Чинники формування безробіття

Безробіття як економічна категорія

Безробіттям називається соціально-економічна ситуація у суспільстві, за якої частина активних працездатних громадян не може знайти роботу, яку вони здатні виконувати, що обумовлено переважанням пропозиції над попитом. Хоча й існує думка, що безробіття є стимулятором трудової дисциплінованості і активності населення, яке працює однак соціально-економічні втрати від безробіття настільки значні, що в усьому світі докладається багато зусиль для його мінімізації, і все ж жодній країні не вдається ліквідувати його повністю.
Безробітні громадяни у визначенні МОП — особи віком 15-70 років (зареєстровані та незареєстровані у державній службі зайнятості), які одночасно відповідають трьом умовам:
- не мають роботи (прибуткового заняття);
- шукають роботу або намагаються організувати власну справу протягом зазначеного тижня;
- готові приступити до роботи протягом двох наступних тижнів.
Згідно із законодавством України до безробітних зараховують працездатних громадян працездатного віку, які [7]:
- через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів;
- готові та здатні приступити до відповідної роботи;
- зареєструвалися у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу.
Кількість (чисельність) безробітних — це абсолютний показник безробіття, що показує його розміри. Відношення кількості безробітних до кількості економічно активного населення – це відносний показник його поширеності, який називається ще рівнем безробіття.
За методологією МОП рівень безробіття визначається за формулою:

Рб =Чб / Чеан × 100%

де Рб — рівень безробіття, %;
Чб — чисельність безробітних, що зареєстровані в службі зайнятості, осіб.
В Україні рівень безробіття можна розрахувати за формулою:

Рб = Чб / Чппв

де Чппв — чисельність працездатного населення працездатного віку відповідно до балансу трудових ресурсів, осіб.

Безробiття становить макроекономiчну проблему, оскiльки чинники, якi на нього впливають, є передусiм економiчнi, а саме:
- структурні зрушення в економiцi, якi призводять до масштабних змiн у структуpi й кiлькостi попиту на робочу силу i мають особливо тяжкi наслiдки в перiоди стагнацiї або зниження ділової активностi;
- зниження темпів економічного розвитку, що спричинюються до зменшення кiлькостi робочих мiсць, порушення збалансованості чисельності працiвникiв з кiлькiстю робочих мiсць;
- недостатнiй сукупний попит;
- iнфляцiя, яка виявляється в скороченнi капiтальних вкладів (зменшення iнвестицiй призводить до скорочення виробництва, а отже, i зайнятостi), а також у зниженнi реальних доходiв населення, що зумовлює збiльшення пропонування робочої сили за умови зниження попиту на неї;
- спiввiдношення цiн на фактори виробництва, яке веде до переважання працеощадних технологiй;
- сезоннi коливання виробництва, якi викликають змiни в попитi на робочу силу;
- НТП, наслiдки якого посилюють безробiття через комплексний вплив, котрий виявляється, по-перше, у впровадженнi працеощадних технологiй, автоматизацiї виробництва, що витискає велику кiлькiсть неквалiфiкованої працi; по-друге, в ускладненнi виробництва, що неминуче спричинюється до спецiалiзацiї, а отже, збiльшення структурних диспропорцiй мiж попитом i пропонуванням робочої сили.
Соцiальнi чинники:
- недосконале трудове законодавство як результат компромісу мiж вимогами працiвникiв i профспiлок, з одного боку, i державою — з другого, посилює негнучкiсть ринку працi, призводить до скорочення попиту на живу працю в пiдприємцiв, зменшуючи її питому вагу;
- трансфертнi платежi, що впливають як на зниження, так i на пiдвищення безробiття;
- недостатня професiйна i територiальна мобiльнiсть робочої сили;
- недостатнiй розвиток програм зайнятостi;
- низький piвeнь i статус системи освiти, професiйної пiдготовки i перепiдготовки;
- брак iнформацiї про вiльнi робочi мiсця;
- низька економiчна активнiсть рiзних груп населення.
Демографічні чинники:
- зміни в чисельності населення;
- змiни статево-вікової структури.
Наведенi фактори не вичерпують складностi причинно-наслiдкових залежностей безробiття i це тiльки найпоширенiшi її пояснения.
Безробiття як результат трансформацiї всієї економiчної системи, соціальних і політичних перетворень – це, певною мірою, новий для вiтчизняної статистики об'єкт, i цим пояснюється складнiсть його вивчення.

Дата добавления: 2015-05-23