колгоспна системи лише дещо обновилась унаслідок реформи. Країна надалі відчувала дефіцит продовольства та сировини для промисловості. Дефіцит хліб, наприклад вимушені були ліквідовувати за рахунок імпорту.

Реформа в промисловості передбачала зміну адміністративних методів управління економічними:

– перехід підприємств на госпрозрахунок;

– оцінку роботи підприємств за реалізованою продукцією, а не за валовим виробництвом;

– утворення на підприємствах фондів матеріального стимулювання.

Доцільно показати наслідки цієї реформи. Варто зупинитись на позитивних змінах і висловити своє бачення причин посилення провладної економічної реформи.

Далі студентові необхідно звернути увагу на певне зростання впродовж 60-80-х років заробітної платні й добробуту населення.

У відповіді потрібно зауважити, що в ці роки розпочалося згортання демократії і стали помітними ознаки неосталінізму. Це виявилося передусім у:

– порушенні громадянських прав і свобод;

– новому визнанні заслуги Сталіна;

– незаконних переслідуваннях інакомислення;

– активізації русифікації під гаслом зближення і злиття націй;

– посиленні партійного контролю.

Важливою складовою відповіді є висвітлення проблеми дисидентського руху. Потрібно пояснити термін “дисидент”.

У відповіді має бути аналіз причин виникнення дисиденства, зокрема:

– десталінізації;

– реабілітації багатьох культурних і державних діячів України;

– непорушності основ державних структур;

– критичного відношення до комуністичного режиму, незадоволення незавершеністю десталінізації;

– інтересу до української культури та культури країн Заходу.

Характеризуючи особливості українського дисиденства, необхідно виокремити факт, що українське дисиденство було загальноукраїнським явищем і охоплювало всі регіони.

Як і в інших республіках СРСР, українське дисидентство характеризувалося:

– мирними, ненасильницькими формами протесту;

– чіткою організацією (гуртки, об’єднання);

– участю в опозиційному русі найрізноманітніших верств населення. – участю в опозиційному русі найрізноманітніших верств населення.

На основі опрацювання літератури покажіть, які форми опору радянській системі використовували дисиденти? Розповідаючи про них, акцентуйте на питаннях:

– розповсюдження книг, статей, брошур (їх називали самвидавом);

– мирних демонстрацій, мітингів (на честь Т.Шевченка, захист національних прав і культури, підтримку прав кримських татар, проти введення радянських військ до Чехословаччини, проти арештів дисидентів);

– листів-протестів на адресу влади (колективних та індивідуальних).

Варто навести конкретні приклади таких заходів.

Показати систему репресій тоталітарного режиму проти інакодумців. Які методи і заходи використовувались для цього? Доповненням буде розповідь про долю відомих діячів дисидентського руху, котрі постраждали від переслідувань.

Підсумовуючи,зверніть увагу на такі аспекти:

1. Дисиденти спромоглися оприлюднити факти справжнього становища у багатьох сферах суспільного життя України;

2. Вони вимагали виходу України зі складу СРСР.

Дисидентський рух сприяв формуванню суспільної свідомості, грунтованої на демократичних цінностях, виховував у широких верствах населення готовність боротьби за свободу та демократію. Необхідно зазначити: свою боротьбу дисиденти продовжували у в’язницях. Політична опозиція 60–70-х років мала велике історичне значення, ставши однією з передумов національно-державного відродження України.

З'ясуйте поняття: десталінізаці;, операція “Вісла”; хрущовська “відлига; адміністративно-командна система; жданівщина; консерватизм;, лібералізація; права людини; правозахисний рух; шестидесятники; застійні явища в економіці;, політико-ідеологічна “ждановщина”; “відлига”; раднаргосп; дисиденти; перебудова.

Проблемні запитання:

1. Хто отримав перемогу у протистоянні радянський режим чи дисиденти?

2. Радянолог Б.Левицький охарактеризував становище України у складі СРСР за хрущовської доби фразою "друга серед рівних". Як ви розумієте це визначення?

Домашнє завдання до теми семінару 14 – п. 2,3,5,8,9 названої методрозробки (див. примітку).

