Історія України

Всесвітня історія

Географія

Запитання і завдання

1. Що таке соціальний стан? 2. Якими були основні стани українського суспільства на початку XVI ст.? 3. Коли було прийнято Перший та Другий Литовський статути? 4. На які групи за рівнем заможності поділялося міщанство? 5. Представники якого стану складали більшість населення українських земель? 6. На які групи поділялося селянство за виконанням повинностей? 7. Що таке фільварок? 8. Коли було прийнято «Устави на волоки»? 9. Як управлялися міста, що здобули маґдебурзьке право? 10. Які форми торгівлі існували в XVI ст. в Україні?

11. Схарактеризуйте становище основних станів українського суспільства. 12. Чим відрізнялося становище привілейованих і непривілейованих станів? 13. Які зміни відбувалися в розвитку сільського господарства? 14. Визначте характерні риси розвитку міст, ремесел і торгівлі в XVI ст.

15. Складіть таблицю «Становий поділ українського суспільства на початку XVI ст.».

Стан	Правове становище

16. Визначте за картою* й запишіть українські міста, які отримали маґдебурзьке право до кінця XVI ст.

* Див. Атлас з історії України (XVI—XVIII ст.). 8 клас. — К.: ІПТ. — 2007.

17. У XVI ст. вважали, що поділ на стани є боговстановленим і походить від біблійного Ноя, що поділив обов’язки між своїми синами Симом, Хамом і Яфетом. Його відображало тогочасне латинське прислів’я: «Ти, Симе, молися, Хаме — працюй, Яфете — управляй і захищай». Якою, на вашу думку, була роль станового поділу для розвитку українського суспільства XVI ст.?

· Курс з географії "Я і Україна", 3-4 клас

· Путівник "Київ для школярів", 5 клас

· Загальна географія, 6 клас

· Географія материків і океанів, 7 клас

· Фізична географія України, 8 клас

· Соціальна і економічна географія України, 9 клас

· Соціально-економічна географія світу, 10 клас

· Економічна і соціальна географія світу, 10-11 клас

· Регіони України

· Автономна Республіка Крим

· Інтегральний курс з Історії України та Всесвітньої історії, 6 клас

· Всесвітня історія - Історія середніх віків (V-XV ст), 7 клас

· Всесвітня історія - Нова історія (XVI-XVIII ст), 8 клас

· Всесвітня історія - Нова історія (1789-1914 рр.), 9 клас

· Всесвітня історія - Новітній період (1914-1939 рр.), 10 клас

· Всесвітня історія - Новітній період (1939-2007 рр.), 11 клас

· Історія України, 5 клас. Знайдіть за картою відповіді на питання

· Історія України, 7 клас

· Історія України (XVI-XVIII ст), 8 клас

· Історія України (друга половина XVIII - початок XX століття), 9 клас

· Історія України (1914-1939 рр.), 10 клас

· Історія України (1939 - 2005 рр.), 11 клас

§ 2. Люблінська унія та її вплив на розвиток українських земель

1. Які українські землі на середину XVI ст. перебували під польською владою? 2. Які українські землі на середину XVI ст. входили до Великого князівства Литовського? 3. Порівняйте становище українських земель під польською та литовською владою.

1. Передумови укладення Люблінської унії. 60-ті рр. XVI ст. стали періодом важливих змін для українських земель. Вони були пов’язані з об’єднанням Польського королівства і Великого князівства Литовського в єдине державне утворення.

Якими були передумови цього об’єднання? У цей час Велике князівство Литовське дуже послабилося. Литва зазнала поразки в московсько-литовських війнах кінця XV — першої половини XVI ст. і втратила значну частину своєї території. Із 1561 р. Литва брала участь у Лівонській війні проти Московської держави. Унаслідок поразок литовська сторона опинилася у стані глибокої кризи і прагнула отримати воєнну допомогу від Польщі. Зі свого боку Польське королівство сподівалося скористатися ослабленням Литви, щоб реалізувати свої плани просування на слов’янський Схід.

Ідея об’єднання Литви та Польщі мала прихильників в обох державах, проте відрізнялася за змістом. Литовські магнати, що мали панівне становище в державі, були прихильниками незалежності й погоджувалися на об’єднання «двох рівних» за умови існування окремого сейму і забезпечення свого привілейованого становища в державі. Натомість середня і дрібна шляхта, незадоволена пануванням у князівстві магнатів, сподівалася, що внаслідок об’єднання вона здобуде такі ж привілеї, якими користувалася у своїй державі польська шляхта.

Польські магнати і шляхта в цілому підтримували ідею об’єднання обох держав. Вони вбачали у ньому можливість отримати нові землі й залежних селян. При цьому польська сторона керувалася ідеєю давньої приналежності українських земель до Польщі, від якої вони начебто були відірвані, і, відкидаючи пропозиції литовських магнатів, виступала за включення Литви до складу Польщі.

Українське шляхетство також мало свою позицію. Воно в цілому схвально ставилося до об’єднання Литви та Польщі, розраховуючи, що це допоможе надійно захистити південні рубежі від турецько-татарських нападів і припинить шляхетські наїзди (збройні напади) у польсько-українському прикордонні. Об’єднання двох держав відповідало також економічним інтересам української шляхти, оскільки через Польщу проходили торговельні шляхи до країн Західної Європи. При цьому українські князі висували пропозицію об’єднати Польщу, Литву й Україну в одну державу на рівних засадах, наполягали на збереженні свободи віросповідання й місцевих звичаїв. Українська дрібна й середня шляхта, що не мала таких привілеїв, як князі й магнати, виступаючи за об’єднання, сподівалася перш за все здобути рівні права з магнатською верхівкою та набути впливу на перебіг справ у державі.

Король Польщі Сиґізмунд ІІ Авґуст

2. Люблінський сейм 1569 р. Для вирішення питання об’єднання Польського королівства і Великого князівства Литовського в польському місті Любліні в 1659 р. зібрався спільний сейм представників привілейованих станів обох держав. Гострі суперечки щодо форми об’єднання точилися півроку. Литовська сторона виступала за створення федеративної держави, а польська — за інкорпорацію (включення) Литви до складу Польщі.

Дата добавления: 2015-05-22