План викладу

1. Початок удільного князювання.
2. Найважливіші події з історії Галицького князівства.
3. Політичне життя Волинського князівства.
4. Утворення Галицько-Волинського князівства. Роман Мстиславича.
5. Становище Галицько-Волинського князівства по смерті Романа Мстиславича.
6. Перші кроки князівської кар’єри синів Романа Мстиславича.
7. Боротьба Данила за возз’єднання Галицько-Волинського князівства.

Хронологія

1153–1187 рр.	Князювання Ярослава Володимировича Осмомисла в Галицькій землі
1199 р.	Утворення Галицько-Волинської держави
1199–1205 рр.	Князювання Романа Мстиславича
1238 р.	Утвердження Данила Романовича в Галичі

Особистість

ЯРОСЛАВ ОСМОМИСЛ (1130 р.–1.10.1187 р.) – князь галицький (1153–1187 рр.). Син Володимирка Володаровича. За своє володарювання Ярослав Володимирович зажив ім’я Осмомисла – князя мудрого, і красномовного, і поважаного в усіх землях і військами славного, як писав літописець. Цей поетичний уривок дає уявлення про значні території Галицького князівства, про його військову потугу, та головне – про надзвичайно великий авторитет галицького князя, здатного впливати і на політику руських земель, і на європейських сусідів. Що ж до подій, описаних у «Слові...», то Ярослав мав до них щонайближчий стосунок, адже Ігор Святославич – ініціатор невдалого походу проти половців – доводився Ярославові зятем. Славнозвісна Ярославна, яка вимолювала у Путивлі на валу, на брамі для Ігоря щасливого походу – то Осмомислова дочка. Згадка про Ярослава Галицького в давньоруській поемі стала для дослідників твору своєрідним ключем, що дозволив більш-менш точно датувати твір, бо автор звертався до Осмомисла ще як до живого, а цей князь помер 1187 р.

Дата добавления: 2015-05-22