С е м і н а р 15

КРИЗА ТОТАЛІТАРНОЇ СИСТЕМ. УКРАЇНА НА ШЛЯХУ ДО НЕЗАЛЕЖНОСТІ (1985-1991 рр.) (2 год)

1. Наростання кризових явищ у суспільно-економічному житті республіки

2. Україна в роки перебудови: надії та розчарування. Розвиток демократії. Відродження українського національного руху.

3. Прийняття Верховною Радою УРСР“Декларації про державний суверенітет України ”. Проголошення незалежності

. Список літератури

Багацький В.В. Історія України / В. Багацький, Л. Кормич – К., 2010.

Бажан О.Г. Наростання опору політиці русифікації в Українській РСР у другій половині 1950-х – 1960-х рр. / О. Бажан // Укр. іст. журн. – 2008. – № 5.

Бойко О.Д. Історія України / О.Бойко – К.,2007.

Вєдєнєєв Д.В. Організація українських націоналістів і зарубіжні спецслужби.(1920–1950-ті рр.) / Д. Вєдєнєєв, О. Лисенко //Укр. іст. журн. – 2009. – № 3.

Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст. / Я. Грицак - К., 1996.

Історія України / кер. авт. кол. Ю.Зайцев. –Львів, 2002.

Історія України: нове бачення у 6 т. / за ред. В.А.Смолія. – К., 1995 – Т.2.

Історія України: навчально-методичний посібник для семінарських занять / за ред. В.М.Литвина. – К., 2006.

Литвин В. Історія України / В. Литвин – К., 2009.

Петровський В.В. Історія України: неупереджений погляд. Факти.Міфи. Коментарі/В. Петровський,Л.Радченко,В.Семененко–Х.,2008

Світлична В.В. Історія України / В. Світлична – Л.– К., 2005.

Шевчук В.П. Історія української державності / В. Шевчук,

М. Тараненко – К.,1999.

Методичні поради

1. Наростання кризових явищ у суспільно-економічному житті республіки

Відповідь необхідно розпочати з констатації факту: СРСР у роки керівництва Л. Брежнєва остаточно оформився в колосальну світову імперію, яка, незважаючи на вади її суспільного устрою й економіки, відкрито та відверто демонструвала прагнення до світового панування.

Новітня радянська імперія - явище унікальне: метрополією тут була не вся країна, а невеликий її острівець – космополітична Москва. Решта республік, в тому числі й Російська Федерація, стали класичними колоніями центру. Однак метрополія до колоній ставилась не однаково. Протекціоністська політика виявлялась у вкладах із бюджету загальносоюзного у виробництво і добробут населення з розрахунку на людину і в закупівельних цінах.

Намагання “витиснути” максимум з України спричинило найбільшу в світі розораність придатних до обробітку земель (понад 60 %). Це стало причиною деградації безцінних українських чорноземів.

Розкриваючи питання, студентові важливо навести факти, які підтверджують думку, що на початку 80-х років Україну перетворили на сировинний додаток інших регіонів.

Доцільно наголосити: під гаслом прискореного “злиття націй” в Україні фактично здійснювалась суцільна русифікація. Було заявлено про виникнення нової “історичної спільності – радянський народ”. Розпочався наступ на історію, культуру народів союзних республік, обмеження використання національних мов. Було встановлено 15% надбавки до ставок учителям російської мови. Класи, де понад 25 дітей, на уроках російської мови поділялися на групи. Українська мова таких пільг не мала: у ставленні до неї режим послідовно виховував комплекс неповноцінності, неперспективності й неспроможності. Запроваджувалося майже повсюдне викладання російською мовою у вищих навчальних закладах освіти, технікумах, профтехучилищах. Складалася парадоксальна ситуація, коли лише за вживання української мови могли звинуватити в націоналізмі. Так, на судовому процесі над В.Стусом один зі свідків наполягав, що той є націоналістом, оскільки постійно розмовляє українською мовою.

