Подання ситуації 2

ДенисП. Актор мав не тільки розвинуті ораторські здібності, але, підкреслюю, вмівкерувати натовпом. Ще раз підкреслюю, що та­кий тип поведінки (управління) можна охарактеризувати як «сфор­мований Дорослий».

Обговорення ситуації 1

Михайло Р. Головний герой ситуації використав дві стратегії для отримання контролю над натовпом. Спочатку натовп відчув себе все­могутнім і всесильним, який має право судити і карати.

Для нейтралізації наступального пориву спочатку треба було плив­ти за течією - тобто увійти в образ, який узгоджувався б із натовпом («Батьком»). Тому зрозуміло, що актор взяв образ слабкого - «Ди­тини».

Інстинктивно суспільна свідомість вирішила взяти під опіку не­сподівано виниклий об'єкт. Цьому сприяв також яскравий одяг - на­товп звернув увагу на старика до того, як «наштовхнувся» на нього.

Підкреслена слабкість настільки протирічила нахабній силі, що натовп зупинився.

У підсумку актор заволодів увагою натовпу. А під час виступу він уже взяв образ «Матері», а сам натовп перетворився на «Дитину».

Адже основним (і єдиним) станом натовпу є «ведучий» і «веде­ний».

Олена Р. Актор розумів, що юрба хоч і розгнівана, але якимось звертанням, обіцянкою її можна зупинити. Люди вже не в змозі були чекати. Одяг також зіграв велику роль, бо привернув до себе увагу.

Юрій Г. Герой ситуації був в образі «Дорослого». Він приборкав натовп та примусив його уважно слухати.

Олег Т. «Юпітер» виступив як «Дорослий». Його уміння розпіз­навати імпульсивність натовпу врятувало життя чотирьох вартових. «Юпітер» зумів заспокоїти розхвильовану юрбу.

Роман Г. «Юпітер» відразу зачарував людей. Приголомшений на­род миттєво з «Батька» перетворився на «Дитину». На мою думку, головний герой вибрав стратегію «Дорослої» людини - і ця страте­гія принесла успіх.

Олена К. «Герой» виступив в образі «Дорослої» людини, тому що поводив себе досить серйозно, але не авторитарно. Допомогли йому яскравий одяг (червоний - сигнальний колір «стоп») та страте­гія керування натовпом.

Поведінка «героя» видозмінювалася від серйозного повідомлен­ня до веселого запрошення на виставу.

Керівник: Зробимо коротке узагальнення всього, що ми тут сказали.

Недивлячись на те, що позиції ваші не завжди збігаються, скаже­мо так, що кожен із вас правий.

По ходу дискусії і я змінив свою початкову думку. В усякому разі на початку дискусії моя позиція була близькою до позиції Михайла Р.

Але давайте розкладемо за пунктами, що ж привело до успіху «ге­роя» нашої ситуації. Адже не секрет, що і в наш час такий розлюче­ний натовп можна заспокоїти хіба що пострілами вгору.

Перше: багатий царський одяг, який не міг не привернути уваги.

Друге: невідповідність невербальної поведінки власника одягу самому одягу.

Третє: «батьківський» голос за силою і «материнський» смисл сказаного - невідповідність сили і змісту сказаного.

Четверте: професійне уміння актора керувати натовпом. Адже він стільки разів грав «Юпітера», що на підсвідомому рівні уже «став ним». І юрба це відчула, як кінь відчуває вершника.

Отже, правильно відповіли всі: це справді була стратегія «Дорос­лої» людини, яка свідомо від образу «Дитини» перейшла до образу «Матері», маючи при цьому вигляд і голос «Батька».

Як сказав поет: «Геній - парадоксів друг». І в нашому, екстре­мальному випадку, до успіху головного героя привела його геніаль­но-парадоксальна поведінка та імідж.

4. Обговорення ситуації 2. Умовна назва «Панчішник»

У той час, коли пенсіонарій міста Рента та їх превелебність об­мінювалися низькими поклонами і напівголосно запевняли один од­ного у своїй глибокій пошані, поруч Гійома Ріма, наче бульдог біля лиса, з'явився якийсь високий, широколиций і широкоплечий чоловік. Його повстяний капелюх і шкіряна куртка здавались плямою на пиш­ному тлі оксамитів та шовків. Гадаючи, що сюди випадково проліз якийсь конюх, прислужник заступив йому дорогу.

- Гей, друже! Сюди не можна!

Чоловік у шкіряній куртці відштовхнув його плечем.

- Чого цей телепень від мене хоче? - гримнув він таким гучним
голосом, що весь зал звернув увагу на цю дивну розмову. - Ти що, не
бачиш, що я належу до цього товариства?

- Ваше ім'я? - спитав прислужник.

- Жак Коппеноль.

- А звання?

- Панчішник, власник крамниці у Генті під вивіскою «Три лан­
цюжки».

Прислужник подався назад. Оголошувати про старшин і бур­гомістрів - ну нехай вже так, але про панчішника - це вже занадто! Кардинал був як на голках. Увесь натовп прислухався й приглядався. Ось уже два дні, як їх превелебність робить усе можливе, щоб обте­сати цих фламандських ведмедів, зробити їх хоч трохи соліднішими, і раптом така брутальна вихватка. Але тут до прислужника, хитро посміхаючись, підійшов Гійом Рім і тихесенько прошепотів:

-Можете доповісти так: метр Жак Коппеноль, секретар ради стар­шин міста Рента.

- Прислужнику, - голосно повторив кардинал, - можете допові­
сти: метр Жак Коппеноль, секретар ради старшин славнозвісного
міста Рента!

Це була помилка. Гійом Рім сам би непомітно все владнав, але Коппеноль почув слова кардинала.

- Ні, істинний хрест! - вигукнув він громовим голосом. - Панчі­
шник! Чуєш, прислужнику? Не більше й не менше! Істинний хрест!
Панчішник, і край, чим це погано? їх величність ерцгерцог не раз
знаходив свою рукавичку у моїх панчохах!*

Вибухнули сміх і оплески. Парижани уміють одразу зрозуміти до­теп і гідно оцінити його.

Додамо, що і Коппеноль, і всі навколо були з простолюду, а це й зумовило таке швидке, просто блискавичне їх взаєморозуміння. Гор­довита вихватка фламандського панчішника, який принизив пиха­тих вельмож, водночас збудила у всіх цих простих душах почуття власної гідності, ще таке невиразне й приглушене в п'ятнадцятому столітті. Він їм рівня, оцей панчішник, який дав відсіч самому мон­сеньйорові кардиналу. Це дуже солодка втіха для бідняків, навчених коритися навіть слузі судового пристава, підпорядкованого карди­нальському прихвосневі - абату монастиря Святої Женев'єви.

Коппеноль гордо вклонився кардиналові, і той ввічливо відповів поклоном на уклін всемогутнього городянина, якого побоювався й сам Людовік XI.

*Цей каламбур слід розуміти так: ерцгерцог не раз переконувався, що горо­дяни більш залежні від панчішника, ніж від ерцгерцога. - Примітка перекла­дача із французької.

Дата добавления: 2015-05-23