Студенту важливо усвідомити: наслідком русифікації стало звуження сфери використання української мови. Швидко зростала русифікація шкіл. Для переведення їх на російську мову достатньо було заяви лише декількох батьків учнів. З 2,6 млн дітей в україномовних дитячих дошкільних закладах виховувалися лише 642 тис., або кожна четверта дитина. У Києві українською мовою навчався тільки кожен п’ятий учень. На 1988/1989 н.р. не залишилося жодної української школи в Донецьку, Чернігові, Харкові, Луганську, Одесі, Миколаєві. У 1990/1991 н.р. лише 49,3% (за іншими даними – 47,9%) українських школярів навчалися українською. Із 49 столичних ПТУ в жодному не викладалося українською мовою. У вищих навчальних закладах освіти українською мовою читалося близько 5% лекцій. Питома вага навчальної літератури для вищих навчальних закладів освіти українською мовою за кількістю назв скоротилася з 86,9% у 1946 р. до 8% у 1980 р. Частка самих українців, котрі проживали в УРСР, зменшилася з 76,8% у 1959 р. до 72.6% у 1989 р., а росіян – зросла з 16.9 до 22%.

Відтак необхідно розповісти про прийняття 7 жовтня 1977 р. Конституція СРСР, а 20 квітня 1978 р. – нової Конституція УРСР, де закріплювалася “керівна та спрямовуюча” роль КПРС. Необхідно також акцентувати на наявності в Основному Законі низки статей, які хоч і мали суто формальний, декоративний характер, але згодом, у роки горбачовської перебудови, набули реального наповнення. Конституція передбачала право УРСР на вільний вихід із СРСР, проголошувала свободу зборів, слова, друку, право обирати і бути обраним до Рад. В умовах однопартійної диктатури всі ці права та свободи існували лише на папері, але варто було похитнутись монополії КПРС на владу, і радянські конституції, які формально визнавали суверенітет України, стали юридичною основою для здобуття справжньої незалежності.

Обов’язково потрібно проаналізувати основні сфери виявлення кризи радянської системи, що зводилась до кризи в галузі економіки, політиці, ідеології, в соціальних відносинах, культурі. Студент має розкрити суть цих виявів у кожній галузі, показати заходи, вжиті владою для їхнього подолання, насідки цих заходів.

У відповіді доцільно розглянути проаналізувати причини наростання кризових явищ в економічному та соціально-політичному житті України.

Розкриваючи ці питання бажано охарактеризувати влив на довкілля України перевантаженості її території підприємствами важкої промисловості. Тут необхідна розповідь про швидкісні методи будівництва ЧАЕС, зокрема її четвертого блоку.

У підсумку варто наголосити, що післяхрущовський період в Україні відбувався в умовах кризи радянського суспільства, яка мала системний характер, тобто поширювалася на всі сфери життя суспільства. Заходи партійно-державного керівництва очікуваних наслідків не давало, тоталітарна система потребувала докорінного демонтажу.

2. Україна в роки перебудови: надії та розчарування. Розвиток демократії. Відродження українського національного руху

Розглядаючи питання, необхідно передусім охарактеризувати причини, які спонукали керівництво КПРС проголосити курс на перебудову.

Важливо зазначити, що постала очевидна потреба докорінних реформ усіх сфер життя суспільства, назвати цілі, що їх ставили М.Горбачов та його послідовники у процесі проголошення політики перебудови й гласності.

Приступаючи до реформ, партійне керівництво вважало достатнім лиш виправити окремі негативні риси радянської системи. Офіційна концепція перебудови, яка в загальних рисах була сформована до 1988 р., проголошувала курс на розв’язання двох взаємопов’язаних завдань: радикальної економічної реформи; демократизації суспільного життя, розширення гласності. Кінцевою метою проголошувалася побудова “гуманного, демократичного соціалізму”.

Відтак доцільно простежити етапи формування концепції політичної реформи, зауважуючи важливий момент: вирішення найважливіших завдань перебудови - розширення прав республік, запровадження ринкових реформ і впровадження політичного плюралізму - передбачалось здійснити зі збереженням керівництва з центру, плановим принципом управлінням економікою та збереженням керівної ролі КПРС.

Вагомою складовою горбачовської перебудови була політика гласності. Студент має уяснити її суть. Чим можна пояснити, що гласність була дозованою?

Відповідальним моментом у висвітленні проблеми - аналіз програми прискорення соціально-економічного розвитку країни. Необхідно назвати головні положення цієї програми, головні причини її провалу.

Далі студент повинен розглянути причини продовольчої кризи в країні, іі ознаки, розповісти про прийняття “Продовольчої програми” та результати її реалізації.

Варто також показати позитивні й негативні наслідки антиалкогольної кампанії.

Питання про екологічну катастрофу на ЧАЕС 26 квітня 1986 р. необхідно заслухати як фіксований виступ.

Доцільно проаналізувати прийняття законів “Про індивідуальну трудову діяльність” (1986 р.) і “Про кооперацію” (1988 р.), які започаткували стрімке формування підприємницького прошарку населення та приватного бізнесу.

Далі бажано коротко розповісти, що економічні реформи 1985–1989 рр. не вплинули на застійні явища в економіці, економічна криза наростала. У відповіді варто назвати найпритаманніші ознаки економічної кризи. В країні відродились страйки, особливої вагомості набули шахтарські страйки 1989 р.

У висновку питання треба наголосити на тому, що економічна реформа в умовах командної економіки не могла принести позитивних результатів. Така економіка реформуванню не підлягала.

Студент має розказати про розвиток демократії та відродження національного руху в Україні, перші “неформальні” організації, мітинги, страйки. Виступи інтелігенції започатоквані утворенням восени 1987р. у Києві Українського культурологічного клубу, Львові - культурологічного Товариства Лева.

Рекомендуємо коротко розповісти про розвиток подій у Львові.

Потім варто звернути увагу на те, що зростанню суспіль­но-політичної активності сприяли вибори народних депутатів СРСР 1989 р., а також Верховної Ради УРСР і місцевих Рад 1990 р. На виборах до українського парламенту кандидати від опозиційного Демократичного блоку отримали близько чверті місць. Вибори до місцевих рад принесли переконливу перемогу Демблокові у Львівській, Івано-Франківській і Тернопільській областях, де ко­муністи змушені були перейти в опозицію.

Розкажіть про утворення Народного руху України (НРУ) і нових політичних партій. Проаналізуйте позиції цих організацій стосовно ук­раїнської державності, простежте їх політичну еволюцію. Якщо в проекті своєї програми, опублікованому в “Літературній Україні” 16 лютого 1989 р. НРУ визнавав керівну роль КПРС і виступав за перебудову СРСР на осно­ві нового Союзного договору, то на його Других зборах (1990 р.) мета була сформульована чітко і зрозуміло - вихід із СРСР, утворення цілковито незалежної держави. Як уже траплялося в українській історії, український національний рух еволюціонізувався від федера­лізму до самостійництва.

Студент повинен розповісти про формування екологічних організацій, Партії зелених України, виникнення низки молодіжних організацій, зокрема студентського братства.

Необхідно уяснити роль НРУ в розгортанні організаційної та пропагандистської роботи. Відтак потрібно розповісти про “живий ланцюг”, що простягся від Львова до Києва 21 січня 1990 р. у день річниці Акту злуки ЗУНР і УНР.

Утворення опозиційних партій та рухів, альтернативні вибори до рад засвідчили, що тоталітарна імперська система зазнала краху. Україна повільно, але впевнено просувалася до демократії й неза­лежної державності.

3. Прийняття Верховною Радою УРСР “ Декларації про державний суверенітет України ”. Проголошення незалежності

Розгляд третього питання варто розпочати аналізом обставин прийняття Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 р. Чим пояснити факт прийняття цього історично важливого документа Верховною Радою УРСР, де більшість належала комуністам? Студентам необхідно проаналізувати текст Декларації про державний суверенітет України, назвати основні положення цього документу і на основі цього відповісти на запитання: в чому виявилась історична обмеженість Декларації, та її значення для українського державотворення?

Продовженням відповіді має стати розкриття суті другого, не менш важливого документа на шляху до незалежності України – Закону “Про економічну самостійність” від 2 серпня 1990 р. Студент повинен звернути увагу на проблему реалізації цих документів.

Необхідно розглянути економічну ситуацію в країні, акцентуючи на факті переростання в 1990 р. стагнації економіки в тяжку кризу. Важливо підтвердити цю думку конкретними даними, охарактеризувати стан соціальної сфери, економіки й екології. Матеріал стосовно катастрофічного стану екології варто підготувати у вигляді фіксованого виступу.

Коротко опишіть політичні події від липня 1990 до серпня 1991 р.

Цей період характеризувався гострою боротьбою, між силами, котрі прагнули до незалежності, й прихильниками збереження СРСР. Важливо зауважити роль студентської молоді в тогочасних подіях, особ­ливо політичне голодування студентів 2–17 жовтня в Києві, наслідком чого стала відставка уряду В. Масола. В чому виявився контрнаступ консервативних сил наприкінці 1990р. – початку 1991 р.?

Варто згадати референдум 17 березня 1991 р., який був од­нією з останніх спроб зберегти Союз РСР. Які результати ре­ферендуму в Україні? Що вони засвідчили?

Розкажіть про боротьбу навколо укладання нового Союзного дого­вору.

Переломним моментом стала спроба державного перевороту в Москві 19–21 серпня 1991 р. Чим, на Вашу думку, вона зумовлена? Які сили стояли за путчистами? Варто коротко розповісти про дії української влади в цей період. Студент має висловити свої міркування з приводу вичікувальної позиції Верховної Ради УРСР і її голови. Оцініть їхню громадянську позицію. Як невдалий путч вплинув на події в Україні?

Необхідно розкрити зміст Акта проголошення неза­лежності України 24 серпня 1991 р. Висловіть міркування про те, що спонукало Верховну Раду майже одностайно проголосувати за цей документ.

Завершити виклад першого питання доцільно Всеукраїнським референ­думом 1 грудня 1991 р., який підтвердив проголошення незалежності, та президентськими виборами, де переміг Л.Кравчук. Які чинники зумовлювали необхідність референдуму 1 грудня 1991 р.? Варто проаналізувати, що спільне, а що відмінне у референдумах від 17 березня і 1 грудня 1991 р., назвати чинники, котрі вплинули на них.

З'ясуйте поняття: перебудова;, гласність; криза; дефіцит;, застій;, собівартість; продуктивність праці;, госпрозрахунок; плюралізм; “суверен-комунізм”; серпневий путч 1991 р; парламентсько-президентська рес­публіка.

Проблемні запитання:

1. Погіршання економічного становища України в 1989-1990 рр. – закономірність чи випадковість?

2. Поясніть значення терміна “гласність”. Чи має він місце в нашому суспільстві на сучасному етапі?

3.Чому, на Ваш погляд, перебудова не змінила на краще економічне становище в країні?

4. Чи було проголошення незалежності Українив 1991 р. істо­ричною закономірністю, чи наслідком збігу обставин?

Домашнє завдання до теми (семінару) 15 – п. 2,3, 5,8 названої методрозробки (див. примітку).

С е м і н а р 16

УТВЕРДЖЕННЯ СУВЕРЕННОЇ ТА НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ.

ЇЇ РОЗВИТОК (2 год)

1. Міжнародне визнання і зовнішня політика України

2. Основні напрями та процеси будівництва незалежної держави
3. Прийняття нової Конституції України

Список літератури

Багацький В.В. Історія України / В. Багацький, Л. Кормич – К., 2010.

Бойко О.Д. Історія України: навчальний посібник / О. Бойко3 -тє вид., випр. і допов. – К., 2007.

Історія України / кер. авт. кол. Ю.Зайцев. – Л., 2002.

Історія України: нове бачення: у 6 т. / за ред. В.А.Смолія. – К., 1995 - Т.2.

Історія України: навч.-метод. посіб. для семінарських занять / за ред. В.М.Литвина. – К., 2006

Гісем О.В. Історія України в таблицях / О. Гісем,О. Мартинюк – Х., 2006.

Литвин В. Історія України / В. Литвин – К., 2009.

Петровський В.В. Історія України: неупереджений погляд. Факти. Міфи.

Коментарі / В.Петровський,Л.Радченко, В.Семененко – Х.,2008.

Світлична В.В. Історія України / В. Світлична – Л.,К., 2005.

Субтельний О. Україна: Історія. – К., 1996.

Шевчук В.П. Історія української державності: курс лекцій / В. Шевчук, М.Тараненко – К., 1999.

Дата добавления: 2015-05-22